Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/9388/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.
Дата набрання законної сили: 07.05.2025
Номер судового провадження: 61-7169ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 522/9388/22
		 
		провадження № 61-7169св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
		 
		учасники справи:
		позивач -ОСОБА_1 ,
		відповідачі: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Таранська Аліна Миколаївна, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		третя особа -Приватне підприємство «Егіна»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року у складі судді Абухіна Р. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Таранської А. М., Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»),                      третя особа - Приватне підприємство «Егіна» (далі - ПП «Егіна»), про визнання вчинення нотаріальної дії з порушенням законодавства, визнання посвідчення договору іпотеки недійсним, скасування заборони.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що він звернувся до приватного нотаріуса Таранської А. М. про надання йому завіреної копії договору іпотеки від 08 травня 2008 року. Нотаріус надала 12 квітня 2021 року фотокопії документів, а саме: договір іпотеки; довідку із ЖЕК; його ідентифікаційний код (далі - РНОКПП); копію витягу з реєстру прав власності; копію з реєстру нотаріальних дій. При цьому, копію його паспорту приватний нотаріус Таранська А. М. не надала. Вказував, що це відбулося тому, що під час вчинення нотаріальної дії нотаріус не бачила особисто ані його, ані його паспорту.
		Відповідно до змісту вказаного договору, Закрите акціонерне товариство комерційний банк (далі - ЗАТ КБ) «ПриватБанк», як іпотекодержатель, та громадянин ОСОБА_1 , як іпотекодавець, який є майновим поручителем за ПП «Егіна», з іншої сторони, уклали договір іпотеки про наступне: за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань ПП «Егіна», що випливають з договору комісії про відкриття банківської гарантії від 07 травня 2008 року                                 № 2404/15 GUR. Комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов`язання від свого імені та рахунок комітента, надати на користь SIXTY ACTIVE S Р.А. (Via Piaggio, 35-66013 Chieti Scalo (CH) - Italy) гарантію на суму - 100 000 євро, яка буде гарантувати виконання комітентом перед бенефіціаром обов`язків з оплати комітентом товару, що випливає з контракту від 30 березня  2008 року                                           № 30/03/-SА|Е.
		Для забезпечення виконання зобов`язань за договором комісії, іпотекодавець надав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру під номером «два», що знаходиться у АДРЕСА_1 , та складається у цілому з п`яти кімнат, загальною площею 126 кв. м, житловою 93,4 кв. м, та належить ОСОБА_1 .
		Позивач посилався на те, що він не підписував вказаний договір іпотеки, бо у нотаріуса 08 травня 2008 року він не був. На вказаному договорі іпотеки стоїть не його підпис. Документи - паспорт, РНОКПП він не надавав нотаріусу.
		Паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 08 квітня 2000 року на ім`я ОСОБА_1 є недійсним з моменту його видачі та підлягає обов`язковому обміну, у зв`язку з його непридатністю до використання.
		Вказував, що відносно квартири, яка належить йому на праві приватної власності, згідно з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який надала приватний нотаріус Таранська А. М., накладено заборону № 67 на нерухоме майно згідно з договором іпотеки від 08 травня            2008 року № 8104.
		Зазначав, що однією з підстав недійсності правочину є недодержання вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства у момент його вчинення. Однієї такої підстави достатньо для визнання правочину недійсним, незалежно від наявності чи відсутності інших підстав. Тобто, недійсність правочину може обґрунтовуватись саме неправомірними діями нотаріуса.
		Нотаріус у порушення законодавства про нотаріат провела встановлення особи саме на підставі недійсного паспорта, який приватний нотаріус Таранська А. М. взагалі не бачила, особу ОСОБА_1 по паспорту не встановлювала.
		 
