Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 736/740/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 05.05.2025. Зареєстровано: 06.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/749/65/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025270290000038

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 736/740/25
		Номер провадження 1-кп/749/65/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		05 травня 2025 року                              м.Сновськ
		Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора                   ОСОБА_3 
		обвинувачених              ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6 
		законного представника ОСОБА_5  ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_4 ОСОБА_8 
		законного представника ОСОБА_4  ОСОБА_9 
		потерпілого ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025270290000038, відомості прояке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2025 року відносно: 
		неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ченчики, Корюківського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не працюючого, здобувача освіти в ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства», не маючого на утриманні дітей, раніше не судимого,
		по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 2 ст. 146 КК України, -
		неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Холми, Корюківського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
		по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, 28.10.2024 №740/2024, 14.01.2025 №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» останній продовжено, у тому числі, з 05 год. 30 хв. 08.02.2025 строком на 90 діб.
		Поряд з цим, в умовах воєнного стану в Україні, близько 03.00 години 04 березня 2025 року, точний час органом досудового розслідування не встановлено, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, наніс один удар рукою у грудну клітину ОСОБА_10 , чим в такий спосіб застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та відкрито заволодів грошовими коштами останнього у сумі 140 гривень, (7 купюр по 20 гривень), наказавши дістати грошові кошти із кишені та вихватив їх із руки потерпілого, після чого наніс ще два удари рукою у грудну клітину потерпілого. 
		У результаті вказаних протиправних дій неповнолітнього, ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці грудини, які згідно із висновком судово-медичного експерта № 31 від 14.03.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. 
		Органом досудового розслідування дії неповнолітнього ОСОБА_4 , які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковані як скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. 
		Крім того, близько 05.00 години 04 березня 2025 року, точний час органом досудового розслідування не встановлено, у неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_3 , виник умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне позбавлення волі людини, неповнолітній ОСОБА_4 у період часу з 05.00 години по 08.00 годину 04 березня 2025 року, точний час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. 3, 28, 29, 33 Конституції України, чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна людина має право на свободу, особисту недоторканість, свободу пересування, з метою створення перепон для вільного пересування потерпілого, наніс удар рукою в область обличчя ОСОБА_10 . Після чого, неповнолітній ОСОБА_4 , спільно із неповнолітнім ОСОБА_5 , застосовуючи фізичну силу незаконно позбавили волі ОСОБА_10 , зв`язавши останньому мотузкою руки, прив`язали до бильця ліжка, у кімнаті вищевказаного будинку та утримували останнього у такому стані близько трьох годин. 
		У подальшому, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно нанесли декілька ударів руками по обличчю, тулубу та ногам ОСОБА_10 , який в цей час був прив`язаний до більця ліжка. Так, неповнолітній ОСОБА_5 наніс ОСОБА_10 один удар ногою по тулубу, а неповнолітній ОСОБА_4 наніс не менше двох ударів руками в область обличчя та не менше трьох ударів ногами в область тулуба, та пляшкою по ногам.
		У результаті вищевказаних неправомірних дій неповнолітнього ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_10 був позбавлений можливості за своєю волею обирати вільне місце знаходження, пересування та задоволення своїх фізіологічних потреб, що призвело до заподіяння останньому фізичних, психологічних страждань, приниження честі, гідності.
		Також, у результаті вищевказаних неправомірних дій неповнолітніх, ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правої брови, садна в ділянці лоба, які згідно із висновком судово-медичного експерта № 31 від 14.03.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. 
		Органом досудового розслідування дії неповнолітнього ОСОБА_4 , які виразилися у незаконному позбавленні волі людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, кваліфіковані як скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України. 
		Органом досудового розслідування згідно ст. 33 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів), дії ОСОБА_4 , які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану та у незаконному позбавленні волі людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, кваліфіковані як вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України. 
		Близько 05.00 години 04 березня 2025 року, точний час органом досудового розслідування не встановлено, у неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які перебували в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_3 , виник умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне позбавлення волі людини, неповнолітній ОСОБА_5 у період часу з 05.00 години по 08.00 годину 04 березня 2025 року, точний час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. 3, 28, 29, 33 Конституції України, чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна людина має право на свободу, особисту недоторканість, свободу пересування, з метою створення перепон для вільного пересування потерпілого застосовуючи фізичну силу незаконно позбавили волі ОСОБА_10 , що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань.
