Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 168/359/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 08.05.2025. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/168/56/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025030000000054

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       
		Справа № 168/359/25
		Провадження № 1-кп/168/56/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У КР А Ї Н И 
		 
		08 травня 2025 року                         сел. Стара Вижівка
		 
		Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
		       за участю: прокурора  - ОСОБА_3 , 
		               обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника- адвоката ОСОБА_8 ,
		       обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Стара Вижівка Волинської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025030000000054 від 07 квітня 2025 року відносно:
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, неодруженого, працюючого водієм-далекобійником, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України,
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого за кордоном, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України,
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України,
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України,
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України,
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с.Сукачі Ковельського (раніше - Старовижівського) району Волинської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , громадянки України, українки, заміжньої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючої продавцем, раніше не судимої, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
		Обвинувачений  ОСОБА_9  в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно був обізнаний, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_10) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві. Останній у тому числі знав про те і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу. Бо у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10. Обвинувачений ОСОБА_9 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. При цьому останній переслідував власну уявну мету допомоги мешканцям регіону в якому проживає в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Що суперечило обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров`я. При цьому обвинувачений ОСОБА_9 протиставляв власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони. Тому вирішив разом з іншими особами, без попередньої змови між собою, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше початку січня 2024 року, спільно перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. А саме шляхом поширення інформації з використанням мобільного мессенджера Viber про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Дубечненської сільської територіальної громади та Ковельського району, використовуючи задля цього попередньо створену ним разом з іншими тематичну групу.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_9 , за невстановлених судовим розслідуванням обставин, але не пізніше січня 2024 року, став учасником та суперадміністратором тематичної групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в мессенджері Viber за мережевою адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Останній спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , котрі також наділені правами адміністраторів даної Viber - групи (кількість підписантів якого складала 2897 осіб) організували забезпечення постійного функціонування сервісів і каналів, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає на сервіс (чат- бот), та публікацію інформації на тематичному інформаційному каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Це надало змогу залучити якомога більшу кількість підписників з числа громадян, в тому числі, які підлягають мобілізації в особливий період, публікуючи разом з цим і особисті інформаційні повідомлення зазначеної вище тематики.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_9 , діяв як суперадміністратор зазначеної вище Viber - групи, використовував особистий мобільний телефон марки Iphone 13Рго, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_3 . Останній усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Обвинувачений ОСОБА_9 мав на меті підрив обороноздатності України в умовах воєнного стану, і бажаючи настання цього. Тому він 16 липня 2024 року о 20.24 год., 18 липня 2024 року о 20.24 год., 03 вересня 2024 року о 19.13 год., особисто опублікував текстові повідомлення, яким повідомив інших учасників групи щодо видалення учасників, які надсилають рекламні та інші повідомлення, що не стосуються про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території с.Кримне та загалом Ковельського району Волинської області.
		       Потім, обвинувачений ОСОБА_9 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував у АДРЕСА_1, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою,15вересня 2024 року о 20 год. 47 хв. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 з с.Кримне до с.Дубечне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Останній діяв у продовження свого злочинного умислу та на правах суперадміністратор. Так, обвинувачений ОСОБА_9 , перебував у АДРЕСА_1, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою, 20 жовтня 2024 року о 22 год. 46 хв., особисто опублікував текстове повідомлення, яким повідомив інших учасників групи щодо видалення іншого учасника, який надсилав повідомлення, що не стосуються про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території с.Кримне та загалом Ковельського району Волинської області.
		       Згодом, діючи у продовження свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_9 , перебував у с.Дубечне Ковельського району Волинської області, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою, 09 листопада 2024 року о 19 год. 13 хв. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та їх подальшого руху для проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи транспортний засіб, на якому переміщувалися вказані військовослужбовці для проведення мобілізаційних заходів.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував у місті Ковель Волинської області, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою, 12 листопада 2024 року о 08 год. 52 хв. та о 09 год. 18 хв. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (руху) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 по АДРЕСА_1 та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		При цьому, усі вказані вище повідомлення щодо переміщення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_7 та виконання ними службових обов`язків, відповідали фактичному місцю перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
		       Діючи у такий спосіб, обвинувачений ОСОБА_9 чітко усвідомлював характер повідомлень, що поширюються іншими учасниками - адміністраторами інформаційного ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_9» з приводу перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_10. А також останній особисто приймав участь у поширенні, консолідації та трансляції повідомлень з відомостями про місцезнаходження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 задля здійснення ними мобілізаційних заходів, з метою уникнення громадянами України призову на військову службу. При цьому обвинувачений ОСОБА_9 діяв спільно з учасниками, без попередньої змови між собою, перешкоджав законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, відтак передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.
