Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 304/636/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 06.05.2025. Зареєстровано: 06.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/298/48/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024072030000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 304/636/24
		Номер провадження 1-кп/298/48/24
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 травня 2025 року                             с-ще Великий Березний
		 
		Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		номер кримінального провадження №42024072030000001 від 3 січня 2024 року,
		про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця с.ДубриничіПеречинського районуЗакарпатської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, працюючого оператором ТОВ «Ядзакі Україна», військовослужбовця за контрактом, неодруженого, не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з приміщення Ірпінського міського суду Київської області),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний в режимі відеоконференції зазначене кримінальне провадження,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений. Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
		Після чого, 18.12.2023 ОСОБА_3 , під час дії воєнного стану, діючи умисно, з прямим умислом, зустрівся з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та достовірно знаючи, що ОСОБА_7 обмежено виїзд за кордон, повідомив останньому, що він організовує перетин державного кордону України поза пунктами пропуску особами призовного віку. Після чого запропонував поїхати в населений пункт с.Новоселиця Ужгородського району, де відповідно до його злочинної схеми є можливість потрапити в Словацьку Республіку поза пунктами пропуску. За виконання вказаних дій ОСОБА_3 висунув пропозицію ОСОБА_7 надання йому грошових коштів у розмірі 1000 доларів США.
		В подальшому, того ж дня близько 21:30 год. ОСОБА_3 , рухаючись в автомобілі служби таксі разом з ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на організацію незаконного переправлення його через державний кордон України за грошову винагороду, повідомив останньому про необхідність надання грошових коштів у розмірі 1000 доларів США, які отримав в автомобілі у населеному пункті с.Дубриничі Ужгородського району. Приїхавши в с.Новоселиця Ужгородського району, ОСОБА_3 попрямував з ОСОБА_7 в лісовий масив, де шляхом надання інструкцій та вказівок щодо подальшого перетину державного кордону України показав напрямок, в якому необхідно йти ОСОБА_7 , а сам повернувся в населений пункт с.Дубриничі. Однак, в подальшому ОСОБА_7 втратив орієнтир, не зміг здійснити перетин державного кордону України та 19.12.2023 о 10.30 год. був виявлений та затриманий військовослужбовцями Державної прикордонної служби України неподалік державного кордону України на околиці населеного пункту Новоселиця Ужгородського району за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Словацьку Республіку та цього ж дня відносно останнього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
		Надалі, на початку січня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та день, ОСОБА_3 з метою реалізації єдиного злочинного наміру щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, з корисливих мотивів, умисно, з прямим умислом, повідомив останньому про необхідність надання грошових коштів в сумі 2 500 доларів США.
		У подальшому, ОСОБА_3 12.01.2024 о 14.00 год., перебуваючи на АЗС «Укр-Петроль», що розташована в с. Дубриничі Ужгородського району зустрівся з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, де проінструктував останнього щодо подальших дій пов`язаних з незаконним перетином державного кордону поза встановленими пунктами пропуску, за що в кінці зустрічі ОСОБА_3 отримав від останнього частину обумовленої суми - грошові кошти в сумі 100 доларів США.
		Після чого, 12.01.2024 о 18.40 год. ОСОБА_3 надав інструкції ОСОБА_7 попрямувати на зупинку транспортних засобів біля магазину «АТБ» в м. Перечин, пл. Незалежності, 7, звідки його забере водій таксі. Далі цього ж дня о 18.45 год. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що на вищевказаній зупинці знаходиться автомобіль марки «Opel» моделі «Zafaira», з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », водій якого перевезе його в потрібному напрямку. Далі ОСОБА_3 по мобільному телефоні повідомив водію автомобіля марки «Opel Zafaira» ОСОБА_8 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_3 , напрямок руху автомобіля.
		В подальшому, коли автомобіль приїхав в с.Дубриничі Ужгородського району, ОСОБА_3 сів в автомобіль та отримав від ОСОБА_7 іншу частину раніше обумовленої суми грошових коштів в розмірі 2400 доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску, шляхом надання порад, вказівок та на вказаному транспортному засобі вирушили в напрямку с.Новоселиця Ужгородського району.
		Після чого, 12.01.2024 о 19.31 год. ОСОБА_3 під час руху в автомобілі марки «Opel Zafaira» між населеним пунктами Дубриничі та Новоселиця Ужгородського району був затриманий правоохоронними органами.
