Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/6969/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.
Дата набрання законної сили: 30.04.2025
Номер судового провадження: 51-5068км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022141380000772

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 466/6969/22
		провадження № 51-5068 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року щодо
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Северний, Усть-Янського району, республіки саха, якутія, рф, жителя АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ст. 395 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. За вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено до покарання: за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ст. 395 КК - у виді арешту на строк 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК  ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		2. Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_7 на користь ПП «Мережа-Сервіс Львів» 1693,99 грн.
		3. Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
		4. Львівський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
		5. Суд визнав  ОСОБА_7 винуватим у таємному викраденні чужого майна, повторно та в умовах воєнного стану, а також у порушенні правил адміністративного нагляду, тобто самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, за обставин, детально викладених у вироку.
		6. Як установив суд ОСОБА_7 повторно, в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та в подальшому неодноразово продовжено:
		- 09 травня 2022 року, близько 07:33, перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» (м. Львів, просп. Чорновола, 101), викрав майно ПП «Мережа-Сервіс Львів», заподіявши матеріальної шкоди - 255,33 грн;
		- 14 травня 2022 року, близько 11:10, перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» (м. Львів, вул. Липинського, 60а), викрав майно ПП «Мережа-Сервіс Львів», заподіявши матеріальної шкоди - 365,04 грн;
		- 06 червня 2022 року, близько 15:39, перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» (м. Львів, вул. Очеретяна, 10), викрав майно ПП «Мережа-Сервіс Львів», заподіявши матеріальної шкоди - 251,15 грн;
		- 14 червня 2022 року, приблизно о 20:51, перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» (м. Львів, просп. Чорновола, 69а), викрав майно ПП «Мережа-Сервіс Львів», заподіявши матеріальної шкоди - 381,42 грн;
		- 15 червня 2022 року, приблизно о 10:30, перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» (м. Львів, просп. Чорновола, 69а), викрав майно ПП «Мережа-Сервіс Львів», заподіявши матеріальної шкоди - 441,05 грн;
		- 28 квітня 2023 року, близько 16:00, перебуваючи на вул. Липинського, поблизу буд. 2 у м. Львові, шляхом розбиття віконного скла автомобіля DAF д.н.з. НОМЕР_1 , викрав із вказаного автомобіля гаманець в якому були 8 000 грн, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на зазначену суму;
		- 15 червня 2023 року о 22:00, перебуваючи у маршрутному таксі № 184А у м. Львові, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав із рюкзака ОСОБА_9 належне йому майно на загальну суму 30 000 грн;
		- 20 червня 2023 року о 04:20, перебуваючи на вул. Чигиринській, 27 у м. Львові, шляхом віджиму дверей сейфу у апараті для продажу питної води «Природа», здійснив крадіжку коштів у розмірі 2 445 грн, заподіявши матеріальної шкоди на зазначену суму;
		- 06 червня 2023 року о 12:20, перебуваючи у приміщенні реабілітаційного центру лікарні св. Пантелеймона (м. Львів, вул. Миколайчука, 9), здійснив крадіжку належного КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» майна на загальну суму 5 250 грн;
		- 28 липня 2023 року о 20:40, перебуваючи на дитячому майданчику на вул. Сорочинська, 8 у м. Львові, викрав належне ОСОБА_10 майно, вартістю 7 000 грн;
		- 16 серпня 2023 року о 14:50, перебуваючи в «Скейтпарку» (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 241), викрав належне ОСОБА_11 майно, вартістю 6 000 грн;
		- 13 серпня 2023 року о 00:10, перебуваючи поруч із стадіоном «Торпедо» (м. Львів, вул. Золота, 32), викрав належне ТзОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» майно на загальну суму 4 600 грн; 
		- 23 серпня 2023 року о 00:10, перебуваючи на вул. Миколайчука, 36 у м. Львові, шляхом вільного доступу, викрав з транспортного засобу Volkswagen, моделі Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_2 особисті речі ОСОБА_12 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 15 100 грн;
		- 25 серпня 2023 року о 21:40 перебуваючи в третьому під`їзді буд. № 16 на вул. Величковського у м. Львові, шляхом вільного доступу, із загального коридору викрав належне ОСОБА_13 майно на загальну суму 2 000 грн;
		- 04 серпня 2023 року о 14:20, перебуваючи на вул. Мазепи, 20 у м. Львові, викрав з транспортного засобу TATA з державним номерним знаком НОМЕР_3 особисті речі ОСОБА_14 на загальну суму 6 000 грн.
		Вимогитаузагальненідоводиособи, якаподалакасаційнускаргу
		7. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
		8. На обґрунтування свого прохання, захисник зазначає, що у суді першої інстанції ОСОБА_7 не було забезпечено захисником на підставі його заяви від 31 березня 2024 року. Також цим судом не в повному обсязі виконані вимоги ст. 345 КПК, оскільки лише перевірено питання щодо вручення ОСОБА_7 пам`ятки про його права та обов`язки, однак не з`ясовано, чи зрозумілі йому його права та обов`язки і у разі необхідності не роз`яснено їх, при цьому суд апеляційної інстанції на вказані порушення вимог закону уваги не звернув та не виправив їх. 
