Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/509/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано судом: 08.05.2025. Зареєстровано: 08.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/155/36/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030070000171

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №155/509/23
		Провадження №1-кп/155/36/25
		 
		 
		 
		 
		 
		ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2025 року                                місто Горохів
		 
		Горохівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого-судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		потерпілих  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		представника потерпілих  ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		обвинуваченого  ОСОБА_8 ,
		захисника  ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020030070000171 від 15 травня 2020 року по обвинуваченню
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горохів Волинської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одружений, на утриманні якого особи не перебувають, працюючий завідувачем хірургічного відділення Комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарні Горохівської міської ради», не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_8 , згідно з дипломом Тернопільського державного медичного інституту серії ТВ № 888224, виданого 26 червня 1989 року, отримав вищу освіту за спеціальністю «лікувальна справа», кваліфікацію «лікар» та після проходження інтернатури по хірургії в Луцькій міській лікарні з 02 серпня 1990 року прийнятий на посаду лікаря-хірурга поліклініки у Горохівську центральну районну лікарню, наказом головного лікаря КНП «Горохівська центральна районна лікарня» №84-ом від 01 грудня 2017 року переведений на посаду завідувача хірургічним відділенням КНП «Горохівська центральна районна лікарня» з 14 листопада 2017 року.
		Таким чином, ОСОБА_8 , відповідно до ст. 74, 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» №2801-XII від 19 листопада 1992 року є медичним працівником зі спеціальною освітою, який зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.
		Згідно з посадовою інструкцією завідувача хірургічного відділення, затвердженої наказом КНП «Горохівська ЦРЛ» від 20 травня 2019 року №126-од, ОСОБА_8 у своїй роботі керується чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими актами МОЗ України, організаційно-розпорядчими документами управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації, комунального некомерційного підприємства «Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області», що входить до компетенції хірургічної служби, Статутом КНП «Горохівська ЦРЛ», Положенням про хірургічне відділення та цією посадовою інструкцією (п. 1.3.). При цьому, відповідно до посадової інструкції завідувача хірургічного відділення, затвердженої наказом КНП «Горохівська ЦРЛ» від 20 травня 2019 року №126-од (надалі  Посадова інструкція), на ОСОБА_8 покладено обов`язки, серед яких:
		-здійснювати керівництво відділенням відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність закладів охорони здоров`я (п. 2.1.);
		-забезпечувати контроль за наданням медичної допомоги хворим згідно локальних протоколів, у разі їх відсутності  згідно уніфікованих клінічних протоколів і стандартів медичної допомоги, затверджених наказами МОЗ України, рішень консиліумів (п. 2.3);
		-перевіряти правильність обстеження та лікування хворих лікарями відділення, проводити корекцію (в узгодженому порядку) додаткових методів обстеження та лікування хворих (п. 2.6.);
		-надавати консультативну медичну допомогу персоналу відділення та іншим медичним працівникам КНП «Горохівська ЦРЛ». Залучати лікарів інших відділень до проведення консультації пацієнта (п. 2.7);
		-проводити клінічні розгляди усіх випадків, при яких важко поставити діагноз, випадки розходження клінічних та поліклінічних діагнозів, випадків запізнілої госпіталізації (п. 2.8);
		-приймати рішення про скерування хворих на третій рівень надання медичної допомоги (за погодженням з заступником головного лікаря з медичної частини або за рішенням консиліуму) (п. 2.9).
		Крім цього, згідно Посадової інструкції, для виконання своїх функцій ОСОБА_8 , як завідувач відділення, має право: на медичне втручання без згоди хворого або його законних представників у невідкладних випадках, коли наявна реальна загроза життю хворого (п. 3.10); виконувати обов`язки лікуючого лікаря хірургічного відділення КНП «Горохівська ЦРЛ» в плановому порядку чи в разі необхідності (п. 3.14).
		Однак, ОСОБА_8 вказаних вимог не дотримався та допустив неналежне виконання своїх професійних обов`язків під час надання медичної допомоги хворому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконав її не у повному обсязі внаслідок недбалого до них ставлення, допустивши ряд порушень, що призвело до тяжких наслідків для хворого у виді настання смерті.
		Відповідно до графіку чергувань лікарів на квітень 2020 року, затвердженого 31 березня 2020 року головним лікарем КНП «Горохівська ЦРЛ», ургентним хірургом на 14 квітня 2020 року визначено ОСОБА_8 .
		Так, приблизно о 14 годині 00 хвилин 14 квітня 2020 року, до приймального відділення КНП «Горохівська ЦРЛ», що знаходиться по вулиці Паркова, 22, місто Горохів Луцького району Волинської області, власним транспортом доставлено ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 для надання медичної допомоги з приводу гострих болів в ділянці живота, де хворого оглянув ургентний хірург КНП «Горохівська ЦРЛ» ОСОБА_8 та встановив попередній діагноз «Гострий панкреатит? Перфорація порожнистого органу?», після чого ОСОБА_10 приблизно о 14 годині 20 хвилин госпіталізований в хірургічне відділення вказаного лікувального закладу. Після проведення рентгенологічного обстеження, УЗД обстеження органів черевної порожнини ОСОБА_8 хворому ОСОБА_10 встановлено діагноз «Гострий панкреатит не уточнений. Виражений больовий синдром. Пупочна грижа. Гіпертонічна хвороба» та призначено консервативну терапію.
		У зв`язку з відсутністю покращення стану хворого ОСОБА_10 після проведеного консервативного лікування, після неодноразових прохань родичів та за їх наполяганням, о 22 годині 31 хвилина 14 квітня 2020 року ОСОБА_8 , після узгодження з ургентним хірургом КП «Волинська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_11 , викликано бригаду екстреної медичної допомоги для транспортування пацієнта у хірургічне відділення КП «Волинська обласна клінічна лікарня» для уточнення діагнозу та подальшого лікування. При поступленні о 23 годині 55 хвилин 14 квітня 2020 року до відділення хірургії КП «Волинська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_10 поставлено діагноз «Перфоративна виразка» та в подальшому у зв`язку з наявністю у хворого ознак перитоніту та перфоративної виразки з ознаками поліорганної недостатності 15 квітня 2020 року о 01 годині 20 хвилин проведено оперативне втручання в ургентному порядку з ушивання перфоративної виразки дванадцятипалої кишки, дренування черевної порожнини. Однак, надана належна медична допомога та вжиті хірургічні заходи не дали бажаного результату через їх несвоєчасність у зв`язку із чим ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в реанімаційному відділенні КП «Волинська обласна клінічна лікарня», причиною смерті ОСОБА_10 є поліоргана недостатність, фіброзно-гнійний перитоніт, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з перфорацією (клінічна смерть 15 квітня 2020 року).
		У безпосередньому причинному зв`язку між настанням несприятливого результату захворювання ОСОБА_10 у виді смерті перебувають дії його лікуючого лікаря  завідувача хірургічним відділенням КНП «Горохівська центральна районна лікарня» ОСОБА_8 .
		Так, ОСОБА_8 , будучи відповідальним відповідно до вимог ст. 33, 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» №2801-XII від 19 листопада 1992 року за своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта ОСОБА_10 , маючи достатній досвід та кваліфікацію, всі необхідні умови та можливості, перебуваючи у медичному закладі  КНП «Горохівська ЦРЛ», що знаходиться у місті Горохів Луцького району Волинської області, по вулиці Парковій, 22, не передбачив можливості настання суспільного небезпечних дій, хоча повинен був їх передбачити, неналежним чином виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, не забезпечив повне обстеження пацієнта ОСОБА_10 для правильного встановлення діагнозу та подальшого лікування, а саме: не призначив та не забезпечив проведення фіброгастроскопії, проведення якої передбачено п. 1.3 Стандартів надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу, розділ інструментальні передопераційні дослідження, наказ МОЗ від 02 квітня 2010 року №297; не забезпечив виконання всіх позицій маршруту пацієнта з гострими запальними захворюваннями черевної порожнини, затвердженого наказом по «Горохівській ЦРЛ» від 01 березня 2019 року №97-од. «Про затвердження переглянутих клінічних маршрутів пацієнта у КНП «Горохівська ЦРЛ», не поставив до відома заступника головного лікаря з медичної частини про пацієнта, який потребував уточнення діагнозу та транспортування на третій рівень (згідно з положенням про структурний підрозділ), що унеможливило встановлення правильного діагнозу та надання ОСОБА_10 своєчасного хірургічного лікування в умовах КНП «Горохівська ЦРЛ» або своєчасне транспортування на третій рівень надання медичної допомоги, що спричинило тяжкі наслідки для хворого ОСОБА_10 .