		 
		Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що вину не визнає. При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував доведеності фактів подій правопорушення, повідомив, що знає ОСОБА_7 , познайомився з ним через подругу, з якою працював разом на заводі, не заперечував факту отримання грошей від ОСОБА_7 , але пояснив, що не мав наміру здійснити перетин кордону ОСОБА_9 , він лише хотів в такий спосіб заробити грошей. Визнав, що першого разу з 1000 доларів США отриманих від ОСОБА_10 йому дісталося 900 доларів США, а 100 доларів США отримала дівчина, проте запевняв, що ніякого переправлення через кордон свідка він здійснювати не хотів, просто вигадав маршрут, дорогу до кордону не знав, хотів просто обманути свідка, при цьому, визнав, що давав вказівки ОСОБА_7 взяти з собою кусачки для дроту і балаклаву, про те, що останній має обмеження щодо виїзду за кордон не знав, даючи поради та вказівки і розказуючи про маршрут руху, він просто імпровізував. Показав, що бачив по телевізору, що так можна заробити грошей. По епізоду, що мав місце у січні 2024 року, визнав, що отримував гроші від свідка ОСОБА_7 , проте не 2400 доларів США, а лише 400 доларів США. В подальшому обвинувачений змінив покази, вказавши, що отримував гроші від ОСОБА_7 в обох випадках, але яку суму не пам`ятає, не зміг пояснити звідки в нього вилучені при затриманні гроші, визнав те, що зустрічався з ОСОБА_7 на заправній станції Укрпетроль в с.Дубриничі, отримання 12.01.2024 100 доларів США заперечив. Потім визнав про отримання від ОСОБА_10 грошей в авто таксі, але яку суму не пам`ятає, визнав факт поїздки зі свідком в с.Новоселиця, бо хотів заробити грошей, проте в який спосіб він хотів заробити грошей пояснити не зміг. Визнав, що при затриманні в нього вилучили кошти. Зазначив, що він викликав для ОСОБА_7 таксі до АТБ. Наголосив, що жаліє, що зробив таке, шкодує, що попався на таке, що свідок на нього попався, що він з ним познайомився. Пояснив, що наразі є військовослужбовцем за контрактом.
		 
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що в даному кримінальному провадженні вчинені ОСОБА_3 дії містять ознаки складу кримінального правопорушення за ст.190 КК України - шахрайство, оскільки останній мав намір заробити грошей шляхом обману, здійснювати дії щодо незаконного переправлення свідка через кордон наміру не мав, маршруту руху не знав, вводив в оману свідка. Просив перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу. 
		 
		Із показань свідка ОСОБА_9 суд установив, що у грудні 2023 року останній виявив намір та бажання нелегально виїхати за кордон, свідок ствердив, що хотів потрапити за кордон, бо потребував кращого життя, останній не підлягав призову за віком, однак не міг здійснити перетин кордону через пункти пропуску в силу введеного в державі воєнного стану. Про свій намір він розповів знайомій дівчині  сусідці на ім`я ОСОБА_11 , з якою жили разом в будівлі в АДРЕСА_2 , де він мешкав як внутрішньо переміщена особа. ОСОБА_12 з ОСОБА_3 працювали разом на заводі «Ядзакі», остання порадила свідку ОСОБА_3 , так як останній може допомогти в нелегальному перетині кордону, свідок подумав над такою пропозицією і погодився. 18 грудня 2023 року дівчина ввечері прийшла до нього в кімнату і сказала, що є варіант ввечері іти, що ОСОБА_3 повідомив, що зібрав групу людей, буде ще 2-3 хлопців, і вони можуть йти, свідок подумав і за 10-15 хвилин прийняв рішення йти, зібрав документи, одяг, цукерки. Їхали вони на таксі в с.Дубриничі, яке замовила ОСОБА_13 , вона нічого не розповідала про подальші дії, все розповідав ОСОБА_3 . Приїхавши до села, таксі зупинилось біля магазину, куди прийшов ОСОБА_3 , останній мав розмову з дівчиною на вулиці біля магазину, потім пішов у магазин, купив води собі і свідку, сів в машину, сказав таксисту куди їхати, а саме: до бані, в авто всі їхали тихо, не розмовляли. Уже приїхавши в с.