Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/3978/25 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано судом: 07.05.2025. Зареєстровано: 07.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 2-з/991/19/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/3978/25
		Провадження 2-з/991/19/25
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 травня 2025 року                                                                        м.Київ 
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Мойсака С.М., Михайленко В.В.,
		за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
		розглянувши заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича (адреса місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Ісаакяна, буд. 17; код ЄДРПОУ 45252419) про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх на користь держави,
		особи, які можуть отримати процесуальний статус відповідача:
		ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
		ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), 
		ВСТАНОВИВ:
		02 травня 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макар О.І. звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою про забезпечення майбутнього позову Держави в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара О.І. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованою частини активу - квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573649380361) часткою 53,33% і стягнення цієї частини, або ж її вартості, що становить 9 339 896,22 грн, в дохід держави.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 для розгляду заяви визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Мойсака С.М., Михайленко В.В.
		 
		1. Обґрунтування заяви
		Прокурор анонсував, що ним у строки, визначені ч. 4 ст. 152 ЦПК України, буде подано до Вищого антикорупційного суду позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованою частини активу у сумі 9 339 896 грн. Про забезпечення цього майбутнього позову йдеться у заяві.
		В заяві прокурор зазначив, що ОСОБА_1 , обіймає посаду Міністра аграрної політики та продовольства України, на яку призначений відповідно до Постанови Верховної Ради України від 05.09.2024 №3967-ІХ. Відповідно до положень пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		15.07.2021 теща ОСОБА_1 - ОСОБА_2 набула у власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 за ціною 8 191 410,00 гривень, вартість якої на теперішній час становить 17 513 400,00 грн.
		На думку прокурора, цей актив міг бути набутий за дорученням ОСОБА_1 , та він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження цією квартирою. Про це свідчать: 
		- наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюбних відносин та родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 
		- наявність у ОСОБА_3 права користування квартирою на підставі договору оренди;
		- здобуті відомості щодо фінансового стану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
		- встановлені обставини, пов`язані із набуттям активу ОСОБА_2 , зокрема відсутність достатніх законних джерел доходу, за рахунок яких було придбано квартиру, невідповідність місця перебування ОСОБА_2 із місцем вчинення правочинів, що стосуються даного активу.
		Враховуючи відомості про доходи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також відомості про джерела доходів, за рахунок яких набуто квартиру, вказаний актив не міг бути набутий за рахунок законних доходів ОСОБА_2 .
		Сума майбутнього позову становитиме 9 339 896 гривень, що у відсотковому відношенні дорівнює 53,33% частки вартості набутої квартири та законними доходами станом на дату її набуття.
		На думку прокурора, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення, якщо такий позов буде задоволено, оскільки існує ймовірність, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою збереження активів можуть у достатньо короткі строки їх відчужити.
		З метою забезпечення позову в частині вимог про стягнення в дохід держави частини вищевказаного активу часткою 53,33% позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на актив, який є предметом спору. Оскільки на теперішній час виділити частку даної квартири неможливо, на думку прокурора, арешт має бути накладено на весь актив.
		В обґрунтування заявлених вимог, прокурор також зазначив, що у випадку задоволення майбутнього позову та стягнення судом вартості частини активу з ОСОБА_1 , рішення не може бути забезпечене за рахунок майна, що належить іншій особі. Тому ця вимога має забезпечуватися накладенням арешту на майно, що належить саме особі, уповноваженій на виконання функцій держави.
		За таких обставин прокурор просив накласти арешт на:
		- квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573649380361), що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
		- квартиру АДРЕСА_6 , що на праві власності належить ОСОБА_1 .
		 
		2. Розгляд заяви
		Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
		Заявник порушив питання про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення осіб, які можуть отримати статус відповідачів.
		Із змісту заяви та матеріалів, доданих до неї вбачається, що ОСОБА_1 упродовж тривалого часу є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		З огляду на характер займаної посади ОСОБА_1 має бути обізнаним із антикорупційним законодавством та передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими.
		Ця обставина дає достатні підстави вважати, що у разі повідомлення осіб, які можуть отримати статус відповідачів, про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, останні з метою збереження активів можуть у короткий строк вжити заходів по їх відчуженню на користь інших осіб. Це може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.
		За таких обставин заява розглянута без повідомлення відповідачів.
		Прокурор Макар О.І. у судове засідання не з`явився. На адресу суду надіслав заяву про розгляд заяви без його участі, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
		Тому заяву про забезпечення позову розглянуто за відсутності учасників справи. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		 
		3. Оцінка та мотиви суду
		Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
		Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006).
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6- 605цс16).
		Перелік заходів забезпечення позову наведений у ч. 1 ст. 150 ЦПК України. За змістом цієї норми, позов серед іншого забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
		Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, позивач крім обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України повинен навести у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими.
		При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Такий висновок узгоджується із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
		 
