Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/49254/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано судом: 08.05.2025. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.
Дата набрання законної сили: 08.05.2025
Номер судового провадження: К/990/48216/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 320/49254/23
		адміністративне провадження № К/990/48216/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Желєзного   І.   В.,
		суддів: Мацедонської   В.   Е., Мельник-Томенко   Ж.   М.
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (судді Єгорова   Н.   М., Коротких   А.   Ю., Сорочко   Є.   О.) у справі №   320/49254/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі - ЦМУ ДМС у м.   Києві та Київській області, Управління), у якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 26 травня 2023 року, яким скасовано рішення від 20 січня 2021 року про оформлення громадянства України ОСОБА_1 , відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 18   січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-III);
		- зобов`язати ЦМУ ДМС у м.   Києві та Київській області поновити дійсність документів, виданих на ім`я ОСОБА_1 - паспорта громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 , 15   червня 2022 року, орган, що видав 8034, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , дата видачі           11 липня 2022   року, дійсний до 11 липня 2032 року, орган, що видав 8037, або у разі технічної неможливості поновлення документів документувати повторно відповідними документами.
		2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 20 січня 2021   року ним набуто громадянство України за територіальним походженням на підставі поданого до Управління рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019 року, яким встановлено факт народження ОСОБА_2 (діда позивача) на території України 13 червня 1929 року, а саме на території с.   Лебедівка Кам`янського району Черкаської області.
		3. Позивачем подано до Управління довідку про припинення ним громадянства Російської Федерації № 269206912, видану 30 листопада 2021 року Посольством Російської Федерації в Україні, з огляду на що 15 червня 2022 року позивача було документовано паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 , а також 11 липня 2022 року паспортом громадянина України для виїзду за кордон №    НОМЕР_2 .
		4. 26 травня 2023 року відповідачем прийнято рішення про скасування рішення від 20 січня 2021 року про оформлення набуття громадянства України позивачу відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III з підстав подання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не може набути громадянство України. Зокрема, у листі повідомлено, що на підставі вказаного рішення видані позивачу паспорти визнано недійсними, про що внесено відповідну інформацію до Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України. Вказане рішення Управління прийнято з огляду на скасування 04 серпня 2021   року Київським апеляційним судом рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019 року.
		5. На думку позивача, указане рішення Управління є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на момент оформлення громадянства України ним не подавались до Управління фіктивних чи неправдивих відомостей. Крім того, ОСОБА_1 наразі фактично має статус апатрида - особи без громадянства, що ставить під загрозу його бізнес в Україні, а також правовий статус його сім`ї - дружини та двох дітей, один з яких є неповнолітнім, якими отримано дозволи на імміграцію саме з тих підстав, що у позивача було наявне громадянство України.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
		6. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024   року позовні вимоги задоволено частково. 
		Визнано протиправним та скасовано рішення Управління від 26 травня 2023 року, яким скасовано рішення від 20 листопада 2021 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III. 
		Зобов`язано Управління документувати ОСОБА_1 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон. 
		В іншій частині позовних вимог відмовлено. 
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1   073 грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
		7. Суд першої інстанції зазначив, що рішення про оформлення громадянства України особі, яка набула це громадянство, зокрема, на підставі статті 8 Закону №   2235-III, може бути скасовано лише за встановлення та беззаперечного доведення хоча б однієї з обставин, а саме: встановлення у передбаченому чинним законодавством порядку факту набуття громадянства України шляхом обману, або внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Указані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
		8. Київський окружний адміністративний суд указав, що зі змісту оскаржуваного рішення від 26 травня 2023 року вбачається, що відповідачем зазначено усі підстави, передбачені статтею 21 Закону № 2235-III загалом, з огляду на що не є зрозумілим, яким чином кваліфіковано дії позивача з огляду на наявність постанови суду апеляційної інстанції. Тобто, не є зрозумілим, чи позивачем подано неправдиві відомості, чи позивачем подано фальшиві документи, чи позивачем приховано суттєвий факт.
