Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/16139/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 07.05.2025. Зареєстровано: 07.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/524/331/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170500002404

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/16139/24
		Провадження № 1-кп/524/331/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		06 травня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		захисника  адвоката ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12024170500002404 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючого: «Вареничка №1», кухар, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		1.Формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним.
		 
		04 листопада 2024 року приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився за адресою: м. Кременчук вул. Університетська буд. 37 біля першого під`їзду разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка в ході якої ОСОБА_6 почав штовхати ОСОБА_8 . Побачивши це у ОСОБА_5 виник умисел спрямований наумисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 тримаючи в правій руці пляшку шампанського розбив останню об паркан та горловиною від пляшки наніс потерпілому один удар в область грудної клітини зліва.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1523 від 09.12.2024 у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з пошкодженням лівого шлуночка, яке викликало лівобічний гемопневмоторакс, шок 3 ступеню. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії колюче ріжучого предмету, можливо і від удару горлишком розбитої пляшки в строк і при обставинах вказаних у постанові та підекспертним та за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час отримання.
		 
		1.2. СтаттяКримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений
		 
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1ст. 121 КК Українияк умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		 
		2.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене  ОСОБА_5 та суд визнав недоведеним
		 
		04 листопада 2024 року приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився за адресою: м. Кременчук вул. Університетська буд. 37 біля першого під`їзду разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка в ході якої ОСОБА_6 почав штовхати ОСОБА_8 . Побачивши це у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на умисне вбивство ОСОБА_6 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 тримаючи в правій руці пляшку шампанського розбив останню об паркан та горловиною від пляшки наніс один удар в область грудної клітини зліва в область серця ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Після цього ОСОБА_6 був доставлений до КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька». Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1523 від 09.12.2024 у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з пошкодженням лівого шлуночка, яке викликало лівобічний гемопневмоторакс, шок 3 ступеню. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії колюче ріжучого предмету, можливо і від удару горлишком розбитої пляшки в строк і при обставинах вказаних у постанові та підекспертним та за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час отримання, тобто вчинив замах на умисне вбивство.
		 
		2.2. Кваліфікація дій обвинуваченого, надана під час досудового розслідування
		 
		Згідно з обвинувальним актом дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст.15ч. 1 ст.115 КК Українияк закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		 
		3. Позиції сторін.
		 
		3.1. Прокурор підтримав сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення. Зазначив, що докази є належними та допустимими, доводять обставини, викладені в обвинувальному акті. Просив ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15ч. 1 ст.115КК України та призначитийому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
		 
		3.2. Сторона захисту у судовому засіданні не заперечувала спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження за обставин викладеним в обвинувальному акті, одночасно посилалась на відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого.
		 
		3.3. Потерпілий зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, останній сам викликав йому швидку та під час перебування в лікарні надавав матеріальну допомогу. Не наполягає на суворому покаранні обвинуваченому.
		 
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин надані сторонами кримінального провадження, та мотиви суду щодо їх належності та допустимості.
		 
		Відповідно до ст.84 Кримінального процесуального кодексу України(далі КПК) доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Частина 2 ст. 84 КПКнадає вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, якими встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження. До них законодавець відносить: показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ст. 94 КПКкожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Наведені нижче докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України. 
		 
		4.1 Показання обвинуваченого під час судового розгляду
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що 04 листопада 2024 року ввечері разом із своєю дівчиною ОСОБА_8 пішли до її подруги, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Піднялись на третій поверх вказаного будинку. Там перебували потерпілий та ще два хлопці. Потерпілий був п`яний та почав ображати ОСОБА_9 . Почалася сварка. Сусіди вигнали їх на вулицю. Біля під`їзду конфлікт продовжився. Між ним та потерпілим почалась штовханина. У нього в руках була пляшка шампанського, яка розбилася об паркан. Він підійшов до потерпілого та наніс йому один удар правою рукою, в якій залишилось горлишко від пляшки. Вважав, що потрапив у руку потерпілого. Приблизно через 5 хвилин потерпілий сказав, що у нього болить живіт і присів. Його дівчина ОСОБА_10 підняла футболку потерпілого та побачила кров. Він одразу ж дістав телефон та подзвонив на 103. Оскільки не знав точної адреси телефон передав дівчині, а сам побіг до магазину АТБ за бинтом. Коли повернувся на місце вже прибула поліція та швидка допомога, яка забрала потерпілого. Також зазначив, що ударом хотів захистити свою дівчину, куди бив не бачив, про наслідки не думав.
		 
