Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 710/1549/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:; про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.
Дата набрання законної сили: 30.04.2025
Номер судового провадження: 61-1733ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 710/1549/23
		провадження № 61-1733св25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь  О. В., Осіяна О. М.,
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2024 року у складі судді Сивоконя С. С., присяжних - Плетінь А. Ю., Мельник І. І., та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Василенко Л. І., Фетісової Т. Л.,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		Короткий зміст заяви
		1.                 У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатної та встановлення опіки, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати недієздатною ОСОБА_2 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , піклувальником над ОСОБА_2 .
		2.                 Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 через хронічний стійкий психологічний розлад нездатна усвідомлювати свої дії і керувати ними, що підтверджується висновком експерта, а тому її потрібно визнати недієздатною та призначити їй опікуна. ОСОБА_2 є бабусею заявника, і саме він має можливість і бажання доглядати за нею, має добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному/наркологічному диспансері не перебуває.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.                 Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2024 року заяву задоволено частково. 
		Визнано ОСОБА_2 недієздатною. 
		В іншій частині заяви відмовлено.
		Відповідно до статті 65 ЦК України до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатній особі здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_2 покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області, як орган опіки та піклування.
		Витрати по справі віднесено за рахунок держави.
		Встановлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною на два роки, який обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.
		4.                 Визнаючи ОСОБА_2 недієздатною, суд першої інстанції виходив з того, що у неї наявні прояви хронічного стійкого психічного розладу у формі змішаної коркової і підкоркової судинної деменції (F -01.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), через що вона нездатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
		5.                 Водночас, відмовляючи у призначенні її опікуном ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував, що орган опіки та піклування визнав недоцільним призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , тому виходив із відсутності подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		6.                 Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2024 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
		7.                 Переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині щодо відмови у призначенні опікуна ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном є обов`язковою умовою для призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		8.                 У лютому 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2025 року.
		9.                 Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		10.             У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні заяви та призначення заявника опікуном недієздатної, ухвалити нове судове рішення, яким заяву у відповідній частині задовольнити.
		11.             Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року в справі № 727/597/24 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
		12.             Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення у справах №753/1417/24, №361/5438/22, №564/1053/24, №686/21072/23, №725/7618/23, №725/5861/23 свідчать про необхідність надання судами оцінки обґрунтованості подання органу опіки та піклування (як щодо доцільності, так і щодо недоцільності призначення заявника опікуном), а не лише зважати на його наявність чи відсутність.
		13.             Просить Верховний Суд застосувати принцип «summum jus sum povredria es» («абсолютне виконання закону призводить до найбільшої несправедливості (надто суворе тлумачення закону породжує несправедливість»), оскільки формальне розуміння закону не може бути вищим за ідею справедливості.
		14.             Також у лютому 2025 року заявник подав до суду клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати, яке мотивовано тим, що у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №742/710/19 визначено, що висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру. У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України; при винесенні подання орган опіки та піклування має враховувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 зазначено, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
		15.             Вважає, що існує необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 липня 2024 у справі №727/597/24, про необхідність наявності подання органу опіки та піклування про доцільність призначення конкретної особи опікуном, оскільки наявність такого подання не може бути єдиним, безумовним і вирішальним доказом у подібних справах.
		16.             Подання органу опіки та піклування має нарівні з усіма іншими наявними у матеріалах справи доказами критично оцінюватися судом, незалежно від того, таке подання стосується доцільності чи недоцільності призначення особи опікуном, а у разі встановлення судом необґрунтованості подання, суд має приймати рішення без його врахування, однак з урахуванням інших обставин у справі.
		17.             Зазначає про суперечливу судову практику, відповідно до якої «негативне» подання органу опіки та піклування є безумовною підставою для відмови в задоволенні вимоги про призначення заявника опікуном недієздатної особи, а «позитивне» подання органу опіки та піклування може не братися до уваги судами у разі необґрунтованості.
		18.             Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		19.             Судами попередніх інстанцій установлено, що  ОСОБА_2 фактично проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності її доньці ОСОБА_3 .
		20.              ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
		21.             Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №158 
		від 20 березня 2024 року, наданого Черкаською філією судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії, Міністерства охорони здоров`я України», у ОСОБА_2 наявні прояви хронічного стійкого психічного розладу у формі змішаної коркової і підкоркової судинної деменції (F-01.1, за міжнародною класифікацією хвороб 10 го перегляду),через що вона нездатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. 
		22.             Згідно з поданням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області від 13 березня 2024 року №153, орган опіки та піклування вважає не доцільним рекомендувати ОСОБА_1 , як такого, що може виконувати обов`язки опікуна у разі визнання недієздатності ОСОБА_2 .
		23.             В поданні серед іншого зазначено, що ОСОБА_2 разом з донькою, зятем та онукою проживає за адресою: АДРЕСА_1 , більше 5 років. ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , має у власності чотирикімнатну квартиру, яка розташована на другому поверсі, за адресою: АДРЕСА_2 , проте на момент обстеження був відсутній у квартирі. У квартирі був його батько ОСОБА_4 . Також у квартирі зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		ОСОБА_1 може виконувати обов`язки потенційного опікуна, на диспансерному обліку лікаря- нарколога та психіатра не перебуває, і за медичною допомогою не звертався. За висновком про стан здоров`я здоровий. Не знятої чи непогашеної судимості немає та в розшуку не перебуває. Його дружина не заперечує проти того, щоб він був опікуном ОСОБА_2 , однак вона та їх малолітній син не зареєстровані разом з чоловіком та батьком дитини за адресою: 
		АДРЕСА_2 і не проживають там. Проте зареєстровані інші люди: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не зрозуміло ким є ОСОБА_1 . 