		9. Крім того, захисник вказує на те, що остаточне покарання мало бути призначене ОСОБА_7 з урахуванням положень ст. 71 КК - за сукупністю вироків, оскільки в матеріалах справи відсутня інформація, що покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 11 січня 2023 року засудженим відбуто.
		10. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
		Позиціїучасниківсудовогопровадження
		11. Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
		МотивиСуду
		12. Заслухавши доповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнійскарзі, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.
		13. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		14. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		15. Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ст. 395 КК, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі захисником не оспорюються і не заперечуються.
		16. Доводи захисника про порушення місцевим судом права на захист ОСОБА_7 не є обґрунтованими. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 07 вересня 2023 року та 22 лютого 2024 року ОСОБА_7 отримав пам`ятки про права і обов`язки обвинуваченого (т. 1 а. п. 92, 174), відповідно у судових засіданнях суддями у ОСОБА_7 було з`ясовано чи розуміє він права, що підтверджується технічними носіями інформації на яких зафіксовані судові засідання від 07 вересня 2023 року та 22 лютого 2024 року відповідно. Будучи присутнім у цих судових засіданнях ОСОБА_7 будь яких клопотань про призначення захисника не заявляв.
		17. Заява про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 захисника написана ним 31 березня 2024 року і зареєстрована Державною установою «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» 01 квітня 2024 року за вих. № 9-Т-7, однак судом зазначена заява була отримана лише 11 квітня 2024 року, про що свідчить вхідний № 9944 від 11 квітня 2024 року (т. 2 а. п. 14-15), тобто після розгляду провадження судом першої інстанції, який відбувся 10 квітня 2024 року. 
		18. Суд звертає увагу, що учасники, які приймають участь в судовому розгляді, зобов`язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами на виконувати покладені на них процесуальні обов`язки. З огляду на те, що їх процесуальна позиція протягом судового розгляду може неодноразово змінюватись, задля вчасного сприяння судом у реалізації прав учасників провадження, вони мають завчасно повідомляти суд про зміну своєї позиції. Разом із тим, із матеріалів вбачається з матеріалів провадження, в судовому засіданні, яке відбулося 10 квітня 2024 року був присутній обвинувачений ОСОБА_7 , та вкотре будь яких клопотань перед судом не заявляв, про надіслану до суду заву не повідомляв. З огляду на визнання ним вини у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 та ст. 395 КК суд розглянув провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, при цьому, ОСОБА_7 було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК, про що в матеріалах кримінального провадження є його розписка (т. 2 а. п. 5). З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушення права на захист обвинуваченого, про що ставить питання сторона захисту в касаційній скарзі. 
		19. За змістом статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зобов`язаний перевірити всі викладені у ній доводи, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, у своїй ухвалі дати на них вичерпну відповідь та зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		20. Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо  ОСОБА_7 , дотримався зазначених норм кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає положенням ст. 419 КПК.
		21. Водночас колегія суддів не може залишити поза увагою те, що Верховна Рада України прийняла Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-ІХ), який набув чинності 09 серпня 2024 року.
		22. Цим законом у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		23. Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		24. Частиною 1 ст. 5 КК передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		25. Таким чином, фактична декриміналізація викраденого майна, вартість якого не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, має зворотню дію у часі та «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК.
		26. Такий висновок узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21.
		27. Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року.
		28. Згідно з положеннями п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України і ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2022 році становила 2481 грн, а у 2023 році - становила 2684 грн.
		29. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 , крім іншого вчинив сім епізодів крадіжок 09, 14 травня, 06, 14, 15 червня 2022 року, 20 червня, 25 серпня 2023 року на суми 255,33 грн, 365,04 грн, 251,15 грн, 381,42 грн, 441,05 грн та 2445 грн, 2000 грн. 
		30. Отже, вартість викраденого майна у кожному із епізодів є меншою ніж 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тобто вказані вище діяння не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
		31. За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. У випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою, кримінальне провадження закривається судом на підставі п. 1-2 ч. 2 цієї статі КПК.
		32. Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
		33. Статтею 479-2 КПК передбачено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
		34. Ґрунтуючись на положенні ч. 1 ст. 434 КПК, касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 32 вказаного Кодексу. При цьому суд касаційної інстанції має керуватися ст. 440 КПК.
		35. За приписами ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		36. Урахувавши наведене, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, судові рішення щодо ОСОБА_7 в цій частині - скасуванню, а кримінальне провадження стосовно останнього на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК - закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
		37. Із матеріалів провадження вбачається, що місцевий суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши конкретні обставини провадження, дані, що характеризують особу винного, призначив ОСОБА_7 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК, а тому Суд, не зважаючи на зменшення обсягу обвинувачення за яким ОСОБА_7 визнано винним, не вбачає підстав для зменшення йому покарання за цією статтею. З огляд на що, Суд  також вважає правильним і покарання, призначене ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст. 70 КК.
		38. Посилання захисника на порушення судами положень ст. 71 КК, оскільки її підзахисному не призначено остаточного покарання на підставі ст. 71 КК, з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 11 січня 2023 року, не є підставою для скасування судових рішень. Суд наголошує, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК за епізодами від 09, 14 травня, 06, 14, 15 червня 2022 року, 20 червня, 25 серпня 2023 року скасувати, а кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
		У решті судові рішення залишити без зміни.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...