Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/3498/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 61-13718ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА                                                                                                      
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 725/3498/22
		провадження № 61-13718св24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Чернівецька міська рада, 
		особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 , 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування та зобов`язання вчинити певні дії
		 
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Загарії Олександра Дмитровича на постанову Чернівецького апеляційного суду                    від 12 вересня 2024 рокуу складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним у порядку спадкування за заповітом право на завершення розпочатої його батьком ОСОБА_3 приватизації земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), код 02.01 - обслуговування існуючого житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
		зобов`язати Чернівецьку міську раду передати ОСОБА_1 безоплатно                                      у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:36:003:1120, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), код 02.01 - обслуговування існуючого житлового будинку, яка розташована за вказаною адресою. 
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 16 травня      1983 року його батько, ОСОБА_3 , отримав у спадщину за заповітом житловий будинок АДРЕСА_1 . За цим будинковолодінням на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради депутатів трудящих від 06 жовтня 1953 року № 1035, закріплювалася земельна ділянка.
		 
		17 листопада 2014 року право власності на вказаний житловий будинок                                         з належними до нього господарськими будівлями та спорудами зареєстровано за ОСОБА_3 , який звернувся до Чернівецької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		 
		Рішенням Чернівецької міської ради від 02 вересня 2016 року № 378 (пункт 4 додатка 1) ОСОБА_3 був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою.
		 
		Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку,                  11 жовтня 2016 року Управління Держгеокадастру у м. Чернівцях зареєструвало земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, і їй присвоєно кадастровий номер 7310136600:36:003:1120 .
		 
		Проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки був поданий до Чернівецької міської ради на затвердження та прийняття рішення про надання ОСОБА_3 присадибної земельної ділянки у власність.
		 
		Рішенням Чернівецької міської ради від 08 грудня 2016 року № 489 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був затверджений, і надано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		 
		На момент розгляду Чернівецькою міською радою проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняття рішення від 08 грудня                       2016 року № 489 про передання земельної ділянки у власність ОСОБА_3                             ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
		 
		Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 липня 2020 року позивач у порядку спадкування за заповітом успадкував житловий будинок                                з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на АДРЕСА_1 .
		 
		16 липня 2021 року він звернувся до Чернівецької міської ради із заявою про надання йому права на завершення приватизації присадибної земельної ділянки                        в порядку спадкування після батька ОСОБА_3 та передачання йому безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:36:003:1120, площею 0,1000 га.
		 
		Згідно з витягом з рішення Чернівецької міської ради від 22 лютого 2022 року                           № 711 пункт 14 проекту рішення щодо передання ОСОБА_1 безоплатно                             у власність земельної ділянки знято з розгляду.
		 
		Оскільки він є спадкоємцем ОСОБА_3 , який за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, то він набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали ОСОБА_3 на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.
		 
		У зв`язку з цим позивач просив позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Першотравневий районний суд м. Чернівців рішенням від 08 грудня 2022 року позов задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом право на завершення розпочатої його батьком ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) приватизації земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель                       і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовив.
		 
		Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги                                                        є частково обґрунтованими та доведеними. Суд виходив з того, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею                          125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку, а тому позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом права на завершення розпочатої його батьком приватизації спірної земельної ділянки підлягають задоволенню. Також  суд дійшов висновку, що немає підстав для зобов`язання Чернівецької міської ради передати позивачу безоплатно у власність земельну ділянку, оскільки позивач ще не завершив процедуру приватизації, розпочату його батьком.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі                        у справі, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
		 
		Чернівецький апеляційний суд постановою від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Першотравневого районного суду                м. Чернівців від 08 грудня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким                                 у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. 
		 
		Апеляційний суд мотивував постанову тим, що відповідачами у справі про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування та зобов`язання вчинити дії, крім Чернівецької міської ради, мали бути спадкоємці, які прийняли спадщину, і лише за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини,                              а також відмови від її прийняття, належним відповідачем у справах окресленої категорії може бути міська рада.
		 
		Тому, врахувавши предмет і підстави заявленого позову, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_2 має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами, оскільки це може вплинути на розмір її частки у спадщині,                                 а вимоги не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому ОСОБА_2 не була залучена як відповідач (співвідповідач), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.
		 
		З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом учасників справи, а саме через незалучення до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача.
		 
		Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
		 
		У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Загарія О. Д. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 вересня 2024 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.                          
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначав те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 та постанові Верховного Суду            від 14 лютого 2020 року у справі № 202/6687/14-ц.
		 
		Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку апеляційного суду про те, що позивач звернувся до суду з позовом з неналежним суб`єктним складом учасників, а саме не залучив до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача, оскільки вона не успадкувала будь-якої частки в житловому будинку на АДРЕСА_1 після своєї матері ОСОБА_4 . Можливе право ОСОБА_2                        в майбутньому на будівельні матеріали та обладнання, використані під час будівництва, а також права на завершення такого будівництва тощо, що встановлено рішеннями судів у справі № 725/8206/21, не надає їй права на приватизацію земельної ділянки, на якій вони розміщені.
		 
		Таким чином, ОСОБА_2 не набула будь-яких прав на земельну ділянку, на якій розміщене таке нерухоме майно, в порядку частини першої статті 377 ЦК України, частини першої статті 120 ЗК України, а тому право на завершення приватизації земельної ділянки на АДРЕСА_1 , яку розпочав спадкодавець                           ОСОБА_4 має лише ОСОБА_1 .
		 
		Відповідно право позивача на завершення розпочатої спадкодавцем приватизації земельної ділянки жодним чином не зачіпає прав та інтересів ОСОБА_2 , а тому вона не є належним відповідачем у справі, і потреби в її залученні до участі у справі як співвідповідача немає.
		 