		       За таких умов, обвинувачений ОСОБА_9 , своїми умисними діями, які полягали в організаційному забезпеченні роботи, а також виготовленні і поширенні повідомлень з інформацією про місця та час фактичного проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_10 мобілізаційних заходів, спільно з іншими адміністраторами зазначеної вище Viber - групи, без попередньої змови між собою, перешкоджав їхній законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		 
		       Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України
		 за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненими групою осіб.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних , достовірно був обізнаний, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_10) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві. Останній у тому числі знав про те і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу. Бо у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10. Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. При цьому останній переслідував власну уявну мету допомоги мешканцям регіону в якому проживає в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Що суперечило обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров`я. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 протиставляв власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони. Тому вирішив разом з іншими особами, без попередньої змови між собою, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 30 січня 2024 року, спільно перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. А саме шляхом поширення інформації з використанням мобільного мессенджера Viber про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Дубечненської сільської територіальної громади та Ковельського району, використовуючи задля цього попередньо створену ним разом з іншими тематичну групу.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 , за невстановлених судовим розслідуванням обставин, але не пізніше січня 2024 року, став учасником та суперадміністратором тематичної групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в мессенджері Viber за мережевою адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Останній спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , котрі також наділені правами адміністраторів даної Viber - групи ( кількість підписантів якого складала 2897 осіб) організували забезпечення постійного функціонування сервісів і каналів, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає на сервіс (чат- бот), та публікацію інформації на тематичному інформаційному каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Це надало змогу залучити якомога більшу кількість підписників з числа громадян, в тому числі, які підлягають мобілізації в особливий період, публікуючи разом з цим і особисті інформаційні повідомлення зазначеної вище тематики.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_4 , діяв як суперадміністратор зазначеної вище Viber - групи, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9 та використовував особистий мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9А, імеі1: НОМЕР_4 , імеі1 2: НОМЕР_5 , з сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_6 , При цьому останній усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Обвинувачений ОСОБА_4 мав на меті підрив обороноздатності України в умовах воєнного стану, і бажав настання цього. Так, 27 січня 2024 року о 16.47 год.. та о 16.50 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом публікації текстових повідомлень, про місцезнаходження (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 в зазначеному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Потім обвинувачений ОСОБА_4 діяв у продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А 24 березня 2024 року о 10.59 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Згодом обвинувачений ОСОБА_4 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 19 квітня 2024 року о 12.12 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Діючи у продовження свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_4 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 26 квітня 2024 о 19.07 год. та о 20.07 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстових повідомлень, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті, проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів та подальше переміщення до АДРЕСА_1.
		Потім обвинувачений ОСОБА_4 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 01 травня 2024 року о 18.58 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 в АДРЕСА_1 та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Згодом у продовження свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_4 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім- картою. А 09 травня 2024 року о 16.07 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Потім, обвинувачений ОСОБА_4 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 10 травня 2024 року о 18.10 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Тоді ж у продовження свого злочинного умислу обвинувачений ОСОБА_4 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім- картою. І 11 травня 2024 року о 07.38 годта о 08.16 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстових повідомлень, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті, проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів та подальше переміщення до АДРЕСА_1.
		Згодом обвинувачений ОСОБА_4 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 14 червня 2024 року останній о 12.46 год. та о 12.50 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстових повідомлень, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому транспортний засіб, який використовували військовослужбовці.
		При цьому, усі вказані вище повідомлення щодо переміщення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_7 та виконання ними службових обов`язків, відповідали фактичному місцю перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
		Діючи у такий спосіб, обвинувачений ОСОБА_4 чітко усвідомлював характер повідомлень, що поширюються іншими учасниками та адміністраторами інформаційного ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_9» з приводу перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_10. А також останній особисто приймав участь у поширенні, консолідації та трансляції повідомлень з відомостями про місцезнаходження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 задля здійснення ними мобілізаційних заходів, з метою уникнення громадянами України призову на військову службу. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 діяв спільно з учасниками, без попередньої змови між собою, перешкоджав законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, відтак передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.
