Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 689/1771/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 61-4541ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 689/1771/23
		провадження № 61-4541св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Хмельницька обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Державна казначейська служба України,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратурина рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року у складі судді Шевчик О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2023 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Хмельницької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції 
		в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області), Управління міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - УМВС України в Хмельницькій області), Державної казначейської служби України 
		(далі - ДКСУ) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового слідства і прокуратури.
		 
		Позов мотивований тим, що 08 травня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п?ятою статті 27, частиною п?ятою статті 191, частиною першою статті 209, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 366 КК України. 25 листопада 
		2014 року обвинувальний акт за вказаним обвинуваченням скеровано до суду. 
		 
		Вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 
		26 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною п?ятою статті 27, частиною п?ятою статті 191, частиною першою статті 209, частиною третьою статті 358, частиною п?ятою статті 27, частиною першою статті 366 КК України, та виправдано у зв`язку 
		з недоведеністю в його діянні складу цих злочинів. Вказаний вирок суду залишений без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області 
		01 червня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року. 
		 
		Позивач вказував, що дії органів досудового розслідування, органів, що здійснювали оперативно-розшукову діяльність, дії прокуратури та слідчого судді у цій справі порушили його особисті немайнові права та свободи. 
		В результаті безпідставного кримінального провадження за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також під час тривалого судового розгляду кримінальної справи йому завдано значної моральної шкоди. Протягом тривалого часу, починаючи із початку здійснення щодо нього відповідних оперативно-розшукових заходів, подальших слідчих дій, включаючи і негласні слідчі дії, також в ході судового розгляду справи суди усіх інстанцій безпідставно обмежували його конституційні права, відбувалося втручання 
		в його особисте життя. Весь цей час він перебував у стресовому стані, був позбавлений можливості повноцінно займатись своїми повсякденними справами, приділяти увагу сім`ї, здійснювати підприємницьку діяльність. Сам факт безпідставної підозри у скоєнні особливо тяжкого злочину викликав 
		у нього глибокі моральні переживання, адже йому загрожувало покарання у виді позбавлення волі. Щодо нього проводилися негласні слідчі та розшукові дії, під час яких здійснювалося зняття інформації з телекомунікаційних мереж. В його будинку було проведено обшук, за результатами якого вилучено документи, які в подальшому так і не довели його причетність до вчинення кримінальних правопорушень. Такі обшуки проведено і в його батьків. Щодо нього застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, чим його обмежено у вільному пересуванні та вільному виборі місця проживання. Крім цього, було накладено арешт на його майно, чим обмежувалися його права власника. Усі ці обставини суттєво негативно вплинули на стан його здоров`я. 
		 
		Із цих підстав ОСОБА_1 просив стягнути з Державного бюджету України 
		1 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року позов задоволено частково.
		 
		Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 
		350 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури.
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що незаконними рішеннями та діями посадових осіб органу досудового розслідування, прокуратури та суду позивачу завдано моральної шкоди у розмірі 
		350 000,00 грн. Суд виходив з розрахунку 24 місяці 23 дні х 6 700,00 грн, де 
		6 700,00 грн - мінімальна заробітна плата станом на час винесення рішення, 
		а 24 місяці 23 дні - час перебування позивача під слідством і судом, та врахував тривалість моральних страждань, негативні наслідки, які настали для позивача, засад розумності та справедливості.
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення.
		 
		Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд погодився 
		з висновком суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		 
		29 березня 2024 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року й ухвалити нове рішення, яким 
		в задоволенні позову відмовити.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні щодо позивача проводилися відповідно до КПК України. Фактів незаконного затримання, тримання під вартою, проведення відповідних слідчих дій без дозволу слідчих суддів не встановлено. Доказів проведення слідчих дій поза межами дозволеної процедури або приниження гідності позивача під час проведення таких дій позивач не надав. Вказує, що за таких обставин при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди не з?ясували, чим підтверджується факт завдання позивачу моральних чи фізичних страждань, за яких обставин 
		і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, яких моральних чи фізичних страждань позивач зазнав, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов?язані з ними витрати. Під час судового розгляду не здобуто жодного належного доказу про те, що позивач зазнав тривалих душевних страждань 
		у зв?язку з протиправною поведінкою щодо нього, що у свою чергу негативно вплинуло на стан його здоров?я. Наведений в оскаржуваних судових рішеннях розмір моральної шкоди нічим не обґрунтований, суд неправильно застосував формулу розрахунку.
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного 
		у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 331/5901/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 233/2582/17, від 04 липня 2018 року у справі № 638/14260/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 
		2021 року у справі № 752/17832/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Аргументи інших учасників справи
		 
		21 червня 2024 року УМВС України в Хмельницькій області подало до Верховного Суду відзив, у якому просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		 
		Рух касаційної скарги та матеріалів справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ярмолинецького районного суду Хмельницької області.
		 