		9. Водночас, суд першої інстанції зауважив, що відповідачем не повідомлено та не надано суду належних доказів (вироку суду), які б підтверджували, що позивачем подані саме фальшиві (підроблені) документи при оформленні набуття громадянства України, яким би зокрема, було визнано копію рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019 року у справі       № 374/218/19, поданого позивачем ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області           08 жовтня 2020 року. З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що станом на день звернення позивача до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із відповідною заявою про оформлення набуття громадянства України рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня      2019 року у справі №   374/218/19 в апеляційному порядку оскаржено не було, з огляду на що воно набрало законної сили. Отже, відсутні правові підстави вважати, що позивачем були подані неправдиві документи для оформлення набуття громадянства України, яким є рішення Ржищівського міського суду Київської області (щодо неправдивості інших документів, поданих позивачем, відповідачем не вказано). 
		10. Київський окружний адміністративний суд також зазначив, що ЦМУ ДМС у м.   Києві та Київській області з серпня 2021 року було відомо про скасування рішення Ржищівського міського суду Київської області. У той же час, знаючи про факт скасування рішення Ржищівського міського суду Київської області, ЦМУ ДМС у м.   Києві та Київській області приймає від позивача довідку від 30 листопада 2021   року, видану Посольством РФ в Україні, про припинення іноземного громадянства та вже у 2022 році документує позивача паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду закордон. Крім того, відповідач приймає оскаржуване рішення у травні 2023 року, після спливу майже двох років з моменту, коли йому стало відомо про відсутність підстав набуття позивачем громадянства України за рішенням міського районного суду.
		11. Отже, на переконання суду першої інстанції, в даному випадку суб`єктом владних повноважень документовано позивача паспортами громадянина України внаслідок власної недбалості, а не з підстав приховання позивачем факту скасування рішення Ржищівського міського суду Київської області, оскільки не може вважатися прихованим фактом наявність постанови суду, про яку було відомо ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що позивача документовано паспортами громадянина України саме внаслідок недбалості ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області, що не може покладати на позивача, яким на момент подання документів для оформлення набуття громадянства України, виконано обов`язки, встановлені для цього Законом №   2235-III, що також визнано відповідачем, тягар правової невизначеності та негативних наслідків, які виникли для нього та його сім`ї внаслідок допущеної відповідачем помилки.
		12. Київський окружний адміністративний суд зауважив, що Законом № 2235-III, зокрема, його статтею 21, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення від 26   травня 2023 року, не передбачено підстави для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у разі, якщо обставини такого набуття відпали, або якщо рішення суду, яким підтверджувався факт можливості набуття громадянства України за територіальним походження, скасовано. Крім того, відповідачем не дотримано принципу пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до настання несприятливих наслідків для позивача.
		13. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що ОСОБА_1 приховував будь-які суттєві факти, за наявності яких він не міг набути громадянство України. Оскільки доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів суб`єктом владних повноважень не надано, суд дійшов висновку, що відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України за відсутності правових підстав.
		14. Таким чином, з огляду на відсутність підстав, встановлених статтею 21 Закону №   2235-III, та враховуючи вищевикладену оцінку спірних правовідносин, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 26 травня 2023 року, яким скасовано рішення від 20 січня 2021   року про оформлення набуття громадянства України позивачем відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III, прийнято необґрунтовано та протиправно.
		15. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити дійсність паспортів громадянина України або документувати ними повторно, суд першої інстанції зазначив, що внаслідок протиправно прийнятого рішення паспорти позивача визнано недійсними.
		16. Київський окружний адміністративний суд звернув увагу, що можливості поновлення дії паспорта громадянина України внаслідок скасування рішення, яким скасовано рішення про громадянство України, Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745) не передбачає, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		17. У свою чергу, оскільки судом встановлено законність набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням згідно з рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 20 січня 2021 року, яке внаслідок скасування в судовому порядку рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 26 травня 2023 року є чинним та враховуючи, що позивачем подано документ про припинення іноземного громадянства, який був прийнятий відповідачем, що в силу пункту 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27   березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215) свідчить про безальтернативні дії з видачі паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, суд першої дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та належність обраного способу захисту останнім в частині зобов`язання відповідача документувати ОСОБА_1 цими паспортами повторно.