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: 
		- визнати вчинення приватним нотаріусом Таранською А. М. нотаріальної дії за недійсним паспортом порушенням чинного законодавства України; 
		- визнати недійсним посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А. М. договору іпотеки від 08 травня 2008 року                № 8104; 
		- скасувати заборону від 08 травня 2008 року № 67, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А. М., на квартиру АДРЕСА_2 .
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		 
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04 квітня                          2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Судові рішення мотивовано тим, що  ОСОБА_1 не довів обґрунтованості своїх позовних вимог, а його процесуальні дії мають ознаки недобросовісності, що вказує на його бажання уникнути правової відповідальності за укладеним договором іпотеки, шодо якого він постійно змінює свої доводи.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у травні 2024 року до Верховного Суду,                                               ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не надали належної оцінки доказам у справі. Не було враховано його доводів про те, що вчинення нотаріальної дії за його недійсним паспортом є порушенням чинного законодавства України.
		Вказує, що не підписував договору іпотеки 08 травня 2008 року та йому нічого не відомо про договір комісії, для забезпечення якого, нібито, було укладено іпотечний договір.
		 
		Щодо відзиву на касаційну скаргу
		 
		Колегія суддів залишає без розгляду поданий у липні 2024 року відзив ПП «Егіна», який підписано ОСОБА_1., оскільки заявник не надав суду доказів щодо повноважень особи, яка його підписала, діяти в інтересах ПП «Егіна», а також він у супереч положень статті 395 ЦПК України не містить заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, тобто, за своїм змістом не є відзивом.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. 
		 
		19 липня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. 
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 березня                    2019 року у справі № 753/23699/16-ц та від 21 жовтня 2019 року у справі                                     № 205/221/13-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Пунктом 6 глави 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня                    2004 року № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня                   2004 року за № 283/8882, з відповідними змінами та доповненнями на час посвідчення оспорюваних правочинів (далі - Інструкція), встановлено, що нотаріуси відповідно до статті 7 Закону України «Про нотаріат» у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
		 
		Пунктом 13 Інструкції (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спріних правовідносин) передбачено, що при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. 
		Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи та ін.).
		 
		Відповідно до пункту 27 Інструкції документи, що посвідчують особу фізичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, їх представників або представників юридичних осіб, повертаються особам, що їх подали, у реєстрі записуються найменування документа, його номер, дата видачі й найменування установи, яка видала документ.
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
		 
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). 
		 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		 
		У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Встановивши, що при посвідченні договору іпотеки від 08 травня 2008 року № 8104 нотаріус встановив особу ОСОБА_1 на підставі паспорту НОМЕР_1 , виданого Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 08 квітня 2000 року, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Посилання заявника на те, що на час вчинення нотаріусом спірної реєстраційної дії його паспорт був недійсним, є безпідставним, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що згідно з листом Кальміуського РВ у м. Маріуполі Головного управління ДМС України в Донецькій області від 05 грудня 2018 року № 26-8456 за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 було виявлено факт непридатності його паспорта до використання, оскільки відсутній відбиток мастикової гербової печатки органу оформлення на другій сторінці паспорту.
		Тобто, факт недійсності паспорту було встановлено лише у 2018 році за результатами розгляду відповідного звернення позивача.
		 
		Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на недобросовісність поведінки позивача, який надає суперечливі пояснення відносно укладення договору іпотеки від 08 травня 2008 року. У цій справі зазначає, що ніколи не укладав договору іпотеки від 08 травня 2008 року, у той час у зустрічній заяві при розгляді іншої цивільної справи № 2-1143/10 позивач вказував, що уклав цей правочин під впливом омани.
		 
		Отже, суди попередніх інстанцій, встановивши, що сторони вказаного договору іпотеки та нотаріус при вчиненні нотаріальних дій не мали сумніву в ідентичності сторін правочину, про наявність дефекту паспорту позивача сторони та нотаріус не знали та не могли знати, договір іпотеки уклали за взаємною згодою, дійшли обґрунтованого висновку про те, що встановлення недійсності паспорту у 2018 році не може бути підставою для задоволення його позовних вимог щодо посвідчення договору іпотеки від 08 травня 2008 року.
		 
		Доводи заявника про, нібито, не підписання ним договору іпотеки від 08 травня           2008 року та необізнаність про договір комісії, для забезпечення якого було укладено іпотечний договір, не заслуговують на увагу, враховуючи презумпцію правомірності правочину, передбачену статтею 204 ЦК України, при цьому в межах цієї справи позовних вимог про визнання будь яких договорів недійсними не заявлялося, тобто це не є предметом розгляду у цій справі.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалам справи та встановленим судом обставинам, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                     Р. А. Лідовець
		І. Ю. Гулейков 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...