		Надані документи ставлять під сумнів питання щодо дійсного проживання 
		ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою, відсутність його на місці, відсутня реєстрація та проживання дружини та малолітнього сина, зареєстровані інші особи за цією адресою та не встановлено чи мають вони родинні відносини з власником будинку чи ні, якщо так, мали б бути додані ще їхні заяви про надання згоди на призначення опікуном. 
		Виявлені обставини при перевірці житлових умов за двома адресами дають підстави вважати, що ОСОБА_1 належного догляду за своєю бабусею ОСОБА_2 до цього часу не здійснював, є бажання самої ОСОБА_2 не переїздити з помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , адже умови проживання та догляд, який здійснює її дочка, задовольняють. 
		24.             Згідно із запереченням на висновок органу опіки та піклування, заявник просив визнати подання органу опіки та піклування щодо недоцільності призначення його опікуном над ОСОБА_2 таким, що є немотивованим та необґрунтованим.
		25.             З довідки №10 від 15 квітня 2024 року, виданої Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг», вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_2 . Склад сім`ї: батько - ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_8 . Фактично проживають за вказаною адресою як тимчасово переміщені особи.
		26.             Відповідно до висновку про стан здоров`я заявника, виданого КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради 15 квітня 2024 року, 
		ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна. 
		27.             Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-002572629, ОСОБА_1 території України станом на 18 квітня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та розшуку не перебуває. 
		28.              ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 3/4 чотирикімнатної квартири за адресою:  
		АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 09 серпня 2017 року.
		29.             Відповідно до інформації, яка наявна у застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 уточнив дані вчасно. Перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бронювання до 13 серпня 2025 року.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		30.             Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених упункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		31.             Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		32.             Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		33.             Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		34.             Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		35.             Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		36.             Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		37.             Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова суду апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
		38.             Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржувалось до суду апеляційної інстанції та переглядалося цим судом тільки в частині відмови у задоволенні позову про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , і тільки в цій частині оскаржується до суду касаційної інстанції, тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряться відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
		39.             Відповідно до статті 41 ЦК Українинад недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
		40.             Згідно зі статтею 55 ЦК Україниопіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
		41.             Відповідно до статті 58 ЦК Україниопіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
		42.             Частиною першою статті 60 ЦК Українивизначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
		43.             Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
		44.             Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
		45.             Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду 
		від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24).
		46.             Також аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24), підстави для відступу від якого відсутні, оскільки судова практика щодо застосування частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України є сталою.
		47.             Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
		48.             Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
		49.             Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
		50.             При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
		51.             Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
		52.             Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
		53.             Згідно з поданням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області від 13 березня 2024 року №153, орган опіки та піклування вважає не доцільним рекомендувати ОСОБА_1 , як такого, що може виконувати обов`язки опікуна у разі визнання недієздатності ОСОБА_2 .
		54.             Зокрема у поданні зазначено, що  ОСОБА_2 разом з донькою, зятем та онукою проживає за адресою: АДРЕСА_1 , більше 5 років.  ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , має у власності чотирикімнатну квартиру, яка розташована на другому поверсі, за адресою: АДРЕСА_2 . Виявлені обставини при перевірці житлових умов за двома адресами дають підстави вважати, що ОСОБА_1 належного догляду за своєю бабусею ОСОБА_2 до цього часу не здійснював, є бажання самої 
		ОСОБА_2 не переїздити з помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , адже умови проживання та догляд, який здійснює її дочка, задовольняють. 
		55.             Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, зокрема подання щодо недоцільності рекомендувати ОСОБА_1 , як такого, що може виконувати обов`язки опікуна, а також враховуючи заяви інших родичів щодо неможливості бути опікунами над ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з яким в цій частині погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про призначення опікуном над недієздатною ОСОБА_2 органу опіки та піклування виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області, зі встановленням дворічного строку дії такого рішення.
		56.             При цьому, апеляційним судом вмотивовано відхилено критичну оцінку заявника стосовно подання органу опіки та піклування щодо недоцільності призначення його опікуном ОСОБА_2 , оскільки саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки опікуна.
		57.             Водночас, внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. В даному випадку органом опіки та піклування враховано бажання самої ОСОБА_2 не переїздити з помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , адже умови проживання та догляд, який здійснює її дочка, її задовольняють.
		58.             Зважаючи на вищевикладене у сукупності доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
		59.             Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження 
		№ 14-446цс18).
		60.             Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. 
		Щодо клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати
		61.             Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		62.             Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі 
		№ 727/597/24 (провадження № 61-6720св24), оскільки судова практика щодо застосування частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 
		300 ЦПК України є сталою.
		63.             Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		64.             Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.                 У задоволенні клопотання  ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду відмовити.
		2.                 Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		3.                 Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2024 року в частині вирішення позову про призначення опікуна та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2025 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:Н. Ю. Сакара   О. В. Білоконь   О. М. Осіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...