Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 144/988/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 07.05.2025. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.
Дата набрання законної сили: 02.05.2025
Номер судового провадження: 11-кп/801/609/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024020000000359

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 144/988/24
		Провадження №11-кп/801/609/2025
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 травня 2025 року   м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький апеляційний суд в складі: 
		головуючого-судді                    ОСОБА_2 ,
		суддів:                           ОСОБА_3 ,
		                                    ОСОБА_4 ,
		з секретарем судового засідання        ОСОБА_5 ,
		за участю захисника             ОСОБА_6 ,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката  ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 21.04.2025 про продовження строку тримання під вартою  ОСОБА_7 в кримінальномупровадженні № 12024020000000359від 20.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 21.04.2025 продовжено строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на шістдесят днів до 19.06.2025 включно.
		Не погодившись з судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_7  адвокат ОСОБА_6 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_7 перебуває під вартою більше, ніж 12 місяців, а фактичні судові засідання у справі проводяться лише для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. Також захисник заперечує наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
		Заслухавши доповідь судді, виступ захисника на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали контрольного провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 331 КПК України,вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. 
		Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.
		Статтею 199КПКУкраїни передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , дотримався вимог кримінального процесуального закону.
		Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , суд першої інстанції достатньо обґрунтував своє рішення.
		Так, суд першої інстанції врахував тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, які у свої сукупності свідчать про суспільну небезпечність обвинуваченого та продовження існування ризиків, передбаченихп.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та виправдовують обраний запобіжний захід.
		Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м`які запобіжні заходи, зокрема, домашній арешт, не забезпечать належної його процесуальної поведінки.
		Колегія суддів не приймає доводи захисника щодо тривалості перебування його підзахисного під вартою, оскільки перебування ОСОБА_7 під вартою не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу,тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovich v. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
		Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено, а тому апеляційна скарга не підлягаєзадоволенню.
		Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		Апеляційну скаргу адвоката  ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 21.04.2025 про продовження строку тримання під вартою  ОСОБА_7 залишити без змін.
		Ухвала набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:         
		     
		        ОСОБА_2         ОСОБА_3         ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...