		       За таких умов, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які полягали в організаційному забезпеченні роботи, а також виготовленні і поширенні повідомлень з інформацією про місця та час фактичного проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_10 мобілізаційних заходів, спільно з іншими адміністраторами зазначеної вище Viber - групи, без попередньої змови між собою, перешкоджав їхній законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1  КК України за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненими групою осіб.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно був обізнаний, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_10) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві. Останній у тому числі знав про те і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу. Бо у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10. Обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. При цьому останній переслідував власну уявну мету допомоги мешканцям регіону в якому проживає в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Що суперечило обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров`я. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 протиставляв власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони. Тому вирішив разом з іншими особами, без попередньої змови між собою, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 30 січня 2024 року, спільно перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. А саме шляхом поширення інформації з використанням мобільного мессенджера Viber про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Дубечненської сільської територіальної громади та Ковельського району, використовуючи задля цього попередньо створену ним разом з іншими тематичну групу.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 , за невстановлених судовим розслідуванням обставин, але не пізніше січня 2024 року, став учасником та адміністратором тематичної групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в мессенджері Viber за мережевою адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Останній спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , котрі також наділені правами адміністраторів даної Viber - групи (кількість підписантів якого складала 2897 осіб) організували забезпечення постійного функціонування сервісів і каналів, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає на сервіс (чат- бот), та публікацію інформації на тематичному інформаційному каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Це надало змогу залучити якомога більшу кількість підписників з числа громадян, в тому числі, які підлягають мобілізації в особливий період, публікуючи разом з цим і особисті інформаційні повідомлення зазначеної вище тематики.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_5 , діяв як адміністратор зазначеної вище Viber - групи, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9 та використовував особистий мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9, імеі 1 : НОМЕР_7 , імеі 2: НОМЕР_8 , з сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_9 . При цьому останній усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Обвинувачений ОСОБА_5 мав на меті підрив обороноздатності України в умовах воєнного стану, і бажав настання цього. Так, 30 січня 2024 року о 18.30 год. та о 19.08 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстових повідомлень, про місцезнаходження (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи транспортний засіб, на якому переміщувалися вказані військовослужбовці.
		Потім обвинувачений ОСОБА_5 діяв у продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_5 перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А 17 лютого 2024 року о 19.40 год. в «чат» Viber - групи, з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Надалі обвинувачений ОСОБА_5 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 02 березня 2024 року о 12.11 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Діючи у продовження свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_5 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 16 березня 2024 о 10.31 год. та о 10.39 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстових повідомлень, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому їх місцезнаходження біля магазину в даному населеному пункті.
		Згодом обвинувачений ОСОБА_5 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 25 квітня 2024 року о 13.00 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 в АДРЕСА_1 та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи транспортний засіб, на якому переміщувалися вказані військовослужбовці.
		Потім у продовження свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_5 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім- картою. А 01 травня 2024 року о 19.43 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому їх місцезнаходження в центрі даного населеного пункту.
		Надалі обвинувачений ОСОБА_5 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 03 травня 2024 року о 13.29 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому їх місцезнаходження у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Тоді ж у продовження свого злочинного умислу ОСОБА_5 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім- картою. І 07 травня 2024 року о 20.44 год., о 20.56 год., о 21.04 год. та о 21.05 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстових повідомлень, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому транспортний засіб, на якому перемішувалися вказані військовослужбовці, їх місцезнаходження в центрі даного населеного пункту та подальше переміщення в сторону АДРЕСА_1.
		Згодом обвинувачений ОСОБА_5 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 08 травня 2024 року останній о 21.51 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому їх місцезнаходження в даному населеному пункті.
		Діючи у продовження свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_5 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 05 червня 2024 року останній о 19.53 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом текстового повідомлення про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому їх місцезнаходження в центрі даного населеного пункту.
		Потім обвинувачений ОСОБА_5 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 26 червня 2024 року oб 11.44 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Тоді ж у продовження свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_5 , перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 28 липня 2024 року о 15.05 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому їх переміщення в даному населеному пункті.
		Згодом обвинувачений ОСОБА_5 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_9, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 05 листопада 2024 року о 10.09 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому транспортний засіб, на якому переміщувалися вказані військовослужбовці та їх місцезнаходження в центрі даного населеного пункту.
		При цьому, усі вказані вище повідомлення щодо переміщення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_7 та виконання ними службових обов`язків, відповідали фактичному місцю перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
		Діючи у такий спосіб, обвинувачений ОСОБА_5 чітко усвідомлював характер повідомлень, що поширюються іншими учасниками - адміністраторами інформаційного ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_9» з приводу перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_10. А також останній особисто приймав участь у поширенні, консолідації та трансляції повідомлень з відомостями про місцезнаходження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 задля здійснення ними мобілізаційних заходів, з метою уникнення громадянами України призову на військову службу. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 діяв спільно з іншими учасниками, без попередньої змови між собою, перешкоджав законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, відтак передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.
		       За таких умов, обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, які полягали в організаційному забезпеченні роботи, а також виготовленні і поширенні повідомлень з інформацією про місця та час фактичного проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_10 мобілізаційних заходів, спільно з іншими адміністраторами зазначеної вище Viber - групи, без попередньої змови між собою, перешкоджав їхній законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2,8 частиною 1 статті 114-1 КК України за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненими групою осіб.