Новоселиця, ОСОБА_3 сказав, що треба бути обачним, поводитися тихо, потім вони зайшли в ліс, дійшли до колючки, ОСОБА_3 розповів, що треба йти прямо, потім наліво, ще трохи вгору і кордон, свідок дав гроші ОСОБА_3 1000 доларів. ОСОБА_3 казав, що все буде добре, що вже певних осіб він перевів через кордон, сам іти зі свідком не може, але там чекає його брат. Свідок повідомив, що він пішов, як наказав ОСОБА_3 , блукав лісом цілу ніч, вийшов в Новоселиці, певно зробив якесь коло, був весь брудний обдертий, в снігу, зустрів прикордонників, яким все стало зрозуміло і вони забрали його на заставу, оформили відповідні матеріали. Свідок розумів, що заблукав у лісі, навколо тварини дикі, він хотів вижити, вже не думав як то буде, просто ходів вибратись з лісу. Прикордонники запропонували розповісти всю правду, свідок погодився розповісти правду, оскільки ОСОБА_3 не лише 'кинув' його на гроші, а й поставив у загрозливе для життя становище, також свідок мав намір допомогти розкрити злочинну діяльність. У подальшому, з ОСОБА_3 вони зв`язалися в січні 2024 року, він сказав, що пам`ятає свідка і може ще раз провести через кордон, в ході телефонних розмов обговорювали, узгоджували суму, яка змінювалась, бо він казав, що буде ще хтось в справі та й прикордонникам треба заплатити, сума піднялась до 2500 доларів, на що свідок погодився. Спочатку вони з ОСОБА_3 лише зідзвонювалися, а потім мали зустріч в с.Дубриничі на заправці Укрпетроль, туди свідок приїхав на власній машині, вони обговорили, які речі слід взяти, як поводитися, маршрут руху, дату та місце перетину з ОСОБА_3 , і свідок останньому дав в якості авансу 100 доларів США. Після цього, він з ОСОБА_3 домовились, що слід уже організовувати перетин. ОСОБА_3 організував йому ввечері виклик таксі до АТБ в м.Перечин - це був чорний опель, модель і номерні знаки не пам`ятає, таксист з виду повнявий і лисий чоловік, який повідомив, що викликали таксі і він приїхав, від кого і для чого не знає. Свідок сів до авто і вони поїхали до ОСОБА_3 в село, назву точно не знає, бо не місцевий, але йому сказали, що то ОСОБА_14  за заправкою Укрпетроль направо, де ОСОБА_3 сів в таксі на заднє сидіння, свідок віддав йому решту грошей  2400 доларів купюрами номіналом по 100 доларів, сказав тут так як домовлялись, ОСОБА_3 мовчки взяв гроші, заїхали в с.Новоселицю десь біля лісу, де їх прийняли правоохоронці. Зазначив, що таксист бачив, як свідок передавав гроші ОСОБА_3 . 
		 
		Свідок ОСОБА_8 ствердив про те, що працює в службі таксі в м.Перечин, у січні 2024 року, точної дати не пам`ятає, отримав у дзвінок від оператора таксі, що потрібно здійснити виїзд до АТБ в м.Перечин, що він і зробив, біля АТБ до нього в авто підсів смуглявий хлопець і сказав відвезти його в с.Дубриничі, куди вони і поїхали. Під час руху автомобілем хлопець-пасажир надав йому слухавку телефону, і особа з чоловічим голосом сказала маршрут руху, рухатись на заправку в с.Дубриничі. Коли приїхали на заправку в с.Дубриничі, до них у машину підсів на заднє сідання ще один хлопець, якому хлопець, який попередньо сів біля АТБ, передав гроші  долари і сказав при цьому, тут як домовлялись. Він побачив факт передачі грошей, подивившись у дзеркало, коли ввімкнулося світло в салоні при відкритті дверки авто. Потім вони почалися рухатись в напрямку с.Новоселиця, де їх затримали поліцейські. 
		Стаття 94 КПК Українипередбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення, визначеним частинами 2 та 4статті 17 КПК України, за змістом яких ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Отже обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Відповідно до змістустатті 92 КПК Україниобов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		В контексті принципу доведення вини поза розумним сумнівом суд акцентує увагу на тому, що показання свідків, письмові докази, не можуть оцінюватись відокремлено один від одного. Навіть якщо один із доказів не повною мірою підтверджує вину особи у вчиненні злочину, аналіз цього доказу у взаємозв`язку із іншими доказами може свідчити про доведеність такої вини.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті332 КК України, суд дійшов висновку про доведеність його винуватості у організаціїнезаконного переправленняособи черездержавний кордонУкраїни,сприянні їхвчиненню порадами,вказівками,вчинене зкорисливих мотивів,за обставин та в обсязі, встановленому в судовому засіданні та наведеному в мотивувальній частині вироку, вказане підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні узгоджених між собою, стосовних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які оцінені судом у відповідності до вимогст.94 КПК України.
		Суд на обґрунтування доведеності вини обвинуваченого проаналізував показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , протоколи слідчих (розшукових) дій та інші письмові докази, які були безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні.
