Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/6856/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано судом: 06.05.2025. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: К/990/8150/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/6856/24
		адміністративне провадження № К/990/8150/25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року (суддя Гнап Д.Д.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року (судді: Капустинський М.М. (головуючий), Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.) у справі № 560/6856/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галеон» до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В:
		І. Суть спору
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галеон» (далі - позивач, платник податків, ТОВ «Компанія «Галеон») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (з урахуванням уточнених позовних вимог): форми «Р» № 7259/2201-0701 від 03.04.2024 в частині зменшення податкового кредиту на загальну суму 266 751,00 грн, збільшення податкових зобов`язань з ПДВ на суму 194  530,00 грн, 46 128,10 грн - штрафних санкцій; № 7268/2201-0701 від 03.04.2024 повністю.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.04.2024 форми «Р» № 7259/2201-0701 та № 7268/2201-0701 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки ґрунтуються на помилкових судженнях відповідача щодо недотримання позивачем чинного податкового законодавства викладених контролюючим органом у акті перевірки № 5728/22-01-07-01/39120927 від 15.03.2024.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області форми «Р» № 7259/2201-0701 від 03.04.2024 на суму в частині збільшення податкових зобов`язань за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням на суму 461  281,00 грн, за штрафними санкціями на суму 46 123,10 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області № 7268/2201-0701 від 03.04.2024 на суму 813,52 грн.
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про помилковість висновків контролюючого органу щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства, що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами, у зв`язку з чим наявні правові підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 560/6856/24, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Галеон», за результатами якої складено акт перевірки за № 5728/22-01-07-01/39120927 від 15.03.2024.
		Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема, які є предметом оскарження: п. 57.1 ст. 57, п. 203.2. ст. 203 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати податку на прибуток в сумі 16 270,46 грн; п. 44.1 ст. 44, пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. 187.6 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, пп. «і» п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, пункту 4 розділу V, пункту 5 розділу VI Наказу «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 21 від 28.01.2016, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму сумі 560  432,00 грн, в т.ч. за березень 2020 року в сумі 2  217,00 грн, за вересень 2020 року в сумі 96  166,00 грн, за грудень 2020 року в сумі 69  581,00 грн, за січень 2021 року в сумі 28  738,00 грн, за грудень 2021 року в сумі 18  348,00 грн, за січень 2022 року в сумі 4  700,00 грн, за лютий 2022 року в сумі 4  700,00 грн, за березень 2022 року в сумі 5  571,00 грн, за травень 2022 року в сумі 8  530,00 грн, за червень 2022 року в сумі 4  700,00 грн, за липень 2022 року в сумі 4  700,00 грн, за серпень 2022 року в сумі 298  381,00 грн, за вересень 2022 року в сумі 4  700,00 грн, за жовтень 2022 року в сумі 4  700,00 грн, за грудень 2022 року в сумі 4  700,00 грн.
		За результатами встановлених порушень ГУ ДПС у Хмельницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення: форми «Ш» № 7268/2201-0701 від 03.04.2024, яким нарахований штраф за платежем «податок на прибуток підприємства, який сплачують інші підприємства» в сумі 813,52 грн; форми «Р» №7259/2201-0701 від 03.04.2024, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 616 475,20 грн.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно укладеного 07 жовтня 2019 року між ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» (Орендодавець) та ТОВ «Компанія «Галеон» (Орендар) договору оренди транспортного засобу № 1, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб: Автомобіль VОLVО ХС90 НОМЕР_1 , з метою використання у господарській діяльності. Розмір орендної плати на дату укладення договору становив 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп) на місяць, з 01 січня 2022 року - 28 200,00 грн. Передача транспортного засобу відбувалась згідно Акту прийому-передачі транспортного засобу від 07 жовтня 2019 року.
		За період дії договору, з 07 жовтня 2019 року по 31 грудня 2022 року, ТОВ «Компанія «Галеон» та ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» підписано актів надання послуг на загальну суму 1 628 722,50 грн з ПДВ та було складено ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» податкові накладні на загальну суму 1 600 522,50 грн (в т.ч. ПДВ 266 753,74 грн), які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податкових накладних зазначено код послуги згідно з ДКПП - 68.20.