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Показав, що 14 квітня 2020 року близько 15 години був викликаний черговою медсестрою на приймальне відділення у зв`язку з поступленням пацієнта. На приймальному відділенні побачив ОСОБА_12 та його сина. Він оглянув хворого ОСОБА_13 , який скаржився на болі в животі, які з`явились в нього після прийому їжі. Лаборантка взяла у хворого аналізи на дослідження. Після цього викликав лікаря УЗД діагностики Баніру. Останній зробив хворому УЗД черевної порожнини, в ході якого вільного газу в черевній порожнині виявлено не було. Після цього, близько 16 години хворого було направлено в хірургічне відділення. Також був викликаний рентген-лаборант і хворий з сином пішли робити рентген черевної порожнини. На знімку вільного газу також виявлено не було. Згодом зробили повторний знімок, однак на ньому вільного газу також виявлено не було. Після цього ОСОБА_13 повернувся до хірургічного відділення. Результати аналізів були в нормі. Зазначив, що аналіз сечі в хворого взяти не змогли, оскільки з моменту його поступлення і до 17 години хворий не міг помочитися. У зв`язку з цим він попросив сина хворого придбати в аптеці шунтовий зонд та катетера. Від встановлення катетера та проведення фіброгастроскопії хворий відмовився. В подальшому ОСОБА_14 було призначено лікування. Близько 18 години він відлучився з лікарні, оскільки в 20 годині заступав на чергування. О 20 годині прийшов в приймальне відділення, згодом в хірургічне відділення до ОСОБА_15 . Оглянувши останнього, побачив, що його стан не покращується. Після цього викликав чергову медичну сестру ОСОБА_16 , яка в палаті зробила ОСОБА_14 повторне ЕКГ, а також викликав чергового лікаря-анестезіолога ОСОБА_17 . Спільно з останнім оглянули хворого. Оскільки біль в останнього не проходив, йому повторно було запропоновано пройти фіброгастроскопію, однак ОСОБА_10 категорично відмовився. Родичі ОСОБА_10 постійно перебували поряд, розмовляли по телефону, з кимось консультувалися, просили озвучити результати проведених аналізів, розпитували. На їх запитання відповів, що діагноз не зрозумілий, перфорацію порожнистого органу виключив через відсутність повітря у черевній порожнині. Також запитували чи не варто відправити ОСОБА_10 до Луцька. Після 20 години в присутності сина та сестри хворого зателефонував до лікаря КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Солов`я, який дав згоду на доставку хворого в Луцьк. В подальшому, в присутності сина хворого була викликана бригада швидкої медичної допомоги, яка без медичного супроводу повезла ОСОБА_10 в Луцьк. На момент відправки ОСОБА_10 в останнього показники життєдіяльності були в нормі, тому він не потребував медичного супроводу. Вранці, в соцмережі Фейсбук прочитав подяку сестри хворого лікарям про те, що вони врятували йому життя. Однак, ввечері йому стало відомо, що в обід ОСОБА_10 перевели з реанімації, а о 21 годині в нього на фоні інфаркту міокарду сталася зупинка серця. Зусиллями лікарів серце завели. Після цього ОСОБА_10 назад перевели в реанімаційне відділення, де останній й помер. Також зазначив, що ОСОБА_10 поступив з діагнозом «Гострий панкреатит?» «Перфорація порожнистого органу?». При огляді на відділенні було постановлено діагноз «Гострий панкреатит неуточнений, виражений больовий синдром, пупочна грижа, гіпертонічна хвороба». З даним діагнозом ОСОБА_10 було відправлено в Луцьк. Питання про скликання консиліуму не ставив, оскільки це займає певний час. Питання про відправку пацієнта на третій рівень надання медичної допомоги вирішив самостійно, виходячи з інтересів хворого. Також показав, що на той час не було необхідності у скликанні консиліуму. Вказав, що хворий ОСОБА_10 постійно перебував під його наглядом, йому була надана медична допомога в повному об`ємі. Зазначив, що ОСОБА_10 потрапив у КП «Волинська обласна клінічна лікарня» з діагнозом «Гострий панкреатит, больовий синдром». В обласній лікарні йому зробили комп`ютерну томографію та фіброгастроскопію, після чого підтвердили діагноз «перфорації порожнистого органу». Зазначив, що дане захворювання лікується тільки оперативно. При гострому панкреатиті оперативне втручання не показане, а за відсутності всіх необхідних досліджень, від яких ОСОБА_10 відмовився, він не міг встановити точний діагноз. Також показав, що повідомив заступника головного лікаря про хворого ОСОБА_10 , який був відправлений на третій рівень надання медичної допомоги, наступного дня о 08 годині 00 хвилин, оскільки часові рамки такого повідомлення в Положенні про хірургічне відділення не визначені. Ствердив, що результати аналізів отримав після 20 години, з яких побачив, що стан хворого погіршується. Біля 22 години ОСОБА_10 було відправлено в Луцьк. Цивільний позов не визнає.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, його винність у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні, зокрема:
		витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 15 травня 2020 року зареєстровано кримінальне провадження №12020030070000171 з приводу вчинення ОСОБА_8 неналежного виконання своїх посадових обов`язків, як медичного працівника, під час надання медичної допомоги хворому ОСОБА_10 , внаслідок чого останній помер;
		письмовою заявою ОСОБА_5 від 14 травня 2020 року відповідно до якої останній просить притягнути до кримінальної відповідальності завідуючого хірургічного відділення ОСОБА_8 за невиконання своїх службових обов`язків, які призвели до смерті його сина ОСОБА_10 ;
		витягом з бази рентгену 10970 від 14 квітня 2020 року та рентгенівським знімком потерпілого ОСОБА_10 , який був виконаний о 14 годині 17 хвилин в приміщенні КНП «Горохівська ЦРЛ»;
		протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11 серпня 2020 року з описом речей та документів, відповідно до якого в приміщенні КНП «Горохівська ЦРЛ» надано доступ до речей і документів, зазначених в ухвалі слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області від 30 липня 2020 року з можливістю їх подальшого вилучення; здійснено виїмку медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №1322/271, про що складено відповідний опис;
		протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12 серпня 2020 року з описом речей та документів, відповідно до якого в приміщенні Волинської обласної клінічної лікарні надано доступ до речей і документів, зазначених в ухвалі слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області від 30 липня 2020 року з можливістю їх подальшого вилучення; здійснено виїмку медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №5103, про що складено відповідний опис;
		протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10 серпня 2021 року з описом речей та документів, відповідно до якого в приміщенні Волинського обласного патологоанатомічного бюро надано доступ до речей і документів, зазначених в ухвалі слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 12 липня 2021 року з можливістю їх подальшого вилучення; здійснено виїмку копії протоколу патологоанатомічного дослідження №76, про що складено відповідний опис;
		протоколом патологоанатомічного дослідження №76 від 08 травня 2020 року трупа ОСОБА_10 відповідно до якого паталогоанатомічний діагноз: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з перфорацією, лапарокомія, лаваш, ушивання виразки, трахеоскома, перитоніт, дистрофія внутрішніх органів, спленомегалія з мієлозом, некротичний нефроз, постреанімаційна хвороба (клінічна смерть 16.04.2020 р.), атеросклеротичний кардіосклероз; причина смерті: поліорганна недостатність; фіброзно-гнійний перитоніт; виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з перфорацією. Клінічно-паталогоанатомічний епікриз: хворий ОСОБА_10 , 1966 р.н., помер у відділенні реанімації ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17 год. 25 хв. При морфологічному дослідженні виявлено виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з перфорацією, фіброзно-гнійний перитоніт; дистрофію внутрішніх органів, спленомегалія з мієлозом, некротичний нефроз, постреанімаційну хворобу, атеросклеротичний кардіосклероз. Безпосередня причина смерті: поліорганна недостатність. Результати гістологічного дослідження: легеня: повнокрів`я міжальвеолярних перегородок, ділянки ателектазів; серце: гіпертонія кардіоміоцитів, повнокрів`я, осередки сполучної тканини; печінка: повнокрів`я центральних вен тасинусоїдів, розширення просвітів Діссе; нирки: в епітелії звивистих канальців ділянки відсутності ядер, клітини набряклі, частково зруйновані; ДПЧ: виражена запальна інфільтрація, ділянки некрозу, грануляційні тканини; 
		рецензією заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_18 на медичну карту стаціонарного хворого №1322/271 ОСОБА_19 відповідно до якої вказано зауваження до ведення хворого і медичної документації: 1) інформована згода оформлена на бланку старого взірця (треба ф. №003-б/о); 2) враховуючи, що при госпіталізації ставився діагноз «перфорація порожнистого органу?», треба було призначити фібро- гастроскопію (згідно з п. 1.3 Стандартів надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу, розділ інструментальні передопераційні дослідження, наказ МОЗ від 02 квітня 2010 року №297). З пояснень, наданих лікуючим лікарем, пацієнт відмовився  документального підтвердження відмови немає; 3) не проведено ЕКГ (згідно переліку інструментальних досліджень «Маршруту пацієнта з гострим захворюванням черевної порожнини», затвердженого наказом по Горохівській ЦРЛ від 01 березня 2019 року №97-од; 4) не коректно оформлено призначення наркотичного засобу морфін 1%-1,0 (згідно вимог наказу МОЗ України від 07 серпня 2015 року №494 та наказу головного лікаря КНП «Горохівська ЦРЛ» від 02 січня 2020 року №3-од, з яким лікарі ЦРЛ ознайомлені під підпис); не виконано всі позиції маршруту пацієнта з гострим запальними захворюваннями черевної порожнини (затвердженого наказом по Горохівській ЦРЛ» від 01 березня 2019 року №97-од «Про затвердження переглянутих клінічних маршрутів пацієнта у КНП «Горохівська ЦРЛ»  не призначалися спазмолітини, антибіотики (з наданих пояснень лікуючого лікаря причина  короткий термін перебування пацієнта в стаціонарі); 5) в плані лікування вказано некоректну назву р-ну натрію хлориду 0,9% (фіз р-н), що не відповідає формуляру лікарських засобів; 6) лікуючий лікар не поставив до відома заступника головного лікаря з медичної частини про пацієнта, який потребував уточнення діагнозу та транспортування на 3-ій рівень (згідно положення про структурний підрозділ);