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_10  в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно був обізнаний, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_10) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві. Останній у тому числі знав про те і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу. Бо у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10. Обвинувачений ОСОБА_10 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. При цьому останній переслідував власну уявну мету допомоги мешканцям регіону в якому проживає в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Що суперечило обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров`я. При цьому обвинувачений ОСОБА_10 протиставляв власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони. Тому вирішив разом з іншими особами, без попередньої змови між собою, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 09 лютого 2024 року, спільно перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. А саме шляхом поширення інформації з використанням мобільного мессенджера Viber про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Дубечненської сільської територіальної громади та Ковельського району, використовуючи задля цього попередньо створену ним разом з іншими тематичну групу.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_10 , за невстановлених судовим розслідуванням обставин, але не пізніше лютого 2024 року, став учасником та адміністратором тематичної групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в мессенджері Viber за мережевою адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Останній спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , котрі також наділені правами адміністраторів даної Viber - групи (кількість підписантів якого складала 2897 осіб) організували забезпечення постійного функціонування сервісів і каналів, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає на сервіс (чат- бот), та публікацію інформації на тематичному інформаційному каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Це надало змогу залучити якомога більшу кількість підписників з числа громадян, в тому числі, які підлягають мобілізації в особливий період, публікуючи разом з цим і особисті інформаційні повідомлення зазначеної вище тематики.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_10 , діяв як адміністратор зазначеної вище Viber - групи, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1 та використав особистий мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9, імеі 1: НОМЕР_10 , імеі 2: НОМЕР_11 , з сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_12 . Останній усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Обвинувачений ОСОБА_10 мав на меті підрив обороноздатності України в умовах воєнного стану, і бажаючи настання цього. Тому він 09 лютого 2024 року о 13.16 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомив інших учасників групи, шляхом публікації текстових повідомлень, про місцезнаходження (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Потім, обвинувачений ОСОБА_10 у продовження свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 27 лютого 2024 року о 10.02 год., о 10.03 год., о 10.18 год., о 10.38 год. та о 12.44 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстових повідомлень та фотознімку, повідомив інших учасників групи про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи при цьому їх приналежність до вказаного військового формування, транспортний засіб та подальше переміщення в сторону с.Яревище Ковельського району Волинської області.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 12 березня 2024 року о 10.24 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення та фотознімку, повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 автодорогою між селами Яревище і Кримне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи їх транспортний засіб.
		       Згодом обвинувачений ОСОБА_10 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання проживання в АДРЕСА_1, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А саме, 03 квітня 2024 року о 12.42 год. та о 12.45 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення та фотознімку, повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 автодорогою між селами Яревище і Кримне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи їх транспортний засіб.
		Надалі обвинувачений ОСОБА_10 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 12 квітня 2024 року об 11.11 год. та об 11.12 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення та фотознімку, повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 між селами Яревище та Кримне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи їх транспортний засіб.
		Потім обвинувачений ОСОБА_10 у продовження свого злочинного умислу перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 14 квітня 2024 року о 18.24 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, повідомив інших учасників групи про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Надалі, обвинувачений ОСОБА_10 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 25 квітня 2024 року о 20.20 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 між селами Яревище та Кримне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Тоді ж обвинувачений ОСОБА_10 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А 09 травня 2024 року о 12.19 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_10 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 20 травня 2024 року о 20.27 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Згодом обвинувачений ОСОБА_10 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 05 червня 2024 року о 19.25 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 автодорогою між селами Яревище і Кримне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Потім обвинувачений ОСОБА_10 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А саме, 08 червня 2024 року о 16.47 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 з вказаного населеного пункту автодорогою до с.Яревище Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Надалі, обвинувачений ОСОБА_10 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 28 жовтня 2024 року о 15.28 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 автодорогою між АДРЕСА_7 та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		При цьому, усі вказані вище повідомлення щодо переміщення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_7 та виконання ними службових обов`язків, відповідали фактичному місцю перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
		Діючи у такий спосіб, обвинувачений ОСОБА_10 чітко усвідомлював характер повідомлень, що поширюються іншими учасниками - адміністраторами інформаційного ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_9» з приводу перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_10. А також останній особисто приймав участь у поширенні, консолідації та трансляції повідомлень з відомостями про місцезнаходження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 задля здійснення ними мобілізаційних заходів, з метою уникнення громадянами України призову на військову службу. При цьому обвинувачений ОСОБА_10 діяв спільно з іншими учасниками, без попередньої змови між собою, перешкоджав законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, відтак передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.
		       За таких умов, обвинувачений ОСОБА_10 своїми умисними діями, які полягали в організаційному забезпеченні роботи, а також виготовленні і поширенні повідомлень з інформацією про місця та час фактичного проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_10 мобілізаційних заходів, спільно з іншими адміністраторами зазначеної вище Viber - групи, без попередньої змови між собою, перешкоджав їхній законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		 
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1  КК України  за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненими групою осіб.