		На підставі отриманих податкових накладних ТОВ «Компанія «Галеон» було віднесено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 266  751,00 грн.
		Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору фінансового лізингу № 7219/07/20-Г від 20.07.2020 та акту прийому-передачі об`єкту лізингу від 24.07.2020 ТОВ «Компанія «Галеон» придбано Автомобіль Subaru Outback вартістю 1  167  180,00 грн (в тому числі ПДВ 194  530,00 грн). Лізингодавцем за договором фінансового лізингу є АТ «Таскомбанк», лізингоодержувачем - ТОВ «Компанія «Галеон». ТОВ «Компанія «Галеон» віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 194  530,00 грн, в т.ч. за липень 2020 року в сумі 194  530,00 грн.
		Так, між АТ «Таскомбанк» (Лізингодавець), ТОВ «Компанія «Галеон» (первісний лізингоодержувач) та ОСОБА_1 (новий лізингоодержувач/правонаступник) укладено договір про передачу прав та обов`язків за договором фінансового лізингу № 7219/07/20-Г від 20.07.2020, відповідно до якого первісний лізингоодержувач - ТОВ «Компанія «Галеон» передає, а новий лізингоодержувач - ОСОБА_1 приймає на себе права та обов`язки за Договором фінансового лізингу № 7219/07/20-Г від 20.07.2020.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункти 3, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Так, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якої платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем. Так, крайня дата подачі декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2023 - 09 серпня 2023 року. Враховуючи зазначене, крайній строк сплати податкового зобов`язання - до 21 серпня 2023 року включно (оскільки 10-й день - 19 серпня 2023 року - субота, вихідний день). Натомість, платником податків порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених в пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, оскільки фактична сплата суми податків і зборів / єдиного внеску відбулася лише 22.08.2023.
		Контролюючий орган також зазначає, що суди попередніх інстанцій не повною мірою дослідили Договір про передачу прав та обов`язків від 25.08.2022 за договором фінансового лізингу № 7219/07/20-Г від 20.07.2020 та акт приймання-передачі майна до Договору про передачу прав та обов`язків від 25.08.2022, чим також порушили норми процесуального права.
		Крім того, відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якої податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Тоді як, суди попередніх інстанцій не врахували, що ТОВ «Компанія «Галеон» віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 266  751,00 грн, відповідно податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» (ПН 43108518) із номенклатурою постачання оренда легкового автомобіля з кодом ДКПП 68.20, що унеможливлює ідентифікувати здійснену операцію. Також, відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили повною мірою первинні документи, зокрема, акти надання послуг, на предмет відповідності даних з податковими накладними, чим також порушено норми процесуального права.
		8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
		9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша  статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
		Так, щодо доводів контролюючого органу, що позивачем було порушено положення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, оскільки платником податків порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених вказаними положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що граничний строк подачі декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2023 - 09 серпня 2023 року і відповідно крайній строк сплати податкового зобов`язання - до 21 серпня 2023 року включно (оскільки 10-й день - 19 серпня 2023 року - субота, вихідний день), про що, зокрема, зазначає і відповідач у касаційній скарзі.
		Згідно з положеннями пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
		Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до платіжної інструкції № 42 від 21 серпня 2024 року (час створення 10:12:00), яка міститься в матеріалах справи, позивачем у системі дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства-Казначейство», створено та відправлено на оплату платіжну інструкцію, отримувач - ГУК у Хмельницькій області (код 37971775) на суму 19 000,00 грн (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 коп), з призначенням платежу: 101 Податок на прибуток за півріччя 2023 року. Однак даний платіж був проведений Державною казначейською службою України наступного дня - 22 серпня 2023 року. Тобто, позивачем було в межах строку визначеного вказаними положеннями податкового законодавства здійснено спірну платіжну операцію по сплаті податкового зобов`язання, тоді як своєчасне зарахування податків до бюджетів відбулося не з його вини, що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами.
		Таким чином, з огляду на зазначене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 7268/2201-0701 від 03.04.2024.
