Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/20882/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних.
Надіслано судом: 08.05.2025. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.

Номер судового провадження: К/990/30181/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №520/20882/23
		касаційне провадження № К/990/30181/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 (головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Чалий І.С., Подобайло З.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "КОЛОРИТ-СТРОЙ" (далі - Товариство) до Державної податкової служби України (далі ДПС України), Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
		У С Т А Н О В И В:
		Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 04.03.2024, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов задовольнив частково.
		Згідно з довідкою про доставку електронного листа копію оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Рівненській області отримало 07.03.2024 о 14:49.
		Не погодившись із рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.03.2024, ГУ ДПС у Рівненській області 02.07.2024 через підсистему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу.
		Другий апеляційний адміністративний суду ухвалою від 12.07.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області залишив без руху та надав строк для усунення недоліків    апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами, та оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 3220,80 грн. 
		У строк, встановлений судом на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024, ГУ ДПС у Рівненській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
		В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ГУ ДПС у Рівненській області зазначило, що ГУ ДПС у Рівненській області 28.03.2024 вперше подало апеляційну скаргу своєчасно, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. 29.04.2024 ГУ ДПС у Рівненській області було повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку із несплатою судового збору. 02.07.2024 ГУ ДПС у Рівненській області втретє подало апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024. Крім того, ГУ ДПС у Рівненській області зазначило, що після повернення апеляційної скарги контролюючий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою до суду у найкоротші строки, що свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до своїх процесуальних прав. Також посилався на запровадження воєнного стану на території України.
		Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.07.2024 визнав неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024, наведені ГУ ДПС у Рівненській області. Клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишив без задоволення. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Рівненській області відмовив на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 
		ГУ ДПС у Рівненській області подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. 
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ГУ ДПС у Рівненській області стверджує, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого КАС України процесуального строку, а повторне звернення відбулось у максимально короткий термін.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою, а ухвалою від 06.05.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 07.05.2025. 
		Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
		Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
		Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
		Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
		За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
		Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
		Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
		Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
		У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
		- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
		- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
		- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
		- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
		- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ГУ ДПС у Рівненській області подало 21.03.2024, тобто у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику.
		Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги в електронний кабінет 18.04.2024, скаржник 22.04.2024 повторно звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. При цьому, строк на апеляційне оскарження на момент повторного подання апеляційної скарги вже був пропущений.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з ненаданням клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків скарги.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження поновлено.
		Також, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 Управлінню продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.
		Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу Управління повернуто скаржнику.
		Втретє з апеляційною скаргою відповідач звернувся 02.07.2024, не надавши доказів сплати судового збору на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2024 .
		Колегія суддів акцентує увагу, що недоліки апеляційної скарги не були усунуті й під час подання апеляційної скарги втретє - судовий збір так і не було сплачено, що не демонструє добросовісне ставлення скаржника до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжиття усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги.
		Верховний Суд наголошує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.
		У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
		Водночас, ГУ ДПС у Рівненській області ні до повторної апеляційної скарги, ні до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 21.03.2024 (дати подання апеляційної скарги вперше) по 30.07.2024 апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.
		Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.
		Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки, щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.
		За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства Другий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (ухвала від 30.07.2024) діяв відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
		Наведене спростовує доводи касаційної скарги.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...