		4.2 Показання потерпілого
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що з обвинуваченим раніше був знайомий. 04 листопада 2024 року ввечері перебував біля під`їзду будинку 37 по вул. Університетській разом із обвинуваченим та його дівчиною ОСОБА_10 . Був у стані алкогольного сп`яніння. У нього виник конфлікт із дівчиною обвинуваченою. Причину конфлікту не пам`ятає. Пам`ятає як стояв та відчув удар у ліву частину тулуба. Перед цим чув як розбилась пляшка. Саму пляшку не бачив. Після удару присів. Почув тепло та побачив кров. Обвинувачений та його дівчина почали надавати йому допомогу, викликали швидку. Ніхто нікуди не тікав, усі перебували на місці події. Приїхала швидка, яка забрала його до лікарні. Також зазначив, що до цього конфліктів із обвинуваченим не було. Чому саме виник конфлікт цього разу не пам`ятає, оскільки перебував у стані сп`яніння.
		 
		4.3. Показання свідків 
		 
		Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що проживала разом із обвинуваченим. 04 листопада 2024 року приблизно о 22-00 разом із обвинуваченим прийшла до своєї подруги, яка проживала в будинку АДРЕСА_2 . Піднялись на третій поверх. Там побачили потерпілого та ще двох хлопців. Потерпілий почав конфліктувати та сусіди попросили їх вийти на вулицю. Біля під`їзду конфлікт продовжився. ОСОБА_5 почав штовхатися з потерпілим. Під час штовханини почула як розбилася пляшка. Одразу ж подумала, що це та пляшка, яка була в руках у обвинуваченого. Потім потерпілий сказав що у нього болить живіт. Підійшла до нього та побачила рану з якої йшла кров. ОСОБА_5 почав викликати швидку, а потім побіг в АТБ за бинтом. Також зазначила, що бачила як обвинувачений наніс один удар потерпілому в область лівої руки. Коли потерпілий перебував у лікарні йому надавали кошти на лікування.
		 
		4.4. Документи та інші докази, досліджені під час судового розгляду:
		 
