Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/15993/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 07.05.2025. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.
Дата набрання законної сили: 07.05.2025
Номер судового провадження: К/990/11076/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 560/15993/24
		адміністративне провадження № К/990/11076/25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Желєзного  І.  В.,
		суддів: Білак  М.  В., Мацедонської  В.  Е., 
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Петричкович  А.  І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27  лютого 2025 року (судді Сапальова  Т.  В., Ватаманюк  Р.  В., Капустинський  М.  М.) у справі № 560/15993/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період із 01  березня 2018 року по січень 2020 року включно;
		- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по січень 2020 року включно у розмірі 4445 грн 58 коп. на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01  березня 2018 року по січень 2020 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
		3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024  року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не дотримання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 10 січня 2020 року індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 10 січня 2020  року, виходячи з фіксованої величини 1009 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		4. Суд першої інстанції указав, що оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 відбулось у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 Постанови № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
		5. Хмельницький окружний адміністративний суд зазначив, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, відтак встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078. Тобто, у цьому випадку суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
		6. Суд першої інстанції також указав, що розмір грошового забезпечення, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовців (березень 2018 року) неодноразово досліджувався судами, зокрема, постановою Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі № 440/9802/21 встановлено, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року становить 4463  грн 15 коп. (1762 грн (прожитковий мінімум 2018 року) х 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін) /100%). Відтак, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума можливої індексації за березень 2018 року становить - 4463  грн 15 коп.
		7. Хмельницький окружний адміністративний суд зазначив, що відповідно до Довідки відповідача, грошове забезпечення позивача (грошовий дохід) у лютому 2018  року становило 5983 грн 95 коп., а у березні 2018 року - 9438 грн 10 коп.
		8. За висновком суду першої інстанції, оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року у зв`язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно Постанови № 704 відбулося на 3454 грн 15 коп., то суд вважає, що наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 1009 грн (4463 грн 15 коп.- 3454 грн 15  коп.) щомісячно, починаючи з 01 березня 2018 року по 10 січня 2020 року, а не 4445  грн 58 коп., як на цьому наполягає позивач у своїй позовній заяві.
		9. Разом з цим, Хмельницький окружний адміністративний суд указав, що не вбачає підстав для визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу, адже, на думку суду, ці питання охоплюються процедурою виконання рішення суду, в разі набрання ним законної сили, та належить до дискреційних повноважень відповідача, який уповноважений здійснювати розрахунок та виплату позивачу індексації. Отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними та не можуть бути задоволенні, що вказує на необґрунтованість доводів позивача.
		10. При цьому суд першої інстанції зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки зазначена компенсація передбачена Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15 січня 2004  року № 44 (далі - Порядок №  44), і відповідач зобов`язаний дотримувати вимог вказаного Порядку при виплаті індексації грошового забезпечення, тому відсутні підстави вважати, що суб`єкт владних повноважень буде порушувати закон.
		11. Отже, Хмельницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень порушив права позивача та законодавство, адже не дотримався вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року, виходячи із розрахунку різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року, що підтверджено доказами перевіреними судом, тому позов задовольняється частково.
		12. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильності застосування ним норм матеріального права, Сьомий апеляційний адміністративний суд указав, що суд першої інстанції при вирішенні цього публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
		13. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи містять довідку про складові грошового забезпечення згідно зі змістом якої нарахування за лютий становить 5983 грн 95 коп., а за березень 9438 грн10 коп. Видана довідка є чинною та видана суб`єктом владних повноважень. Надані позивачем виписки з банку не дають можливості ідентифікувати надходження грошового забезпечення від військової частини НОМЕР_1 у лютому-березні 2018 року. Водночас позивач не звертався до військової частини.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		14. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, на обґрунтування якої, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначив, що суд апеляційної інстанції переглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 240/12040/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 240/5760/19, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22, від 27 вересня 2023 року у справі №  420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/6441/22, від 18 квітня 2024  року у справі № 160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 360/700/23, від 27 червня 2024 року у справі № 580/602/22, від 10 жовтня 2024 року у справі №  500/8015/23 в частині розрахунків грошового забезпечення та його складових.
		15. На думку скаржника, попри те, що фактичне підвищення доходу позивача в березні 2018 року у зв`язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно Постанови № 704 відбулося лише на 17 грн 57 коп. (грошовий дохід у березні 2018 року у сумі       9401 грн 68  коп. відняти грошовий дохід у лютому 2018 року у сумі 9384 грн           11 коп.), що підтверджується відомостями, які відображені в графі 723 «Виплачено БАНК» архівних відомостях особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018  рік, виписці по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Довідках ОК-5 та ОК-7, які наявні в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції із огляду на правила виплати щомісячної грошової винагороди згідно з пунктом 6 Інструкції № 73 та порівнюючи розмір грошового забезпечення позивача у березні із лютим 2018 року на підставі Довідки про складові грошового забезпечення, застосував правила виплати грошового забезпечення, а не фактично отриманий дохід у ці місяці для врахування правил нарахування індексації, дійшов висновку, що порівнянню підлягає саме грошове забезпечення (його види) не у місяці їх виплати, а за який місяць здійснено такі виплати.