		наказом головного лікаря КНП «Горохівська центральна районна лікарня» Горохівської районної ради Волинської області №180-од від 12 жовтня 2020 року відповідно до якого наказано провести службове розслідування по факту надання медичної допомоги хворому ОСОБА_10 , 1966 року народження;
		протоколом №1 від 16 жовтня 2020 року позапланового внутрішнього аудиту згідно з наказом головного лікаря від 12 жовтня 2020 року №180-од відповідно до якого встановлено допущені недоліки у веденні хворого: 1) технічного характеру, які не вплинули на стан хворого: інформована згода оформлена на бланку старого взірця (треба ф. №003-6/о); в плані лікування вказано некоректну назву р-ну натрію хлориду 0,8% (фіз. р-н), що не відповідає формуляру лікарських засобів; не коректно оформлено призначення наркотичного засобу морфін 1%-1,0; 2) організації лікувально-діагностичного процесу: не проведено діагностичні обстеження: ЕКГ, фіброгастродуоденоскопія; не призначались спазмолітини і антибіотики. Рекомендовано: головному лікарю вирішити питання про доцільність притягнення лікаря хірурга ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності;
		висновком за результатами клініко-експертної оцінки від 27 травня 2020 року щодо якості надання медичної допомоги громадянину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого заключний діагноз: «Виразкова хвороба. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. Перитоніт тотальний. ІХС. ГКС без елевації ST. Фібриляція шлуночків (клінічна смерть 15.04.20). Постреанімаційна хвороба. Постгіпоксична енцефалопатія. Поліорганна недостатність». Патолоанатомічний діагноз: «1. ВХ ДПК з перфорацією. Операція: лапаротомія, ушивання виразки 15.04.20. Трахеостома 22.04.20. 2. Фібринозно-гнійний перитоніт, дистрофія внутрішніх органів, спленомегалія з мієлозом. Нектротичний нефроз. 3 . Постреанімаційна хвороба (клінічна смерть 16.04.20. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Висновки: Зауваження до ведення хворого і медичної документації в КП «Горохівській ЦРЛ»: 1) Забезпечити якісне ведення медичної документації (використовувати сучасні бланки ведення медичної документації, інформативні записи в історії хвороби, анамнез захворювання, щоденники, призначення, особливо опис призначень наркотичних препаратів, виписний епікриз); 2) Враховуючи, що при госпіталізації ставився діагноз перфорація порожнистого органу?, відповідно п. 1.3 Стандартів надання медичної допоги хворим з перфорацією порожнистого органу, розділ інструментальні передопераційні дослідження наказ МОЗ від 02.04.2010 р. №297 була необхідність призначити фіброгастроскопію (з пояснень, лікуючого лікаря  пацієнт від процедури відмовився, проте, записи у медичній документації відсутні); 3) Лікуючий лікар не зібрав консиліум та не проінформував заступника головного лікаря з медичної частини про пацієнта, який потребував уточнення діагнозу та транспортування на 3-ій рівень (згідно положення про структурний підрозділ). Зауваження до ведення хворого і медичної документації в КП «Волинська обласна клінічна лікарня»: 1) Перевід хворого з реанімаційного відділення 15.04. (до 12 год. після оперативного втручання) вважаємо недоцільним через неадекватну оцінку важкості стану хворого (при поступленні стан важкий, операція за життєвими показами, переведений у стані середньої важкості); 2) Години проведеного оперативного втручання відрізняються відповідно протоколу операції та протоколу анестезії (початок операції відповідно протоколу 01:20, час початку наркозу відповідно протоколу знеболення 02:15); 3) Якість проведення реанімаційних заходів оцінити неможливо через відсутність задокументованих часових рамок їх проведення; 4) В подальшому надана медична допомога у КП «Волинська обласна клінічна лікарня» проводилось у повному обсязі, проте на фоні лікування у хворого розвинулась постреанімаційна хвороба та поліорганна недостатність, що призвели до смерті хворого ОСОБА_10 ; 5) Ведення медичної документації у КП «Волинська обласна клінічна лікарня» потребує покращення, особливо в контексті записів лікарів у історіях хвороби, оскільки допущені виправлення, відсутні обґрунтування процедур, призначень, відсутні підписи лікарів у щоденниках;
		висновком експерта №11 від 01 квітня 2021 року за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи відповідно до якого згідно з медичною картою стаціонарного хворого №1322/271 відомо, що ОСОБА_10 поступив на приймальне відділення КНП «Горохівська центральна районна лікарня» 14 квітня 2020 року о 16.03 годині. Доставлений власним транспортом. В приймальному відділенні хворий оглянутий черговим лікарем-хірургом. ОСОБА_10 пред`являв скарги на сильний біль, нудоту, загальну слабкість, позиви на блювоту, головокружіння. Вважає себе хворим приблизно з 11 години, коли після їди з`явився біль, який з часом посилився. В анамнезі часті алергічні реакції, які проявлялися набряком обличчя, губ, задишкою. Приймав гормональні препарати. Гіпертонічна хвороба  препаратів не приймав. Інвалід ІІІ гр. Часто вживав алкоголь, останній раз 13.04. вечором. Загальний стан порушений. При госпіталізації: загальний стан порушений, шкіра і видимі слизові блідо-рожеві, дихання над легенями везикулярне. АТ 160/80 мм.рт.ст. ЧСС 98 в 1 хвилину. Тони ритмічні. Язик вологий, живіт збільшений за рахунок жирової клітковини, симетричний, при пальпації м`ягкий, болючий в правому підребер`ї, правій здухвинній ділянці. Симптоми подразнення очеревини сумнівні. Симптом Пастернацького (+) з права. Сечі не було з 11 години. Стілець ранком оформлений. Локально: пупочне кільце розширене, грижове вип`ячування, яке легко вправляється в черевну порожнину. Діагноз: «Гострий панкреатит? Перфорація порожнистого органу?». Хворий був госпіталізований в хірургічне відділення. Було проведено рентгенологічне обстеження  повітря в черевній порожнині не виявлено, УЗД обстеження органів черевної порожнини та нирок (підшлункова залоза 30х24х28 (норма 30х20х28) контур рівний. Структура неоднорідна, ехогенність підвищена). Висновок: Ознаки гепатозу. Дифузні зміни в паренхімі підшлункової залози. Був проведений загальний аналіз крові та сечі 14.04.2020 року: діастаза сечі (64 од.), аналіз крові розгорнутий (лейкоцитоз 12.3 Г/л із зсувом формули вліво), аналіз сечі загальний (норма), коагулограма (дані відсутні), глюкоза крові (норма), креатинін (98.3 мкмоль/л  норма), сечовина (5.2 мкмоль/л  норма), АЛТ (0.50 мкмоль/л  норма), АСТ (0.44 мкмоль/л  норма), білірубін (норма). Встановлено діагноз: «Гострий панкреатит неуточнений. Виражений больовий синдром. Пупочна грижа. Гіпертонічна хвороба». Отримував консервативну терапію: 1) анальгін 50% 2.0 в/м, дімедрол 1% 1.0 в/м, 2) фіз р-н 400.0+контривен 30 тис. од. в/в, 3) фіз р-н 800.0 в/в, 4) фіз р-н 400.0+омез 40 мг в/в, 5) фуросемід 4.0 в/в, 6) диклофенак-натрію 3.0 в/м, 7) морфіну гідрохлорид 1% 1.0 в/м. Згідно Висновку клініко-експертної оцінки від 27 травня 2020 року пункт 2: Враховуючи що при госпіталізації ставився діагноз перфорація порожнистого органу?, відповідно п. 1.3 Стандартів надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу, розділ інструментальні передопераційні дослідження наказ МОЗ від 02.04.2010 року №297 була необхідність призначити фіброгастроскопію, що дало б змогу встановити вірний діагноз, а саме «Перфоративна виразка 12-типалої кишки ускладнена перитонітом», який відповідав анамнезу захворювання, об`єктивному статусу та даним лабораторних обстежень хворого ОСОБА_10 . Тактика лікування при даному захворюванні  оперативне втручання: висічення виразки, лаваж та дренування черевної порожнини. В даному випадку лікування було призначене, як при «Гострому панкреатиті». При несвоєчасному оперативному втручанні наростають інтоксикаційні явища перитоніту, що призводить до поліорганної недостатності і смерті. Коміся згідна з Висновком клініко-експертної оцінки від 27 травня 2020 року: мало місце порушення з боку медичних працівників КНП «Горохівська ЦРЛ», а саме  при госпіталізації ставився діагноз перфорація порожнистого органу?, відповідно п. 1.3 Стандартів надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу, розділ інструментальні передопераційні дослідження, наказ МОЗ від 02 квітня 2010 року №297, була необхідність призначити фіброгастроскопію (з пояснень лікуючого лікаря  пацієнт від процедури відмовився, проте записи у медичній документації відсутні); лікуючий лікар не зібрав консиліум та не проінформував заступника головного лікаря з медичної частини про пацієнта, який потребував уточнення діагнозу та транспортування на 3-ій рівень (згідно Положення про структурний підрозділ). З боку медичних працівників КП «Волинська ОКЛ»: перевід хворого з реанімаційного відділення 15.04. (до 12 год. після оперативного втручання) вважаємо недоцільним через неадекватну оцінку тяжкості стану хворого (при поступленні стан важкий, операція за життєвими показами, переведений у стані середньої важкості). Комісія вбачає наявність прямого причинного зв`язку між діями медичних працівників КНП «Горохівська ЦРЛ» і настанням несприятливого результату захворювання. На питання: чи була реальна можливість запобігти несприятливому результату Комісія вважає дане питання гіпотетичним оскільки частка пізно госпіталізованих пацієнтів становить від 0 до 20% і складає 12,5% в середньому по країні. Міроприємства які б могли запобігти погіршенню стану здоров`я ОСОБА_10 на етапі його перебування в умовах КНП «Горохівська ЦРЛ» це повне обстеження (фіброгастродуоденоскопія) для вірного встановлення діагнозу; своєчасне надання хірургічного лікування в умовах КНП «Горохівська ЦРЛ» або своєчасне транспортування на третій рівень надання медичної допомоги. В КП «Волинська ОКЛ» медична допомога проводилася в повному обсязі. 
