Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/3986/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2025.
Дата набрання законної сили: 05.05.2025
Номер судового провадження: 61-15841ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 759/3986/23
		провадження № 61-15841св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаря Антона Вікторовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року в складі судді Бабич Н. Д., присяжних Коваленко І. І., Некряч В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року в складі колегії суддів Поліщук Н. В., Мережко М. В., Соколової В. В.
		 
		у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Ново-Білицький психоневрологічний інтернат для чоловіків, ОСОБА_1 , про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи та
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст заяви
		У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2007 року в справі № 2о-187-1/07 про визнання його недієздатним скасувати, поновити його дієздатність.
		Зазначав, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2007 року його визнано недієздатним. Згідно з наказом від 26 серпня 2004 року № 239 та путівкою № 83 Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) він із серпня 2004 року безперервно перебуває на повному державному утриманні в Ново-Білицькому психоневрологічному інтернаті для чоловіків, де неодноразово проходив курс лікування, внаслідок чого психічний стан значно покращився. Уважає, що наявні підстави для поновлення дієздатності.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		05 вересня 2023 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 задоволено.Скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2007 року про визнання ОСОБА_2 недієздатним та поновлено його цивільну дієздатність.
		24 жовтня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року залишено без змін.
		Судові рішення мотивовані тим, що оскільки висновком судово-психіатричної експертизи підтверджено факт значного поліпшення психічного стану ОСОБА_2 , якого раніше за рішенням суду визнано недієздатним, наявні встановлені законом підстави для скасування рішення суду про визнання цієї особи недієздатною та поновлення її цивільної дієздатності.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		28 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бондар А. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, в якій просить їх скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що під час надання пояснень у справі ОСОБА_2 не міг висловити свою думку, на запитання головуючого та представника заінтересованої особи відповідав нечітко та досить дивно, що, на думку заявниці, свідчить про наявний стійкий психічний розлад. Відповідно до акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 896, проведеної в 2007 році, ОСОБА_2 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Ці матеріали не досліджувалися під час проведення експертизи в 2023 році. У висновку 2007 року описується практично те ж саме, що і у висновку експерта за 2023 рік, але результати експертизи протилежні. На переконання заявниці, ОСОБА_2 втягнуто до якоїсь організації, що має на меті позбавити його частини квартири.
		Апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення повторної судової психіатричної експертизи, підставою проведення якої є те, що ОСОБА_2 інвалід дитинства ІІ групи безстроково у зв`язку з психічним захворюванням. Усе своє життя він проживав та лікувався в психоневрологічному інтернаті, з якого багато разів утікав. 
		Заявила клопотання щодо призначення повторної судової психіатричної експертизи в межах касаційного провадження справи. 
		Позиція інших учасників справи
		Відзив  ОСОБА_2 на касаційну скаргу подано до Верховного Суду 05 березня 2025 року. Заявник зазначає, що отримав копію ухвали про відкриття касаційного провадження в справі 20 лютого 2025 року та пропустив встановлений Верховним Судом десятиденний строк на подання відзиву з поважних причин, а саме хворів та не міг покинути інтернат.
		Відповідно до частини першої статті 395 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
		За статтею 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
		На підставі статті 127 ЦПК України Верховний Суд продовжує ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 05 березня 2025 року та приймає його до розгляду. 
		У відзиві  ОСОБА_2 зазначає, що висновок адвоката його сестри ОСОБА_1 про наявність у нього стійкого психічного розладу є нікчемним, адже Бондар А. В. не є фахівцем в галузі психіатричної експертизи. Для дослідження його психічного стану експерту надавалася історія хвороби починаючи з 2004 року. ОСОБА_1 намагається безпідставно ізолювати його від зовнішнього світу та позбавити можливості жити повноцінним життям. На його думку, причиною такої поведінки сестри є спільна квартира, яку ОСОБА_1 здає в оренду, а отримані грошові кошти використовує на власний розсуд, як і належні йому соціальні виплати. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Відповідно до витягу з наказу від 26 серпня 2004 року № 239 ОСОБА_2 поставлено на всі види забезпечення у зв`язку із прибуттям до інтернату на підставі путівки Головного Управління (а. с. 7).
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2007 року ОСОБА_2 визнано недієздатним (а.с. 9).
		Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року над ОСОБА_2 установлено опіку та призначено його опікуном ОСОБА_1 (а. с. 27). ОСОБА_1 призначена опікуном над братом ОСОБА_2 і над його майном (а. с. 26).