		4.4.1 рапорт від 04.11.2024, відповідно до якого отримано заяву та зареєстровано ЄО за №22231 від 04.11.2024 про те, що в м. Кременчуці по вул.. Університетській, буд. 37 на вулиці біля 1-го під`їзду знаходиться чоловік з раною грудної клітини;
		4.4.2 лист директора КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» ОСОБА_11 , в якому остання повідомила, що ОСОБА_6 04.11.2024 був госпіталізований до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії;
		4.4.3 протокол огляду місця події від 05.11.2024 та фототаблиця до нього, відповідно до якого було оглянуто секц. 6 буд. 37 по вул.. Університетській в м. Кременчуці;
		4.4.4 протокол огляду місця події від 05.11.2024 та фототаблиця до нього, відповідно до якого було оглянуто ділянку місцевості біля буд. 37 по вул.. Університетській в м. Кременчуці;
		4.4.5 протокол огляду місця події від 05.11.2024 та фототаблиця до нього, відповідно до якого було оглянуто приміщення в буд. АДРЕСА_3 та одяг потерпілого;
		4.4.6 протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2024, фототаблиця та довідка до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_5 як особу, яка 04.11.2024 наніс удар горлом від пляшки в грудну клітину потерпілого;
		4.4.7 протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2024, фототаблиця та довідка до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_6 як особу, якій 04.11.2024 нанесли удар горлом від пляшки в грудну клітину;
		4.4.8 протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2024, фототаблиця та довідка до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 упізнала ОСОБА_5 як особу, яка 04.11.2024 наніс удар горлом від пляшки в грудну клітину потерпілого;
		4.4.9 протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2024, фототаблиця та довідка до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 упізнала ОСОБА_6 як особу, якій 04.11.2024 нанесли удар горлом від пляшки в грудну клітину;
		4.4.10 протокол проведення слідчого експерименту від 05.11.2024, фототаблиця та відеозапис до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 показала яким чином ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 удар горлом від пляшки в область грудної клітини;
		4.4.11 висновок експерта №1547 від 11.12.2024, відповідно до якого покази свідка ОСОБА_8 , дані нею під час проведення слідчого експерименту від 05.11.2024 по механізму, локалізації та кількості нанесених тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на ім.»я ОСОБА_6 ;
		4.4.12 протокол проведення слідчого експерименту від 05.11.2024, фототаблиця та відеозапис до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 показав яким чином ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 удар горлом від пляшки в область грудної клітини;
		4.4.13 висновок експерта №1548 від 11.12.2024, відповідно до якого покази свідка ОСОБА_7 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 05.11.2024 по механізму, локалізації та кількості нанесених тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на ім.»я ОСОБА_6 ;
		4.4.14 протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 05.11.2024 та відеозапис до нього, відповідно до якого було затримано ОСОБА_5 ;
		4.4.15 протокол проведення слідчого експерименту від 05.11.2024, фототаблиця та відеозапис до нього, відповідно до якого ОСОБА_5 показав яким чином наніс ОСОБА_6 удар горлом від пляшки в область грудної клітини;
		4.4.15 висновок експерта №1549 від 11.12.2024, відповідно до якого покази ОСОБА_5 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 05.11.2024 по механізму, локалізації та кількості нанесених тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на ім.»я ОСОБА_6 ;
		4.4.16 висновок експерта № 1382 від 06.11.2024, відповідно до якого у ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень не встановлено;
		4.4.17 висновок експерта № 2085 від 14.11.2024, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров ОСОБА_5 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		4.4.18 висновок експерта №2089 від 19.11.2024, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров ОСОБА_5 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. На серветці , що вилучена біля буд. 37 по вул.. Університетській в м. Кременчуці знайдена кров людини, яка може походити як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від обвинуваченого ОСОБА_5 у випадку наявності у останнього зовнішньої кровотечі на час події;
		4.4.19 висновок експерта №2088 від 22.11.2024, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров ОСОБА_5 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В змиві, який вилучений біля першого під`їзду буд. 37 по вул.. Університетській в м. Кременчуці, наданому на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від обвинуваченого ОСОБА_5 у випадку наявності у останнього зовнішньої кровотечі на час події;