		Окрім показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які узгоджуються між собою, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за встановлених судом обставин повністю підтверджується іншими дослідженими судом доказами, зокрема:
		-03.01.2024 за матеріалами правоохоронних органів було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072030000001 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄДРДР. Згідно повідомлення заступника начальника загону з ОРД  начальника ОРВ НОМЕР_2 ОСОБА_15 , ОСОБА_3 ймовірно здійснює спільно з іншими невстановленими особами незаконне переправлення чоловіків призовного віку через кордон за грошову винагороду;
		-03.01.2024 прокурором ОСОБА_5 від ОСОБА_7 прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення, постановою слідчого від 04.01.2024 було залучено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за його добровільною згодою, до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, попереджено про недопустиміть розголошення даних досудового розслідування;
		- ухвалами слідчого судді Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_16 від 08.01.2024 (вих.№№ 029, 030), якими задоволено клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 та надано вищевказаному прокурору дозвіл на проведення строком до 08.03.2024 негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: аудіо-, відеоконтроль цих осіб, візуальне спостереження у публічно доступних місцях за ними з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження;
		- даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої діїаудіоконтролю та відеоконтролю особи від 29 січня 2024 року та додатками до нього (аудіозапис), зафіксована розмова обвинуваченого ОСОБА_3 зі свідком ОСОБА_7 під час телефонної розмови, яка відбулась 11.01.2024 о 12.20 год. В ході розмови ОСОБА_7 повідомив, що бажає обговорити чи все в силі, час зустрічі, що брати, на що ОСОБА_3 відповів, щоб ОСОБА_7 купив собі кусачки для дроту, рукавиці, маску, балаклаву, щоб ніхто його не бачив, наголосив взяти кусачки такі, що залізо різати жестяні. Обговорюють маршрут, і ОСОБА_3 зазначає, що проведуть свідка до великого поля, а там ще лісом потрібно йти 1-1.2 км, потім свідок повинен іти до кордону, перекусує або перелазить, зауважує, що їхня суть довести свідка, щоб він потрапив прямо на кордон, зазначає, що було всюди багато ям, але все позадротовували, пояснює, що перейшовши один кордон, має бути ще один вже словацький. ОСОБА_3 в ході розмови хвилюється, щоб не вийшло як в попередній раз, вказуючи, що свідок сам неправильно звернув. Також обговорюють вартість переправлення за кордон, ОСОБА_3 називає суму «500 баксу» йому окремо в машині дати, а «дві штуки» (в контексті подальшої розмови дві тисячі доларів) вже потім, а також вказує термін виконання переправлення через кордон - домовляються на завтра.
		Флеш носії до протоколу аудіо- та відеоконтролю особи були безпосередньо досліджені судом в ході судового розгляду даного кримінального провадження, наявна на них інформація відображена в зазначеному протоколі;
		- даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої діїаудіоконтролю та відеоконтролю особи від 29 січня 2024 року та додатками до нього (аудіо, відеозаписи), зафіксована розмова обвинуваченого ОСОБА_3 зі свідком ОСОБА_7 під час телефонної розмови, яка відбулась 11.01.2024 о 12.20 год. В ході розмови ОСОБА_7 повідомив, що бажає обговорити чи все в силі, час зустрічі, що брати, на що ОСОБА_3 відповів, щоб ОСОБА_7 купив собі кусачки для дроту, рукавиці, маску, балаклаву, щоб ніхто його не бачив, наголосив взяти кусачки такі, що залізо різати, жестяні. Обговорюють маршрут, і ОСОБА_3 зазначає, що проведуть ОСОБА_7 до великого поля, а там ще лісом потрібно йти 1-1.2 км, потім свідок іде до кордону, перекусує або перелазить, зауважує, що їхня суть довести свідка, щоб він потрапив на кордон, пояснює, що перейшовши один кордон, має бути ще один вже словацький. ОСОБА_3 в ході розмови хвилюється, щоб не вийшло як в попередній раз, вказуючи, що свідок сам неправильно звернув. Також обговорюють вартість переправлення за кордон, ОСОБА_3 називає суму «500 баксу» йому окремо в машині дати, а «дві штуки» (в контексті подальшої розмови дві тисячі доларів) вже потім, а також вказує термін виконання переправлення через кордон - домовляються на завтра. Також зафіксована зустріч та розмова обвинуваченого ОСОБА_3 зі свідком ОСОБА_7 , яка відбулась 12.01.2024 о 12 год. 24 хв. на території АЗС «УкрПетроль» с.Дубриничі. Під час розмови ОСОБА_3 повідомив, що його знайомий працює в таксі в Перечині і він забере свідка, привезе його, потім вони будуть рухатися на Новоселицю, поведуть свідка до кінця великого поля, там до кордону 900 метрів  кілометр, наголошує на тому, щоб свідок взяв ножиці різати залізо. У подальшому свідок дає обвинуваченому завдаток - гроші в сумі 100 доларів США, той, отримавши гроші, зауважує, що купюра стара, йому треба йти поміняти, просить підвести його до центру. Зафіксовано, як обвинувачений та свідок сідають в авто, ОСОБА_3 зауважує, що поміняє гроші у центрі, з тих грошей, що дав йому свідок усі роздав, 100 доларів залишив собі. Також вони ведуть розмову щодо порядку переправлення за кордон, обвинувачений розповідає, як на минулому тижні друга перевели, він швидко побіг, та й сам пішов би, але має проблеми зі здоров`ям. ОСОБА_3 наголошує, щоб не було як минулого разу, що свідок вийшов на заставі замість того, щоб іти прямо, вказуючи, що він в цьому невинний. Також зафіксовано, як свідок їде в автомобілі таксі, який викликав йому обвинувачений, розмову таксиста з ОСОБА_3 щодо маршруту руху таксі, як до авто сідає ОСОБА_3 , якому свідок передає гроші із вказівкою, тут так як домовлялися, обвинувачений гроші отримує, дає вказівку таксисту їхати на баню. У подальшому, транспортний засіб зупиняють. 