		Щодо доводів контролюючого органу, що суди попередніх інстанцій не повною мірою дослідили Договір про передачу прав та обов`язків від 25.08.2022 за договором фінансового лізингу № 7219/07/20-Г від 20.07.2020, акт приймання-передачі майна до Договору про передачу прав та обов`язків від 25.08.2022, а також, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ТОВ «Компанія «Галеон» віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 266  751,00 грн, відповідно податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» (ПН 43108518) із номенклатурою постачання оренда легкового автомобіля з кодом ДКПП 68.20, що унеможливлює ідентифікувати здійснену операцію, Суд зазначає наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно укладеного 07 жовтня 2019 року між ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» (Орендодавець) та ТОВ «Компанія «Галеон» (Орендар) договору оренди транспортного засобу № 1, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб: Автомобіль VОLVО ХС90 НОМЕР_1 , з метою використання у господарській діяльності. Розмір орендної плати на дату укладення договору становив 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп) на місяць, з 01 січня 2022 року - 28 200,00 грн. Передача транспортного засобу відбувалась згідно Акту прийому-передачі транспортного засобу від 07 жовтня 2019 року. За період дії договору, з 07 жовтня 2019 року по 31 грудня 2022 року, ТОВ «Компанія «Галеон» та ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» підписано актів надання послуг на загальну суму 1 628 722,50 грн з ПДВ та було складено ТОВ «ІТБ ІНВЕСТ» податкові накладні на загальну суму 1 600 522,50 грн (в т.ч. ПДВ 266 753,74 грн), які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податкових накладних зазначено код послуги згідно з ДКПП - 68.20.
		Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з  розділом V  цього Кодексу.
		Так, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).
		Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою  пунктом 193.1  статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
		Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних  податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені  митними деклараціями  (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими  пунктом 201.11  статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		З аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/15568/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 808/954/17, від 09 вересня 2021 року у справі № 460/2315/19.
		Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.
		Доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства за спірними операціями зводяться до того, що у податкових накладних на загальну суму 1 600 522,50 грн (в т.ч. ПДВ 266 753,74 грн), які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено код послуги згідно з ДКПП - 68.20, що унеможливлює ідентифікацію здійснених операцій, що не було враховано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень.
		Згідно з положеннями пункту 201.1 статті 201.10 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з  УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з  Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше  й) індивідуальний податковий номер.
		Крім того, згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України помилки в реквізитах, визначених  пунктом 201.1  цієї статті (крім коду товару згідно з  УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття  податкових накладних  у електронному вигляді.
		У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що всі спірні податкові накладні містили необхідні реквізити, а також містили повну номенклатуру       постачання - «Оренда легкового автомобіля VOLVO ХC90 НОМЕР_1 », що в повній мірі дає можливість ідентифікувати здійснені операції, що не спростовано відповідачем жодними доводами та належними доказами. Крім того, судами встановлено, що під час перевірки позивачем були надані всі первинні та інші документи, які підтверджують суми ПДВ, включені до податкового кредиту на підставі зареєстрованих податкових накладних, а у судовому засіданні представник відповідача не заперечив факт наявності у позивача документів, які підтверджують факт оренди вказаного легкового автомобіля.
		Щодо доводів контролюючого органу, що судами не було проаналізовано договір про передачу прав та обов`язків за договором фінансового лізингу № 7219/07/20-Г від 20.07.2020, Суд зазначає наступне.
		Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Згідно з положеннями пункту 187.6 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об`єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у взаємовідносинах за вказаним договором про передачу прав та обов`язків за договором фінансового лізингу № 7219/07/20-Г від 20.07.2020 відбулася лише передача прав та обов`язків лізингоотримувача, тоді як право власності у ОСОБА_1 на предмет лізингу не виникло, а також не відбулось і повернення об`єкта за договором фінансового лізингу, що не спростовано та не заперечується відповідачем жодними доводами та належними доказами.
		Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що зазначеними положеннями податкового законодавства передбачено дату виникнення податкових зобов`язань саме для лізингодавця, яким у вищевказаних господарських операціях є саме - АТ «Таскомбанк», що виключає можливість вчинення позивачем порушень вимог пункту 187.6 статті 187 Податкового кодексу України.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 28 березня 2023 року у справі № 440/4709/19.
		Таким чином, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення «Р» № 7259/2201-0701 від 03.04.2024 в частині оскаржуваних вимог.
		12. Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, проте положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		13. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
		По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
		14. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 560/6856/24 слід залишити без задоволення.
		16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 560/6856/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва  Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...