Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/3673/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 08.05.2025. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2025.
Дата набрання законної сили: 08.05.2025
Номер судового провадження: К/990/5443/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 240/3673/23
		адміністративне провадження № К/990/5443/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф Гербачевського» Житомирської обласної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватної ремонтно-будівельної фірми «Комунальник», про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито 
		за касаційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 (колегія суддів у складі: Капустинського М. М., Сапальової Т. В., Ватаманюка Р. В.),
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2023 року Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня ім.  О.  Ф.  Гербачевського» Житомирської обласної ради (далі - КНП «Обласна лікарня», позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - Управління, відповідач), в якому просило визнати протиправним та повністю скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-12-29-612220-а.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		На електронному майданчику Prozorro КНП «Обласна лікарня», як «замовник» опублікувало оголошення про проведення відкритих торгів за предметом: «Різні послуги, пов`язані з діловою сферою», код згідно з ДК 021:2015:79990000-0 (Послуги з експлуатаційно-господарського управління, очікуваною вартістю 18 551 020,00 грн). Кінцевим строком подання тендерних пропозицій указано 06.01.2022.
		Тендерна документація на: «Послуги з експлуатаційно-господарського обслуговування» за процедурою «відкриті торги з особливостями», затверджена рішенням уповноваженої особи від 29.12.2022.
		Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій від 06.01.2023 до участі у торгах подано тендерні пропозиції від двох учасників, а саме: ПРБФ «Комунальник» з остаточною ціновою пропозицією в сумі 14 734 134,00 грн та ПП «Елітбуд-1» з остаточною ціновою пропозицією в сумі 17 900 328,19 грн.
		КНП «Обласна лікарня» з метою підтвердження інформації, наданої ПРБФ «Комунальник», було надіслано запит до ТОВ «Консалтинговий центр «Практика» № 01/58 від 10.01.2023 щодо проходження навчання та перевірки знань з ПБЕЕС, ПБЕЕ, ПБЕ.ЕСУ, ПТЕЕС, ПЕЕЗ та ППБ відповідального за електрогосподарство ПРБФ «Комунальник» ОСОБА_1
		ТОВ «Консалтинговий центр «Практика» 10.01.2023 у відповідь на указаний запит повідомив, що інженер-енергетик ПРБФ «Комунальник» ОСОБА_1 проходив навчання та перевірку знань з ПБЕЕС, ПБЕЕ, ПБЕ.ЕСУ, ПЕЕЗ - Протокол № 09-135ЕЛ-2021 від 03.09.2021, дата наступної перевірки - 03.09.2022; ПТЕЕС, ППБ - Протокол № 09-135ВЕЕН-2021 від 02.09.2021, дата наступної перевірки - 02.09.2022 та з ПБЕЕС, ПБЕЕ, ПБЕ.ЕСУ, ПЕЕЗ - Протокол № 01-003ЕЛ-2023 від 06.01.2023 дата наступної перевірки - 06.01.2026; ПТЕЕС, ППБ - Протокол № 01-003ВЕЕН-2023 від 05.01.2023, дата наступної перевірки - 05.01.2026.
		Протокольним рішенням уповноваженої особи позивача від 12.01.2023 тендерну пропозицію, подану ПРБФ «Комунальник», на підставі абзацу 2 частини першої пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) відхилено від участі у процедурі закупівлі у зв`язку з тим, що учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом 2 частини п`ятнадцятої статті 29 Закону.
		18.01.2023 протокольним рішенням уповноваженої особи позивача по процедурі відкритих торгів № UА-2022-12-29-012220-а від 29.12.2022 було прийнято рішення продовжити термін розгляду тендерної пропозиції учасника ПП «Елітбуд-1» до 20 робочих днів у зв`язку з тим, що тендерна пропозиція потребує більш детального вивчення.
		20.01.2022 протокольним рішенням уповноваженої особи позивача по процедурі відкритих торгів № UА-2022-12-29-012220-а від 29.12.2022 по предмету закупівлі за ДК 021:2015-79990000-0 Різні послуги, пов`язані з діловою сферою (Послуги і експлуатаційно-господарського обслуговування) замовник визначив ПП «Елітбуд-1» переможцем процедури закупівлі та прийняв рішення про намір укласти договір про закупівлю з ціновою пропозицією 17 900 328,19 грн з ПДВ, так як дана пропозиція відповідає вимогам тендерної документації та підстав для відхилення не установлено.