		18. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2024   року апеляційну скаргу Управління задовольнив. 
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.
		19. Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що враховуючи, що позивачем набуто громадянство України за територіальним походженням (народження його діда на території України) відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III, що в подальшому було спростовано постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 374/218/19, висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення є помилковими.
		20. Разом з тим, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що положеннями статті 21 Закону № 2235-III не передбачено підстави для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, як скасування рішення суду яким підтверджується факт, що дає підставу для набуття громадянства, водночас скасування такого рішення свідчить про відсутність підстав для набуття громадянства відповідно до частини першої статті 8 Закону №   2235-III.
		21. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що прийняття відповідачем довідки від 30 листопада 2021 року про припинення іноземного громадянства та документування позивача паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон після скасування рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019 року у справі № 374/218/19, не може слугувати єдиною та достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
		22. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що Шостий апеляційний адміністративний суд, приймаючи рішення, застосував положення статті 21 Закону № 2235-III без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 420/3727/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі №   540/4513/21.
		23. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, але допустив неправильне застосування норм матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо питання скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 відповідно до статті 21 Закону № 2235-III.
		24. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2027 року, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року залишити в силі.
		Позиція інших учасників справи
		25. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вказало, що заперечує проти вимог касаційної скарги, вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята за результатом всебічного вивчення матеріалів справи та без порушення норм матеріального та процесуального права.
		26. ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області зазначило, що погоджується з твердженнями Шостого апеляційного адміністративного суду про те, що висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача є помилковими, оскільки позивачем набуто громадянство України за територіальним походженням (народження його діда на території України) відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III, що в подальшому було спростовано постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у справі №   374/218/19.
		27. У зв`язку з викладеним, відповідач просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити повністю, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2027 року залишити без змін.
		Рух касаційної скарги
		28. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 320/49254/23 за позовом ОСОБА_1 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, та витребував із Київського окружного адміністративного суду справу № 320/49254/23.
		29. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23   квітня 2025 року справу № 320/49254/23 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій 
		30. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севськ, Брянська область, РРФСР.
		31. Згідно з копією трудової книжки серія НОМЕР_3 , від 22 жовтня 1999   року, ОСОБА_1 з 2002 року працює в Україні.
		32. Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019   року по справі № 374/218/19 задоволено вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлено факт народження ОСОБА_2 на території України 13 червня 1929 року, а саме на території с.   Лебедівка Кам`янського району Черкаської області.
		33. Позивач звернувся до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 08   жовтня 2020 року, зазначивши підставу для набуття громадянства України народження діда ОСОБА_2 на території України, на підтвердження чого надав копію рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019   року у справі № 374/218/19.
		34. Також позивачем подано зобов`язання від 08 жовтня 2020 року про припинення іноземного громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
		35. ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення від 20 січня 2021   року про оформлення ОСОБА_1 набуття громадянства України за територіальним походженням згідно з частиною першою статті 8 Закону № 2235-III.
		36. 04 березня 2021 року позивач звернувся до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області з заявою-анкетою про оформлення тимчасового посвідчення громадянина України, у зв`язку з чим останнього було 04 березня 2021 року документовано тимчасовим посвідченням громадянина України терміном дії до 20 січня 2023 року.
		37. Постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у справі №   374/218/19 скасовано рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019 року та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
		38. 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 отримано довідку від Посольства Російської Федерації в Україні №   269206912 про припинення громадянства Російської Федерації, яку позивачем подано до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
		39. 15 червня 2022 року позивача документовано паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 , орган, що видав 8034 та 11 липня 2022 року позивача документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон №    НОМЕР_2 , орган, що видав 8037.
		40. Головним спеціалістом Вишгородського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 06 квітня 2023 року оформлено Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , згідно з яким з огляду на наявність постанови Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021   року у справі № 374/218/19, ОСОБА_1 подано неправдиві відомості або фальшиві документи, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого ОСОБА_1 не може набути громадянство України.