		Флеш носії до протоколу аудіо- та відеоконтролю особи були безпосередньо досліджені судом в ході судового розгляду даного кримінального провадження, наявна на них інформація відображена в зазначеному протоколі;
		- даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих дійвізуального спростереження особи ОСОБА_3 від 29 січня 2024 року та візуального спростереження особи ОСОБА_7 та додатками до них - DVD-R дисків, інформація на яких безпосередньо доліджена судом в судовому засіданні;
		- протоколом вручення грошових коштів від 12.01.2024 зафіксовано вручення ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 100 доларів США  1 купюри номіналом 100 з серійним номером НВ18392685ЕВ2;
		- протоколом вручення грошових коштів від 12.01.2024 зафіксовано вручення ОСОБА_7 імітаційних грошових коштів в сумі 2400 доларів США  24 купюри номіналом 100;
		- із протоколу огляду місця події від 12.01.2024 вбачається, що старшим слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУПН в Закарпатській області ОСОБА_17 , в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , володільця ОСОБА_8 , із застосуванням технічних засобів відеофіксації цифровою фотокамерою Panasonic Full HD, проведено огляд автомобіля марки «Opel Zafira», д.н. НОМЕР_1 , який знаходиться на узбіччі дороги між населеними пунктами Дубриничі-Новоселиця в напрямку руху в с.Новоселиця. Під час огляду вилучено вказане авто і свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 . Від учасників огляду змін та доповнень до протоколу не надходило. Заявою від 12.01.2024 ОСОБА_8 надав дозвіл на проведення огляду автомобіля марки «Opel Zafira», д.н. НОМЕР_1 , що перебуває у його користуванні;
		- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, що складений 12.02.2024 о 19.51 год., з якого вбачається, що слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУПН в Закарпатській області ОСОБА_17 , в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , захисника ОСОБА_6 , складено протокол про те, що 12.01.2024 о 19.31 год. між населеними пунктами Дубриничі-Новоселиця затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жит. АДРЕСА_1 . В ході затримання вилучено згорток з паперу, в якому знаходяться 24 купюри (імітаційні) номіналом по 100 доларів США, які упаковані в спецпакет WAR 1051662 та мобільний телефон «Samsung Galaxy А041е», який упакований в спецпакет WAR 1051663;
		Флеш носій до протоколу затримання був безпосередньо досліджений судом в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
		- протоколами вручення технічних засобів від 11.01.2024, 12.01.2024 стверджується, що з метою фіксації факту і змісту розмов, які будуть відбуватись між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , громадянину Опара ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручались спеціальні технічні засоби: ALTO, AVR-12;
		- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23.01.2024 (проведеного на підставі постанови прокурора про контроль за вчинення злочину від 08.01.2024), згідно якого було зафіксовано зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , два факти передачі обвинуваченому грошових коштів в сумі 100 доларів США та 2400 доларів США;
		- протоколом огляду предмету від 13.01.2024, з фото таблицями, з якого вбачається, що об`єктом огляду є мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max», який надав для поведення слідчих дій ОСОБА_7 , в телефонній книзі виявлено вхідні та вихідні дзвінки 'Кидала 2' ( НОМЕР_4 ОСОБА_3 );
		-протоколом огляду предмету від 13.01.2024, з фото таблицями з якого вбачається, що огляд проводиться відносно предмета, а саме мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А 04Е», що вилучений від ОСОБА_3 , в телефонній книзі виявлено вхідні та вихідні дзвінки ' ОСОБА_21 ' ( НОМЕР_5 ОСОБА_7 );
		-постановами про визнання речовим доказом від 13.01.2024, з яких вбачається, що мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max», мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А 04Е», грошові кошти 24 купюри доларів США номіналом по 100, автомобіль марки «Opel Zafira», д.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , визнано речовими доказами;
		-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.01.2024 та від 13.01.2024 зі свідком ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 , згідно яких свідки впізнали ОСОБА_3 ;
		-матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ч. 1ст.204-1КУпАП (протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №014120 від 20 грудня 2023 року та протоколом про адміністративне затримання від 19 грудня 2023 року) та постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 204-1 КУпАПу вигляді адміністративного штрафу;
		- постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 3 січня 2024 року, постановою про доручення проведення досудового розслідування від 3 січня 2024 року, дорученням від 3 січня 2024 року про проведення досудового розслідування, постановою про створення групи слідчих від 3 січня 2024 року, постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 08.01.2024 №22т, дорученням прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08.01.24, дорученням старшого слідчого на проведення слідчих (розшукових) дій від 12 січня 2024 року, постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 15 січня 2024 року, постановою про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій від 2 лютого 2024 року, клопотанняи про скасування грифу секретності від 02.02.24 №3-24, клопотанням про скасування грифу секретності від 02.02.24 №3-24.