		4.4.20 висновок експерта №2101 від 22.11.2024, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров ОСОБА_5 відноситься до 0(І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. На куртці, кофті, футболці потерпілого ОСОБА_6 , наданих на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від обвинуваченого ОСОБА_5 у випадку наявності у останнього зовнішньої кровотечі на час події;
		4.4.21 протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.11.2024 та опис до нього, відповідно до якого було вилучено в приміщенні КНМП Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» медичну карту ОСОБА_6 ;
		4.4.22висновок експерта668від 27.11.2024,відповідно доякого кровпотерпілого ОСОБА_6 відноситься до0(І)групи зізогемаглютинінами анти-Ата анти-Вза ізосерологічноюсистемою АВ0;кров ОСОБА_5 відноситься до0(І)групи зізогемаглютинінами анти-Ата анти-Вза ізосерологічноюсистемою АВ0. При судово-медичнійекспертизі уламкаскла №2(об.№1)виявлена кровособи чоловічоїгенетичної статіз домішкамипоту,знайдені поодинокіепітеліальні клітини,статеву приналежністьяких встановитине представилосьможливим,у зв`язкуз деструктивнимизмінами їхядер,знайдені невеликіфрагменти жировоїтканини.При встановленігрупової належностіпоту воб.№1виявлений антиген ізосерологічної системи АВ0, який може походити від особи (осіб), крові та виділенням якої (яких) він властивий , в тому числі як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_5 . При серологічному дослідженні у крові в об. 1 виявлені антиген Н та ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров та піт , виявлені на об. 1 можуть походити як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від обвинуваченого ОСОБА_5 у випадку наявності у останнього зовнішньої кровотечі на час події;
		4.4.23 висновок судово-психіатричної експерта №705 від 28.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься інкриміноване протиправне діяння, не страждав будь-яким хронічним психічним захворюванням, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляв ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості з порушенням поведінки. Ступінь наявного недоумства не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 в теперішній час не страждає будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості з порушенням поведінки і за своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
		4.4.24 протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 30.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 повідомив, що 04.11.2024 біля буд. 37 по вул.. Університетській в м. Кременчуці невідома особа нанесла йому тілесні ушкодження;
		4.4.25 висновок експерта № 1523 від 09.12.2024, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з пошкодженням лівого шлуночка, яке викликало лівобічний гемопневмоторакс, шок 3 ступеню. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії колюче ріжучого предмету, можливо і від удару горлишком розбитої пляшки в строк і при обставинах вказаних у постанові та підекспертним та за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час отримання;
		4.4.26 протокол проведення слідчого експерименту від 10.12.2024, фототаблиця та відеозапис до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 показав яким чином ОСОБА_5 наніс йому удар горлом від пляшки в область грудної клітини;
		4.4.27 висновок експерта №1546 від 11.12.2024, відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 10.12.2024 по механізму, локалізації та кількості нанесених тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на його ім.»я;
		4.4.28 протокол огляду від 13.12.2024 та відеозапис до нього, відповідно до якого було оглянуто оптичний диск з відеозаписами з портативних відео реєстраторів працівників БПП в м. Кременчук;
		4.4.29 протокол огляду від 14.12.2024 та додаток до нього, відповідно до якого було оглянуто оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з магазину «АТБ» по вул.. Небесної Сотні, буд. 3А в м. Кременчуці;
		4.4.30 протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2024, фототаблиця та довідка до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 упізнав ОСОБА_5 як особу, яка 04.11.2024 нанесла йому удар горлом від пляшки в грудну клітину;
		4.4.31 висновок експерта №204-МК від 25.12.2024, відповідно до якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу ОСОБА_6 та горловини з-під пляшки виявлені: на куртці, по ходу лівого шва різані пошкодження, які утворилися від дії гостро-ріжучого предмета, який на своїй поверхні мав різнохарактерні гострі краї, при чому предмет діяв під кутом; на кофті різане пошкодження, яке утворилося від дії гостро-ружучого предмета, який на своїй поверхні мав гострий край; на футболці по передній поверхні зліва різані, які утворилися від не менш як двох кратної дії гостро-роіжучого предмета, який на своїй поверхні мав гострі краї. На контактограмах з області пошкоджень на одязі металізації сполуками заліза не виявлено. Враховуючи механізм утворення різаних пошкоджень на одязі та конструктивні властивості горловини пляшки, можливо припустити, що виявлені різані пошкодження могли утворитися вірогідніше всього від горловини пляшки, наданої на експертизу;
		4.4.32 речові докази.
		 