		На етапі діагностики та лікування зі сторони лікарів КНП «Горохівська ЦРЛ» мало місце порушення, а саме: не проведено ЕКГ (згідно переліку інструментальних досліджень «Маршруту пацієнта з гострим захворюванням черевної порожнини», затвердженого наказом по Горохівській ЦРЛ від 01 березня 2019 року №97-од); не виконано всі позиції маршруту пацієнта з гострими запальними захворюваннями черевної порожнини (затвердженого наказом по «Горохівській ЦРЛ» від 01 березня 2019 року №97-од «Про затвердження переглянутих клінічних маршрутів пацієнта у КНП «Горохівська ЦРЛ»); лікуючий лікар не поставив до відома заступника головного лікаря з медичної частини про пацієнта, який потребував уточнення діагнозу та транспортування на 3-ій рівень (згідно Положення про структурний підрозділ); не було призначено фіброгастроскопію (згідно п. 1.3 Стандартів надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу, розділ інструментальні передопераційні дослідження, наказ МОЗ від 02 квітня 2010 року №297);
		висновком експерта №37 від 24 вересня 2021 року за результатами проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи відповідно до якого згідно з протоколом патологоанатомічного дослідження №76 від 08 травня 2020 року причина смерті ОСОБА_10 : виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з перфорацією. Операція: лапаротомія, лаваж ушивання виразки 15.04.2020 р. «Трахеостома». 22.04.2020 року. Фібринозно-гнійний перитоніт. Дистрофія внутрішніх органів. Спленомегалія з мієлозом. Некротичний нефроз. Постреанімаційна хвороба (клінічна смерть 18.04.2020 р.)… Безпосередня причина смерті: поліорганна недостатність. У померлого ОСОБА_10 прижиттєво було виявлено наступні захворювання: Гіпертонічна хвороба; Пупкова кила (згідно медичної карти стаціонарного хворого №1322/271 Комунального некомерційного підприємства Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області); Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз (згідно медичної карти стаціонарного хворого №2109 КП «Волинська обласна клінічна лікарня»), які підтверджені результатми патологоанатомічного дослідження. Дані захворювання перераховані вище не могли вплинути на настання смерті. Комісія вбачає наявність прямого причинного зв`язку між діями медичних працівників КНП "Горохівс«ка ЦРЛ» і настанням несприятливого результату захворювання;
		висновком експерта №43 від 20 липня 2022 року за результатами проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи відповідно до якого згідно медичної карти стаціонарного хворого №1322/271 Комунального некомерційного підприємства Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області ОСОБА_10 поступив на приймальне відділення, був оглянутий черговим лікарем і за результатами даних клінічного обстеження був виставлений діагноз: гострий панкреатит неуточнений, виражений больовий синдром. Пупочна грижа. Гіпертонічна хвороба. Хворому було призначено лікування згідно клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим з невідкладними хірургічними захворюваннями черевної порожнини п. 2.1.3.  гострий панкреатит (наказ МОЗ від 02.04.2010 року №297). Згідно протоколу патологоанатомічного дослідження №76 від 08 травня 2020 року патологоанатомічний діагноз: 1. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з перфорацією. Операція: Лапаротомія, лаваж, ушивання виразки 15.04.2020 року. Трахеостома 22.04.2020 року. 2. Фібринозно-гнійний перитоніт. Дистрофія внутрішніх органів. Спленомегалія з мієлозом. Нектротичний нефроз. 3. Постреанімаційна хвороба (клінічна смерть 16.04.2020 року) ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. 19. Причина смерті: 1. а) Поліорганна недостатність; б) Фібринозно-гнійний перитоніт; в) Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з перфорацією. Оскільки між клінічним діагнозом, поставленим в КНП «Горохівська центральна районна лікарня» та причиною смерті є розбіжності, комісія вважає, що діагноз хворого ОСОБА_10 і вибрана тактика лікування були невірними. При діагнозі «Гострий панкреатит» згідно клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим з невідкладними хірургічними захворюваннями черевної порожнини п. 2.1.3.  Гострий панкреатит (Наказ МОЗ від 02.04.2010 року №297) лікування проводиться консервативно, оперативне втручання  не показане. Комісія вбачає про наявність прямого причинного зв`язку між діями медичних працівників КНП «Горохівська ЦРЛ» і настанням несприятливого результату захворювання. Міроприємства, які б могли запобігти погіршенню стану здоров`я ОСОБА_10 на етапі його перебування в умовах КНП «Горохівська ЦРЛ», це повне обстеження (фіброгастродуоденоскопія) для вірного встановлення діагнозу; своєчасне надання хірургічного лікування в умовах КНП «Горохівська ЦРЛ» або своєчасне транспортування на третій рівень надання медичної допомоги. В КП «Волинська ОКЛ» медична допомога проводилася в повному обсязі;
		правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників комунального некомерційного підприємства «Горохівська центральна районна лікарня»;
		графіком чергувань лікарів на квітень 2020 року КНП «Горохівська ЦРЛ» відповідно до якого ОСОБА_8 14 квітня 2020 року з 20 години перебував на чергуванні;
		наказом від 01 грудня 2017 року №84-ос Горохівської ЦРЛ, згідно якого ОСОБА_8 переведений на посаду завідувача хірургічного відділення з 14 листопада 2017 року;
		посадовою інструкцією завідувача хірургічного відділення КНП «Горохівська ЦРЛ» відповідно до якої завданнями та обов`язками завідувача відділенням є, зокрема, є прийняття рішення про скерування хворих на третій рівень надання медичної допомоги (за погодженням з заступником головного лікаря з медичної частини або за рішенням консиліуму); медичне втручання без згоди хворого або його законних представників у невідкладних випадках, коли наявна реальна загроза життю хворого; виконання обов`язків лікуючого лікаря хірургічного відділення КНП «Горохівська ЦРЛ» в плановому порядку чи в разі необхідності; повинен знати методи обстеження, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації хворих хірургічного профілю згідно локальних протоколів і медико-технологічних документів, затверджених МОЗ України; несе відповідальність за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених цією Інструкцією, за недотримання Стандартів надання медичної допомоги хворим, що знаходяться на лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Горохівська ЦРЛ», що передбачені та затверджені локальними протоколами надання медичної допомоги, у разі їх відсутності  уніфікованими клінічними протоколами і стандартами медичної допомоги, затвердженої наказами МОУ України;
		наказом головного лікаря КНП «Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області» №97-од від 01 березня 2019 року відповідно до якого переглянуті клінічні маршрути пацієнтів у КНП «Горохівська ЦРЛ» та затверджено маршрути пацієнта за переліком наступних захворювань, серед яких, зокрема, хірургічна, урологічна патологія А-стаціонар ЦРЛ; маршрут пацієнта з гострими запальними захворюваннями черевної порожнини згідно клінічного протоколу вторинної медичної допомоги (передбачає наступні інструментальні дослідження: УЗД органів черевної порожнини та нирок, рентгенографія ОГК); маршрут пацієнта з перфорацією порожнистого органу згідно клінічного протоколу вторинної медичної допомоги (передбачає наступні інструментальні дослідження: рентгенографія черевної порожнини, УЗД органів черевної порожнини та нирок, рентгенографія ОГК, ЕКГ);
		Положенням про хірургічне відділення КНП «Горохівська центральна районна лікарня Горохівської районної ради Волинської області», затвердженого наказом КНП «Горохівська ЦРЛ» від 20 травня 2019 року №126-од, згідно якого основними завданнями відділу є забезпечення обсягу і якості медичної допомоги хворим, які знаходяться на стаціонарному лікування в хірургічному відділенні згідно із затвердженими стандартами та клінічними протоколами надання медичної допомоги. При необхідності під час лікувально-діагностичного процесу залучаються лікарі-спеціалісти профільних відділень КНП «Горохівська ЦРЛ» згідно наказу головного лікаря «Про порядок проведення консультацій та консиліумів у КНП Горохівська ЦРЛ». Виклик лікарів-консультантів III рівня здійснюється заступником головного лікаря з медичної частини на основі рішення консиліуму лікарів КНП «Горохівська ЦРЛ». Перевід пацієнтів: у інші лікувальні заклади (за погодженням із заступником головного лікаря з медичної частини та наявних показах до такого переводу); у інші лікувальні заклади на вимогу пацієнтів чи його родичів при оформленні відповідної документації про відмову продовження лікування в хірургічному відділенні за погодженням із заступником головного лікаря з медичної частини з видачею виписки з медичної карти стаціонарного хворого; 
		листом КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» №2049/1.13/2-21 від 25 жовтня 2021 року згідно з яким у КП «Горохівська багатопрофільна лікарня» станом на 14 квітня 2020 року наявне наступне медичне обладнання для проведення обстежень: 1. Апарт ЕКГ Юкард-100  2 (2015 року, 2020 року); 2. Гастродуоденоскоп: Pentax  2007 року випуску; комплект «Відеогастроскоп»  2020 року випуску. Станом на 14 квітня 2020 року оперативних втручань на рівні КНП «Горохівська ЦРЛ» хворим з діагнозом «перфорація порожнистого органу гострий панкреатит», підстава «Журнал реєстрації операцій за 2020 рік»  згідно записів 14 квітня 2020 року  не було ніяких;
		листом КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради №1985/1.11 від 05 листопада 2021 року (з картками виклику та картками виїзду швидкої медичної допомоги) відповідно до якого виклик бригади екстреної медичної допомоги КП «ВОЦЕМДМК» для перевезення пацієнта ОСОБА_10 , на адресу м. Горохів, вул. Паркова був зафіксований 14 квітня 2020 року о 22:31. У перевезенні було задіяно дві бригади Горохівського відділення ЕМД КП «ВОЦЕМДМК» та Луцького відділення ЕМД КП «ВОЦЕМДМК»;
		листом КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» №2380/1.13/2-21 від 01 грудня 2021 року згідно з яким лікар-ендоскопіст ОСОБА_20 14 квітня 2020 року на чергуванні не перебував;
		потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що на момент поступлення сина ОСОБА_10 до лікарні вона разом з чоловіком хворіли на коронавірус. В цей день до неї зателефонував її внук ОСОБА_21 та повідомив, що везе свого батька ОСОБА_10 в лікарню, оскільки останній відчув біль в животі. Вона попросила внука забрати з собою в лікарню її дочку ОСОБА_22 . ОСОБА_10 завезли в лікарню приблизно в післяобідню пору. Останнього було госпіталізовано в хірургічне відділення. Після госпіталізації хірург ОСОБА_8 призначив йому капання. ОСОБА_6 зазначила, що безпосередньо присутня в лікарні не була, але постійно спілкувалася з сином по телефону. Через телефон чула як голосно кричав від болі її син і постійно просив лікаря про допомогу. Згодом, з невідомих причин ОСОБА_8 повідомив, що йому необхідно піти додому відпочити. Зі слів її дочки стало відомо, що ОСОБА_8 повернувся в лікарню близько 21 години. Чи телефонував кудись ОСОБА_8 їй невідомо, однак близько 23 години на автомобілі швидкої допомоги сина відправили на Луцьк. Назустріч з Луцька виїхала інша швидка. В дорозі ОСОБА_10 перевантажили на іншу швидку і повезли в лікарню. В лікарні в Луцьку сказали, що така операція може бути зроблена на рівні району. Після доставки в лікарню ОСОБА_10 обстежили і почали оперувати. Після проведеної операції останній впав в кому та перебував в реанімації протягом трьох тижнів, де й помер. Вказала, що після смерті в неї значно погіршився стан здоров`я. Обвинувачений ОСОБА_8 будь-яких коштів на відшкодування завданих збитків не надавав, вибачень не просив, постійно уникав контакту та спілкування. Цивільний позов підтримала в повному обсязі;
		потерпілий ОСОБА_5 попідомив, що є батьком ОСОБА_10 . Особисто не був у лікарні, оскільки хворів. Про події того дня знає від дочки ОСОБА_22 . Цивільний позов підтримав повністю;
		свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показала, що є рідною сестрою померлого ОСОБА_10 14 квітня 2020 року до неї зателефонував син її брата  ОСОБА_23 і повідомив, що батько у лікарні. В телефоній трубці вона чула крик брата. Племінник заїхав за нею і вони поїхали в лікарню. В лікарню приїхали близько 14 години. У приймальному відділенні побачила брата ОСОБА_10 , який стояв і кричав від болю. Біля брата був лікар ОСОБА_8 та дві медсестри. Вона одразу просила везти брата в Луцьк, однак лікар з невідомих їй причин не хотів давати скерування. Згодом прийшов лікар ОСОБА_24 та зробив УЗД. Результати дослідження їй ніхто не повідомляв. Після проведеного дослідження ОСОБА_8 сказав, що забирає його до себе в хірургічне відділення і призначив капання. Самостійно брат пересуватися вже не міг, на відділення його відвезли на візку. Після цього, близько 15 години, ОСОБА_8 сказав, що їде додому. Вона просила його не залишати їх, оскільки брату було дуже погано, він постійно скаржився на біль в животі. Показала, що капання брату не допомагало, його стан не покращувався, у нього була висока температура та високий тиск, кардіограма також була погана. Вона постійно телефонували до ОСОБА_25 . Зазначила, що була поруч з братом, однак відлучалася для придбання ліків в аптеці. Пропозицій від ОСОБА_8 пройти додаткові обстеження не чула. Згодом ОСОБА_8 сказав вколоти брату морфій, однак і це йому не допомогло. Зазначила, що ОСОБА_8 приїхав в лікарню близько 20 години. Коли приїхав, то до хворого піднявся не одразу. Згодом покликав лікаря ОСОБА_26 після чого вони разом пішли на відділення. Інших лікарів ніхто не кликав. Після цього знову просила ОСОБА_8 дати направлення на ОСОБА_27 , однак останній сказав, щоб везли брата самостійно, оскільки він не буде брати на себе відповідальність. Близько 22 години ОСОБА_8 зателефонував в ОСОБА_27 і виписав скерування. До кого ОСОБА_8 телефонував їй невідомо, однак сказав, що вже спілкувався з обласним лікарем ОСОБА_28 . В подальшому каретою швидкої допомоги брата відправили Волинську обласну клінічну лікарню. Назустріч з Луцька виїхала інша карета швидкої допомоги, яка забрала брата і доставила в обласну лікарню. По дорозі медичної допомоги брату не надавали. Доставили брата в обласну лікарню близько 23 години. В обласній лікарні вже очікували на їхній приїзд. Зазначила, що обстеження брата проводили близько години. Їй відомо, що операцію проводив лікар ОСОБА_28 . Операція тривала близько чотирьох годин. Останній сказав, що таку операцію можуть зробити на рівні району, якби вчасно провели хірургічне втручання, то таких наслідків не було б. Після операції брата у важкому стані перевели в палату. Ввечері 15 квітня 2020 року наступила клінічна смерть і його перевели в реанімаційне відділення. ІНФОРМАЦІЯ_3 в обласній лікарні брат помер;
		свідок ОСОБА_29 , син померлого, в судовому засіданні показав, що в цей день приблизно о 14 годин 30 хвилин до нього додому приїхав його батько ОСОБА_10 та поскаржився на сильні болі в животі. Попросив відвезти його в лікарню. Прибули в лікарню приблизно о 14 годині 40 хвилин. У приймальному відділенні до батька підійшов лікар ОСОБА_8 . На відділенні зробили тест на ковід та направили самостійно робити рентген та аналіз крові. Батько пересувався до рентгену самостійно, оскільки на візку йому їхати було не зручно через біль. Після цього батька відвезли в палату хірургічного відділення. Останній постійно скаржився на болі в животі та просив в лікаря допомоги. При цьому, батько ні до кого нецензурно не висловлювався, однак не хотів, щоб йому ставили катетер, оскільки він цього боявся. Після цього батькові поставили крапальницю, а лікар ОСОБА_8 після зробленого призначення поїхав. Сестра батька ОСОБА_22 приїхала тоді, коли ОСОБА_10 перебував на приймальному відділенні. Ліки в аптеці купував він та сестра батька. Показав, що капання батькові не допомагало, його стан погіршувався, про що він повідомляв як ОСОБА_8 , так і медсестру. Також ствердив, що в палаті батькові зробили кардіограму, однак з серцем в нього було все гаразд. Близько 18 години відлучився в магазин, після цього ще декілька разів відлучався, однак біля батька в цей час перебувала його сестра. Також зазначив, що не чув, щоб ОСОБА_8 пропонував батькові провести фіброгастроскопію. Останній нічого конкретного, що відбувається з батьком, не повідомляв. У подальшому ОСОБА_8 пропонував завезти батька в ОСОБА_27 власним транспортом, однак він відмовився. Згодом батька каретою швидкої допомоги повезли на Луцьк. Це було приблизно о 22 годину. На момент відправки в Луцьк батько самостійно пересуватися не міг. В Луцьку біля батька перебувала його сестра ОСОБА_22 . Про результат операції йому лікарі нічого не повідомляли, оскільки постійно в лікарні не перебував, відлучався для придбання медикаментів;
		свідок ОСОБА_30 , родич померлого, в судовому засіданні показав, що ОСОБА_10 є рідним братом його дружини. 14 квітня 2020 року йому подзвонила дружина і повідомила, що в ОСОБА_10 болить живіт. Коли вони з дружиною приїхали, останній вже був у палаті. В палаті, окрім ОСОБА_10 , був його син ОСОБА_21 . З медперсоналу заходив ОСОБА_8 та медсестри. Чи заходили інші лікарі з обладнанням в палату не бачив, оскільки відлучався з палати. Ніхто з медичного персоналу не пропонував відвезти ОСОБА_10 до Луцька. Про це він говорив лише зі своєю дружиною. Зазначив, що коли він перебував в палаті в ОСОБА_10 , ОСОБА_8 декілька разів заходив до хворого, а згодом протягом 3-4 годин не заходив. ОСОБА_8 прийшов близько 20 години, біль у ОСОБА_10 не проходив. Зазначив, що з моменту коли він приїхав до ОСОБА_10 і до моменту, коли останнього відправили до ОСОБА_27 , хворий весь час перебував в палаті. Біля 23 години ОСОБА_10 відправили до ОСОБА_27 . Хто прийняв таке рішення не знає. Перебуваючи в Луцьку, в лікарню не заходив. Йому відомо, що ОСОБА_10 в цей день в Луцьку прооперували. Чи погоджував ОСОБА_8 в телефонному режимі питання госпіталізації ОСОБА_10 в обласну лікарню з лікарем даної лікарні не чув;
		свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні показала, що на момент поступлення ОСОБА_10 в лікарню працювала на посаді заступника головного лікаря з медичної частини. На підставі листа правоохоронних органів головним лікарем було видано наказ про проведення службового розслідування з приводу надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_10 , який поступив в лікарню 14 квітня 2020 року. Була призначена аудиторська група, керівником якої призначили її. Провідним аудитором був призначений ОСОБА_32 , а аудитором ОСОБА_33 . Зазначила, що їй було доручено провести групою рецензію на медичну карту стаціонарного хворого №1322/271. В ході аудиту досліджувалася медична карта, план лікування та план обстеження пацієнта відповідно до маршруту пацієнта та уніфікованого клінічного протоколу. Вказала, що маршрут пацієнта є переважаючим і розробляється медичним закладом. В ході проведення аудиту зустрічалися з лікарем-хірургом ОСОБА_8 , черговою медсестрою приймального відділення ОСОБА_16 та лікарем-рентгенологом ОСОБА_34 . В ході зустрічей брали від них пояснюючі записки, були зауваження щодо ведення пацієнта відповідно до маршруту пацієнта та уніфікованого клінічного протоколу. При повторному засіданні групи було взято до уваги те, що першочергово брали до уваги три документи, зокрема, маршрут пацієнта, уніфікований клінічний протокол МОЗ та Положення про хірургічне відділення. Однак, не брали до уваги посадову інструкцію лікаря, що є основним документом при виконанні ним своїх посадових обов`язків. Саме в цій інструкції і прописано, що лікар керується маршрутом пацієнта, якщо такий затверджений, а в разі його відсутності  уніфікованим клінічним протоколом. Зазначила, що маршрут пацієнта повинен включати в себе дії, які передбачені уніфікованим клінічним протоколом за даним діагнозом. Однак, в маршруті пацієнта не було зазначено про необхідність проведення фіброгастроскопії при підозрі на перфорацію порожнистого органу, хоча на той час таке дослідження можна було зробити в Горохівській ЦРЛ. ЕКГ також технічно можна було зробити в лікарні. Інші зауваження були технічного характеру, які не мали відношення до ведення пацієнта, зокрема, використання бланку старого зразка. Також звернула увагу на те, що згідно з поясненнями лікаря пацієнт відмовився від проведення фіброгастроскопії, однак документального підтвердження цього не було. На той момент акту відмови в лікувальному закладі затверджено не було, його розробили пізніше. Показала, що лікар може самостійно вийти за межі маршруту пацієнта. Зазначила, що питання про призначення консиліуму ставить завідувач відділенням, який повідомляє про це заступника головного лікаря з медичної частини. Ствердила, що в Положенні про відділення вказано, що при вирішенні питання про переведення пацієнта на третій рівень допомоги повідомляється заступник головного лікаря з медичної частини, який здійснює всі необхідні організаційні заходи. Питання про оперативне втручання вирішує лікуючий лікар. Після цього скликається бригада. Чи були асистенти в день госпіталізації ОСОБА_10 їй невідомо. Також показала, що всі дослідження проводяться виключно зі згоди пацієнта, якщо останній знаходиться при свідомості. Якщо пацієнт перебуває без свідомості, проведення будь-яких процедур відбувається за його життєвими показниками. Також зазначила, що в разі погіршення стану пацієнта проводити оперативне втручання без фіброгастроскопії не можна;
		свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні показав, що не був безпосереднім свідком подій, однак був учасником клініко-експертної комісії після смерті пацієнта ОСОБА_10 . Дана комісія була створена у зв`язку з надходженням скарги по даному факту та досліджувала медичну документацію, зокрема, історію хвороби. В ході дослідження вказаних документів комісія зробила свої зауваження. За результатами засідання комісії було прийнято висновок. Вказав, що обставини, які в ньому зазначені, відповідають дійсності, підпис, який стоїть в даному висновку, належить йому. Також зазначив, що на території Горохівської ЦРЛ була можливість проведення ОСОБА_10 діагностичних досліджень, зокрема, ЕКГ та фіброгастроскопії. У разі неможливості встановити пацієнту діагноз, лікар повинен вийти за межі клінічного протоколу (на даний час - маршрут пацієнта) та користуватися Стандартами надання медичної допомоги, затвердженими МОЗ України;
		свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що станом на 14 квітня 2020 року працював на посаді лікаря-ендоскопіста. В його обов`язки входило проведення ендоскопічних досліджень, зокрема, езофагогастродуоденоскопію. На роботі перебуває з 09 години 00 хвилин до 15 години. Якщо виникає необхідність залучення його після 15 години, до нього телефонують та за ним приїжджає автомобіль. Зазначив, що не пам`ятає чи викликали його для обстеження хворого ОСОБА_10 . Також зазначив, що будь-яких службових розслідувань щодо нього з приводу неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків ніколи не проводилося. Пояснив, що пацієнта можна частково знечулити для того, щоб провести гастроскопію, однак згода останнього має бути обов`язково;
		свідок ОСОБА_35 , завідувач реанімаційного відділення, в судовому засіданні показав, що обставини поступлення хворого ОСОБА_10 до лікувального закладу, яке мало місце 14 квітня 2020 року, йому не відомі. Однак, він був очевидцем надання останньому медичної допомоги. Зазначив, що під час чергування до нього підійшов ОСОБА_8 , який сказав, що до нього у відділення поступив «незрозумілий» пацієнт з болями в животі та блювотою. Попросив з`ясувати, чи не має в останнього інфаркту міокарду. Близько 20 години в палаті хірургічного відділення медсестра з приймального відділення зробила хворому кардіограму. Після огляду кардіограми інфарктних змін він не виявив і в подальшому хворим займався лише ОСОБА_8 . Показав, що під час огляду ОСОБА_10 поводив себе метушливо, неадекватно, кричав, від маніпуляцій відмовлявся, зокрема, від фіброгастроскопії. Зазначив, що на той час в палаті разом з ним перебували пацієнт, ОСОБА_8 , медсестра, яка робила кардіограму, а також родичі пацієнта, зокрема, молодий чоловік та жінка. Прізвище медсестри, яка робила кардіограму, не пам`ятає. В палаті перебував близько 10 хвилин. Після того, як виключив певний діагноз, пішов і його більше не кликали. Також показав, що ОСОБА_10 скаржився, що його пече за грудиною та в животі. Зазначив, що будь-які маніпуляції чи процедури з пацієнтом без згоди останнього проводити не можна. При цьому, останній свідомо відмовлявся від проведення досліджень. Чи надавав ОСОБА_10 письмову відмову йому невідомо. Також показав, що при огляді ОСОБА_10 будь-якої медичної документації, крім аналізу крові останнього, ОСОБА_8 для ознайомлення не надавав;
		свідок ОСОБА_36 , лікар-гастроентеролог, в судовому засіданні показала, що медична допомога хворому ОСОБА_10 в квітні 2020 року надавалася без її участі. Однак, вона була дотичною до проведення перевірки якості надання медичної допомоги, зокрема, проводила експертну оцінку історії хвороби. За результатами перевірки було вказано на недоліки, які були допущені ОСОБА_8 , а саме: не було проведено фіброгастроскопію, не було повідомлено заступника головного лікаря з медичної частини про важкого хворого. Вказала, що процедура переведення на третій рівень допомоги відбувається у випадку, коли у хворого важкий стан та не встановлено діагноз. Зазначила, що встановити діагноз «гострий панкреатит», «перфорація порожнинного органу» без додаткового обстеження не можливо. Вона не пам`ятає, чи була в медичній документації письмова відмова ОСОБА_10 від проведення фіброгастроскопії. Вказала, що зроблену рецензію вона підписала і з усім згідна. Повідомила, що лікар має право спостерігати за пацієнтом протягом шести годин, а далі ставиться питання про оперативне лікування. Проведення гастроскопії без згоди пацієнта неможливо, при цьому, не знає чи на сьогоднішній день існує офіційно затверджена письмова форма відмови пацієнта від медичного втручання. Також показала, що маршрут пацієнта розробляється спеціалістами для кожної групи захворювань окремо на основі клінічного протоколу та затверджується заступником головного лікаря. Порушень маршруту хворого ОСОБА_10 ОСОБА_8 допущено не було. Чи змінювався маршрут пацієнта гастроентерологічної групи в подальшому їй невідомо;
		свідок ОСОБА_37 , чергова медична сестра, в судовому засіданні показала, що хворий ОСОБА_10 поступив в хірургічне відділення близько 16 чи 17 години з болями в животі. Лікар ОСОБА_8 оглянув його та призначив капання. Хто саме ходив купувати в аптеці медикаменти не пам`ятає. Сафонік на той час перебував на відділенні. Крім ОСОБА_8 до хворого в палату також приходив лікар ОСОБА_26 та медсестра з приймального відділення, яка робила кардіограму. Чи була присутня на той час сестра хворого не пам`ятає. Пізніше, оскільки болі не припинялись, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_10 поставити шлунковий зонд та сечовий катетер. Дану пропозицію чула особисто, оскільки на той час перебувала в палаті та підключала крапельницю. Однак, останній в грубій формі відмовився, оскільки з моменту поступлення поводив себе агресивно, розмовляв зі злістю. З чим була пов`язана агресія пацієнта їй невідомо, однак при проведені кардіограми поводив себе спокійно. Згодом лікар запропонував йому фіброгастроскопію, однак ОСОБА_10 також відмовився. Зазначила, що продовжувала капати пацієнта, однак болі не проходили. Лікар ОСОБА_8 з лікарні поїхав близько 17 чи 18 години, однак близько 20 години повернувся, оскільки мав заступати на чергування по лікарні. Повернувшись в лікарню, прийшов на відділення до хворого, болі в останнього не припинялись. Близько 21 години прийшла сестра хворого і попросила скерування на Луцьк. ОСОБА_8 запропонував їм везти хворого своїм транспортом, щоб було швидше. Проте, сестра хворого відмовилася, так як хотіла, щоб ОСОБА_10 везли в Луцьк каретою швидкої допомоги в супроводі медичних працівників. Після цього ОСОБА_8 організував автомобіль швидкої допомоги і хворого відправили в Луцьк. В подальшому їй стало відомо, що ОСОБА_10 помер;
		свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона працює на посаді медичної сестри приймального відділення. В цей день ОСОБА_10 прийшов на приймальне відділення зі скаргами на болі в животі. Коли саме поступив не пам`ятає. Був викликаний хірург ОСОБА_8 , який оглянув пацієнта і вказав, що треба зробити, зокрема, аналіз крові, сечі, УЗД, кардіограму. При цьому зазначила, що лікаря-гастроентеролога вона не викликала, оскільки це робить черговий лікар. На приймальному відділенні ОСОБА_10 був близько 20-30 хвилин. Після проведення всіх досліджень ОСОБА_10 було госпіталізовано в хірургічне відділення. Кардіограму ОСОБА_10 робила двіччі (при поступленні в лікарню та в палаті хірургічного відділення). В подальшому бачила ОСОБА_8 у приймальному відділенні о 20 годині, коли останній прийшов на чергування. Орієнтовно після 20 години хворого було відправлено в КП «Волинська обласна клінічна лікарня» автомобілем швидкої допомоги. Який діагноз було поставлено ОСОБА_10 не пам`ятає;
		свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні показала, що працює на посаді санітарки приймального відділення. Вказала, що пам`ятає як до них на відділення прийшов пацієнт ОСОБА_10 . Рухався самостійно, без сторонньої допомоги. На приймальному відділенні звертався до медичної сестри ОСОБА_16 через болі в животі, поводив себе агресивно. Хто з лікарів в цей день чергував не знає, але пам`ятає, що викликали ОСОБА_8 . Чи проводились якісь дослідження або аналізи ОСОБА_10 не знає. Останній перебував на приймальному відділенні недовго, бачила як він самостійно пішов в хірургічне відділення. Як залишав відділення ОСОБА_8 не пам`ятає. Зазначила, що після госпіталізації ОСОБА_10 бачила ОСОБА_8 на приймальному відділенні о 20 годині. В цей час ОСОБА_10 скеровували до Луцька. Чи йшов останній самостійно чи його везли не пам`ятає;
		свідок ОСОБА_11 , завідувач відділення Волинської обласної клінічної лікарні, в судовому засіданні показав, що в цей день був черговим лікарем по лікарні. Ввечері, орієнтовно після 18-21 години, швидкою допомогою до них було доставлено пацієнта ОСОБА_10 . З яким діагнозом доставляли ОСОБА_10 , не пам`ятає. Останній був доставлений до них в перезбудженому стані, категорично відмовлявся від проведення його огляду, а також проведення комп`ютерної томографії та фіброскопії. Згодом вмовили ОСОБА_10 провести вказані дослідження, пояснивши необхідність хворому та родичам. Із зовнішнього вигляду пацієнта та аналізів було видно, що він перебуває у вкрай важкому стані, в нього була печінково-ниркова недостатність. Огляд ОСОБА_10 проводив спільно з терапевтом та анастазіологом. Через 30 хвилин після поступлення пацієнта було взято в операційну з діагнозом перфоративна виразка. Родичі надали згоду на операцію, після чого хворого прооперували. Після операції пацієнта перевели у реанімаційне відділення у важкому стані, де він перебував близько двадцяти днів до моменту смерті від поліорганної недостатності, оскільки не вдалося запустити роботу нирок та печінки. Показники аналізів хворого були несумісні з нормальним функціонуванням організму і можуть призвести до смерті пацієнта. В анамнезі було встановлено вживання сурогатного алкоголю. Чи вирішував з ним лікар-хірург ОСОБА_8 питання доставки хворого ОСОБА_10 до Волинської обласної клінічної лікарні не пам`ятає. Зазначив, що перфоративна виразка є гострою хірургічною патологією, яка передбачає ургентне оперативне лікування. Зазначив, що ниркова та печінкова недостатність могли призвести до перфорації шлунка або загострити наявну вже виразку, внаслідок чого відбулася перфорація. Також вказав, що внаслідок попадання шлункового соку в черевну порожнину виникає запальний процес. На момент операції ОСОБА_10 запальний процес вже почався. Також вказав, що хворий ОСОБА_10 помер не від перфоративної виразки, а від поліорганної недостатності, з якою він поступив в обласну ліканю (відмовили роботу нирки та печінка).
		Оцінюючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів є достатньою для прийняття рішення по кримінальному провадженню.
		Докази, що наведені вище, всупереч аргументам сторони захисту щодо відсутності вини у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, узгоджуються між собою та з показаннями потерпілих і свідків, доповнюють один одного, не викликають сумнівів щодо їх достатності та достовірності, а також виключають будь-які сумніви щодо вчинення обвинуваченим дій, що ставляться йому у провину.
		Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо відсутності в діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, з огляду на наступне.
		Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Згідно з ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_8 усіх юридичних ознак кримінального правопорушення, визначеного в диспозиції ч. 1 ст. 140 КК України.
		З об`єктивної сторони злочин, у вчиненні якого обвинувачення ОСОБА_8 , характеризується такими ознаками: діянням у вигляді неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків, тяжкими наслідками для хворого та причинним зв`язком між діянням та наслідками. За нормативним визначенням під неналежним виконанням медичним працівником професійних обов`язків слід розуміти вчинення ним не в повному обсязі необхідних дій, які він повинен був вчинити при наданні хворому лікарської допомоги, чи вчинення не тих дій, яких вимагають клінічні протоколи. Надання медичної допомоги включає всебе діагностику (отримання необхідних даних про стан здоров`я, їх правильна оцінка, вибір і прийняття рішення про лікування) та лікування (застосування різного роду процедур, проведення медикаментозної та іншої терапії, виконання хірургічних операцій тощо). Тому ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, є також неправильний діагноз захворювання, несвоєчасне проведення обов`язкових процедур, що є наслідком недбалості чи несумлінного ставлення лікаря до своїх обов`язків. Із суб`єктивної сторони злочин характеризується необережною формою вини до тяжких наслідків для хворого.
		Отже, показання потерпілих та свідків, досліджені письмові докази повністю підтверджують саму подію вчинення кримінального правопорушення за участю обвинуваченого ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , яка мала місце 14 квітня 2020 року. Однак, судом встановлено невідповідність часу поступлення ОСОБА_10 , часу виклику бригади швидкої медичної допомоги ВОЦЕМДМК та часу клінічної смерті останнього, про який зазначено в обвинувальному акті, фактичному часу такого поступлення, переведення в інший медичний заклад та часу клінічної смерті.
		В ході судового розгляду, із показів свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_29 , які прибули у лікарню разом з хворим ОСОБА_10 , встановлено, що ОСОБА_10 прибув до приймального відділення КНП «Горохівська ЦРЛ» приблизно о 14.00 год.  14-40 год. та перебував там недовго, що підтверджується показами свідка ОСОБА_39 . Під час судового розгляду потерпілою ОСОБА_6 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження Витягів з бази рентгену КНП «Горохівська ЦРЛ» та рентгенівський знімок легень ОСОБА_10 . Суд, з`ясувавши думки учасників судового розгляду, які не заперечували проти долучення документів до матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні 10 грудня 2024 року прийняв рішення про задоволення клопотання та долучення зазначених документів до матеріалів кримінального провадження. Зазначені докази були досліджені судом та відкриті стороні захисту. Дані докази містять в собі фактичні дані щодо часу поступлення ОСОБА_10 до приймального відділення КНП «Горохівська ЦРЛ». Так, із поданих доказів вбачається, що рентген легень та черевної порожнини хворому ОСОБА_10 було проведено о 14 год. 17 хв. Обвинуваченим ОСОБА_8 не заперечується, що рентгенографія була призначена ОСОБА_10 після огляду хворого у приймальному відділенні. Після проведення рентгенографії останній пішов у хірургічне відділення. Відтак, дані обставини спростовують факт поступлення ОСОБА_10 до приймального відділення КНП «Горохівська ЦРЛ» о 16 год. та його госпіталізацію до хірургічного відділення о 16 год. 03 хв. Суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про технічну помилку в зазначенні часу виготовлення рентгенівського знімка, оскільки такі не підтверджені належними доказами. 
		   При цьому, часом виклику бригади екстреної медичної допомоги КП «ВОЦЕМДМК» для перевезення пацієнта ОСОБА_10 на адресу м. Горохів, вул. Паркова була 22 год. 31 хв. 14 квітня 2020 року, що підтверджується картками виклику та картками виїзду швидкої медичної допомоги, а не 21 година 40 хвилин, як це зазначено в обвинувальному акті. 
		   Датою клінічної смерті ОСОБА_10 була 15 квітня 2020 року, а не 18 квітня 2020 року, як зазначено в обвинувальному акті, про що повідомила свідок ОСОБА_22 , яка на той момент перебувала біля хворого, та зазначено у Висновку за результатами клініко-експертної оцінки від 27 травня 2020 року.
		У даному кримінальному провадженні установлено, що обвинувачений поставив до відома заступника головного лікаря з медичної частини про пацієнта, який потребував уточнення діагнозу та транспортування на третій рівень (згідно з Положенням про структурний підрозділ) на наступний день о 8.00 год., після транспортування хворого в КП «Волинська обласна клінічна лікарня». Обвинувачений не заперечує про непроведення ним фіброгастродуоденоскопії, пояснюючи це тим, що хворий категорично відмовився від проведення такого обстеження, що не дало змоги поставити правильний діагноз. Окрім цього, встановлено, що таке обстеження не передбачене «Маршрутом пацієнта з гострим захворюванням черевної порожнини», затвердженим наказом Горохівської ЦРЛ від 01 березня 2019 року №97-од. При цьому, письмовий бланк відмови на той час не був затверджений в Горохівській ЦРЛ, що також стверджується показами заступника головного лікаря з медичної частини свідка ОСОБА_40 .
		Судом критично оцінюються твердження сторони захисту щодо не вчинення обвинуваченим дій, які виразились у неналежному виконанні останнім своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, оскільки вони є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.
		Так, відмова ОСОБА_10 від проведення фіброгастродуоденоскопії не підтверджена належними доказами, зокрема, письмовою відмовою пацієнта від медичного втручання, про необхідність якої зазначається в Рецензії заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_18 : «… документального підтвердження відмови немає», у висновку за результатами клініко-експертної оцінки від 27 травня 2020 року, висновку експерта №11 від 01 квітня 2021 року, де вказано: «з пояснень, лікуючого лікаря  пацієнт від процедури відмовився, проте, записи у медичній документації відсутні». Відсутність на той час в лікувальному закладі затвердженого акту відмови пацієнта від проходження обстеження не спростовує необхідності письмового оформлення такої відмови у довільній письмовій формі чи запису у медичній документації хворого. 
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 43 Основ законодавства України про охорону здоров`я, якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов`язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання  засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.
		Вищевказаних вимог закону обвинувачений не дотримався.
		До показів обвинуваченого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_37 , які ствердили, що ОСОБА_10 відмовився від фіброгастроскопії суд ставиться критично, оскільки такі покази є суперечливими. Так, лікар ОСОБА_35 зазначив, що на той час, близько 20 год., в палаті разом з ним перебували пацієнт, ОСОБА_8 , медсестра, яка робила кардіограму, а також родичі пацієнта, зокрема, молодий чоловік та жінка. Однак, свідок ОСОБА_16 , яка робила кардіограму ОСОБА_10 , та родичі померлого ОСОБА_29 та ОСОБА_22 не підтвердили факту відмови хворого від проходження фіброгастродуоденоскопії. Водночас, про факт відмови від фіброгастроскопії стверджувала чергова медична сестра ОСОБА_37 , однак родичі хворого відмови останнього від проведення обстеження відразу після поступлення в хірургічне відділення теж не чули. При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні неодноразово стверджував, що виключив діагноз «перфорація порожнистого органу?» після того, як не виявив газу у черевній порожнині. Суд звертає увагу, що УЗД та рентген черевної порожнини були проведені відразу при поступленні у хірургічне відділення, тому незрозумілою є пропозиція проведення фіброгастроскопії на той час.
		Водночас неможливість проведення фіброгастродуоденоскопії через відмову пацієнта від проходження обстеження не спростовує неналежного виконання ним як медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, оскільки обов`язок своєчасного і кваліфікованого обстеження та лікування пацієнта передбачений ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» №2801-ХII від 19 листопада 1992 року та іншими нормативними актами МОЗ України, які повинен знати та якими повинен керуватись у своїй діяльності лікар ОСОБА_8 .
		Відтак, враховуючи що при госпіталізації ОСОБА_10 ставився діагноз «Перфорація порожнистого органу?», у зв`язку з відсутністю покращення стану здоров`я ОСОБА_10 (після призначеного лікування стан хворого залишався важким), лікар ОСОБА_8 повинен був вийти за межі «Маршруту пацієнта з гострим захворюванням черевної порожнини», затвердженого наказом Горохівської ЦРЛ від 01 березня 2019 року №97-од та користуватись Стандартами надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу, розділ інструментальні передопераційні дослідження, наказ Міністерства охорони здоров`я від 02 квітня 2010 року №297, забезпечивши повне обстеження (фіброгастродуоденоскопію) для встановлення вірного діагнозу. Непроведення фіброгастродуоденоскопії (у т.ч. при відмові пацієнта від проходження обстеження), з врахуванням важкого стану хворого, було підставою для транспортування останнього на третій рівень надання медичної допомоги, чого своєчасно не було зроблено. Лікуючий лікар своєчасно не проінформував заступника головного лікаря з медичної частини про пацієнта, який потребував уточнення діагнозу та транспортування на третій рівень. Вчинення таких дій після транспортування пацієнта у КП «Волинська обласна клінічна лікарня» не вказує на належне виконання лікарем своїх посадових обов`язків. Покликання обвинуваченого на відсутність у Положенні про хірургічне відділення часових рамок для такого повідомлення суд вважає неспроможними.
		Водночас, суд виключає з обвинувачення посилання на непроведення лікарем ОСОБА_8 ЕКГ, проведення якої передбачено Переліком інструментальних досліджень «Маршруту пацієнта з гострим захворюванням черевної порожнини», затвердженого наказом по Горохівській ЦРЛ від 01 березня 2019 року №97-од, оскільки така електрокардіограма двіччі була проведена медичною сестрою приймального відділення ОСОБА_16 , що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_35 , ОСОБА_16 , ОСОБА_37 , ОСОБА_22 та ОСОБА_29 . Покази даних свідків суд вважає логічними, послідовними і такими, що не викликають сумнівів у їх достовірності.
		Доводи обвинуваченого та захисника про неналежність як доказу протоколу паталогоанатомічного дослідження трупа ОСОБА_10 №76 від 08 травня 2020 року через зазначення дати клінічної смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не 15 квітня 2020 року, суд відхиляє та вважає неправильне зазначення дати клінічної смерті ОСОБА_42 опискою, яка не спростовує факту вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 та вини у його вчиненні.