		16. При цьому, апеляційний суд не навів у постанові мотивів відхилення доводів позивача, викладених у позовній заяві та на обґрунтування апеляційної скарги про те, що визначальним значенням для врахування видів грошового забезпечення при визначенні розміру доходу позивача у лютому та березні 2018 року для визначення різниці доходу має значення факт виплати у конкретних місяцях складових грошового забезпечення, а не період, за який вони виплачені (постанова Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 240/12040/19 та від 11 листопада 2021 року у справі № 240/5760/19).
		17. Крім цього, суд апеляційної інстанції в порушення підпункту «в» пункту 3 частини першої статті 322 КАС України в оскаржуваній постанові не зазначив мотивів відхилення аргументів позивача, викладених в апеляційній скарзі про те, що Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а підтвердив висновки Першого апеляційного адміністративного суду де зазначено, що в частині порівняння сум підвищення грошового забезпечення до підвищення та після підвищення посадових окладів повинні враховуватись складові, які не мають разового характеру: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна премія, грошова винагорода відповідно до пункту 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за ризик для життя, винагорода за участь в АТО/ООС.
		18. Натомість зі змісту оскаржуваної постанови слідує, покликаючись лише на довідку про складові грошового забезпечення ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції не наведено мотивів якими керувався суд, визначаючи які саме складові грошового забезпечення суд вважав за необхідне включити до обрахунку суми грошового забезпечення в березні 2018 року та суми грошового забезпечення у лютому 2018 року, тобто які із них судом визначено як постійні (сталі), а які із них мають разовий характер в розумінні положень статті 9 Закону України від                  20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та Постанови        № 704.
		19. Крім зазначення самої суми (3  454 грн 15 коп.), на яку, як уважав суд апеляційної інстанції, збільшилося грошове забезпечення позивача у березні 2018  року порівняно з лютим 2018 року, аналізу цих виплат в розрізі кожної із складових з урахуванням їх характеру, визначеного нормативно-правовими актами, на підставі яких здійснюється відповідна виплата, судом не здійснено.
		20. На переконання скаржника, без з`ясування цих обставин, висновки суду апеляційної інстанції про те, що підвищення доходу ОСОБА_1 березні 2018 року відбулося на 3454 грн 15 коп., не можуть вважатися обґрунтованими.
		21. Скаржник також указав, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про передчасність позовних вимог щодо застосування положень Порядку №  44, оскільки зроблені без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у постановах від 27 липня 2023 року у справі №  380/813/22, від 27  вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 27 вересня 2023  року у справі №  420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/6441/22, від 18 квітня 2024  року у справі № 160/10789/22 та від 30 квітня 2024 року у справі №  360/700/23, від 27 червня 2024 року у справі №  580/602/22, від 10 жовтня 2024  року у справі №  500/8015/23.
		22. На думку скаржника, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання. Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
		23. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Позиція інших учасників справи
		24. На момент розгляду справи, відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 до Верховного Суду не надходив.
		25. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
		Рух касаційної скарги
		26. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 березня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 560/15993/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, та витребував із Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 560/15993/24.
		27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від           02 травня 2025 року справу №  560/15993/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій 
		28. ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні з липня 2017 року по січень 2020 року у військовій частині НОМЕР_1 .
		29. Позивач вважає, що має право на отримання індексації різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по січень 2020 року включно та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		30. З метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із позовною заявою щодо встановлення права на отримання вказаної виплати у належному розмірі.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		32. Згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх
		33. На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		34. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 - військовослужбовець, який проходив військову службу з липня 2017 року по січень 2020 року у військової частини НОМЕР_1 , просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період із 01  березня 2018 року по січень 2020 року включно, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по січень 2020 року включно у розмірі 4  445 грн 58  коп. на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		35. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 02 грудня 2024  року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, адміністративний позов задовольнив частково, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частинні зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період за період із 01 березня 2018 року по січень 2020 року включно у визначеному позивачем розмірі, а саме 4  445 грн         58 коп. на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		36. Касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів позивача про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 240/12040/19, від 11 листопада 2021 року у справі №  240/5760/19, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 27 липня 2023  року у справі № 380/813/22, від 27 вересня 2023 року у справі №  420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/6441/22, від 18 квітня 2024  року у справі №  160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 360/700/23, від 27 червня 2024  року у справі № 580/602/22, від 10 жовтня 2024 року у справі №  500/8015/23 в частині розрахунків грошового забезпечення та його складових на підставі абзаців  3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		37. Отже, зважаючи на висновки судів попередніх інстанцій та доводи й вимоги скаржника, на стадії касаційного перегляду ключовим питанням справи є правильність застосування судами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у контексті з`ясування того, чи правильними є висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови позовних вимог ОСОБА_1 .
		38. Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.
		39. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991  року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №  1282-XII).