		За змістом заяви отримати статус учасників справи можуть ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		ОСОБА_1 обіймав посаду голови Рівненської обласної державної адміністрації, відповідно до Указу Президента України від 09.09.2019 № 672/2019.
		Указом Президента України від 21.11.2023 № 770/2023 ОСОБА_1 звільнено з посади голови Рівненської обласної державної адміністрації. На теперішній час ОСОБА_1 обіймає посаду Міністра аграрної політики та продовольства України, на яку призначений відповідно до Постанови Верховної Ради України від 05.09.2024 №3967-ІХ.
		Відповідно до положень пп. «а, и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України ОСОБА_1 з 09.09.2019 по теперішній час є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Згідно з інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, встановлено коло близьких осіб ОСОБА_1 , а саме:
		- дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (шлюб зареєстровано 13.02.2008, актовий запис про шлюб від 13.02.2008 № 59);
		- теща ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (актовий запис про народження ОСОБА_5 від 12.08.1981 №2226).
		Згідно з відомостями, наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 15.07.2021 набула у власність квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 170,10 кв.м.
		Купівлю даної квартири вчинено за 8 191 410 грн, що на момент укладання договору становило еквівалент 300 000 доларів США. Відповідно до консультації суб`єкта оціночної діяльності станом на 04.04.2025 середня ринкова вартість даної квартири становить 17 513 400 грн.
		В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що ця квартира, яка є місцем його фактичного проживання, належить на праві власності ОСОБА_2 , а його дружина ОСОБА_3 набула право тимчасового платного користування цією квартирою на підставі договору оренди від 25.08.2023, який укладено між нею та ОСОБА_2 . Відомостей щодо джерел походження коштів витрачених ОСОБА_2 для набуття цієї квартири не зазначив.
		Відповідно до інформації з декларації ОСОБА_1 за 2021 рік загальний дохід ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_3 у 2021 році склав 3 577 823,37 грн без урахування податків і зборів. Задекларовані грошові активи ОСОБА_1 за 2020 рік складали активи у сумі 59 738 грн., 28 101 доларів США як власні заощадження та 1 594 997 грн., 101 500 доларів США - заощадження дружини ОСОБА_3 ; за 2021 рік зазначено грошові кошти у сумі 329 506 грн, доларів США як власні заощадження та 2 447 050 грн., 143 000 доларів США - заощадження дружини ОСОБА_3 .
		Також, ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, зазначив, що у його власності перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_7 , вартістю на дату набуття 215 747 грн, набута 17.05.2008. 
		Прокурор зазначив, що грошові активи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на кінець 2021 року порівняно з 2020 роком збільшились на 1 121 821 грн та 40 700 доларів США, що загалом становить 2 232 043,74 грн в перерахунку за курсом НБУ станом на 31.12.2021 року.
		Крім того, прокурор зазначив, що відповідно до виписок з карткових банківських рахунків, загальна вартість активів у вигляді товарів, робіт та послуг, придбаним ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у 2021 році становить 855 101,95 грн.
		У свою чергу, ОСОБА_2 надала власні пояснення, в яких зазначила, що джерела походження витрачених нею грошових коштів на придбання цієї квартири такі:
		-дохід, отриманий від продажу земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3222487001:01:009:5073, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_8 , продаж якої відбувся за договором купівлі-продажу від 05.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В., за реєстровим №311, у сумі 3 837 694 грн;
		-грошові кошти, набуті нею у власність за договором позики від 09.07.2021 № 09/07/2021, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , у сумі 5 440 000 грн.
		Прокурор зазначив, що відповідно до розділу 1 даного договору позики, Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок Позичальника, реквізити якого вказані у даному договорі, а також те, що дана позика є безвідсотковою.
		Проте жодних реквізитів банківських рахунків у цьому договорі не міститься, а відповідно до руху коштів на рахунках, відкритих у банківських установах на ім`я ОСОБА_2 фактів надходження грошових коштів у сумі 5 440 000 грн від ОСОБА_6 не виявлено.
		Згідно відомостей про доходи у період з 1998 року по дату набуття вищезазначеного активу доходи ОСОБА_2 склали 1 141 461,77 грн, без урахування доходу від продажу земельної ділянки.
		Також, відповідно до інформації Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 з 01.01.2015 перебуває на пенсійному забезпеченні та у період із 01.01.2015 до 07.2021 отримала грошове забезпечення у сумі 490 310,29 грн.
		Ціна майбутнього позову становить 9 339 896 гривень, що не перевищує розмірів, встановлених ч. 2 ст. 290 ЦПК України на день придбання активів, що є предметом майбутнього позову.
		Зміст долучених до заяви документів, зокрема документів, що містять відомості про доходи, нараховані та виплачені потенційним відповідачам, дають можливість допустити, що активи, які є предметом спору, є необґрунтованими активами. Але питання щодо обґрунтованості цього твердження та позовних вимог вирішуватиметься за результатами розгляду справи відповідно до ст. 291 ЦПК України.
		Доведення цієї обставини згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України дає підстави для вжиття заходів забезпечення позову у цій категорії справ.
		 