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_6 в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно був обізнаний, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_10) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві. Останній у тому числі знав про те і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу. Бо у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10. Обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. При цьому останній переслідував власну уявну мету допомоги мешканцям регіону в якому проживає в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Що суперечило обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров`я. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 протиставляв власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони. Тому вирішив разом з іншими особами, без попередньої змови між собою, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 04 березня 2024 року, спільно перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. А саме шляхом поширення інформації з використанням мобільного мессенджера Viber про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Дубечненської сільської територіальної громади та Ковельського району, використовуючи задля цього попередньо створену ним разом з іншими тематичну групу.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 за невстановлених судовим розслідуванням обставин, але не пізніше березня 2024 року, став учасником та адміністратором тематичної групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в мессенджері Viber за мережевою адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Останній спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , котрі також наділені правами адміністраторів даної Viber - групи (кількість підписантів якого складала 2897 осіб) організували забезпечення постійного функціонування сервісів і каналів, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає на сервіс (чат- бот), та публікацію інформації на тематичному інформаційному каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Це надало змогу залучити якомога більшу кількість підписників з числа громадян, в тому числі, які підлягають мобілізації в особливий період, публікуючи разом з цим і особисті інформаційні повідомлення зазначеної вище тематики.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_6 , діяв як адміністратор зазначеної вище Viber - групи, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1 та використав особистий мобільний телефон марки ОРРО, імеі 1: НОМЕР_13 , імеі 2: НОМЕР_14 , з сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_15 .
		Останній усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Обвинувачений ОСОБА_6 мав на меті підрив обороноздатності України в умовах воєнного стану, і бажаючи настання цього. Тому він 04 березня 2024 року о 16.46 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 з авто дорогою з селища Щацьк Ковельського району Волинської області до АДРЕСА_1 та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Потім, обвинувачений ОСОБА_6 у продовження свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 04 квітня 2024 року о 14.00 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 12 квітня 2024 року о 18.13 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про рух військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 автодорогою між селами Дубечне і Рокита Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи їх транспортний засіб.
		       Згодом обвинувачений ОСОБА_6 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання проживання в АДРЕСА_1, використовував зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А саме, 14 квітня 2024 року о 15.26 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про місцезнаходження (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Надалі обвинувачений ОСОБА_6 продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 24 квітня 2024 року о 18.22 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про місцезнаходження (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Потім обвинувачений ОСОБА_6 у продовження свого злочинного умислу перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 22 травня 2024 року о 19.59 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 між селами Залюття та Кримне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		       Надалі, обвинувачений ОСОБА_6 , продовжив виконання свого злочинного умислу, перебував за місцем проживання в АДРЕСА_1, використав зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 17 жовтня 2024 року о 18.54 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом надсилання текстового повідомлення, останній повідомив інших учасників групи про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 на автодорозі між селами Любохини та Кримне Ковельського району Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		При цьому, усі вказані вище повідомлення щодо переміщення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_7 та виконання ними службових обов`язків, відповідали фактичному місцю перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
		Діючи у такий спосіб, обвинувачений ОСОБА_6 чітко усвідомлював характер повідомлень, що поширюються іншими учасниками - адміністраторами інформаційного ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_9» з приводу перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_10. А також останній особисто приймав участь у поширенні, консолідації та трансляції повідомлень з відомостями про місцезнаходження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 задля здійснення ними мобілізаційних заходів, з метою уникнення громадянами України призову на військову службу. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 діяв спільно з іншими учасниками, без попередньої змови між собою, перешкоджав законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, відтак передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.
		       За таких умов, обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями, які полягали в організаційному забезпеченні роботи, а також виготовленні і поширенні повідомлень з інформацією про місця та час фактичного проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_10 мобілізаційних заходів, спільно з іншими адміністраторами зазначеної вище Viber - групи, без попередньої змови між собою, перешкоджав їхній законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1  КК України  за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненими групою осіб.
		 
		Обвинувачена ОСОБА_7 в силу свого віку, освітнього рівня та широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно була обізнана, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_10) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві. Остання у тому числі знала про те і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу. Бо у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10. Обвинувачена ОСОБА_7 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачила їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. При цьому остання переслідувала власну уявну мету допомоги мешканцям регіону в якому проживає в уникненні ними військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Що суперечило обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров`я. При цьому обвинувачена ОСОБА_7 протиставила власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони. Тому вирішила разом з іншими особами, без попередньої змови між собою, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 20 вересня 2024 року, спільно перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. А саме шляхом поширення інформації з використанням мобільного мессенджера Viber про проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних на території населених пунктів Дубечненської сільської територіальної громади та Ковельського району, використовуючи задля цього попередньо створену ним разом з іншими тематичну групу.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Зокрема, обвинувачена ОСОБА_7 за невстановлених судовим розслідуванням обставин, але не пізніше вересня 2024 року, стала учасником та адміністратором тематичної групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в мессенджері Viber за мережевою адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Остання спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , котрі також наділені правами адміністраторів даної Viber - групи (кількість підписантів якого складала 2897 осіб) організували забезпечення постійного функціонування сервісів і каналів, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає на сервіс (чат- бот), та публікацію інформації на тематичному інформаційному каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Це надало змогу залучити якомога більшу кількість підписників з числа громадян, в тому числі, які підлягають мобілізації в особливий період, публікуючи разом з цим і особисті інформаційні повідомлення зазначеної вище тематики.
