Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/15513/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.
Дата набрання законної сили: 24.04.2025
Номер судового провадження: 51-4884км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021032010000051

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 161/15513/22
		провадження № 51-4884км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                         ОСОБА_5 ,
		захисників                                                      ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виправданих                                                 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,  
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021032010000051, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище Козівського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Олика Луцького (Ківерцівського) району Волинської області, жителя АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2024 року: 
		- ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, і виправдано;
		- ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, і виправдано.
		Вирішено питання стосовно судових витрат, речових доказів та арешту майна.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачувалися в тому, що вони з грудня 2019 року по грудень 2021 року, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, за пособництва останнього, який здійснював технічний нагляд за об`єктом будівництва, у ході виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с. Башлики Ківерцівського району», вчинивши службове підроблення шляхом внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт форми КБ-2в у частині завищення обсягів виконаних робіт та використаних будівельних матеріалів, незаконно заволоділи бюджетними коштами замовника вказаних робіт - Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації в сумі 1 066 334,54 грн за обставин, викладених у вироку. 
		Умисні дії ОСОБА_8 органи досудового розслідування кваліфікували як вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які виразилися в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Умисні дії ОСОБА_9 органи досудового розслідування кваліфікували як вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України, які виразилися в пособництві у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах через усунення перешкод, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Суд вважав висунуте обвинувачення за ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України таким, що не знайшло свого підтвердження дослідженими під час судового розгляду доказами та не доведене стороною обвинувачення поза межами розумного сумніву, а тому відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України суд вважав за необхідне ухвалити за цим обвинуваченням виправдувальний вирок у зв`язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а в діянні ОСОБА_9 - склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
		Місцевий суд зазначив, що основним і єдиним доказом заволодіння бюджетними коштами директором ТОВ «Олицький агробуд» ОСОБА_8 у ході виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с. Башлики Ківерцівського району» є висновок судової будівельно-технічної експертизи від 17 лютого 2022 року № СЕ-19/103-21/9958-БТ, яку суд визнав неналежним доказом. Інших доказів унесення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 недостовірних відомостей до вказаних документів сторона обвинувачення не надала.
		Як зазначено у вироку суду, оскільки обвинувачення за вказаною статтею в конкретному випадку є похідним від ч. 5 ст. 191 КК України, а суд дійшов  переконання про невинуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, відповідно обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, яке зводиться до видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, є неспроможним у кримінально-кваліфікаційному розумінні.
		Волинський апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 залишив без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без змін.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_10 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд залишив без належної перевірки доводи прокурора про неправильну оцінку показань ОСОБА_8 , який заперечував свою вину та вказував, що продовження строків виконання робіт до 31 березня 2022 року було зумовлено відсутністю достатнього фінансування з боку замовника, але фактично всі роботи було завершено у строк до 31 грудня 2021 року. На думку прокурора, апеляційний суд не врахував доказів, якими підтверджено недостовірність таких показань, зокрема того, що останній платіж за виконані роботи проведений 23 грудня 2021 року на суму 3 526 936,80 грн, а додатковою угодою між замовником та підрядником від 06 грудня 2021 року продовжено строки будівельних робіт і монтажу технологічного обладнання у приміщеннях школи та фізкультурно-спортивного залу до 31 березня 2022 року. Поза увагою апеляційного суду залишилися показання свідка ОСОБА_11 (директора школи), який повідомив, що після 18 січня 2022 року тривали окремі будівельні роботи, було залучено до п`яти людей для їх виконання,  завезено будівельні матеріали; указані роботи було проведено декілька разів та погоджено з ним особисто, у тому числі в телефонному режимі.
		Стверджує, що апеляційний суд не усунув істотних суперечностей між показаннями експерта й висновком судової будівельно-технічної експертизи. Вважає, що апеляційний суд безпідставно погодився з позицією суду першої інстанції про необ`єктивність експертного висновку, що зумовлено неможливістю визначення експертом цінової різниці вартості фактичних та заактованих обсягів виконаних робіт.