		Зупинено виконання рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
		 
		14 червня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи 
		у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені 
		у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Короткий зміст фактичних обставин справи
		 
		16 квітня 2013 року орган досудового розслідування вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за 
		№ 12013240050000159.
		 
		12 червня 2013 року у житловому приміщенні ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук.
		 
		05 вересня 2013 року на підставі ухвали слідчого судді здійснено тимчасовий доступ до речей і документів ОСОБА_1 . 
		 
		08 травня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною п?ятою статті 191, частиною першою статті 209 КК України. 
		 
		13 травня 2014 року ухвалою слідчого судді щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		 
		13 травня 2014 року ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно 
		ОСОБА_1 . 
		 
		30 жовтня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну підозри.
		 
		30 жовтня 2014 року ухвалою слідчого судді щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		 
		13 листопада 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру за частиною третьою статті 358, частиною першою статті 366 КК України.
		 
		Під час досудового розслідування кримінального провадження щодо 
		ОСОБА_1 проводились негласні слідчі дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж).
		 
		24 листопада 2014 року прокуратура Хмельницької області затвердила обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню 
		ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27, частиною п?ятою статті 191, частиною першою статті 209 КК України, та скерувала його до суду.
		 
		Вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 
		26 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною п?ятою статті 27, частиною п?ятою статті 191, частиною першою статті 209, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 366 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу злочинів.
		 
		01 червня 2016 року ухвалою апеляційного суду Хмельницької області вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 листопада 
		2015 року залишено без змін.
		 
		18 жовтня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних 
		і кримінальних справ касаційну скаргу прокурора залишив без задоволення, 
		а вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 01 червня 
		2016 року залишив без змін.
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
		 
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових 
		і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		 
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		 
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		 
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		 
		Порядок відшкодування такої шкоди встановлюється законом (частина сьома статті 1176 ЦК України).
		 
		Таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України від 
		01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон).
		 
		Статтею 1 Закону передбачено, що відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
		 
		1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру 
		у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
		 
		2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
		 
		3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
		 
		Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР, виникає, зокрема, у випадках постановлення виправдувального вироку суду (пункт 1 частини першої статті 2 цього Закону).
		 
		У справі, що переглядається, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу завдано моральної шкоди унаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки вироком суду ОСОБА_1 визнаний невинуватим 
		у пред`явленому йому обвинуваченні та виправданий за недоведеністю в його діяннях складу кримінальних правопорушень.
		 
		У статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 
		і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом. При цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на час розгляду справи.
		 
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 
		від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, від якої не відступила Велика Палата Верховного Суду й у постанові від 20 вересня 2018 року у справі 
		№ 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18).
		 
		Зазначена норма Закону не зобов`язує суд визначати розмір відшкодування моральної шкоди в межах мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, а лише встановлює найнижчу межу розміру такого відшкодування. Тобто розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом може бути визначений 
		у сумі більшій, ніж один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. 
		 
		Визначення розміру моральної шкоди не в мінімальному розмірі є правом суду. 
		 
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 
		2023 рік» з 01 січня 2023 року установлено мінімальну заробітну плату 
		у місячному розмірі 6 700,00 грн.
		 
		Розмір відшкодування слід розраховувати виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.
		 
		Визначаючи строк перебування ОСОБА_1 під судом і слідством, колегія суддів вважає, що його початком є 08 травня 2014 року (день оголошення підозри), а останнім днем перебування позивача під слідством і судом 
		є 01 червня 2016 року (дата винесення ухвали про залишення вироку Ярмолинецького районного суду Хмельницької області без змін), тобто позивач під слідством та судом перебував 24 місяці 23 дні.
		 
		Таким чином, станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції 
		з урахуванням мінімальної заробітної плати - 6 700,00 грн та періоду часу перебування позивача під слідством - 24 місяці 24 дні розмір моральної шкоди, який розраховується відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», становить 160 800,00 грн.
		 
		У частині третій статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що у подібних правовідносинах відшкодування моральної шкоди провадиться, виходячи з розміру, який не може бути меншим одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Разом з цим з урахуванням конкретних обставин справи, не обмежені у визначенні більшого розміру відшкодування моральної шкоди.
		 
		Встановивши, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом, 
		а відповідно, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства та прокуратури, згідно із Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно визначив термін перебування ОСОБА_1 під слідством та судом, 
		у зв?язку із чим правильно визначив розмір моральної шкоди, який підлягає до стягненню, у сумі 350 00,00 грн.
		 
		Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених 
		у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судами першої і апеляційної інстанцій у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 
		22 лютого 2024 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.
		 
		З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратуризалишити без задоволення.
		 
		Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 
		2024 року залишити без змін.
		 
		Поновити виконання рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                             В. М. Коротун
		 
		 
		Є. В. Коротенко
		 
		 
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...