		41. Рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 26 травня 2023 року скасовано рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 20 січня 2021 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III.
		42. Вважаючи протиправним рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 26 травня 2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		43. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		44. Згідно із частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх.
		45. На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		46. У справі, що розглядається, позивач, зокрема, просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 26 травня 2023 року, а також зобов`язати відповідача документувати ОСОБА_1 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
		47. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції за якою Верховним Судом відкрито провадження в цій справі Управління вказало пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах у постановах від 14 вересня 2023   року у справі №   420/3727/22 та від 26 жовтня 2023   року у справі №   540/4513/21 щодо скасування рішення про оформлення громадянства відповідно до статті 21 Закону №   2235-III, у зв`язку з тим, що на підтвердження факту проживання на території країни було надано судове рішення, яке в подальшому скасовано судом апеляційної інстанції.
		48. Вирішуючи справу в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.
		49. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		50. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом № 2235-III.
		51. Статтею 1 Закону № 2235-III, зокрема, визначено, що:
		- громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; 
		- громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; 
		- іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; 
		- реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи;
		- зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
		52. За змістом статті 6 Закону № 2235-III громадянство України набувається: 
		1) за народженням;
		2) за територіальним походженням;
		3) внаслідок прийняття до громадянства;
		4) внаслідок поновлення у громадянстві;
		5) внаслідок усиновлення;
		6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю;
		7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
		8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
		9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
		10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
		53. На підставі статті 8 Закону № 2235-III особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
		Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:
		- особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства;
		- іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.
		Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
		54. Таким чином, нормами Закону № 2235-III передбачено можливість набуття громадянства України за територіальним походженням, за умови звернення іноземця з відповідною заявою, однак положення частини другої статті 8 цього Закону містять імперативний припис щодо обов`язку таких осіб одночасно із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подати зобов`язання припинити іноземне громадянство. У разі ж одержання позитивного рішення щодо вирішення такої заяви, іноземцю видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, на підставі якої він має право оформити тимчасове посвідчення, що діє не більше двох років. Тому лише у разі виконання ним обов`язку припинити іноземне громадянство, така особа має право отримати паспорт України.
		55. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначений Порядком № 215.
		56. Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України установлений розділом IV Порядку № 215, зокрема, пунктом 92 якого передбачено, що територіальні органи ДМС України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України, зокрема, за територіальним походженням.
		57. Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон (пункт 119 розділу V Порядку № 215).
		58. Відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27 березня 2001 року №   215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 (далі - наказ МВС України № 715) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.
		59. Як установили суди попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 08   жовтня 2020 року, зазначивши підставу для набуття громадянства України народження діда ОСОБА_2 на території України, на підтвердження чого надав копію рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019   року у справі № 374/218/19, яким встановлено факт народження ОСОБА_2 (діда позивача) на території України 13 червня 1929   року, а саме на території с.   Лебедівка Кам`янського району Черкаської області. Крім того, ОСОБА_1 подано зобов`язання про припинення іноземного громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
		60. Суди попередніх інстанцій також установили, що 20 січня 2021   року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийняло рішення про оформлення ОСОБА_1 набуття громадянства України за територіальним походженням згідно з частиною першою статті 8 Закону № 2235-III, а рішенням від 04 березня 2021 року Управління документувало ОСОБА_1 тимчасовим посвідченням громадянина України терміном дії до 20 січня 2023 року.
		61. 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 отримав довідку від Посольства Російської Федерації в Україні №   269206912 про припинення громадянства Російської Федерації, яку подав до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
		62. Надалі ОСОБА_1 документовано паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон №    НОМЕР_2 .
		63. Відповідно до статті 17 Закону №   2235-III громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
		64. Згідно із статтею 21 Закону №   2235-III рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
		Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		65. Пунктом 88 Порядку № 215 визначено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:
		а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
		б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
		66. За змістом пункту 96 Порядку № 215 подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21   Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
		67. На підставі пункту 97 Порядку № 215 рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником.
		Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
		Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
		68. У разі припинення особою громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття особою громадянства України територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України вживають заходів до вилучення у цих осіб документів, які підтверджують громадянство України.