		На думку прокурора, без належної оцінки апеляційного суду залишилися його доводи про те, що суд, спростовуючи доводи експерта, посилається на показання обвинувачених та свідків, які в сукупності між собою доводять факт своєчасного виконання робіт у повному обсязі. Однак, як стверджує прокурор, допитані судом свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 є працівниками ТОВ «Олицький агробуд», директором якого є обвинувачений ОСОБА_8 , що свідчить про зацікавленість перелічених свідків у результатах судового розгляду, а тому їхні показання не можуть протиставлятися висновку судової будівельно-технічної експертизи.
		Стверджує, що апеляційний суд не надав належної оцінки запереченням прокурора щодо висновку суду про допущення стороною обвинувачення порушень у частині залучення потерпілої особи. На думку прокурора, враховуючи відмову представників департаменту інфраструктури Волинської облдержадміністрації в залученні їх як потерпілого, сторона обвинувачення залучила свідка працівника вказаного департаменту ОСОБА_16 , яку було викликано та допитано в ході судового розгляду, що свідчить про дотримання вимог кримінального процесуального законодавства у частині залучення потерпілої особи у кримінальному провадженні.
		Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції не дотримався засад змагальності кримінального процесу, а також порушив право сторони обвинувачення на обстоювання правової позиції, що з огляду на положення статей 412, 438 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Стверджує, що прокурор під час апеляційного перегляду клопотав про дослідження доказів обвинувачення, обґрунтовуючи клопотання положеннями статей 22, 23, 94, ч. 3 ст. 404 КПК України, проте суд апеляційної інстанції за відсутності будь-яких мотивів відмовив у задоволенні клопотання прокурора.  Зокрема, у клопотанні прокурор посилався на те, що місцевий суд не повною мірою дослідив додаткову угоду до договору від 06 грудня 2021 року № 16, якою продовжено строки будівельних робіт та монтажу технологічного обладнання у приміщеннях школи і фізкультурно-спортивного залу до 31 березня 2022 року, просив повторно допитати свідків ОСОБА_11 та експерта ОСОБА_17 , показання яких мають важливе доказове значення.
		Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 22, 23, 94, 370, 404, 412, 413, 419 КПК України.
		У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судове рішення - без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 .
		Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
		Виправдані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Як зазначено в ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Вимогами ст. 91 КПК України визначено, що в кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок. 
		Як зазначено в абз. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, у тому числі й поданих у судовому засіданні.
		За статтею 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності й виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Як видно з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції  забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону.
		Ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було пред`явлено обвинувачення, суд навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності й взаємозв`язку. 
		У судовому засіданні було допитано обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , представника потерпілого, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , досліджено матеріали кримінального провадження. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав і пояснив суду, що він є інспектором технічного нагляду відділу АКБ Волинської обласної державної адміністрації та до його посадових обов`язків входить здійснення технічних обстежень об`єктів будівництва, надання консультацій органам місцевого самоврядування, взяття участі в аналізі стану використання коштів державного й обласного бюджетів, а також завірення сертифікатів початку та закінчення будівництва. За об`єктом будівництва нової школи в с. Башлики Ківерцівського району він вів технічний нагляд із самого початку. До його функцій входила перевірка об`ємів та якості виконаних робіт, для чого щомісяця по два-три рази на стадії погодження актів виконаних робіт він здійснював виїзд на об`єкт, також виїжджав на перевірку два рази із працівниками Держбуду України. Продовження закінчення терміну будівництва відбувалося у зв`язку із ненадходженням достатніх коштів для будівництва з Державного бюджету України. Усі роботи з будівництва було проведено до кінця грудня 2021 року, а у 2022 році було проведено додаткові роботи щодо усунення протікання води, на які він виїжджав, однак актів виконаних робіт  складено не було. Про експертизу щодо виявлення порушень на будівництві він дізнався фактично під час вручення йому підозри. Якщо обсяги та вартість, зазначені в акті виконаних робіт, не підтверджуються, то акт повертається на усунення недоліків. За словами ОСОБА_9 , він підписував акт лише після підписання інженерами будівництва. Крім нього, перевірку вказаного об`єкта здійснювали й інші органи контролю та недоліків не виявили. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив суду, що в жовтні 2018 року було проведено тендер на будівництво нової школи в с. Башлики Ківерцівського району, який ТОВ «Олицький агробуд» виграло та з Волинською обласною державною адміністрацією заключило договір на будівництво. Будівництво виконувалося згідно з проектом і кошторисною документацією та було завершено в кінці 2021 року. Усю роботу було виконано відповідно до проектно-кошторисної документації на 100 відсотків та внесено в акти виконаних робіт. Об`єкт було здано в кінці 2021 року згідно з договором, а відкриття відбулося в середині січня 2022 року. Продовження закінчення терміну будівництва було у зв`язку із ненадходженням фінансування, адже щороку виділялися різні суми в межах наявності коштів в ОДА. Додатково було виконано косметичні роботи при облаштуванні шкільного обладнання, при встановленні якого виникали певні подряпини чи збиття клаптиків стін, які працівники й усували. Додаткових робіт великого об`єму на будівництві не проводилося, будь-яких додаткових будівельних матеріалів після здачі об`єкта не завозилося. Майстер будівельно-монтажних робіт ОСОБА_14 та його керівник ОСОБА_15 слідкували за ходом і кількістю виконання будівельних робіт, вели відповідні журнали, складали акти виконаних робіт, на підставі яких було зроблено кошториси з подальшим контролем технагляду та перевіркою Управління капітального будівництва. Він особисто здійснював перевірку процесу будівництва та його фінансування шляхом присутності на замірах, підтвердження накладних, одночасної звірки із кошторисом. Він був присутній на всіх оглядах експертів щодо перевірки обсягів виконаних робіт, яких було близько п`ятнадцяти, однак їм працівники СБУ суворо заборонили спілкуватися із експертами, тому він не міг зробити будь-яких зауважень щодо оглядів. Бруківку було викладено на цементно-гравійну суміш, до складу якої входив цемент і суміш у сипучому вигляді, яка мала затвердіти протягом 28 днів (під час першого огляду експерта). Під час другого огляду експерта вказана суміш уже затверділа. Цементно-гравійна суміш укладалася від трьох місяців до пів року, у тому числі й у грудні, а експерт ОСОБА_17 проводив огляди з вересня до кінця грудня 2021 року. У січні 2022 року проводилися роботи щодо усунення затікання води за кошти Товариства. Також був виїзд у 2022 році працівників Державної інспекції архітектури та містобудування України, які робили зауваження про усунення недоліків, що не були передбачені проектом будівництва, а саме облаштування пандуса на стадіоні, роботи по облаштуванню якого також проводилися за кошти Товариства згідно з гарантійними зобов`язаннями. За час будівництва школи будь-яких претензій стосовно якості та об`ємів робіт зі сторони замовника чи контролюючих органів не було.
		Представник потерпілого в суді заперечила факт завдання збитків державі в рамках цього кримінального провадження. Додатково зазначила, що під час досудового розслідування слідча скеровувала запит на адресу Департаменту про можливість залучення їх потерпілими. Однак вони надали письмову відмову.
		Свідок ОСОБА_11  повідомив суду, що працює директором загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Башлики Ківерцівського району та був призначений на цю посаду в серпні 2021 року. Під час будівництва школи він приходив на об`єкт і контролював процес. Станом на час відкриття школи, а саме 18 січня 2022 року, на об`єкті було все виконано. Проте після відкриття забудовник протягом одного-двох днів (без залучення техніки) проводив невеликі роботи: піднімав бруківку в деяких місцях (для ремонту водостоків), доробляв водовідведення в спортзалі, оскільки там збиралася вода, та встановлював деяку атрибутику спортзалу (вішав канат, ставив ворота). Однак великих робіт, які б заважали навчальному процесу, після відкриття ніхто не проводив. Станом на час відкриття все в спортзалі було зроблено, було перекриття, проте він не був укомплектований, хоча пандус стояв.