		Отже, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, враховуючи, що вина обвинуваченого підтверджується дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, та показами свідків, потерпілих, тому суд приходить висновку про винуватість ОСОБА_8 у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, кваліфікуючи його дії за ч. 1 ст. 140 КК України.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив нетяжкий злочин, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, бажання виправити ситуацію та готовності нести покарання та відшкодувати моральну шкоду не висловлював. Водночас, обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, за період роботи зарекомендував себе як хороший спеціаліст, користується авторитетом серед медичних працівників.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		Суд не вважає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 , вчинення злочину щодо особи похилого віку.
		У ч. 1 ст. 67 КК України наведений вичерпний перелік обтяжуючих покарання обставини, серед яких є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Вказана обтяжуюча обставина підлягає врахуванню лише у разі, коли даний факт охоплюється злочинним наміром: при умисній формі вини за умови, що особа достеменно обізнана про похилий вік потерпілого, і цілеспрямовано вчиняє посягання на нього. У такому випадку суспільну небезпечність протиправного діяння та особи винного посилює свідоме використання ним незахищеності та вразливості потерпілого, що полегшує скоєння кримінального правопорушення.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, в якому форма вини щодо наслідків є необережною.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки  у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		Дане кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_8 14 квітня 2020 року.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого судом встановлена винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до положень ст. 12 КК України належить до категорії нетяжкого злочину, за вчинення якого санкцією ч. 1 ст. 140 КК України передбачено максимальний вид покарання  позбавлення волі на строк до двох років, та на момент ухвалення даного вироку, а отже до дня набрання ним законної сили, минуло більше трьох років з дня вчинення кримінального правопорушення, та перебіг давності не зупинявся і не переривався.
		Тобто, строк притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності сплив 14 квітня 2023 року. Обвинувальний акт надійшов до суду 19 квітня 2023 року.
		Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 положень ч. 1 ст. 49 КК України.
		Даних про те, що обвинувачений під час досудового розслідування та під час розгляду справи у суді ухилявся від досудового розслідування або суду, вчинив нове кримінальне правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять.
		Судом, на виконання вимог закону, було роз`яснено обвинуваченому право та порядок закриття кримінального провадження відносно нього, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, однак останній заперечував щодо закриття кримінального провадження із зазначеної підстави та наполягав на продовженні розгляду кримінального провадження.
		При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні, визнає обвинуваченого ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та, керуючись ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільняє обвинуваченого від покарання без визначення його виду і розміру.
		Так, відповідно до приписів ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Також, як убачається з положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18 червня 2020 року у справі №756/6876/19 (провадження №51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст.ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_8 слід звільнити від покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності без визначення його виду та розміру, що узгоджується із постановою Верховного суду від 18 червня 2020 року у справі №756/6876/19.
		При вирішенні цивільного позову ОСОБА_5 до КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову ОСОБА_6 до КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного.
		Потерпілий ОСОБА_5 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період перебування його сина, ОСОБА_10 , на лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня» ним було понесено витрати на придбання ліків на загальну суму 7443,96 гривні. Крім того, вказав, що протиправними діями лікаря ОСОБА_8 йому було також заподіяно моральну шкоду, яка виражається в тому, що з вини лікаря він втратив сина через що відчував сильний душевний біль. Зазначив, що його стан здоров`я значно погіршився і далі погіршується через перенесений стрес. Крім того, у нього розвинулася гіпертонічна хвороба. Вказав, що син був надійною опорою, який завжди підтримував і допомагав йому з дружиною, оскільки вони є людьми похилого віку. В зв`язку із смертю сина ОСОБА_5 змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, йому бракує спілкування з сином. З моменту втрати останнього ОСОБА_5 постійно перебуває у стресовому стані в зв`язку з чим не може спати, має неприємні сновидіння, постійно пригнічений настрій, йому все нагадує про нього. Зазначив, що втрата сина є непоправною і поновити попереднє становище неможливо. Моральну шкоду ОСОБА_5 оцінює в 1000000,00 (один мільйон) гривень.
		Потерпіла ОСОБА_6 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що нею після смерті сина ОСОБА_10 на могилі останнього було встановлено мармуровий пам`ятник за виготовлення і встановлення якого вона сплатила 67300,00 (шістдесят сім тисяч триста) гривень. Крім того, вказала, що протиправними діями лікаря ОСОБА_8 їй було також заподіяно моральну шкоду, оскільки вона зазнала численних моральних страждань, які були викликані тим, що її син переносив сильний фізичний біль, складні операції, було тривале лікування, яке, на жаль, не дало позитивних результатів. Зазначила, що після смерті сина її стан здоров`я значно погіршився і надалі погіршується через перенесений стрес, в зв`язку з чим нею був витрачений і надалі витрачається час на його відновлення. В зв`язку з перенесеним стресом у неї розвинулися та загострилися хвороби: транзиторна ішемічна атака, церебральний атеросклероз, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ст. ІІ, ерозивний астральний гастрит, сечо-кам`яна хвороба, дисциркулярна енцефалопатія ІІ ст. Вказала, що син був надійною опорою, який завжди підтримував і допомагав їй з чоловіком, оскільки вони є людьми похилого віку. В зв`язку із смертю сина ОСОБА_6 змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, їй бракує спілкування з сином. З моменту втрати останнього ОСОБА_6 постійно перебуває у стресовому стані в зв`язку з чим не може спати, має неприємні сновидіння, постійно пригнічений настрій, їй все нагадує про нього. Зазначила, що втрата сина є непоправною і поновити попереднє становище неможливо. Моральну шкоду ОСОБА_6 оцінює в 1000000,00 (один мільйон) гривень.
		У відзиві на цивільний позов ОСОБА_5 представник КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» заперечив щодо позовних вимог, зазначивши, що до позовної заяви не додано документи, які підтверджують, що придбання згідно з вказаних квитнацій медикаментів та медичних виробів пов`язане саме з лікуванням ОСОБА_10 . Крім цього, зазначені у квитанціях лікарські засоби, медичні вироби, відсутні у призначеннях лікаря, а тому не можуть вважатися витратами на лікування сина. Щодо моральної шкоди зазначив, що її розмір в 1000000,00 гривень є наобгрунтованим, надмірним та таким, що призведе до безпідставного збагачення позивача. З огляду на наведене, просив в задоволенні позову відмовити.
		У відзиві на цивільний позов ОСОБА_6 представник КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» заперечив щодо позовних вимог, зазначивши, що відомості, які зазначені в накладній, жодним чином не дають можливість зробити висновок про те, для кого виготовлено пам`ятник, де його встановлено. Будь-які інші відомості, які підтверджують факт витрат зазначених коштів саме на пам`ятник для ОСОБА_10 відсутні. Щодо моральної шкоди зазначив, що її розмір в 1000000,00 гривень є наобгрунтованим, надмірним та таким, що призведе до безпідставного збагачення позивача. З огляду на наведене, просив в задоволенні позову відмовити.
		Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правовий аналіз наведеної норми Основного Закону свідчить про наявність механізму такого захисту, за умов додержання правил відповідних проваджень.
		Відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Вирішуючи зазначені позовні вимоги цивільного позивача, суд керується наступним.
		Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.
		При цьому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1172 ЦК України завдана матеріальна шкода підлягає відшкодуванню саме Комунальним підприємством «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради», як юридичною особою, працівником якої під час виконання трудових (службових) обов`язків було спричинену таку шкоду.
		У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з роз`ясненнями, відображеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 25 травня 2001 року та 27 лютого 2009 року), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.
		При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду №752/17832/14-ц, провадження №14-538цс19 від 15 грудня 2020 року.
		Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Оцінюючи доводи позивача ОСОБА_5 в частині розміру матеріальної шкоди, пов`язаної з лікуванням КП «Волинська обласна клінічна лікарня», суд не приймає надані позивачем фіскальні чеки на загальну суму 7443,96 гривні, оскільки дані витрати не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, чеки, які додані до позову на підтвердження її розміру, не підтверджені відповідними лікарськими призначеннями, а тому позов у цій частині до задоволення не підлягає.
		Визначаючи розміргрошового відшкодуванняв рахунокморальної шкодипотерпілому ОСОБА_5 ,суд враховує характер скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ступінь вини обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілого, зміни в його повсякденному житті через пережитий стрес та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.
		Оцінюючи доводи позивача ОСОБА_6 в частині розміру матеріальної шкоди, суд приймає надані позивачем накладну №49 від 21 вересня 2022 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №148 від 21 вересня 2022 року на суму 67300,00 гривень, фотографії встановленого пам`ятника як належні та допустимі докази його матеріальних витрат, пов`язаних з придбанням мармурового пам`ятника, а тому позов у цій частині підлягає до задоволення.
		Визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 , суд враховує характер скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ступінь вини обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілої, зміни в її повсякденному житті через пережитий стрес та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирався, арешт на майно не накладався. 
		Процесуальні витрати відсутні. 
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370, 376 КПК України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
		На підставі ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 5 ст. 74 КК України  ОСОБА_8  звільнити від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  задовольнити частково.
		Стягнути з Комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» в користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.
		В задоволенні решти позовних  відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» про відшкодування матеіральної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  задовольнити частково.
		Стягнути з Комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» в користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 67300 (шістдесят сім тисяч триста) гривень 00 коп. та моральну шкоду в розімірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
		медична документація, форма первинної облікової документації №003/о, ЗАТВЕРДЖЕНО, наказ МОЗ України 21.01.2016 №29, Міністерство охорони здоров`я України, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ГОРОХІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ ГОРОХІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, медична картка стаціонарного хворого №1322/271, видану на хворого ОСОБА_10 , що поміщені в паперовий конверт та долучені до матеріалів кримінального провадження №12020030070000171 від 15 травня 2020 року  повернути в КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради»;
		медична картка стаціонарного хворого №5109, медична документація, форма первинної облікової документації №003/о, ЗАТВЕРДЖЕНО, наказ МОЗ України, Міністерство охорони здоров`я України, КП «Волинська обласна клінічна лікарня», видану на хворого ОСОБА_10 , що поміщені в паперовий конверт та долучені до матеріалів кримінального провадження №12020030070000171 від 15 травня 2020 року  повернути в КП «Волинська обласна клінічна лікарня».
		Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Горохівського районного суду
		Волинської області                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...