Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/19644/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.
Дата набрання законної сили: 07.05.2025
Номер судового провадження: 61-2630ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/19644/17
		провадження № 61-2630св25
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
		 
		учасники справи:
		заявник (правонаступник стягувача) - ОСОБА_1 , 
		заінтересовані особи: (боржник) - Державне підприємство Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 рокуу складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Олійника В. І., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.            Описова частина 
		Короткий зміст вимог заяви
		У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: Державне підприємство Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі - ДП «УСТФ «Укртелефільм»), Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дніпровський ВДВС у м. Києві), про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та заміну стягувача у виконавчому провадженні.
		Заява мотивована тим, що згідно із судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у справі № 755/19644/17 стягнуто з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь його дружини - ОСОБА_2 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 22 289,91 грн, а також заборгованість за нараховану, але невиплачену матеріальну допомогу, за 2015 рік у сумі 51 840 грн, а всього стягнуто 74 129,91 грн.
		Вказаний судовий наказ стягувачем - ОСОБА_2 було пред`явлено до виконання і було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина - ОСОБА_2 померла, судовий наказ виконано не було. 
		29 вересня 2023 року він звернувся до приватного нотаріусу із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті дружини. Цього самого дня приватним нотаріусом було зареєстровано спадкову справу № 71320597. 
		Згідно з відповіді Дніпровського ВДВС у м. Києві від 16 жовтня 2023 року №  102397 на адвокатський запит його представника (отриманої 19 грудня 2023 року на електронну адресу адвоката) державним виконавцем 04 грудня 2020 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17, виданого 16 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 74 129,91 грн, у зв`язку зі смертю стягувача. 
		Оскільки він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті дружини - ОСОБА_2 , тому має право на отримання нарахованої, але невиплаченої заробітної плати дружини. Вважав, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 04 грудня 2020 року підлягає скасуванню, виконавче провадження - відновленню, а він, як правонаступник стягувача, підлягає заміні у виконавчому провадженні з підстав, передбачених статтями 55, 442 ЦПК України.
		Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: 
		 - скасувати постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві від 04 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17, виданого 16 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 74 129,91 грн;
		 - замінити стягувача - ОСОБА_2 на нього, ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17, виданого 16 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ДП «УСТФ «Укртелефільм» заборгованості по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 22 289,91 грн, заборгованості за нараховану, але невиплачену матеріальну допомогу за 2015 рік у сумі 51 840 грн, а всього стягнуто 74 129,91 грн.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року у складі судді Гончарука В. П. у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. 
		Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, щоним не було надано доказів, які б свідчили про те, що він є спадкоємцем стягувача за зобов`язаннями, визначеними у судовому наказі від 26 грудня 2017 року № 755/19644/17 (матеріалів спадкової справи, свідоцтва про прийняття спадщини), а тому підстав стверджувати, що ОСОБА_1 є правонаступником стягувача - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 755/19644/17, суд не вбачав. Крім того, на підтвердження, що вказаний виконавчий лист пред`являвся до виконання заявником долучено лише заяву про відкриття виконавчого провадження. Однак, інформація про те, на якій стадії на цей час перебуває виконавче провадження, відсутня. Щодо вимог заявника про скасування постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17, виданого 16 березня 2018 року, то суд зазначив, що вказані вимоги розглядаються в порядку положень, визначених Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, тому заявником обрано невірний спосіб захисту. 
		Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено. 
		Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким заяву  ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволено. 
		Скасовано постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві від 04 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17, виданого 16 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 74 129,91 грн.
		Замінено стягувача - ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17, виданого 16 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ДП «УСТФ «Укртелефільм» заборгованості по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у розмірі 22 289,91 грн, заборгованості за нараховану, але невиплачену матеріальну допомогу за 2015 рік у сумі 51 840 грн, а всього стягнуто 74 129,91 грн.
		Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення заяви, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходилися в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20 березня 1984 року № НОМЕР_1 , вони мали спільну  реєстрацію місця проживання, що підтверджується копією паспорта   ОСОБА_1 та судовим наказом, за яким стягнуто з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 заборгованість. Отже,  ОСОБА_1 у силу вимог частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї дружини, оскільки постійно проживав разом з нею на час її смерті.
		Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) у цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою про правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
		Оскільки у виконавчому провадженні ОСОБА_1 є спадкоємцем стягувача - ОСОБА_2 , ним неодноразово, починаючи з лютого 2023 року, подавалися заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, тому наявні підстави для скасування постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 та заміни стягувача.
		Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20; від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, про те, що заявник, якщо виконавче провадження закінчене, разом із заявою про правонаступництво має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі ДП «УСТФ «Укртелефільм», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а ухвалу районного суду залишити у силі.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2025 року клопотання ДП«УСТФ «Укртелефільм» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено ДП «УСТФ «Укртелефільм»строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. 
		У березні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2025 року справу за заявою           ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ДП «УСТФ «Укртелефільм», Дніпровський ВДВС у м. Києві, про скасування постанови державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження та заміну стягувача у виконавчому проваджені, за касаційною скаргою ДП «УСТФ «Укртелефільм»на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга ДП «УСТФ «Укртелефільм»мотивована тим, що апеляційний суд, правильно пославшись на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, проте невірно їх застосував. При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватися питання про заміну сторони виконавчого провадження. Враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого документа від 16 березня 2018 року у справі № 755/19644/17 закінчився на дату подання  ОСОБА_1 до суду заяви про скасування постанови державного виконавця та заміну стягувача (30 квітня 2024 року), а 04 грудня 2020 року Дніпровським ВДВС у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, то відповідно відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження. При цьому, ОСОБА_1 зазначав, що йому стало відомо про наявність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 19 грудня 2023 року за наслідками отримання відповіді ДВС на адвокатський запит. Отже, заявник пропустив встановлені законодавством строки звернення до суду із заявою про скасування постанови державного виконавця, а тому відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця від 04 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17.
		Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду про те, що заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У квітні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив представника            ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на касаційну скаргу ДП«УСТФ «Укртелефільм», в якому зазначено, шо оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому державний виконавець повинен був зупинити виконавче провадження № НОМЕР_2 та вирішити питання про залучення правонаступників. Однак державний виконавець не зупинив виконавче провадження, а постановою від 04 грудня 2020 року закінчив його, яку апеляційним судом правомірно було скасовано. Суд апеляційної інстанції врахував у сукупності всі обставини справи, а саме: порушення ДП «УСТФ «Укртелефільм»права ОСОБА_2 на своєчасне отримання заробітної плати, невиконання підприємством судового наказу, починаючи з березня 2018 року, неналежним чином виконання державним виконавцем своїх обов`язків, у тому числі, з`ясування питання правонаступництва та затягування виконання судового наказу, а також неодноразове звернення  ОСОБА_1 до суду, починаючи з травня 2023 року, із заявами про заміну сторони у виконавчому провадженні. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		26 грудня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 755/19644/17 видано судовий наказ, яким стягнуто з ДП«УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у розмірі 22 289,91 грн, заборгованість за нараховану, але невиплачену матеріальну допомогу за 2015 рік у сумі 51 840 грн, а всього стягнуто 74 129,91 грн.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 березня 2020 року.
		04 грудня 2020 року державним виконавцем було винесену постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю стягувача. Судовий наказ № 755/19644/17не виконано. 
		Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 20 березня 1984 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 жовтня 1974 року. 
		29 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті дружини - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом було зареєстровано спадкову справу № 71320597 після смерті ОСОБА_2 (спадкодавець), що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29 вересня 2023 року за № 74150908 (а. с. 72).
		ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду із заявами про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, а саме: 22 лютого 2023 року, 30 травня 2023 року, 18 серпня 2023 року, 03 січня 2024 року.
		Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва: від 07 березня 2023 року, від 19 червня 2023 року, від 27 вересня 2023 року, від 12 січня 2024 року вищевказані заяви поверталися заявнику без розгляду та відмовлялося у їх задоволенні. 
		30 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування постанови державного виконавця та заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця та заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні відмовлено. 
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга ДП «УСТФ «Укртелефільм» підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає. 
		Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
		Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не      будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. 
		У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).
		Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення заяви, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 та        ОСОБА_1 знаходилися в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20 березня 1984 року № НОМЕР_1 , вони мали спільну реєстрацію місця проживання, що підтверджується копією паспорта        ОСОБА_1 та судовим наказом, за яким стягнуто з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 заборгованість. Отже,  ОСОБА_1 у силу вимог частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї дружини, оскільки постійно проживав разом з нею на час її смерті.
		Враховуючи те, що у виконавчому провадженні ОСОБА_1 є спадкоємцем стягувача - ОСОБА_2 , ним неодноразово, починаючи з лютого 2023 року, подавалися до суду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, тому наявні підстави для скасування постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 та заміни стягувача.
		Проте з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується. 
		Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. 
		У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
		Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, уточнила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі           № 6-122цс13, щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо таке закінчено.  
		Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика     Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
		Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
		Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
		Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
		Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
		Тобто, у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні й підстави для процесуального правонаступництва. 
		Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. 
		Для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.
		У справі, яка Верховним Судом переглядається, судом першої інстанції вірно встановлено, що на час розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця та заміну стягувача (30 квітня 2024 року) у виконавчому провадженні виконавче провадження з виконання судового наказу від 26 грудня 2017 року у справі № 755/19644/17 було закінчено. 
		Зокрема, державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Києві 04 грудня 2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 755/19644/17, виданого 16 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 74 129,91 грн на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю стягувача (а. с. 73).
		Заявник вказував, що про наявність постанови державного виконавця              від 04 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 він дізнався 19 грудня 2023 року за наслідками отримання відповіді ДВС на адвокатський запит.
		Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
		Оскільки виконавче провадження закінчено 04 грудня 2020 року й заявник не вчиняв дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження, заміна стягувача у виконавчому провадженні в цьому випадку не відповідатиме завданням цивільного судочинства. 
		Апеляційний суд на вказані обставини увагу не звернув та дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1  про скасування постанови державного виконавця та заміну стягувачау виконавчому провадженні, оскільки звернення заявника до суду з питанням про заміну сторони у виконавчому провадженні, яке закінчене, є неможливим без його відновлення. 
		За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
		Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (див: постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).
		Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
		Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
		При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
		Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, провадження № 12-48гс20, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження          № 14-197цс21, і неодноразово підтриманим Верховним Судом у постановах: від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17 (Касаційний господарський суд), від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09, провадження № 61-2001св22, від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12, провадження № 61-1684св22, від 14 вересня 2022 року у справі № 1519/2-1141/11, провадження № 61-4323св22 та інших. 
		Апеляційний суд наведеного не врахував, у результаті чого помилково задовольнив заяву ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця та заміну стягувача у виконавчому провадженні за закінченого виконавчого провадження та за відсутності підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасоване судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, і яким враховано наведені вище правові висновки Верховного Суду та Великої Плати Верховного Суду, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню. 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Щодо судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки касаційну скаргу задоволено, слід змінити розподіл судових витрат, стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «УСТФ «Укртелефільм» витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанцій у розмірі 3 028 грн.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державного підприємства Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» задовольнити. 
		Постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 рокускасувати,ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року залишити у силі. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанцій у розмірі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                   Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                             І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                      Б. І. Гулько
		 
		                                                                                      Г. В. Коломієць
		 
		                                                                                      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...