		Оцінивши аргументи прокурора, наведені у заяві про забезпечення позову та дослідивши матеріали, долучені до заяви, суд погоджується із твердженням прокурора про існування ризику невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог з огляду на таке.
		ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тривалий час обіймав посаду голови Рівненської обласної державної адміністрації та з 2023 року по теперішній час обіймає посаду Міністра аграрної політики та продовольства України. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 обізнаний про положення антикорупційного законодавства, ймовірно може передбачати наслідки задоволення позову, розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно.
		Прокурор зазначив, що у відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, ним буде подано позовну заяву про визнання необґрунтованою частину активу - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка міститиме наступні альтернативні вимоги щодо предмета спору, а саме: стягнення в дохід держави частини активу - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , часткою 53,33%; або стягнення в дохід держави вартості цієї частини, що становить на теперішній час 9 339 896,22 грн.
		Кожна з цих вимог щодо предмета спору є належним способом захисту і за результатом розгляду справи по суті при ухваленні кінцевого рішення, суд може визначити із двох альтернативних ефективний спосіб захисту цивільного права, відповідно до ч. 2 ст. 292 ЦПК України.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що потенційні відповідачі з метою збереження активів можуть вжити заходів по їх відчуженню. З урахуванням інформації про рівень їх законних доходів це фактично унеможливить виконання судового рішення про визнання активів необґрунтованими у разі його задоволення.
		У цьому контексті суд зазначає, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо. Тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
		Враховуючи існування ризику невиконання судового рішення у разі відчуження активів, беручи до уваги характер майбутнього спору, предмет позовних вимог, передбачені законом види заходів забезпечення позову, суд вважає, що арешт активів, зазначених прокурором є доцільним заходом забезпечення позову.
		З метою забезпечення позову в частині вимог про стягнення в дохід держави частини вищевказаного активу часткою 53,33% позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на актив, який є предметом спору. Так як на теперішній час виділити частку даної квартири неможливо, прокурор просить накласти арешт на весь актив.
		В якості аргументу, прокурор також зазначив, що у випадку задоволення майбутнього позову та стягнення судом вартості частини активу з ОСОБА_1 , рішення не може бути забезпечене за рахунок майна, що належить іншій особі. Тому ця вимога має забезпечуватися накладенням арешту на майно, що належить саме особі, уповноваженій на виконання функцій держави
		З огляду на встановлення існування ризику невиконання судового рішення; враховуючи предмет майбутніх позовних вимог; визначений Цивільним процесуальним кодексом України вид заходу забезпечення позову у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суд дійшов висновку, що арешт - квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573649380361), що належить на праві власності ОСОБА_2 , частка 53,33% якої є предметом майбутнього позову, та квартири АДРЕСА_6 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , є найбільш доцільним. та їх вартість є співмірною із предметом майбутньої позовної вимоги. Тобто, забезпечується співмірність між застосовуваними заходами забезпечення позову та розміром майбутніх позовних вимог.
		У суду відсутні підстави вважати, що застосування таких заходів забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав потенційних відповідачів та інших осіб, оскільки прокурором не ставиться питання про позбавлення права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи інших осіб вільно володіти чи користуватися активами.
		Крім того, можливість розпоряджатися майном обмежується на певний час до вирішення спору судом.
		З огляду на доведення прокурором:
		- зв`язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом майбутнього позову;
		- існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, 
		його вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, що будуть предметом позову, є обґрунтованими.
		За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.
		 
		Суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Проте, у цьому випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власник не обмежується у праві володіння та користування майном та, як наслідок, не вбачається наявності жодних збитків, пов`язаних із забезпеченням позову.
		Згідно зі ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються, в тому числі, повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код для юридичних осіб, строк пред`явлення рішення до виконання тощо.
		Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
		Керуючись статтями 149, 150-153, 260, 261, 290-292, 353-354 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		1. Задовольнити заяву прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича.
		2. Накласти арешт на:
		- квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573649380361), що належить на праві власності ОСОБА_2 
		- квартиру АДРЕСА_6 , що на праві власності належить ОСОБА_1 .
		3. Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макару О.І., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також органам реєстрації прав на нерухоме майно, суб`єкту державної реєстрації обтяжень рухомого майна для виконання.
		4. Строк пред`явлення ухвали до виконання три місяці.
		5. Ухвала набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення (підписання) незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		6. Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135), а боржниками:
		ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), 
		ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
		7. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		8. Роз`яснити, що згідно із статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                Тимур ХАМЗІН
		 
		 
		 
		Судді                                                                                Сергій МОЙСАК
		 
		 
		 
		Віра МИХАЙЛЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...