		 
		В судовому засіданні оглянуто імітаційні гроші 24 купюри доларів США номіналом по по 100, які були надані прокурором в спецпакеті WAR 1051662 разом з листом начальника ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 №56064-2025.
		Клопотань щодо визнання наданих стороною обвинувачення доказів недопустимим стороною захисту не заявлялось і на це не вказувалось.
		Показання свідків та письмові, речові докази в своїй сукупності повно відтворюють картину події та переконливо свідчать про те, що вина ОСОБА_3 в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненої з корисливих мотивів, є доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.332 КК України.
		Щодо доводів захисника про неправильну оцінку дій обвинуваченого ОСОБА_3 , про неправильну кваліфікацію його дій за ч.3ст.332КК Українита прозміну кваліфікації дій ОСОБА_3 з ч. 3ст. 332 КК Українина ч. 2ст. 190 КК України, то суд звертає увагу на наступне.
		Відповідно до ч. 1ст. 11 КК Україникримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
		Стаття 190 КК Українипередбачає кримінальну відповідальність за шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) як просте, так і з відповідними кваліфікуючими ознаками. Тобто способом вчинення цього кримінального правопорушення є обман потерпілої особи. 
		Кримінальна відповідальність за ч.3 ст.332КК України настає задії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.
		Частиною 1статті 332 КК Українипередбачена відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.
		Підвищена суспільна небезпека організованих форм злочинної діяльності з незаконного переправлення осіб через державний кордон обумовила специфічну структуру цього складу: по-перше, сама організаторська діяльність, незалежно від того, чи вдалося переправлення, чи ні, а також керівництво цією діяльністю розглядаються як закінчені злочини (злочини з усіченим складом); по-друге, особи, які здійснюють незаконне переправлення, а також особи, які сприяють цьому порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вважаються виконавцями злочину.
		Безпосереднім об`єктом цього злочину є встановлений порядок перетинання державного кордону України. Додатковими об`єктами можуть бути життя та здоров`я людей, їхня свобода, авторитет держави.
		За конструкцією об`єктивної сторони склад злочину незаконного переправлення осіб через державний кордон України характеризується як злочин з формальним складом. Це означає, що злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із перерахованих у диспозиціїст.332 КК Українидій, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; керівництво такими діями; сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.
		Незаконне переправлення осіб через державний кордон України характеризується як спроба переправлення або безпосередньо переправлення особи через державний кордон України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади. У відповідності з законодавством України та міжнародними договорами тільки у пунктах пропуску, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне або інше сполучення через державний кордон України. При цьому всі дії організатора, керівника такого переправлення або особи, яка сприяє йому, можуть бути повністю виконані ще до того, як особи, яких вони переправляють через державний кордон України, перетнули його. Організація - це дії, які виявляються у розробці планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.
		Із суб`єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом. Має значення мотив вчинення злочину, оскільки якщо мотив корисливий, то вчинене кваліфікується за третьою частиноюстатті 332 КК України.
		Під корисливим мотивом слід розуміти випадки, коли винний, здійснюючи незаконне переправлення через державний кордон України, бажав одержати у зв`язку з цим протиправні матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
		Таким чином, для юридичної оцінки діяння застаттею 332 КК Україниобов`язковим є наявність об`єктивної сторони цього злочину у виді незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; керівництва такими діями; сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, а також суб`єктивної сторони у виді прямого умислу.
