Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/22535/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна.
Надіслано судом: 08.05.2025. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.

Номер судового провадження: К/990/11768/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 380/22535/24
		касаційне провадження № К/990/11768/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Ханової  Р.Ф.,  Хохуляка В.В., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Управління) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 (суддя Костецький Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 (головуючий суддя - Онишкевич Т.В., судді - Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство" (далі - Товариство) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
		У С Т А Н О В И В:
		04.11.2024 Управління звернулось до суду з позовом до Товариства, в якому просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства.
		На обґрунтування вимог позовної заяви Управління посилалося на те, що у зв`язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, Управління прийняло рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, підтвердження обґрунтованості якого здійснюється в судовому порядку.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025, позовну заяву залишено без розгляду.
		Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що 22.10.2024 о 11 год 50 хв в.о. начальник Управління прийняв рішення №31621/13-01-07-08-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків Товариства.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №380/21794/24 заяву Управління від 22.10.2024 (одержану судом 23.10.2024) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства було залишено без руху. Заявнику встановлено строк до 16:00 год 24.10.2024 для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №380/21794/24 заяву Управління про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства було повернуто заявнику без розгляду у зв`язку із невиконанням станом на 25.10.2024 09:00 год вимог ухвали суду про залишення заяви без руху від 24.10.2024 та неусунення недоліків у встановлений судом строк. Вказаною ухвалою роз`яснено заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше, ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (частина третя статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
		Повторно із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства Управління звернулось до суду 04.11.2024 (одержано судом 05.11.2024), тобто із пропуском 48-ми годинного строку для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
		Залишаючи подану Управлінням заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Управління звернулось до суду із позовом, що розглядається, після спливу 48-ми годинного строку для повторного звернення до суду та після 96-годинного строку, встановленого суду для прийняття рішення щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
		Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Управління звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, наголошуючи на тому, що позовна заява про необхідність підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства на підставі рішення контролюючого органу до Львівського окружного адміністративного суду була ним подана в загальному порядку, а не в порядку статті 283 КАС України, відтак до неї повинні застосовуватись загальні положення КАС України, зокрема, й щодо строку звернення до суду.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.04.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління, а ухвалою від 06.05.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 07.05.2025.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу Управління залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 - залишити без змін. 
		Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), а саме: на суд покладено обов`язок   перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного   арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду. 
		Зверненню контролюючого органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні   або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (п. 94.1).
		КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина перша статті 12 КАС України). 
		Відтак, контролюючий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна. 
		Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави). Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. 
		Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ. 
		Відповідно до приписів статті 283 КАС України податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
		У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів (частина третя). 
		Відповідно до частини четвертої цієї статті, - суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
		Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (частина п`ята). Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення (частина шоста). Обчислення строку для розгляду заяви судом відбувається в годинах, та суд повинен прийняти рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин, відлік якого розпочинається з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду (частина сьома). До цього строку включаються години, що припадають на вихідні та святкові дні. 
		Рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню (частина восьма).
		Крім того, КАС України визначено, що при розгляді цієї категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг   у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. 
		Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України). Розгляд термінової адміністративної   справи закінчується проголошенням повного судового рішення (частина перша статті 271 КАС України). Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені (частина третя статті 272 КАС України).
		Тобто, контролюючий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає   порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). 
		Законодавцем визначено, що   в порядку статті 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право. 
		Відмова у відкритті провадження відповідно до частини п`ятої цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому випадку спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.
		Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, та в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, КАС України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 КАС України). 
		Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.
		Аналіз наведених приписів податкового законодавства та КАС України свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі норм матеріального та процесуального права, оскільки, податковий орган звернувся з позовною заявою в порядку загального провадження, але суд зазначив, що визнає її заявою в порядку статті 283 КАС України, яка подана з порушенням 24-годинного строку звернення до суду.
		Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №280/2993/19 та постанові Верховного Суду від 05.11.2021 у справі №140/551/20.
		За наведених обставин у справі, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій, у даному випадку, помилково застосовано до поданої податковим органом позовної заяви положення статті 283 КАС України.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судами обох інстанцій, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.
		Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №380/22535/24 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова   В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...