		Таким особам територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України видають довідку про припинення громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України (абзаци 1 та 2 пункту 121 Порядку № 215).
		69. Як установили суди попередніх інстанцій, Головним спеціалістом Вишгородського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 06 квітня           2023 року оформлено Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , згідно з яким з огляду на наявність постанови Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021   року у справі                № 374/218/19, ОСОБА_1 подано неправдиві відомості або фальшиві документи, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого ОСОБА_1 не може набути громадянство України.
		70. Суди попередніх інстанцій також установили, що рішенням Управління від 26   травня 2023 року скасовано рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 20 січня 2021 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III.
		71. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що ОСОБА_1 приховував будь-які суттєві факти, за наявності яких він не міг набути громадянство України. Оскільки доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів суб`єктом владних повноважень не надано, суд дійшов висновку, що відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України за відсутності правових підстав.
		72. Разом з цим, скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що оскільки позивачем набуто громадянство України за територіальним походженням (народження його діда на території України) відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III, що в подальшому було спростовано постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 374/218/19, висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення є помилковими.
		73. Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що вказані висновки суду апеляційної інстанцій не гуртуються но нормах чинного законодавства, з огляду на таке. 
		74. Верховний Суд у постанові від 14 вересня 2023 року у справі №   420/3727/22 дійшов наступних висновків:
		«…положення статті 21 Закону № 2235-ІІІ дають підстави для висновку, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України можуть бути протиправні дії особи, яка звернулася за оформленням набуття громадянства, зокрема обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		При цьому, вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
		Поряд із цим, як встановив суд першої інстанції, судом апеляційної інстанції у справі № 22ц-1650/2011 не було встановлено фактів подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховуванням позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не міг набути громадянство України.
		Судом першої інстанції також установлено, що на момент звернення позивача із відповідною заявою, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було, і доказів протилежного не надано.
		Таким чином колегія суддів уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав уважати, що позивач приховував будь-які суттєві факти, за наявності яких він не міг набути громадянство України, в тому числі щодо скасування рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 25.09.2008 у справі № 2-о-163/2008 в апеляційному порядку.».
		75. Повертаючись до розгляду цієї справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає наведені вище висновки Верховного Суду у справі №   420/3727/22 застосовними до справи №   320/48216/24.
		76. Як убачається з постанови Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021   року у справі №   374/218/19, якою скасовано рішення Ржищівського міського суду Київської області від 08 серпня 2019 року та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд апеляційної інстанції не зазначав про факт подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування ОСОБА_1 будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не міг набути громадянство України.
		77. При цьому, як установив суд першої інстанції, ЦМУ ДМС у м.   Києві та Київській області з серпня 2021 року було відомо про скасування рішення Ржищівського міського суду Київської області, водночас Управління прийняло від позивача довідку від 30 листопада 2021   року, видану Посольством РФ в Україні, про припинення іноземного громадянства, та документувало позивача паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду закордон.
		78. Отже, на момент звернення позивача із відповідною заявою, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було, і доказів протилежного не надано.
		79. Конституційний Суд України в рішенні від 16 липня 2009 року у справі № 7-рп/2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
		80. Обов`язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.
		81. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, за практикою Суду при визначенні питання «необхідності у демократичному суспільстві» держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.
		82. Європейський суд з прав людини оцінює пропорційність обмежень, застосованих до права на повагу до сімейного життя, по відношенню до легітимної мети, якої прагнуть досягти сторони при застосуванні таких обмежень. 
		83. Таким чином, будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право передбачене статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.
		84. Зі змісту оскаржуваного у справі рішення відповідача вбачається, що відповідачем лише формально зазначено всі загальні підстави, передбачені статтею 21 Закону №   2235-III, без належної конкретизації та юридичної кваліфікації дій позивача.
		85. При цьому, відповідачем не встановлено та не аргументовано, чи мала місце ситуація подання позивачем завідомо неправдивих відомостей, чи мало місце надання фальшивих документів, чи ж було приховано інший суттєвий факт, який мав би визначальне юридичне значення для вирішення питання про набуття громадянства України.
