Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/3170/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2025.
Дата набрання законної сили: 15.04.2025
Номер судового провадження: 51-2842км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017100000000230

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 727/3170/18
		провадження № 51 - 2842 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		 
		головуючого судді                                   ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                              ОСОБА_5 ,
		захисника                                                               ОСОБА_6 (в режимі 
		відеоконференції)
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року стосовно 
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця смт Глиняни Золочівського району
		Львівської області, який мешкає за адресою:
		АДРЕСА_1 ,
		 
		виправданого за ч. 3 ст. 3683 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13 травня 2014 року зі змінами, внесеними згідно із Законом № 770- VIIІ від 10 листопада 2015 року) (далі - КК)).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Шевченківський районний суд м. Чернівці вироком від 22 листопада 2023 року, залишеним без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, визнав ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3683 КК, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виправдав у зв`язку із недоведеністю вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
		ОСОБА_8 , бувши службовою особою юридичної особи приватного права - керівником Чернівецької філії АТ «Укрексімбанк», 16 лютого 2017 року у м. Києві висловив ОСОБА_9 вимогу про передачу йому грошових коштів у сумі 60 000 грн за підписання акта приймання-передачі майнового комплексу між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Тірай Груп».
		31 березня 2017 року приблизно о 16:00 ОСОБА_10 отримав від  ОСОБА_11 частину неправомірної вигоди у сумі 15 000 грн шляхом перерахування на банківський (картковий) рахунок АТ «Укрсиббанк», належний ОСОБА_12 , який не був обізнаний про протиправні дії ОСОБА_7 .
		У подальшому в період з квітня до серпня 2017 року ОСОБА_10 в телефонних розмовах з ОСОБА_11 висловлював нагадування щодо передачі решти грошових коштів у якості неправомірної вигоди та наполягав на тому, щоб ці кошти були передані йому готівкою.
		17 серпня 2017 року приблизно о 14:00 ОСОБА_7 , перебуваючи на просп. Незалежності, 96 у м. Чернівці, отримав від ОСОБА_11 другу частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 45 000 грн, натомість передав останньому підписаний акт приймання-передачі майнового комплексу.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Свої вимоги прокурор мотивує тим, що:
		- суд першої інстанції:
		- не врахував того, що 31 березня 2017 року негласна слідча (розшукова) дія (далі - НСРД) у формі імітування обстановки злочину була проведена на підставі постанови прокурора від 06 березня 2017 року та не дослідив її змісту;
		- не проаналізував доказів, наданих за епізодом від 17 серпня 2017 року, обмежився лише констатацією того факту, що речові докази - 45 тисяч гривень - зникли під час досудового розслідування;
		- надав неправильну оцінку показанням ОСОБА_11 ;
		- безпідставно відмовив у призначенні судової економічної експертизи та допиті свідка ОСОБА_13 щодо обставин, пов`язаних із обвинуваченням за ст. 191 КК;
		- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою частину доводів, викладених в апеляційній скарзі, не здійснив їх ґрунтовного аналізу та в порушення вимог ст. 419 КПК не навів мотивів прийнятого рішення. 
		Від захисника ОСОБА_6 надійшли заперечення, в яких він із наведенням відповідних обґрунтувань, просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора, просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_7 . 
		Мотиви Суду
		Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
		Згідно з приписами ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
		Тобто закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень у випадку, якщо вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
		Колегія суддів касаційного суду вважає, що під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 в порядку апеляційної процедури апеляційний суд указаних вимог закону не дотримався.
		Так, вироком від 22 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці виправдав ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 3683 КК у зв`язку із недоведеністю вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.
		Не погоджуючись із цим судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу та, покликаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просив його скасувати й ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим за ч. 3 ст. 3683 КК та призначити йому відповідне покарання. 
		Свої вимоги прокурор обґрунтовував, зокрема, тим, що сторона обвинувачення повністю довела винуватість ОСОБА_8 зібраними під час досудового розслідування доказами, однак суд першої інстанції не надав їм належної оцінки та дійшов хибного висновку про недоведеність вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. 
		За наслідками апеляційного провадження суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, визнав доводи прокурора необґрунтованими та зазначив про те, що обставини, які були підставою для обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 3683 КК та на які посилався прокурор, були предметом дослідження суду першої інстанції, який надав їм правильну оцінку. 
		Апеляційний суд також дійшов висновку, що сторона обвинувачення під час судового розгляду не довела поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3683 КК.
		Однак свої висновки апеляційний суд належним чином не обґрунтував, недостатньо перевірив викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи, не навів їх власного аналізу та послався на ті ж самі докази й обставини, які оспорювались, фактично продублювавши висновки місцевого суду в частині визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими.
		Зокрема, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про недопустимість як доказу протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину № 8/1/3-6238 від 31 березня 2017 року на підставі того, що ця слідча дія була проведена без відповідної постанови прокурора.
		Проте колегія суддів уважає, що апеляційний суд не врахував того, що хоча у постанові прокурора від 06 березня 2017 року і неправильно визначено назву НСРД як контроль за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту, але, за змістом постанови, було надано обсяг повноважень саме на проведення контролю за вчиненням злочину у виді імітування обстановки злочину, який і відповідає змісту протоколу за результатом проведення НСРД №№ 8/1/3-6238 від 31 березня 2017 року.
		Також суд апеляційної інстанції не зробив своєї власної оцінки протоколам ідентифікації, огляду та вручення грошових коштів від 17 серпня 2017 року, про результати контролю за вчиненням злочину від 17 серпня 2017 року. Позаяк обмежився лише посиланням на висновок службового розслідування через втрату речового доказу - 45 000 грн внаслідок порушення кримінального процесуального закону.
		З огляду на викладене колегія суддів касаційного суду вважає, що наведені в апеляційній скарзі прокурором доводи щодо необґрунтованого визнання судом першої інстанції наданих стороною обвинувачення доказів недопустимими та достатності сукупності всіх доказів у їх взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення залишились без належної та ґрунтовної оцінки з боку суду апеляційної інстанції.
		За цих обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону в силу положень ч. 1 ст. 412 цього Кодексу є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Оскільки оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню через допущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, то Суд позбавлений можливостей перевірити інші доводи касаційної скарги сторони обвинувачення.
		Тому касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищенаведене, ретельно перевірити наведені в апеляційній скарзі доводи й ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки. 
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		            Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...