		Свідок ОСОБА_15  показав суду, що працює директором з виробництва ТОВ «Олицький агробуд» та працював на об`єкті в с. Башлики у 2021 році. До його обов`язків входило: контроль будівельних робіт, організація будівельного процесу. Журнали виконаних робіт велися щоденно та заповнювалися, а також він безпосередньо їх підписував. Акти виконаних робіт форми КБ-2в він підписував, оскільки був виконавцем. У подальшому такі акти передаються технагляду, і після перевірки підписуються ними. На момент підписання актів виконаних робіт - всі роботи, що зазначені у ньому, були виконані. Покрівлю, лаги для перекриття підлоги станом на 17 лютого 2022 року було виконано. Гравійна суміш під бруківкою також була наявною, оскільки це технологія укладення бруківки та вона виготовлялася на місці (відсів та цемент). Після відкриття об`єкта жодних будівельних робіт не проводилося, окрім господарських потреб школи (підфарбувати, занести) та встановлення пандуса (шляхом підняття бруківки в деяких місцях), хоча пандуса в проекті не було зазначено.
		Суд першої інстанції безпосередньо дослідив письмові докази, у тому числі вилучені під час тимчасового доступу до речей та документів договори підряду, акти приймання виконаних будівельних робіт, висновки судових будівельно-технічних експертиз.
		Частиною 5 ст. 191 КК України передбачено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, організованою групою.
		Об`єктом злочину, визначеного ч. 5 ст. 191 КК України, є право власності на майно.
		Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є злочином з матеріальним складом, тому визначальним є спричинення майнової шкоди.
		Суб`єктивна сторона розтрати характеризується прямим умислом. Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майна є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, у долі яких зацікавлений винний.
		Зловживання службовим становищем - це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою.
		Відсутність хоча б одного з елементів заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, у тому числі об`єктивної чи суб`єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не можуть кваліфікуватися як злочинні.
		З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази не доводять ні прямого умислу на заволодіння бюджетними коштами, ні корисливого мотиву у  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		Судом першої інстанції також було враховано, що:
		- під час судового розгляду Департамент інфраструктури Волинської ОДА заперечував факт заволодіння належними йому бюджетними коштами в сумі 1 066 334,54 грн та заподіяння збитків у ході виконання робіт на об`єкті «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с. Башлики Ківерцівського району Волинської області». Аналогічну позицію висловлено в листі від 10 листопада 2022 року № 1052/05/2-22 за підписом директора вказаного Департаменту ОСОБА_18 , а у їхньому листі від 20 березня 2023 року № 324/05-2-23 зазначено, що «під час проведення підрядних робіт об`єкту «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у с. Башлики Ківерцівського району (коригування)» Департаменту не було спричинено жодної матеріальної шкоди (збитків)»;
		- дослідженими в судому засіданні відеозаписами із відкритих джерел зафіксовано процес будівництва школи, а також відкриття школи 18 січня 2022 року (зокрема відеозаписом із назвою «У селі Башлики Луцького району відкрили новозбудовану школу» зафіксовано повністю збудовану та облаштовану школу в с. Башлики з укладеною бруківкою, підлогою та виконаними всіма необхідними роботами).
		Проаналізувавши досліджені докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведення в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суб`єктивної та об`єктивної сторін складу злочину, а отже й складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		З таким рішенням місцевого суду погодився суд апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів Верховного Суду.
		Суд апеляційної інстанції перевірив та обґрунтовано визнав безпідставними доводи прокурора про те, що цей суд не усунув істотних суперечностей між показаннями експерта й висновком судової будівельно-технічної експертизи, а також залишив без належної оцінки доводи про те, що суд, спростовуючи доводи експерта, посилається на показання обвинувачених та свідків, які в сукупності між собою доводять факт своєчасного виконання робіт у повному обсязі. 
