Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/290/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 51-4817км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023262020003971

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		6 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 727/290/24
		провадження № 51 - 4817 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
		суду у складі
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,  
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		засудженого                                              ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		захисника                                                   ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26 серпня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023262020003971за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18 червня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік без конфіскації майна.
		Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з метою з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, за обставин, детально викладених у вироку.
		Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги захисника та прокурора, а вирок суду -без зміни. Виключив з обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб».
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляційні вимоги прокурора щодо необґрунтованого застосування місцевим судом положень ст. 69 КК, не зазначив, яким чином враховані ним обставини, що пом`якшують покарання, а саме визнання вини, щире каяття та відсутність судимостей істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Вказує, що суд апеляційної інстанції належним чином не оцінив доводи прокурора щодо тяжкості та підвищеної суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення та не надав належної оцінки обставинам його вчинення. Зазначає, що рішення про виключення із обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб» апеляційний суд ухвалив без дотримання положень ст. 23 КПК та в супереч вимогам ст. 408 КПК залишив вирок суду без зміни. 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити. Засуджений та його захисник заперечували проти її задоволення.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.
		Щодо доводів прокурора, викладених у його касаційній скарзі, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого  ОСОБА_6  внаслідок м`якості, то колегія судів дійшла наступного висновку.
		Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		За змістом ст. 69 КК призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного.
		Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_6 покарання місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_6 , який є особою молодого віку, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, зареєстрований 13 жовтня 23 року в ОКНП «ЧОНД» з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання амфетамінів. Гостра інтоксикація», позитивно характеризується за місцем проживання, навчання та роботи в Хотинському психоневрологічному будинку-інтернаті, де працював на безоплатній основі, раніше несудимий.
		Також місцевим судом враховано те, що дана категорія злочину є підвищеної суспільної небезпечності та негативно впливає на здоров`я населення, кількість вилученого особливого небезпечного наркотичного засобу, яка є досить значною.
		Обставинами, що відповідно до ч. 1 ст. 66 КК пом`якшують ОСОБА_6 покарання, суд визнав визнання вини, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. Обставин, які відповідно до ч. 1 ст.67 КК обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Водночас, суд звернув увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
		Врахувавши викладене суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням вимог ст. 69 КК, що, на переконання суду першої інстанції, буде реальним для виконання та необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання згідно зі ст. 50 КК.
		Не погоджуючись із вироком суду, в тому числі прокурор подав апеляційну скаргу, в якій із наведенням відповідних аргументів ставив питання про його скасування через безпідставне застосування положення ст. 69 КК та призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Зокрема сторона обвинувачення вказувала на те, що місцевий суд при призначенні покарання формально вказавши, що враховує тяжкість скоєного злочину, не взяв до уваги те, що обвинувачений придбав з метою збуту та зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 8,9906 г, що є великим розміром, вчинив вказаний злочин у співучасті з іншою особою.
		Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, погодився з рішенням місцевого суду щодо можливості застосування до ОСОБА_6 ст. 69 КК і призначення йому міри покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 307 КК, у виді 1 року позбавлення волі.
		При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що наявність пом`якшуючих обставин, а саме-визнання вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, в сукупності з даними про особу обвинуваченого та обставинами вчинення кримінального правопорушення свідчать про істотне зниження суспільної небезпечності вчиненого злочину та є достатніми для застосування положень ст. 69 КК і призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 2 ст. 307 КК.
		Колегія суддів погоджується з рішенням апеляційного суду в частині можливості застосування положень ст. 69 КК.
		Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи прокурора про невідповідність розміру призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_6 внаслідок м`якості.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Однак, суд апеляційної інстанції погодившись із рішенням місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, хоч і дослідив дані про особу засудженого, проте залишив поза увагою доводи прокурора про те, що ОСОБА_6  придбав з метою збуту та зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 8,9906 г, тобто у великому розмірі, що, на переконання сторони обвинувачення, свідчить про суспільну небезпеку вчиненого ним злочину. 
		Окрім цього, суд апеляційний суд, виключивши з обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб», в супереч положенням ст. 408 КПК, вирок місцевого суду залишив без зміни. 
		З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково, ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, а кримінальне провадження - призначенню до нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		У ході нового апеляційного розгляду суду необхідно врахувати наведене, ретельно перевірити доводи, зазначені в апеляційній та касаційній скаргах прокурора, й ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме ст. 370 КПК.
		Згідно положень ч. 3 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.
		Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, та забезпечення можливості проведення нового розгляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Обрати  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                         ОСОБА_2                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...