		У листопаді 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила відмовити в її задоволенні, оскільки оскаржувана постанова є законною                         і обґрунтованою, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		15 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи 
		 
		Апеляційний суд встановив, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 був власником житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 , форма власності - приватна, - згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.
		 
		Рішенням Чернівецької міської ради від 02 вересня 2016 року № 378 (пункт 4, додатка 1) ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код 02.01 (обслуговування існуючого житлового будинку).
		 
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку                             від 11 жовтня 2016 року в результаті розроблення проекту відведення земельної ділянки Управління Держгеокадастру у м. Чернівцях зареєструвало присадибну земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, і їй присвоєно кадастровий номер 7310136600:36:003:1120.
		 
		Рішенням Чернівецької міської ради від 08 грудня 2016 року № 489 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано безоплатно                       у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		 
		ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29 листопада 2016 року серії НОМЕР_1 .
		 
		Реєстрація за ним права власності на згадану земельну ділянку не відбулась.
		 
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26 жовтня 2021 року                                     № 281348821 ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 , форма власності - приватна. Право зареєстроване на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 червня 2017 року.
		 
		16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецької міської ради із заявою про надання йому права на завершення приватизації присадибної земельної ділянки в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 та передання  йому безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:36:003:1120, площею 0,1000га, цільове призначення - для будівництва    і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), код 02.01 - обслуговування існуючого житлового будинку, яка розташована на АДРЕСА_1 .
		 
		З витягу з рішення Чернівецької міської ради від 22 лютого 2022 року № 711 відомо, що пункт 14 проекту рішення щодо передання ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), (код 02.01 -обслуговування існуючого житлового будинку) знято з розгляду.
		 
		Також апеляційний суд встановив, що 05 грудня 2016 року ОСОБА_2 подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , аналогічного змісту заяву 16 грудня 2016 року подав і ОСОБА_1 . 
		 
		09 грудня 2013 року ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 усе своє майно, де                      б воно не було та  з чого б воно не складалося, і взагалі все, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі належний йому на праві приватної власності житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що на   АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, на якій він розташований.
		 
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі                        № 725/7179/19апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2020 року скасовано. Позов ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мінчун Н. Л., ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Балацький О. О., про скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької міської ради від 08 грудня 2016 року № 489 в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки та передання безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:36:003:1120, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код 02.01 - обслуговування існуючого житлового будинку (пункт 2 рішення, додаток 2 до рішення, пункт 33 додатка). Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:36:003:1120, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код 02.01 - обслуговування існуючого житлового будинку за ОСОБА_3 . Скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06 червня 2017 року, видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О., зареєстроване в реєстрі за № 1878.
		 
		У зазначеній постанові суд встановив, що право власності на 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 набув за життя в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 травня 2016 року у справі                         № 725/43/15, яке в подальшому рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 31 липня 2017 року (тобто вже після смерті ОСОБА_3 ) було скасовано.
		 
		ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 , прийняла спадщину у встановлений статтями 548, 549 ЦК УРСР (чинного на час відкриття спадщини після ОСОБА_4 ) строк і спосіб та має право на спадкування частини спадкового майна після померлої матері, зокрема й будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на спірній земельній ділянці з цільовим призначенням для обслуговування існуючого житлового будинку.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                       є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,                    є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи                                       у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		 
		Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
		 
		Відповідно до статті 1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
		 
		У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (частина перша статті 1277 ЦК України).
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		 
		Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
		 
		Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
		 
		За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).
		 
		Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		 
		Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
		 
		Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
		 
		Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.
		 
		Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
		 
		У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не           є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
		 
		Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		 
		Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті                                       є підставою для відмови в задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
		 
		Незалучення зазначеної особи до участі у справі позбавляє її права на вчинення процесуальних дій, які передбачені законом лише для відповідача, зокрема, можливості подання відзиву на позовну заяву, зустрічного позову, заяви про застосування позовної давності тощо.
		 
		Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.
		 
		Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачами у справі про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування та зобов`язання вчинити дії, крім Чернівецької міської ради, мали бути спадкоємці, які прийняли спадщину, і лише за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини,                                а також відмови від її прийняття належним відповідачем може бути Чернівецька міська рада.
		 
		При цьому апеляційний суд правильно зауважив, що доводи сторони позивача про відсутність у ОСОБА_2 будь-яких прав на нерухоме майно як на об`єкт, який не введений в експлуатацію, а лише абстрактно на будівельні матеріали, що встановлено рішенням суду в інших спорах між цими сторонами, не спростовує наявність у ОСОБА_2 прав на спірне майно, отже, підтверджує наявність майнового інтересу.
		 
		Тому, врахувавши предмет і підстави заявленого позову, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_2 має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами, оскільки це може вплинути на розмір її частки у спадщині,                            а вимоги не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому ОСОБА_2 не залучена як відповідач (співвідповідач).
		 
		З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом учасників справи, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки апеляційний суд не має передбачених законом повноважень самостійно змінювати склад осіб, які беруть участь у справі. Позивач у цій справі клопотань про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.
		 
		За таких обставин законним і обґрунтованим є висновок апеляційного суду, з яким погоджується Верховний Суд, про те, що підставою для відмови у цьому позові                                       є неналежний суб`єктний склад учасників справи.
		 
		Доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів до уваги не бере з огляду на те, що після встановлення порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення місцевого суду та відмовив                       у задоволенні позову з цих підстав.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Загарії Олександра Дмитровича залишити без задоволення.
		 
		Постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 вересня 2024 року залишити без змін. 
		 
		Постанова касаційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття,                                  є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...