		Надалі, обвинувачена         ОСОБА_7 , діяла як адміністратор зазначеної вище Viber - групи, перебувала в м.Ковель району Волинської області та використовувала особистий мобільний телефон марки Хіаоті, імеі 1: НОМЕР_16 , імеі 2: НОМЕР_17 , з сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_18 .
		Остання усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Обвинувачена ОСОБА_7 мала на меті підрив обороноздатності України в умовах воєнного стану, і бажаючи настання цього. Тому вона 16 вересня 2024 року о 08.01 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» повідомила інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місцезнаходження (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 на в`їзді в м. Ковель Волинської області у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Потім, обвинувачена ОСОБА_7 у продовження свого злочинного умислу, перебувала в місті Ковель району Волинської області, використала зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А 20 вересня 2024 року о 08.55 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» остання повідомила інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 на автостанції м. Ковеля Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Крім того, обвинувачена ОСОБА_7 продовжила виконання свого злочинного умислу, перебувала за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовувала зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 21 вересня 2024 року о 20.18 год. та о 20.25 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» остання повідомила інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Згодом обвинувачена ОСОБА_7 продовжила виконання свого злочинного умислу, перебувала в м.Ковель району Волинської області, використала зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 14 жовтня 2024 року о 10.31 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» остання повідомила інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Ковель Волинської області та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Надалі обвинувачена ОСОБА_7 продовжила виконання свого злочинного умислу, перебувала за місцем проживання в АДРЕСА_9, використовувала зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. А 15 жовтня 2024 року о 05.19 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» остання повідомила інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи транспортний засіб, на якому переміщувалися вказані військовослужбовці.
		Потім обвинувачена ОСОБА_7 продовжила виконання свого злочинного умислу, перебувала в місті Ковель району Волинської області, використала зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. Так, 30 жовтня 2024 року о 06.41 год. та 09.09 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» остання повідомила інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 на в`їзді в м.Ковель Волинської області і автостанції та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів.
		Надалі обвинувачена ОСОБА_7 продовжила виконання свого злочинного умислу, перебувала за місцем проживання в АДРЕСА_9, використала зазначений вище особистий мобільний телефон з сім-картою. І 05 листопада 2024 року о 15.30 год. в «чат» Viber - групи з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» остання повідомила інших учасників групи, шляхом надсилання текстового повідомлення, про місце перебування (рух) військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаному населеному пункті по вул.Хані та проведення останніми безпосередньо в цей момент мобілізаційних заходів, конкретизуючи транспортний засіб, на якому переміщувалися вказані військовослужбовці.
		При цьому, усі вказані вище повідомлення щодо переміщення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_7 та виконання ними службових обов`язків, відповідали фактичному місцю перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 у відповідні періоди часу та були доступні всім учасникам указаної групи, що давало змогу в уникненні третім особам з числа учасників групи, їхнім знайомим, військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет.
		Діючи у такий спосіб, обвинувачена ОСОБА_7 чітко усвідомлювала характер повідомлень, що поширюються іншими учасниками - адміністраторами інформаційного ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_9» з приводу перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_10. А також остання особисто приймала участь у поширенні, консолідації та трансляції повідомлень з відомостями про місцезнаходження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_10 задля здійснення ними мобілізаційних заходів, з метою уникнення громадянами України призову на військову службу. При цьому обвинувачена ОСОБА_7 діяла спільно з іншими учасниками, без попередньої змови між собою, перешкоджала законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, відтак передбачала настання суспільно небезпечних наслідків.
		       За таких умов, обвинувачена ОСОБА_7 своїми умисними діями, які полягали в організаційному забезпеченні роботи, а також виготовленні і поширенні повідомлень з інформацією про місця та час фактичного проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_10 мобілізаційних заходів, спільно з іншими адміністраторами зазначеної вище Viber - групи, без попередньої змови між собою, перешкоджала їхній законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		 
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винною обвинувачену ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1  КК України  за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненими групою осіб.
		 
		       Досліджені під час судового розгляду докази винуватості.
		Допитані у судовому засіданні обвинувачені:  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 свою вину у вчиненому злочині за викладених обставин визнали повністю, щиро розкаялися та повністю підтвердили фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. 
		Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог частини 3  статті 349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з`ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченим та іншим учасникам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		На підставі вищезазначеного, оцінюючи обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025030000000054 від 07 квітня 2025 року, відомостей наданих сторонами у судовому засіданні, суд погоджується із кваліфікацією кримінального правопорушення органом досудового слідства та приходить до висновку, що вина обвинувачених  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 28 частиною 1 статті 114-1  КК України  за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненого групою осіб, є доведеною в повному обсязі.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування.
		Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимог статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
		Обов`язок доказування, обставин зазначених у статті 91 КПК України, покладається на прокурора.
		Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно з частиною 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		       Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Ретельно дослідивши в повному обсязі й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм правову оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку узгоджуються між собою та є допустимими і достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинувачених  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 28 частиною 1 статті 114-1  КК України  за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненого групою осіб.
		 
		Щодо призначення міри покарання.
		Прокурор у судовому засіданні зазначив, що вина обвинувачених  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 доводиться матеріалами справи. Просив визнати обвинувачених  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 винними та призначити їм покарання у виді п`яти  років позбавлення волі кожному. Із застосуванням статті 75 КК України поклався на розсуд суду.  Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України. Відповідно до статтей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо телефонів обвинувачених, як знарядь вчинення злочину. Потерпілі у вказаному кримінальному провадженні відсутні. Шкода кримінальним правопорушенням не завдана. Цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні. Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не обирати.
		Обвинувачені ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судовому засіданні просили суд застосувати відносно них мінімальне покарання з мінімальним іспитовим строком.
		       Захисник обвинувачених  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав позицію обвинувачених щодо міри покарання. Просив суд не застосовувати відносно обвинувачених пункт 2 частини 3 статті 76 КК України, оскільки останні працюють за кордоном та/або їздять туди на заробітки. Крім цього, просив суд не застосовувати спеціальну конфіскацію на арештоване майно.
		       Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність кожного з обвинувачених:  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1  КК України  за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненого групою осіб, повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є об`єктивними, допустимим та належними, що узгоджуються між собою.
		       Дії кожного з обвинувачених:  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 містять склад злочину, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненого групою осіб.
		Відповідно до вимог статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей  66 та 67 КК України.
		       Згідно частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		       Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
		Призначаючи кожному з обвинувачених:  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу кожного обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин. 
		       
		       Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		Суд висновує, що обставинами, які пом`якшують покарання кожного з обвинувачених:  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що притягаються до кримінальної відповідальності вперше.
		Обставин, що обтяжують покарання, згідно статті 67 КК України щодо кожного з обвинувачених :  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 судом не встановлено.
		       За вчинення злочину, передбаченого санкцією частиною 1 статті 114-1 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
		       Так, відповідно до статті 12 КК України злочин, передбачений частиною 1 статті 114-1  КК України є тяжким .
		Суд приймає до уваги, що:
		- обвинувачений ОСОБА_9  є громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, працює далекобійником, часто виїжджає за кордон;
		- обвинувачений ОСОБА_4  є громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей;
		- обвинувачений ОСОБА_5 є громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей;
		- обвинувачений ОСОБА_10  є громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, неодружений;
		- обвинувачений ОСОБА_6  є громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, тимчасово не працює;
		- обвинувачена ОСОБА_7  є громадянкою України, вчинила кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачена має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, заміжня, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
		       Призначаючи покарання, суд керується положеннями статті 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, у сукупності із даними, що характеризують особу кожного з обвинувачених,їх відношення до скоєного злочину, та вважає, що покарання треба визначити в межах санкції частини 1 статті 114-1 КК України мінімального розміру у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.
		У частині 2 статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Щодо застосування при призначенні покарання положень статті 75 КК України, то це не може бути перешкодою для застосування судом при призначенні покарання положень вказаної норми кримінального закону. Крім того, суд враховує, що визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням..
		Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (частина 3 статті 75 КК України).
		Окрім зазначеного вище суд враховує, що кожен з обвинувачених:  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 раніше не судимий, та вчинив тяжкий злочин.
		       Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Так, згідно з роз`ясненнями, які містить пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		       Врахувавши в сукупності наведені вище обставини злочину, особу кожного обвинуваченого, наявність  пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин у кожного з обвинувачених, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання кожного засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень статті 75 КК України. Тому суд вважає за можливе звільнити кожного з  обвинувачених: ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням.
		При цьому суд вважає за необхідне покласти на кожного обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки обвинувачених: ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
		        Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення кожного обвинуваченого: ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10  та попередження вчинення ними нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України та з покладенням на них обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.
		При цьому підстав для застосування статті 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
		На підставі вище зазначеного, суд вважає, що саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		 
		Щодо запобіжного заходу.
		       Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченим:  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не застосовувався, клопотань про його застосування не надходило, враховуючи вимоги статтей 131, 132, 177, 178 КПК України і дані про кожну особу, суд не вбачає підстав для його застосування.
		       Тому,суд висновує, що запобіжний захід щодо обвинувачених:  ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не обирати.
		 
		Вирішення питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
		Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог глави 8 Розділу І КПК України. Шкода кримінальним правопорушенням не завдана. Цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні.