		Відповідно до акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 30 липня 2007 року ОСОБА_2 страждає шизофренією, проста форма, безперервний перебіг, виражений апато-дисоціативний дефект f20.6 згідно МКБ-10 і за своїм психічним станом не розуміє значення своїх дій і не може керувати ними (а. с. 31-33).
		Згідно із висновком судово-психіатричного експерта від 16 червня 2023 року № 611, складеним Державною установою «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», ОСОБА_2 страждає на психічний розлад-легкий когнітивний розлад (F06.7 за МКХ-10). Хронічний психічний розлад не виявляє. За своїм психічним станом здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 45-52).
		Суд апеляційної інстанції витребував та дослідив матеріали цивільної справи № 2о-187-1/07 за заявою Ново-Білицького психоневрологічного інтернату для чоловіків, зацікавлена особа - Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недієздатним ОСОБА_2 , що містить оригінал акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 30 липня 2007 року.
		Позиція Верховного Суду
		Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
		Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують.
		Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
		Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 21, частина друга статті 22, частина перша статті 28, частина перша статті 29, частини перша, друга статті 55 Конституції України).
		Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права. 
		Відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
		За частиною першою статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
		Згідно з частиною першою статті 42 ЦК України за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
		Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім`ї або органу опіки та піклування (частина третя статті 300 ЦПК України). 
		Частиною четвертою статті 300 ЦПК України передбачено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
		За правилами частини першої статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
		Особу може бути поновлено в дієздатності лише за наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання постанова Верховного Суду від 24 січня 2023 року в справі № 756/12598/17). 
		Оскільки висновком судово-психіатричної експертизи від 16 червня 2023 року № 611 підтверджено факт значного поліпшення психічного стану ОСОБА_2 , якого раніше за рішенням суду визнано недієздатним, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_2 . 
		Перевіряючи доводи касаційної скарги заявниці про те, що суд відхилив її клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, Верховний Суд зазначає таке.
		Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
		Повторна експертиза призначається лише у випадку, якщо висновок експерта є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумнів в його правильності.
		Подавши клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи,  ОСОБА_1 не навела обґрунтованих доводів на спростування висновку експерта та необхідності призначення повторної експертизи, зокрема мотивів, які б давали підстави для визнання висновку експерта  від 16 червня 2023 року № 611 необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи.
		Суд апеляційної інстанції правильно відхилив клопотання  ОСОБА_1  про призначення в справі повторної експертизи з огляду на те, що висновок експерта від 16 червня 2023 року № 611, складенийДержавною установою «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», є повним та обґрунтованим, таким, що однозначно вказує на те, що виявлене у ОСОБА_2 захворювання не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
		Підставою проведення повторної судової психіатричної експертизи  ОСОБА_1  зазначає те, що ОСОБА_2 інвалід дитинства ІІ групи безстроково у зв`язку з психічним захворюванням, усе своє життя він проживав та лікувався в психоневрологічному інтернаті, з якого багато разів утікав. 
		Такі посилання не свідчать про необґрунтованість чи неповноту експертного дослідження, оскільки експерту надавалася історія хвороби ОСОБА_2 починаючи з 2004 року для з`ясування динаміки розвитку його психічного стану, тобто експерт врахував інформацію щодо інвалідності ОСОБА_2 та обставин його лікування. 
		Інші наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені в справі фактичні обставини та висновки, обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявниці з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судами.
		Щодо клопотання про призначення повторної судової психіатричної експертизи в межах касаційного провадження справи
		Докази мають бути подані учасниками в підготовчому засіданні (суду першої чи апеляційної інстанції), адже саме на цій стадії відбувається їх збирання. Суд у підготовчому засіданні з`ясовує питання про обсяг доказів, зокрема, чи надали їх сторони, чи слід їх витребувати, а також вирішує питання про призначення експертизи. У підготовчому засідання суд вирішує й питання стосовно обсягу доказів для проведення експертизи (статті 197, 365 ЦПК України). 
		У межах касаційного провадження справи процесуальний закон не передбачає можливості вирішення питання про призначення експертизи, оскільки відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Тому заявлене представником ОСОБА_1 - адвокатом Бондарем А. В. клопотання про призначення повторної судової психіатричної експертизи необхідно повернути заявнику. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаря Антона Вікторовича про призначення повторної судової психіатричної експертизи в межах касаційного провадження справи повернути заявнику. 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаря Антона Вікторовича залишити без задоволення. 
		Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:О. М. Ситнік     В. М. Ігнатенко      І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...