		86. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України за відсутності правових підстав.
		87. Крім того, ЦМУ ДМС у м.   Києві та Київській області не дотримано принципу пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до настання несприятливих наслідків для позивача за недоведеністю будь-якої вини останнього.
		88. На противагу помилковим висновкам суду апеляційної інстанції суд першої інстанції при вирішенні спору правильно застосував приписи статті 21 Закону №   2235-III щодо скасування рішення про оформлення громадянства і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позивних вимог ОСОБА_1 .
		89. При цьому, Київський окружний адміністративний суд правильно зазначив про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та належність обраного способу захисту останнім в частині зобов`язання Управління документувати позивача відповідними паспортами повторно, оскільки як установлено в ході розгляду цієї справи, рішення Управління від 26 травня 2023 року, яким скасовано рішення від 20 січня 2021 року про оформлення громадянства України ОСОБА_1 , відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-III, прийнято за відсутності правових підстав.
		90. Такий спосіб захисту прав позивача зумовленим тим, що в державі визнається і діє принцип верховенства права, що передбачає пріоритет прав і свобод людини над іншими інтересами, включаючи інтереси держави та її органів. Цей принцип деталізується практикою Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, які послідовно наголошують на необхідності усунення негативних наслідків для особи, що виникають через неоднозначність, суперечливість чи прогалини в законодавстві.
		91. У публічно-правових відносинах, де одним із суб`єктів є органи публічної влади, домінуючим є принцип захисту особи від свавільних або необґрунтовано обтяжливих дій суб`єктів владних повноважень. Відповідно до цього принципу будь-які сумніви, що виникають через недосконалість нормативного регулювання, не можуть трактуватися на шкоду приватній особі або використовуватись для розширеного тлумачення повноважень державних органів та їх посадових осіб. Усі сумніви вирішуються на користь особи.
		92. У зазначеному контексті обґрунтованим є застосування принципу найбільш сприятливого становища для особи, сутність якого полягає у виборі такого варіанту тлумачення чи застосування норм права, що максимально захищає права і свободи особи, водночас мінімізуючи потенційні негативні наслідки для її правового статусу.  
		93. У випадках, коли законодавство є неповним або суперечливим, необхідною умовою забезпечення справедливості та верховенства права є здійснення правозастосування з урахуванням презумпції на користь особи. Такий підхід відповідає базовим конституційним принципам і міжнародним стандартам захисту прав людини та є фундаментальним критерієм оцінки правової держави.
		94. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також звертає особливу увагу на правові наслідки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, зокрема на ймовірність фактичного настання стану безгромадянства для позивача.
		95. Суд зазначає, що у разі необґрунтованого, формального, без належної доказової бази та юридичної мотивації скасування рішення про набуття громадянства України, особа фактично позбавляється будь-якого громадянства. Така ситуація тягне за собою не лише юридичну нестабільність статусу особи а і є особливо загрозливою з огляду на відсутність у позивача підтвердженого громадянства іншої держави. 
		96. Держава має позитивний обов`язок гарантувати стабільність громадянського статусу особи та забезпечувати ефективні юридичні механізми його захисту. 
		97. У цій справі відповідач, не провівши належної оцінки обставин справи та не встановивши факту подання позивачем завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів, прийняв рішення, наслідком якого стало суттєве обмеження реалізації прав позивача, оскільки будь-яка особа без громадянства стикається з посиленими формами вразливості у правовому полі, а наслідки такого рішення загрожують порушенням основоположних прав. 
		98. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		99. Отже, доводи касаційної скарги щодо застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах у постановах від 14   вересня 2023   року у справі №   420/3727/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі №   540/4513/21, знайшли своє підтвердження.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		100. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		101. Згідно із частиною першою статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		102. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та не враховує висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права в подібних правовідносинах, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, яке відповідає закону.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024   року скасувати.
		3. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                            І.   В.   Желєзний
		Судді:                                                                                                В.   Е.   Мацедонська
		                                                                                                Ж. М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...