Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/6975/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 06.05.2025. Зареєстровано: 07.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/522/2372/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025163510000165

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа 522/6975/25 
		Провадження 1-кп/522/2372/25
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		06 травня 2025 року                                     місто Одеса
		Приморський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 10.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163510000165, стосовно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.
		10 березня 2025 року приблизно о 16:00 годин, більш точний час не встановлено, під час несення служби, виконуючи свої службові обов`язки, дільничний офіцер поліції СП ВП №5 Одеського районного УП №1 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , перебуваючи за своїм місцем несення служби на станції поліції №6 ВП №5 Одеського районного УП №1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 25, відреагував на звернення ОСОБА_4 за телефоном, виконуючи свої службові обов`язки, з метою надання допомоги особі, яка її потребує, та запропонував останньому прийти на прийом громадян за місцем несення служби.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозахисні та правоохоронні функції.
		Згідно ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» - завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Пунктом 2 статті 18 вказаного Закону передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
		Так, 10 березня 2025 року о 16 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи біля станції поліції №6 ВП №5 Одеського районного УП №1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 25 усвідомлюючи, що перед ним знаходиться саме працівник правоохоронного органу, одягнений у формений одяг працівника Національної поліції України, який виконує свої службові обов`язки, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, застосував відносно ОСОБА_6 газовий балончик сльозогінної та дратівної дії «ТЕРЕН-4». В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків рогівки та кон`юнктиви правого ока, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії легких, після чого був затриманий працівниками поліції.
		Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і обвинувачений їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що у нього є друг, якого мобілізували до лав ЗСУ, однак, тому у нього і виник умисел помститися людині, який сприяв мобілізації його друга, а саме: працівнику поліції ОСОБА_6 . Раніше з потерпілим він знайомий не був, тому він знайшов його контакти, зв`язався з ним та домовився зустрітися на дільничний станції поліції на вул. Посмітного, 25, повідомивши, що потрібно поговорити щодо його друга.. Зустрівшись він побачив, що ОСОБА_6 є співробітником поліції оскільки останній був одягнений в формений одяг. При зустрічі він передав слухавку, щоб потерпілий поговорив з його другом і потім застосував газовий балончик, розпиливши його в обличчя. Після вчинення викликав таксі і поїхав додому.Просив суд суворо його не карати, щиро покаявся, пояснив, що вчинок здійснив на емоціях, не обдумавши. 
		Показання обвинуваченого послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, які ним не оспорювались, добровільності та істинності його позиції.
		Прокурор в судовому засіданні зазначила, що під час судового розгляду було достеменно встановлено, що інкримінований злочин вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 , винуватим та, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим та його щире каяття, призначити покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 3 років позбавлення волі, але врахувавши особу обвинуваченого, застосувати положення ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 роки. Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2025 скасувати. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до обвинуваченого не застосовувати. 
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд суворо не карати її підзахисного, та врахувати його щире каяття, повне визнання вини, а також характеризуючі обставини, викладені в доданих документах та призначити покарання передбачене санкцією статті з можливістю застосування положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
		Потерпілий в судове засідання за викликом суду не з`явився, про час, дату та місце розгляду був повідомлений, однак подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.Сторони кримінального провадження про проведення судового розгляду за відсутності потерпілого не заперечували. 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження (надані показання обвинуваченим), за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України поняття «особа винного». 
		Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути пропорційне характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Згідно досліджених характеризуючих даних, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, де характеризується добре. Також з досліджених медичних довідок, які надані стороною захисту, встановлено, що ОСОБА_4 має діагностоване захворювання  епілепсію.
		Крім того, згідно досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, та виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, суд враховує обставини, які згідно з ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, а саме: щире каяття.
		Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 345 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Разом з тим, враховуючи в сукупності наведені вище обставини, суд приходить до переконання про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 рік та 6 місяців. При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
		Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.03.2025  цілодобовий домашній арешт, слід скасувати. До набрання вироку законної сили запобіжний захід не застосовувати.
		Відповідно до ч. 5, 7 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_4 за даним вироком строк затримання обвинуваченого в порядку ст. 208 КПК України з 10.03.2025 по 11.03.2025 із розрахунку один день затримання за один день позбавлення волі, та строк домашнього арешту за період з 12.03.2025 р. по 06.05.2025 р. із розрахунку 3 дні цілодобового домашнього арешту відповідають 1 дню позбавлення волі.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. 
		Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України
		Згідно положень ст. 174 КПК України, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2025 року, на майно, вилучене під час затримання, в порядку ст. 208 КПК України від 10.03.2025, в ході проведеного особистого обшуку обвинуваченого, передбаченого ч. 3 ст. 208 КПК України за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101В, а саме: 
		- мобільний телефон «Redmi 12» imei: НОМЕР_1 , imei2:  НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора № НОМЕР_3 ;
		- балончик з засобом сльозоточивої та дратівної дії «ТЕРЕН-4» в корпусі сірого кольору - необхідно скасувати.
		Також арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіПриморського районногосуду м.Одеси від28.03.2025року,на майнодобровільно видане потерпілим ОСОБА_6 : мобільний телефон «Sigma» imei: НОМЕР_4 imei2: НОМЕР_5 з сім-картою: НОМЕР_6 - необхідно скасувати.
		Керуючись ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік та 6 (шість )місяців.
		Відповідно до п.п.1,2 ч. 1 та п.2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
		Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.03.2025  цілодобовий домашній арешт, скасувати. До набрання вироку законної сили запобіжний захід не застосовувати. 
		Відповідно до ч. 5, 7 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_4 за даним вироком строк затримання обвинуваченого в порядку ст. 208 КПК України з 10.03.2025 по 11.03.2025 із розрахунку один день затримання за один день позбавлення волі, та строк домашнього арешту за період з 12.03.2025 р. по 06.05.2025 р. із розрахунку 3 дні цілодобового домашнього арешту відповідають 1 дню позбавлення волі.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2025 року, на майно, вилучене під час затримання, в порядку ст. 208 КПК України від 10.03.2025, в ході проведеного особистого обшуку обвинуваченого, передбаченого ч. 3 ст. 208 КПК України за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101В, а саме: 
		- мобільний телефон «Redmi 12» imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 :, з сім-картою мобільного оператора № НОМЕР_3 ;
		- балончик з засобом сльозоточивої та дратівної дії «ТЕРЕН-4» в корпусі сірого кольору - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2025 року, на майно добровільно видане потерпілим ОСОБА_6 : мобільний телефон «Sigma» imei: НОМЕР_4 imei2: НОМЕР_5 з сім-картою: НОМЕР_6 - скасувати.
		Речові докази: 
		-мобільнийтелефон «Redmi12»imei: НОМЕР_1 ,imei2862717063287839/07:,з сім-картоюмобільного оператора№ НОМЕР_3 ,упакований досейф-пакетуPSP1256787,який зберігаєтьсяв камеріречових доказівВП №5ОРУП№1ГУНП вОдеській області - повернути власнику ОСОБА_4 
		-мобільний телефон «Sigma» imei: НОМЕР_4 imei2: НОМЕР_5 з сім-картою: НОМЕР_6 , упакований до сейф  пакету WAR1289460, який зберігається в камері речових доказів ВП №5 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області  повернути власнику ОСОБА_6 
		- балончик з засобом сльозоточивої та дратівної дії «ТЕРЕН-4» в корпусі сірого кольору, упакований до сейф-пакету SUD1009882, який зберігається в камері речових доказів ВП №5 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області  знищити.
		Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду
		Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...