		Так, ОСОБА_4 наніс удар рукою в область обличчя ОСОБА_10 . Після чого, неповнолітній ОСОБА_11 спільно із неповнолітнім ОСОБА_4 , застосовуючи фізичну силу незаконно позбавили волі ОСОБА_10 , зв`язавши останньому мотузкою руки, прив`язали до бильця ліжка, у кімнаті вищевказаного будинку та утримували останнього у такому стані близько трьох годин. 
		У подальшому, неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно нанесли декілька ударів руками по обличчю, тулубу та ногам ОСОБА_10 , який в цей час був прив`язаний до більця ліжка. Так, неповнолітній ОСОБА_5 наніс ОСОБА_10 один удар ногою по тулубу, а неповнолітній ОСОБА_4 наніс не менше двох ударів руками в область обличчя, не менше трьох ударів ногами в область тулуба, та пляшкою по ногам.
		У результаті вищевказаних неправомірних дій неповнолітнього ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_10 був позбавлений можливості за своєю волею обирати вільне місце знаходження, пересування та задоволення своїх фізіологічних потреб, що призвело до заподіяння останньому фізичних, психологічних страждань, приниження честі, гідності.
		Також, у результаті вищевказаних неправомірних дій неповнолітніх, ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правої брови, садна в ділянці лоба, які згідно із висновком судово-медичного експерта № 31 від 14.03.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. 
		Органом досудового розслідування дії неповнолітнбого ОСОБА_5 , які виразилися у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, кваліфіковані як скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
		До Щорського районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному № 12025270290000038 від 04.03.2025 року по обвинуваченню неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
		Наказом голови Щорського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року № 14 «Про здійснення організаційних заходів у зв`язку зі зміною найменування суду» встановлено вважати офіційним найменуванням суду - Сновський районний суд Чернігівської області, з дня державної реєстрації відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Внести зміни до відомостей про суд (в частині найменування юридичної особи), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у порядку, визначеному законодавством.
		05.05.2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 470, 472, 473, 474 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості.
		Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, не оспорює, просив затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Згідно угоди про визнання винуватості від 05.05.2025 обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України. ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану та у незаконному позбавленні волі людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань.
		Зазначеною угодою узгоджене покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років пробаційного нагляду; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 року пробаційного нагляду; за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення покарання менш суворого покарання більш суворим остаточно неповнолітньому ОСОБА_4 , призначити покарання у вигляді 2 років пробаційного нагляду. 
		При цьому, підставами застосування ч. 1 ст. 69 КК України до ОСОБА_4 в угоді зазначені: наявність пом`якшуючих обставин: вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття, особа неповнолітнього обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не працює, навчається в ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства». 
		Крім того, угодою передбачено покладення на неповнолітнього ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 591 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 05.05.2025 р. між ОСОБА_4 та прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
		У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та ч. 2 ст. 146 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, ОСОБА_4 та прокурор добровільно уклали угоду про визнання винуватості, а зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України. 
		Потерпілим надано письмову згоду на затвердження даної угоди.
		Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
		Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України.
		Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє наслідки укладення та затвердження укладеної між ним та прокурором угоди про визнання винуватості, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		В угоді, укладеній між ОСОБА_4 та прокурором, визначено обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_4 : щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, та зазначено, що обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.
		При цьому, зазначені в угоді підстави, а саме: наявність пом`якшуючих обставин: вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття, враховуючи особу неповнолітнього обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не працює, навчається в ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства», суд вважає достатніми для застосування ч. 1 ст. 69 КК України до ОСОБА_4 .
		Відтак суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.05.2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором, й призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання за 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років пробаційного нагляду, за ч. 2 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 року пробаційного нагляду, та за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення покарання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 2 років пробаційного волі, з покладеннм на неповнолітнього ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 591 КК України.
		Крім того, 05.05.2025 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 470, 472, 473, 474 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості.
		Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, не оспорює, просив затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Згідно угоди про визнання винуватості від 05.05.2025 обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 146 КК України. ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 України, тобто у незаконному позбавленні волі людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань.
		Зазначеною угодою узгоджене покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 року пробаційного нагляду.
		При цьому, підставами застосування ч. 1 ст. 69 КК України до ОСОБА_5 в угоді зазначені: наявність пом`якшуючих обставин: вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, особа неповнолітнього обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не працює, не навчається. 
		Також угодою передбачено покладення на неповнолітнього ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 591 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 05.05.2025 р. між ОСОБА_5 та прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
		У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, ОСОБА_5 та прокурор добровільно уклали угоду про визнання винуватості, а зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України. 