		Змістовний аналіз диспозиціїст.332 КК Українисвідчить про те, що вказаний злочин є закінченим з моменту, зокрема, надання відповідних настанов, проведення інструктажу щодо виконання тих чи інших фактичних дій, спрямованих на незаконний перетин кордону, координації таких дій, забезпеченні їх прикриття тощо.
		Суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження зібрані достатні та беззаперечні докази, які підтверджують той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 організував незаконне переправлення особи через державний кордон України, сприяв цьому порадами, вказівками та діяв з корисливих мотивів. При цьому, стороною захисту не спростовується, що ОСОБА_3 хотів заробити грошей, тобто мав корисливий мотив, саме на зароблянні в такий спосіб грошей і наголошувала сторона захисту в ході судового розгляду провадження.
		Безпідставними з огляду на досліджені судом докази є доводи захисника, що фактично ОСОБА_3 не мав намір незаконно переправити свідка через державний кордон України, діяв шляхом обману задля отримання від нього коштів, оскільки як із показань свідка, так і за результатами негласних слідчих розшукових дій, ОСОБА_3 зустрічався з ОСОБА_7 , спілкувався з ним по телефону, розповідав йому план дій, вартість незаконного переправлення, займався організацією та забезпечував транспортування ОСОБА_7 , взяв у ОСОБА_7 гроші в якості завдатку, а в подальшому всю обумовлену суму коштів, визначав місце та час незаконного переправлення через кордон, розказував маршрут руху, супроводжував свідка та провів його до лісового масиву в прокордонній зоні, де надав вказівки та інструктаж щодо подальшого його руху, всі ці дії ОСОБА_3 свідчать про організацію ним незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_7 , сприяння цьому порадами, вказівками, з корисливих мотивів. 
		Суд вважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2ст. 190 КК України, а визнання ним вини саме з такою кваліфікацією його протиправних дій свідчить про намір пом`якшити свою кримінальну відповідальність.
		Також суд не може погодитися з доводами захисника, що в даному випадку має місце своєрідна помста з боку свідка за невдалу першу спробу в перетині кордону.
		У даному випадку, той факт, що свідок діяв під контролем правоохоронних органів, ніяким чином не свідчить про вчинення провокаційних дій самим ОСОБА_7 щодо обвинуваченого. У даному випадку ОСОБА_7 за його згодою був задіяний працівниками правоохоронних органів для фіксування протиправної діяльності ОСОБА_3 . Ці дії здійснювались органом досудового розслідування у відповідності до вимог КПК України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
		Суд зазначає, що по справі відсутні відомості й стороною захисту не надано в судовому засіданні будь-яких даних, які б свідчили про провокацію обвинуваченого на вчинення злочину, зокрема неодноразові, наполегливі прохання з боку свідка ОСОБА_7 . 
		Навпроти, обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_3 прийняв добровільне, самостійне рішення, без жодних схилянь та вмовлянь з боку третіх осіб або самого ОСОБА_7 , стосовно організації та переправлення його через державний кордон України за грошову винагороду. При цьому саме ОСОБА_3 визначав суму грошової винагороди за свої дії, давав вказівки щодо способу і місця розрахунку з ним.
		Всі негласні оперативно-розшукові заходи були спрямовані виключно на викриття злочинної діяльності обвинуваченого та проводились на підставі відповідних процесуальних рішень, прийнятих із дотриманням вимогКПК України та процесуальних строків. Кримінальна діяльність ОСОБА_3 ґрунтувалась виключно на його волі й не була наслідком провокації, що також узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини у справі «Секейра проти Португалії».
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані обставини виключають будь-яку провокацію з боку працівників правоохоронних органів та свідка, який був ними залучений до проведення контролю за вчиненням злочину.
		Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є такими, що доповнюють одне одного, належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК Українипрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленомуКонституцієютаКПК України.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, вважає, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332КК України істановлять організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.
		Допитавши обвинуваченого, а також свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що такі поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст.332 КК України і становлятьорганізацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.
		Досліджені у ході судового слідства матеріали кримінального провадження, підтверджують наявність в діях ОСОБА_3 корисливого мотиву під час організації переправлення особи через державний кордон України, та доводять отримання самим обвинуваченим коштів за вчинення протиправних дій.
		Вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена і він підлягає покаранню за його вчинення.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про невизнання вини не відповідають встановленим судом фактичним обставинам, спростовуються матеріалами кримінальної справи та здобутими судом доказами, які узгоджуються між собою.
		На думку суду, невизнання винуватості у ході судового слідства,є обраним обвинуваченим способом захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. 