		40. Статтею 2 Закону № 1282-XII, зокрема, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		41. Відповідно до статті 4 Закону №  1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		42. Згідно із частиною другою статті 5 цього Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
		43. На підставі частини першої статті 9 Закону №  1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
		44. За змістом частини другої статті 6 указаного Закону Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		45. Пунктом 1-1 Порядку №  1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		46. У пункті 2 Порядку №  1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
		47. За правилами пункту 4 Порядку №  1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
		48. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, у якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100  відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку №  1078).
		49. Таким чином, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку № 1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.
		50. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
		51. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		52. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 30 квітня 2024 року у справі № 360/700/23, від 27 червня 2024  року у справі №  580/602/22, від 10 жовтня 2024 року у справі №  500/8015/23, на які вказує позивач у своїй касаційній скарзі, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018  року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №  1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
		53. Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		54. Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від            06 квітня 2023  року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі           № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка підлягає врахуванню під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі).
		55. При цьому Верховний Суд також зазначав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
		56. Як стверджує позивач та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з                    01 березня 2018 року по січень 2020 року. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
		57. У цьому контексті варто зазначити, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку         № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		58. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
		Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
		В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
		Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
		Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
		Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №  1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
		Від установлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.
		59. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16  січня 2025 року у справі №  160/19515/23.
		60. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, виходили з того, що відповідно до Довідки відповідача, грошове забезпечення позивача (грошовий дохід) у лютому 2018  року становило 5983 грн 95 коп., а у березні 2018 року - 9438 грн 10 коп. За висновком суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року у зв`язку з підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно Постанови № 704 відбулося на 3454 грн 15 коп., то суд вважає, що наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 1009 грн (4463 грн 15 коп.- 3454 грн 15  коп.) щомісячно, починаючи з 01  березня 2018 року по 10 січня 2020 року, а не 4445  грн 58 коп., як на цьому наполягає позивач у своїй позовній заяві.
		61. Водночас як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі скаржник посилався на те, що його грошове забезпечення у лютому 2018  року становило 9384 грн 11 коп., а не 5983 грн 95 коп. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 посилався на відомості, які відображені в графі 723 «Виплачено БАНК» архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018  рік, виписці по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 12 зворот, 20, 28, 70 зворот).
		62. Разом із цим, суди попередніх інстанцій не дослідили наданих позивачем доказів та не надали їм оцінки під час ухвалення оскаржуваних рішень.
		63. Згідно з позицією позицію Верховного Суду, викладеної у постанові від 16  березня 2023 року у справі № 600/747/22-а (провадження № К/990/31574/22) обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		64. Недотримання ж судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.
		65. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи в контексті надання оцінки доводам позивача про отримання ним грошового забезпечення за лютий 2018 року в сумі 9384 грн 11 коп., що відображено в графі 723 «Виплачено БАНК» архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018  рік, виписці по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		66. З`ясування розміру отриманого ОСОБА_1 грошового забезпечення за лютий 2018 року є ключовим питанням для визначення належної для нарахування й виплати позивачу суми індексації-різниці.
		67. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також звертає увагу, що позивачем разом із касаційною скаргою надані довідки Пенсійного фонду України ОК-5 щодо сум заробітку ОСОБА_1 для нарахування пенсії з 2015 року по 2024 рік та ОК-7 щодо сум фактичного заробітку/доходу за 2017- 2024 роки.
		68. Водночас у силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		69. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про передчасність вимог щодо нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
		70. Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.
		71. Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
		72. Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постановах від 27 вересня       2023 року у справі №  420/23176/21, від 27 вересня 2023 року у справі №  420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі №  320/6441/22, від 18 квітня 2024  року у справі №  160/10789/22 та від 30 квітня 2024 року у справі №  360/700/23.
		73. З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію за спірні періоди з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
		74. Хмельницький окружний адміністративний суд з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції указав, що не вбачає підстав для визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу, адже, на думку суду, ці питання охоплюються процедурою виконання рішення суду, в разі набрання ним законної сили, та належить до дискреційних повноважень відповідача, який уповноважений здійснювати розрахунок та виплату позивачу індексації. Отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними та не можуть бути задоволені, що вказує на необґрунтованість доводів позивача.
		75. Разом із цим, Верховний Суд у цій категорії спорів, зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту (зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретних, розрахованих сумах), враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15  серпня 2023 року у справі № 400/3784/22, від 07 грудня 2023 року у справі №360/381/23).
		76. У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
		77. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
		78. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
		79. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
		80. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		81. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретної суми індексації.
		82. Таким чином, наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору, у зв`язку із чим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		83. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, у разі необхідності витребувати необхідні докази й постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		84. Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, знайшли своє підтвердження.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		85. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		86. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		87. На підставі частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		88. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково із скасуванням судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направленням справи на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024  року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27  лютого  2025 року скасувати, а справу 560/15993/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                І.  В.  Желєзний
		Судді                                                                                                    М.  В.  Білак
		                                                                                                    В.  Е.  Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...