Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 371/1711/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.
Дата набрання законної сили: 01.05.2025
Номер судового провадження: 51-2979км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023116230000319

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 371/1711/23
		провадження № 51-2979 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:  
		 
		головуючого                                      ОСОБА_1 ,
		суддів                                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,
		прокурора                                          ОСОБА_5 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 .
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого,
		засуджено за:
		- ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
		- ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
		На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до цього покарання частково приєднано покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2023 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
		 
		На вказаний вирок прокурором була подана апеляційна скарга.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 травня 2024 року цю апеляційну скаргу було повернуто прокурору, оскільки вона подана з пропуском строку, передбаченого ст. 395 КПК України, а клопотання про поновлення пропущеного строку відсутнє.
		 
		Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор вказує на порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, оскільки апеляційна скарга була подана до поштового відділення в межах передбаченого законом строку, а несвоєчасне внесення цього документа до відповідної поштової бази відбулося внаслідок людської помилки, що підтверджено листом Генерального директора АО «Укрпошта».
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Прокурор у суді касаційної інстанції підтримала скаргу, просила задовольнити її, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
		 
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
		 
		Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. 
		 
		Мотиви суду
		 
		Статтею 116 КПК України, передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. При цьому, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
		 
		За загальним правилом, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України).  
		 
		При вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого законом строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
		 
		Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		 
		Тобто, для прийняття процесуального рішення про повернення апеляційної скарги із зазначеної підстави, апеляційному суду необхідно в кожному випадку детально та ретельно з`ясовувати дату винесення судового рішення чи отримання особою копії оскаржуваного судового рішення (якщо рішення постановлено за її відсутності), а також дату подання апеляційної скарги. Лише встановлена сукупність цих відомостей може слугувати процесуальним приводом для повернення апеляційної скарги, поданої на вирок місцевого суду, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України. 
		 
		З наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор, не погодившись з вироком Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 , оскаржив його до суду апеляційної інстанції. При цьому апеляційний суд зазначив, що хоча скарга й була датована 09 квітня 2024 року, проте вона була подана до поштового відділення Укрпошти 12 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 395 цього Кодексу. Однак прокурор не порушував питання про поновлення пропущеного строку.
		 
		Апеляційний суд, з`ясувавши, що скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, керуючись положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, прийняв рішення про необхідність її повернення. Це рішення ґрунтується на наявних матеріалах кримінального провадження та є вмотивованим.
		 
		Що стосується доданої до касаційної скарги копії відповіді Генерального директора АТ «Укрпошта» про те, що рекомендований лист № 0113303157793 прийнятий у відділенні поштового зв`язку 09 квітня 2024 року і в той же день відправлений до логістичного центру м. Київ без внесення інформації в автоматизовану систему Укрпошти, то колегія суддів зауважує таке.
		 
		Доводи прокурора, що апеляційна скарга була ним подана в межах встановленого строку з посиланням на вищевказаний лист, а тому ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, не ґрунтуються на матеріалах провадження.
		 
		Касаційний суд звертає увагу, що вказана відповідь надана на запит прокуратури від 08 травня 2024 року, тобто вже після винесення апеляційним судом оскаржуваної ухвали від 02 травня 2024 року. На момент прийняття рішення апеляційним судом така інформація прокурором не була витребувана і до суду не подавалася.
		 
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від  27  березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. 
		 
		Обов`язок у визначений законом строк подати апеляційну скаргу зберігається за апелянтом, і у разі пропуску строку саме апелянт має підтвердити належними доказами, що апеляційну скаргу було вчасно здано на пошту.
		 
		Виходячи з дати вищевказаної відповіді, на час прийняття рішення апеляційний суд виходив з наявних матеріалів кримінального провадження, де була відсутня наведена прокурором у касаційній скарзі інформація та зазначена дата подання апеляційної скарги саме 12 квітня 2024 року, а тому ухвала суду про повернення апеляційної скарги прокурора внаслідок пропуску ним строку на апеляційне оскарження постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
		 
		Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального закону, яке були б безумовною підставою для скасування судового рішення, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.
		 
		Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судове рішення без зміни.
		 
		З цих підстав суд ухвалив:
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок Миронівського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                                   ОСОБА_2                                             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...