		Відповідно до ст. 66 КК Україниобставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено. В обвинувальному акті вказано на наявність пом`якшуючих покарання обставин  щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Разом з цим, суд констатує, що поведінка обвинуваченого після вчиненого не засвідчує його каяття, характеризує його суб`єктивне ставлення до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він не оцінює свої дії, спрямовані на збагачення в такий спосіб, він не усвідомив протизаконність діяння. В ході судового слідства, обвинувачений лише висловив жаль з приводу того, що він «так попався».
		Судом зауважується, що впродовж року перебування обвинувального акту на розгляді в суді обвинувачений ОСОБА_3 жодного разу в судові засідання не з`явився, ухилявся від явки до суду, щодо останнього застосовувався примусовий привід та був накладений штраф, що свідчить про неналежну процесуальну поведінку останнього, вказані обставини не можуть свідчити про активне сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно дост. 67 КК Україниобставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Слід зазначити, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним переправлення осіб через державний кордон України, саме в період запровадженого в країні воєнного стану, згідноУказу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022.
		При призначенні покарання, суд у відповідності до вимогст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідност.12 КК Українивідноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є неодруженим, на момент розгляду кримінального провадження є військовослужбовцем за контрактом, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, санкцією ч.3 ст.332 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років. Додатковим безальтернативним покаранням є позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
		Суд приходить висновку про призначення покарання необхідного, достатнього для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у межах передбачених санкцією ч.3ст.332 КК України, основне покарання у виді мінімального покарання, визначеного санкцією даної норми, що буде відповідати тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого.
		При призначенні покарання суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення не було пов`язане з його діяльністю чи займаною посадою.
		Разом з цим, відповідно до закону України про кримінальну відповідальність надавши оцінку суспільній небезпеці вчиненого ОСОБА_3 злочину, для упередження вчинення ним правопорушень аналогічної категорії, суд вважає за необхідне призначити обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням охорони державного кордону, та посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки.
		Приймаючи рішення щодо цього, суд відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. 
		Зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №404/2081/22 викладено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ст. 55 КК України (застосування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю). При розгляді вказаної справи судом зазначено, що зміст ст. 55 КК не містить законодавчих заборон чи обмежень щодо призначення такого додаткового покарання в залежності від того, чи обіймав обвинувачений певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до правового висновку Верховного Суду у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
		Суд, мотивуючи рішення у частині застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, керується нормами закону України про кримінальну відповідальність, враховує, що ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий корисливий злочин у період воєнного стану, у складний для держави та суспільства час, за грошову винагороду здійснив дії щодо організації незаконного переправлення через державний кордон особи, щодо якої діє заборона щодо виїзду за кордон.
		У даному випадку підстав для застосування відносно ОСОБА_3 положень ст.69 КК Українитаст.75КК України суд не вбачає.
		Суд враховує також усталену практику Верховного Суду, згідно якої визначені уст. 65 КК Українизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		На думку суду, враховуючи принципи індивідуалізації та співмірності заходу примусу, характеру вчинених дій, даних про особу винного, таке покарання у відповідності до вимогст. 65 КК України, з врахуванням положеньст. 50 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним у подальшому нових злочинів.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
		Питання заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує у порядку ст.174 КПК України.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_23 в даному кримінальному провадженні 12 січня 2024 року був затриманий в порядкуст.208 КПК України, відносно ОСОБА_23 на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2024 року (справа №304/161/24, провадження №1-кс/304/127/2024) був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 75700 грн. 8 лютого 2024 року ОСОБА_23 був звільнений під заставу і є таким, щодо якого діє вказаний запобіжний захід.
		Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу немає, а тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу, після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходузастави у відповідності до ч.11ст.182 КПК Україниїї слід повернути заставодавцю.
		Згідно з ч.5 ст.72КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_23 у період 12 січня 2024 року по 8 лютого 2024 року перебував під вартою, то йому слід зарахувати зазначений строк попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332 КК України, і призначити йому за ч.3ст.332 КК Українипокарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням охорони державного кордону, та посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки з конфіскацією всього належного йому майна.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави залишити до набрання вироком законної сили без змін.
		Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 заставу в розмірі 75700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень у відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України повернути заставодавцю ОСОБА_24 .
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання та його затримання. В строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати час його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 12 січня 2024 року по 8 лютого 2024 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Речові докази, а саме: грошові кошти  24 (двадцять чотири) імітаційні банкноти номіналом по 100 доларів США  знищити, мобільний телефон марки «Samsung Gаlаху А04е» повернути ОСОБА_3 , мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max» повернути ОСОБА_7 , автомобіль марки «Opel Zafira», д.н. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3  повернути власнику ОСОБА_25 . 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 1 лютого 2024 року в справі №304/161/24 (провадження №1-кс/304/128/2024) - скасувати.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...