		Потерпілим надано письмову згоду на затвердження даної угоди.
		Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
		Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України.
		Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє наслідки укладення та затвердження укладеної між ним та прокурором угоди про визнання винуватості, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		В угоді, укладеній між ОСОБА_5 та прокурором, визначено обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_5 : щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, та зазначено, що обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.
		При цьому, зазначені в угоді підстави: наявність пом`якшуючих обставин: вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, враховуючи особу неповнолітнього обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не працює, не навчається, суд вважає достатніми для застосування ч. 1 ст. 69 КК України.
		Відтак суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.05.2025 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором, й призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 2 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 року пробаційного нагляду, з покладеннм на неповнолітнього ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 591 КК України.
		Крім того, згідно ч. ч. 5, 7 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
		Домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
		За змістом п. п. а1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають: два дні пробаційного нагляду.
		Відтак необхідно зарахувати до строку покарання ОСОБА_4 строк перебування його під вартою з моменту його фактичного затримання по момент його фактичного звільнення з-під варти 05 травня 2025 року із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні пробаційного нагляду.
		До строку покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а що одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду, тобто три дні цілодобового домашнього арешту відповідають двом дням пробаційного нагляду.
		Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Також прокурор у судовому засіданні заявила усне клопотання про зміну обвинуваченим запобіжних заходів на особисте зобов`язання.
		Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, з урахуванням ст. ст. 177, 179 КПК України, дійшов висновку, що прокурором не було доведено необхідність застосування до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання. 
		Відтак, застосований ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 07.03.2025 р. відносно  ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів, підлягає скасуванню. Застосований ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 07.03.2025 р. відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, підлягає скасуванню. ОСОБА_4 слід негайно звільнити з-під варті в залі суду.
		Захід забезпечення кримінального провадження, застосований ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 07.03.2025 р., у виді арешту на речі вилучені під час огляду житла розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які перебували у володінні та користуванні неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мотузку з плямами бурого кольору, схожими на кров та мотоцикл марки «Мінськ» червоного кольору без номерного знаку номер на двигуні 196973-85, підлягає скасуванню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 100, 107, 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 05.05.2025 року у кримінальному провадженні №12025270290000038, відомості прояке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2025 року.
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186, частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України.
		Призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 1 статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.
		Призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 1 статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
		За сукупністю кримінальних правопорушень на підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення покарання менш суворого покарання більш суворим, остаточно неповнолітньому ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду.
		Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною 2, частиною 3 статті 591 Кримінального кодексу України, а саме: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, 
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		На підставі статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати до строку покарання ОСОБА_4 строк перебування його під вартою з моменту його фактичного затримання 07 березня 2025 року о 14 годині 00 хвилин по момент його фактичного звільнення з-під варти 05 травня 2025 року із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні пробаційного нагляду.
		Застосований ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2025 року відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати.
		ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти в залі суду.
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 05.05.2025 року у кримінальному провадженні №12025270290000038, відомості прояке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2025 року.
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України.
		Призначити ОСОБА_5 покарання за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України, із застосуванням частини 1 статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
		Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені частиною 2, частиною 3 статті 591 Кримінального кодексу України, а саме: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, 
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		На підставі статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати до строку покарання ОСОБА_5 строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом за період з 07 березня 2025 року по 05 травня 2025 року із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають двом дням пробаційного нагляду.
		Застосований ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашньогоарешту скасувати.
		Строк відбування кримінального покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Скасувати захід забезпечення кримінального провадження, застосований ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2025 року, у виді арешту на речі вилучені під час огляду житла розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які перебували у володінні та користуванні неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мотузку з плямами бурого кольору, схожими на кров та мотоцикл марки «Мінськ» червоного кольору без номерного знаку номер на двигуні НОМЕР_1 .
		Речові докази:
		- фрагмент мотузки з плямами бурого кольору, схожими на кров, змиви плям бурого кольору, схожих на кров, контрольний змив, мотузку з плямами бурого кольору, схожими на кров  знищити;
		- мотоцикл марки «Мінськ» червоного кольору без номерного знаку номер на двигуні 196973-85  повернути ОСОБА_5 ;
		- відео файли проведених слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_10 , малолітнім свідком ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_13 , які знаходяться на флеш носії Mi Brand 16 Gb  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сновський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку. 
		Повний текст вироку вручити учасникам провадження негайно після проголошення його резолютивної частини.
		 
		Суддя                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...