Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/1207/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Надіслано судом: 05.05.2025. Зареєстровано: 06.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2025.
Дата набрання законної сили: 02.06.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		02 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/1207/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, що передбачено пунктом 5) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву про оформлення відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 від 04.11.2024 року на підставі пункту 5) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення за результатами розгляду заяви згідно п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» №560  з врахуванням висновків суду по даній справі.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 04 листопада 2024 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 за допомогою засобів електронного зв`язку із заявою про оформлення відстрочки від призову на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої долучено всі необхідні підтверджуючі документи. Однак про результати розгляду такої заяви позивачу повідомлено не було. У відповідь на надісланий адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що для отримання відстрочки військовозобов`язаний повинен особисто звернутися до відділу районного територіального центру комплектування, з огляду на що подана заява розглянута не була. 
		12 березня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зокрема, зазначив, що зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач може проживати за кордоном, однак нормами чинного законодавства не визначена процедура надання відстрочки від призову на військову службу військовозобов`язаним, що знаходяться за кордоном. З огляду на допущені порушення в оформленні документів повідомив про залишення заяви без розгляду. Окрім того, звернув увагу суду на обов`язковість особистої участі військовозобов`язаного в розгляді питання уточнення персональних даних.
		13 березня 2025 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» додаткові пояснення по справі, в яких з доводами відповідача не погоджується. Стверджує, що закон передбачає можливість подання документів для отримання відстрочки як шляхом особистого прибуття, так і дистанційно. В свою чергу вимога особистого прибуття в приміщення має бути обумовлена легітимною метою. Заявляє, що в позивач всі перелічені законодавством дії виконав, електронний військово-обліковий документ (Резерв+), свідчить, що дані позивач уточнив вчасно. Такий документ був долучений до поданої заяви. Більше того, жодним нормативно-правовим актом не заборонено реалізовувати своє право на відстрочку будучи за кордоном.
		09 квітня 2025 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» додаткові пояснення по справі, в яких просив при розгляді даної справи врахувати правові позиції судів апеляційної інстанції.
		 
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , є військовозобов`язаним.
		04 листопада 2024 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_8 ) заяву, в якій просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підстав п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		До надісланої заяви ОСОБА_1 долучив наступні документи: довідку МСЕК про дитину з інвалідністю віком до 18 років, свідоцтво про інвалідність, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, паспорт, копію військово-облікового документу з додатку «Резерв+».
		Про результати розгляду заяви та прийняте рішення просив повідомити письмово на електронну пошту. 
		Факт отримання такої заяви ІНФОРМАЦІЯ_8 не заперечує.
		Поряд з цим, жодних відомостей щодо результатів розгляду заяви ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 не надав. 
		Розглянувши поданий представником позивача адвокатський запит, листом №863 від 03.02.2025 було повідомлено, що для належного уточнення даних військовозобов`язаного, а також оформлення відстрочки та внесення відповідних записів до військово-облікового документу ОСОБА_1 необхідно безпосередньо з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_9 . 
		Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду поданої ним заяви про відстрочку від призову на військову службу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Нормами ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закону №2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
		Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час. Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
		Згідно ч. 10 ст. 1 Закону №2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Мобілізація, в розумінні ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543), комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Частиною 2 ст. 4 Закону №3543 встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону №3543, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Частиною 1 ст. 22 Закону №3543 передбачено обов`язок громадян: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
		Позивач вважає, що має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 5 ч. 1 статті 23 Закону №3543, з огляду на що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 з відповідною заявою.
		Так, п. 5 ч. 1 статті 23 Закону №3543 передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
		Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону №3543 перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
		Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до п.1. якого, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно положень п. 11 вказаного положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
		16 травня 2024 року Кабінет Міністрів України постановою №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі  Порядок №560) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
		П. 56 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Згідно п. 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: 
		-голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
		-члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
		Відповідно до п. 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
		Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
		П. 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
		Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
		На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
		Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
		У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
		У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
		Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
		При цьому, Порядком №560 не надано права районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки не розглядати подані військовозобов`язаними особами документи.
		З матеріалів справи вбачається, що листом №863 від 03.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив представника позивача про те, що для вирішення питання щодо надання відстрочки ОСОБА_1 необхідно безпосередньо з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_9 та мати при собі відповідні підтверджуючі документи.
		Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин (п. 19 ч .1 ст. 4 КАС України).
		Разом з цим, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу направив лист, в якому зазначив про неможливість задоволення заяви у зв`язку з необхідністю безпосередньої участі особи в належному оформленні відстрочки. Такий лист носить інформативний характер та не є індивідуальним актом в розумінні норми КАС України. 
		Отже, відповідачем за результатами розгляду поданої позивачем заяви не прийнято будь-якого рішення, передбаченого п. 60 Порядку №560, та не вирішено питання про можливість надання позивачу відстрочки від призову на військову службу. При цьому суд вважає безпідставними роз`яснення відповідача про необхідність особистої участі військовозобов`язаного при поданні відповідних документів, оскільки такі не узгоджуються з нормами чинного законодавства.
		У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		Оскільки за результатами розгляду даної адміністративної справи судом встановлено протиправність не розгляду у порядку, встановленому законодавством, поданої ОСОБА_1 заяви про відстрочку від призову на військову службу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. 
		При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача у поданому до суду відзиві на неподання ОСОБА_1 при зверненні копії військово-облікового документа, оскільки повнота долучених матеріалів не була підставою неприйняття рішення по суті поданої заяви. 
		Суд також відхиляє твердження відповідача про неможливість розгляду питання про відстрочку військовозобов`язаного, що проживає за кордоном, оскільки така заборона законодавством не передбачена. 
		Вирішуючи питання належного способу захисту, суд враховує те, що питання прийняття рішення за результатами розгляду поданої позивачем заяви про відстрочку від призову на військову службу з урахуванням долучених до неї документів відноситься до дискреційних повноважень уповноваженого органу  районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 
		До розгляду таких документів відповідачем суд не вправі приймати рішення по суті поданої ОСОБА_1 заяви, оскільки у вказаний спосіб суд перебере на себе компетенцію уповноваженого органу. 
		Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
		Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії», в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
		Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_8 не розглядав подану ОСОБА_1 заяву у встановлений нормами Порядку №560 спосіб, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати уповноважений орган розглянути таку заяву у встановленому законодавством порядку, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
		Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з урахуванням вищенаведеного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		 
		Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,  задовольнити повністю.
		 
		2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		 
		3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 від 04.11.2024 року та за наслідком розгляду такої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
		 
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) гривень.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		 
		 
		СуддяР.О. Ващилін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...