		Також судом апеляційної інстанції було враховано, що:
		- у вказаному висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 лютого 2022 року стверджувалося, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт частково не відповідають актам приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, у розмірі 1 066 334,54 грн;
		- у судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_17 повідомив, що він декілька разів проводив дослідження об`єкта. Перевірка відповідності, а отже й визначення збитків між фактично виконаними роботами та роботами, зазначеними в актах виконаних робіт, проводилася візуально (інструментальним методом) за допомогою сертифікованих інструментів, рулетки та фотофіксації для подальшого порівняння з проектом. Проте експерт не зміг пояснити, чому до свого висновку він не долучив розрахунку, у дослідницькій частині цього висновку не зазначив про виявлення певних недоліків та не пояснив наявності розбіжностей між площами виявлених порушень, які зазначені в актах і таблиці висновку. Також повідомив суду, що, оскільки він не є експертом-товарознавцем, то взагалі не міг визначати різницю.
		Крім того, як зазначив апеляційний суд, з висновку експерта неможливо встановити, на підставі якої цінової інформації (вартість робіт, вартість матеріалів тощо) експерт розраховував різницю з начебто невиконаними роботами та невикористаним матеріалам, що також свідчить про наявність припущень у висновку експерта.
		Також суди попередніх інстанцій зазначили про суперечливість між проведеними одним і тим же експертом висновками експертизи від 17 лютого 2022 року № СЕ-19/103-21/9958-БТ та від 06 жовтня 2022 року № CE-19/103-22/7739-БТ і показаннями експерта.
		З огляду на наявність сумнівів у визначеній експертом ОСОБА_17 різниці із даними, які містяться в письмових доказах та показаннях свідків, у тому числі й тих, які повідомляли, що ці роботи виконані в повному обсязі, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновки цього експерта, оскільки вони не узгоджувалися з іншими доказами у справі. 
		Як убачається з судових рішень, висновок судової економічної експертизи від 19 жовтня 2022 року № СЕ-19/103-22/8839-ЕК щодо надлишкового перерахування грошових коштів Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської ОДА до ТОВ «Олицький агробуд» згідно з договором підряду від 22 жовтня 2018 року № 372-р/6 на виконання робіт на об`єкті «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с. Башлики Ківерцівського району (коригування)» складено саме з урахуванням і на основі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 лютого 2022 року № СЕ-19/103-21/9958-БТ, то і цей висновок економічної експертизи місцевий суд обґрунтовано визнав неналежним доказом. З таким рішенням погодився апеляційний суд і  погоджується колегія суддів Верховного Суду.
		Крім того, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, стверджуючи про належність та достовірність висновку експерта від 17 лютого 2022 року № СЕ-19/103-21/9958-БТ, сторона обвинувачення жодним чином не спростувала відомостей, які вбачалися з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 грудня 2022 року № 3263, якою було встановлено, що обсяг та вартість фактично виконаних робіт з будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Башлики Ківерцівського району Волинської області відповідають обсягам та вартості, включеним в акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та визначеним проектно-кошторисною документацією; завищень вартості виконаних робіт не виявлено, роботи фактично виконані відповідно до кошторису, використані під час виконання робіт будівельні матеріали в основному відповідають будівельним матеріалам, визначеним проектно-кошторисною документацією на будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у с. Башлики Ківерцівського району. 
		Таким чином з наведених у касаційній скарзі доводів прокурора по суті вбачається, що він свою позицію обґрунтував лише вибірковими доказами з власною оцінкою на користь винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відмінної від оцінки, наданої судами попередніх інстанцій, однак не обґрунтував наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли би бути підставами для скасування судових рішень. 
		Довід прокурора про те, що апеляційний суд не надав належної оцінки його запереченням щодо висновку суду про допущення стороною обвинувачення порушень у частині залучення потерпілої особи, колегія суддів Верховного Суду визнає неслушним, оскільки прокурор не зазначив, яким чином це вливає на законність та обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в тому числі з огляду на те, що у потерпілої сторони відсутні будь-які претензії майнового характеру до виправданих.
		Під час перегляду кримінального провадження в апеляційному порядку суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України ретельно перевірив доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора ОСОБА_10 , дав на неї мотивовані відповіді, вказав, на яких підставах зазначену апеляційну скаргу визнав необґрунтованою. 
		Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам                статей 370, 419 КПК України.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів не встановила, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог прокурора ОСОБА_10 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, немає. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив: 
		Ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 липня 2024 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...