		5. Застосовне законодавство і релевантна судова практика.
		 
		5.1. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь(ст. 62 Конституції України).
		5.2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи(ст.17 КПК).
		5.3. Cтандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням(постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ККС ВС) від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17, від 02.12.2022 у справі № 758/1780/17, від 29.11.2022 у справі № 693/1546/14-к; від 05.12.2023 у справі № 286/330/19).
		5.4. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження(ч. 1, ч. 3ст. 337 КПК).
		5.5. Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі(ч. 1, 2ст. 15 КК).
		5.6. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання(ч. 2ст. 24 КК).
		5.7. Під час встановлення вини та її змісту в кожному конкретному випадку суд виходить з того, що вона об`єктивно існує в реальній дійсності, встановлює її на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів. Суд пізнає вину так, як він встановлює й пізнає інші факти об`єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю суддів. Ознаки суб`єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, на підставі встановлених судом фактичних обставин вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимогст. 94 КПК. Принцип суб`єктивного ставлення у провину в кримінальному праві має фундаментальне і основоположне значення для кваліфікації кримінального правопорушення. З урахуванням усталених підходів до кваліфікації кримінальних правопорушень проти життя і здоров`я питання про умисел під час такої кваліфікації вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння(постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.09.2020 у справі640/18653/17).
		5.8. Відповідно до роз`яснень, наведених у пунктах 4, 22постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», закінчений замах на умисне вбивство особи вчиняється з прямим умислом, коли винна особа усвідомлювала суспільнонебезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільнонебезпечні наслідки і бажала їх настання. При вирішенні питання про наявність у діях особи умислу на вбивство суд повинен виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного, що передувала події, їх стосунки. При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим (постанова ККС ВС від 04.04.2019 у справі № 369/9623/16-к).
		5.9. Для кваліфікації безпосереднє і вкрай важливе значення має встановлення виду прямого умислу за ступенем конкретизації у свідомості суб`єкта злочину передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків, до яких відносять визначений, альтернативний і невизначений умисел, оскільки вчинене може бути кваліфіковане як замах на злочин лише за умови встановлення прямого визначеного умислу, де особа має конкретне, точне уявлення про індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість (неминучість) настання конкретних суспільно небезпечних наслідків. На відміну від нього за альтернативного або невизначеного умислу свідомість винного охоплює можливість настання двох або більше конкретно визначених наслідків (альтернативний) або широкого спектру негативних наслідків у межах одного виду шкоди чи різних її видів, що, хоча і охоплюються передбаченням винного, але індивідуально не визначені в його свідомості (невизначений). За невизначеного умислу, різновидом якого є альтернативний умисел, кваліфікація здійснюється залежно від тих наслідків, які були фактично заподіяні потерпілому(постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.09.2020 у справі №640/18653/17).
		5.10. Суд уже зазначав, що визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.
		Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.
		Встановлені судами дані про стосунки між засудженим і потерпілим до конфлікту, їх поведінку під час конфлікту та причини його виникнення, поведінку засудженого після вчинення злочину та його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій, які свідчили про те, що, завдавши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень за допомогою ножа, він, маючи можливість вбити останню, утримався від подальших дій, свідчать про правильність кваліфікації дій засудженого за ч. 1ст. 121 КК, а не за ч. 2 ст.15ч. 1 ст.115 КК(постанова ККС ВС від 05.12.2023 у справі № 286/330/19).
		5.11. Питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин. Дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд встановив, що поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілого та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідкитяжкі тілесні ушкодження. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що діяння обвинуваченого слід кваліфікувати зач. 1ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння(постанова ККС ВС від 13.02.2020 у справі № 164/1826/17).
		5.12. Про відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого свідчить те, що він, завдавши потерпілому лише один ударколото-різане поранення в грудну клітину, та, маючи реальну можливість продовжити заподіяння потерпілому ударів у життєво-важливі органи, потім завдав два удари ножом у сідниці (постанова ККС ВС від 04.04.2019 у справі № 369/9623/16-к).
		 
		6.Мотиви та висновки суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого, Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
		 
		Аналіз зібраних у справі доказів у їх сукупності та взаємозв`язку свідчить, що, наносячи потерпілому удар горловиною від пляшки , обвинувачений діяв з прямим невизначеним умислом, при якому його свідомість охоплювала можливість настання широкого спектру негативних наслідків у вигляді як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого. А за наявності такого умислу кваліфікація дій обвинуваченого здійснюється залежно від тих наслідків, які були фактично заподіяні потерпілому.
		Про те, що обвинувачений діяв з неконкретизованим умислом свідчить його поведінка до, під час та безпосередньо після вчинення злочину.
		Про відсутність наміру позбавити потерпілого ОСОБА_6 життя, свідчить припинення злочинних дій обвинуваченим ОСОБА_5 за відсутності перешкод для їх продовження. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_5 після нанесення потерпілому одного удару горловиною від пляшки бачив та усвідомлював, що потерпілий залишився живим і перебував у свідомості, не вчиняв будь-яких дій, щоб спричинити потерпілому смерть, а навпаки кинув горловину від пляшки та побачивши кров викликав швидку допомогу та самостійно побіг до магазину за медичними препаратими для надання першої медичної допомоги. 
		Строна обвинувачення дії ОСОБА_5 кваліфікувала за ч. 2 ст.15ч. 1 ст.115 КК Українипосилаючись на висновок експерта, який в даному випадку доводить лише ступінь тяжкості ушкоджень потерпілого, але аж ніяк не його умисел на настання смерті потерпілого. На переконання суду, основними факторами, які впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 є його психічне ставлення до вчиненого, наявність умислу, ретельне дослідження обставин, що передували конфлікту і безпосередні обставини заподіяння ушкоджень. 
		Спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_5 саме на вбивство потерпілого, на переконання суду залишилась не доведеною поза розумним сумнівом і ґрунтується, в тому числі, на припущеннях строни обвинувачення.
		Ураховуючи наведене, суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення та перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_5 з ч. 2 ст.15 ч. 1 ст.115 КК Українина ч. 1ст. 121 КК України, оскільки така зміна правової кваліфікації покращує становище обвинуваченого.
		7. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, та мотивисуду при призначенні покарання.
		Як зазначено в ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ч.2ст. 65 КК України,особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, його сімейний стан, стан здоров`я та вік.
		   Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		   Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. 
		Зазначені обставини, які підлягають обов`язковому врахуванню, та дані про особу обвинуваченого у своїй сукупності, дають достатні підстави для висновку про те, що ОСОБА_5 має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі на мінімальний строк, що передбачений санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
		Підстав для застосування ст.. 69 КК України суд не вбачає.
		Разом із цим, виходячи із встановлених обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, враховуючи його молодий вік , усвідомлення своєї вини, думки потерпілого, який на суворому покаранні не наполягав, відшкодування шкоди потерпілому, суд приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
		Призначення покарання ОСОБА_5 з застосуваннямстатті 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Також, відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальностіпризначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосуванняст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначені покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції.
		 