		Арешти майна згідно ухвал від 16 грудня 2024 року слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з забороною відчуження, розпорядження та користування майном власникам, на яке накладено арешт, щодо : 
		       1) мобільного телефону марки «iPhone 7», IMEI: НОМЕР_19 , з вставленою сім-картою абонентського номеру « НОМЕР_20 »,які належать обвинуваченому ОСОБА_11 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		       2) мобільного телефону марки «OPPO» A96 модель: CPH2333, імеі1: НОМЕР_13 , імеі2: НОМЕР_14 з сім карткою НОМЕР_15 , які належать обвинуваченому ОСОБА_6 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		       3) мобільного телефону марки «Redmi, 9A», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_21 , які належать обвинуваченому ОСОБА_4 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		       4) мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9», імеі1: НОМЕР_7 , імеі2: НОМЕР_8 із сім картками мобільних операторів «Київстар» НОМЕР_22 та «Lifecell» НОМЕР_23 , які належать обвинуваченому ОСОБА_5 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		       5) мобільного телефону марки «Xiaomi», імеі1: НОМЕР_16 , імеі2: НОМЕР_17 із сім карткою з абонентським номером « НОМЕР_18 , які належать обвинуваченій ОСОБА_7 (зберігаються в особистому сейфі слідчого ОСОБА_12 - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		       6) мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9», імеі1: НОМЕР_10 , імеі2: НОМЕР_11 із сім карткою з абонентським номером « НОМЕР_12 », які належать обвинуваченому ОСОБА_10 (зберігаються в особистому сейфі слідчого ОСОБА_12 - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) - скасувати, а зазначене вище майно відповідно до положень статей 96-1, 96-2 КК України підлягає конфіскації у власність держави, в порядку спеціальної конфіскації, як засіб вчинення кримінального правопорушення.
		Питання щодо речових доказів судом вирішити в порядку вимог статті 100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, 
		керуючись статтями 5,12, 28, 50, 63, 65, 75, 76, 96-1, 96-2, 114-1 КК України, 
		статтями 100, 124, 174, 349, 367-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України,
		суд
		УХВАЛИВ:
		 
		        ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.
		       На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_9  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
		        ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.
		       На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
		        ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.
		       На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_5  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
		        ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.
		       На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_10  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
		        ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.
		       На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_6  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
		            ОСОБА_7  визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 114-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.
		       На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_7  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
		       На підставі частин 1, 2 статті 76 КК України  покласти на  ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 
		такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		Покласти нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання  ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 .
		Роз`яснити про те, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
		Іспитовий строк  ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 відраховувати з моменту проголошення вироку.
		Запобіжний захід щодо  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_7  не обирати.
		Цивільний позов не заявлено, кримінальним правопорушенням не заподіяно матеріальних збитків, шкоди державі не завдано, судові витрати відсутні.
		       Накладений арешт згідно ухвал від 16 грудня 2024 року слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з забороною відчуження, розпорядження та користування майном власникам щодо : 
		1)мобільного телефону марки «iPhone 7», IMEI: НОМЕР_19 , з вставленою сім-картою абонентського номеру « НОМЕР_20 »,які належать обвинуваченому ОСОБА_11 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		2)мобільного телефону марки «OPPO» A96 модель: CPH2333, імеі1: НОМЕР_13 , імеі2: НОМЕР_14 з сім карткою НОМЕР_15 , які належать обвинуваченому ОСОБА_6 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		3)мобільного телефону марки «Redmi, 9A», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-карткою мобільного оператора НОМЕР_21 , які належать обвинуваченому ОСОБА_4 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		4)мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9», імеі1: НОМЕР_7 , імеі2: НОМЕР_8 із сім картками мобільних операторів «Київстар» НОМЕР_22 та «Lifecell» НОМЕР_23 , які належать обвинуваченому ОСОБА_5 (зберігаються в особистому сейфі слідчого  ОСОБА_12  - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		5)мобільного телефону марки «Xiaomi», імеі1: НОМЕР_16 , імеі2:НОМЕР_17 із сім карткою з абонентським номером « НОМЕР_18 , які належать обвинуваченій ОСОБА_7 (зберігаються в особистому сейфі слідчого ОСОБА_12 - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) ;
		6)мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9», імеі1: НОМЕР_10 , імеі2: НОМЕР_11 із сім карткою з абонентським номером « НОМЕР_12 », які належать обвинуваченому ОСОБА_10 (зберігаються в особистому сейфі слідчого ОСОБА_12 - м. Луцьк, пр.-т Василя Мойсея, 4) - скасувати.
		 
		       Зазначене вище майно ( мобільні телефони) відповідно до положень статей 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави, в порядку спеціальної конфіскації, як засіб вчинення кримінального правопорушення.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Старовижівський районний суд Волинської області до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених статтею 394 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...