		8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		8.1. Речові докази.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимогст. 100 КПК України,
		 
		8.2. Запобіжні заходи
		Відповідно до ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 листопада 2024 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , який продовжувався ухвалами суду.
		У зв`язкуіз звільненнямобвинуваченого відвідбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України застосований до ОСОБА_5 запобіжний західнеобхідноскасувати,звільнивши ОСОБА_5 з-підварти взалі судунегайно тазарахувати ОСОБА_5 в строквідбування покаранняза данимвироком часперебування підвартою з05листопада 2024 року по 06 травня 2025 року.
		 
		8.3. Арешт майна
		Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.11.2024 на тимчасово вилученене майно підлягають скасуванню
		 
		8.4. Процесуальні витрати
		Сторони не надали суду відомостей про процесуальні витрати, передбачені ст. 124 КПК України, рішення про розподіл яких підлягає прийняттю при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
		 
		8.5 Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
		 
		8.6 Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні
		 
		8.7 Викривач у цьому кримінальному провадженні відсутній.
		 
		На підставі викладеного та керуючисьст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5  від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_5   скасувати, звільнивши ОСОБА_5  з-під варти в залі суду негайно.
		Зарахувати ОСОБА_5  в строк відбування покарання за даним вироком час перебування під вартою з 05листопада 2024 року по 06 травня 2025 року.
		Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.11.2024 на тимчасово вилученене майно  скасувати.
		   Речові докази:ніж зруків`ям чорногокольору,дві склянічарки,три скляністакани,ніж №1з руків`ямчорного кольору,ніж №2з металусірого кольору,уламки склазеленого кольору№ 1,уламки склазеленого кольору№ 2зі слідамиречовини бурогокольору,змив зплями бурогокольору позначеноюцифрою №3,уламки склапозначені цифрою№ 4,уламки склапозначені цифрою№ 5,горловина зскляної пляшкизеленого кольорупозначена цифрою№ 6,серветку зіслідами речовинибурого кольорупозначена цифрою№ 7 знищити;куртку чорногокольору,на якіймаються пошкодженняліворуч увигляді розрізунеправильної форми,кофту чорногокольору,яка маєпошкодження увигляді розрізунеправильної формиз лівоїсторони,футболку чорногокольору зпомаранчевими вставкамина заднійчастині виявленопошкодження увигляді розрізу,спортивні штаничорного кольору,чорні кросівки-повернути ОСОБА_6 ;куртку чорногокольору,светр білогокольору,штани джинсовічорного кольору,пару кросівокчорного кольоруіз синьоюпідошвою повернути  ОСОБА_5 ; оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «АТБ», оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 , оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 , оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 , оптичний диск з відеозаписом затримання ОСОБА_5 в порядку ст.. 208 КПК України, оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 , оптичний диск з відеозаписом з портативних відео реєстраторів БПП в м. Кременчук - зберігати в матеріалах кримінального провадження
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезАвтозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                     ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...