		Згідно з наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 17.01.2023 № 2-3, відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII), підпункту 2 пункту 5 Положення про управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 № 18, розпочато моніторинг закупівлі, відповідно до переліку, зокрема, UА-2022-12-29-012220-а.
		Результати проведеного моніторингу викладені у відповідному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2022-12-29-012220-а від 31.01.2023, затвердженому начальником Управління 31.01.2023, та оприлюдненому в електронній системі закупівель 31.01.2023. У цьому документі установлено, що тендерна документація не відповідає нормам абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону, пунктів 28 та 44 Особливостей та при розгляді тендерних пропозицій позивач порушив вимоги пунктів 40, 41 Особливостей. Також у спірному висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення зазначених ним порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю послуг від 30.01.2023 №  55, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Позивач, уважаючи висновок відповідача таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій  
		Відповідно до протокольної ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватну ремонтно-будівельну фірму «Комунальник» (далі - ПРБФ «Комунальник»).
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що КНП «Обласна лікарня» було достеменно відомо про відсутність недостовірної інформації, наданої ПРБФ «Комунальник», яка суттєва для визначення результатів торгів на дату 20.01.2022, коли приймалося протокольне рішення уповноваженої особи позивача по процедурі відкритих торгів № UА-2022-12-29-012220-а від 29.12.2022 по предмету закупівлі за ДК 021:2015-79990000-0 Різні послуги, пов`язані з діловою сферою (Послуги і експлуатаційно-господарського обслуговування) і було замовником визначено ПП «Елітбуд-1» переможцем процедури закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з ціновою пропозицією 17  900  328,19 грн з ПДВ.
		Суд зазначив, що позивач порушив процедуру закупівлі, не розмістивши повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, відповідно до статті 16 Закону № 922-VIII, адже саме у цій статті зазначено кваліфікаційні критерії процедури закупівлі, зокрема, наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
		Також суд першої інстанції погодився з аргументами відповідача, що КНП «Обласна лікарня», безпідставно відхиливши тендерну пропозицію, подану ПРБФ «Комунальник», з найменшою ціновою пропозицією порушило принципи здійснення публічних закупівель (об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі, максимальна економія, ефективність та пропорційність), тому виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів) і відповідно орган державного фінансового контролю виправдано втрутився в публічну закупівлю. 
		З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що, складаючи оскаржуваний висновок, відповідач діяв правомірно і в межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством України.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-29-012220-а.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходив з того, що ПРБФ «Комунальник» на час подання пропозицій (05.01.2023) не було підтверджено проходження навчання своїм працівником щодо Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС), Правил технічної експлуатації електроустановок (ПТЕЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок (ПБЕЕ), Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ПБЕ.ЕСУ), Правил експлуатації електрозахисних засобів (ПЕЕЗ), Правил пожежної безпеки (ППБ). Тому, оскільки дати, указані у поданих учасником документах були виправленими, а працівник ПРБФ «Комунальник» ОСОБА_1 не проходив у цей період навчання, то зазначені документи не могли бути прийняті позивачем, як замовником.
		Також суд апеляційної інстанції зазначив, що недостовірність інформації, поданої ПРБФ «Комунальник» в складі тендерної пропозиції і невідповідність в інформації та/або документах являються різними за своєю суттю поняттями, причому недостовірність через внесення до офіційних документів (протоколів, які дають фізичній особі права на експлуатацію електроустановок) завідомо неправдивих відомостей щодо дати їх видання, передбчає певну відповідальність згідно із законодавством. При цьому, суд погодився з доводами позивача, що в процесі підготовки та проведенні відкритих торгів він діяв законно, законодавства про публічні закупівлі не порушив, а тому дійшов висновку, що висновок суду першої інстанції в цій частині є хибним.
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що замовник не вимагає від учасника під час подання тендерної пропозиції будь яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у статті 17 Закону № 922-VIII, окрім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником. Водночас суд зазначив, що не є порушенням закону передбачена для учасника можливість на власний розсуд подати довільну довідку або підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Установлення можливої варіативності поведінки учасника у даному випадку свідчить про повне дотримання чинного законодавства зі сторони замовника та необґрунтованість доводів відповідача при здійсненні моніторингу.
		Окрім цього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме: шляхом припинення зобов`язань, що сумлінно виконується сторонами, призведе до порушення майнових прав та інтересів КНП «Обласна лікарня» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2023.
		Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Так, на думку скаржника, апеляційним судом, при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми пунктів 40 та 41 Особливостей, у редакції чинній на момент проведення процедури закупівлі - від 03.01.2023 та, як наслідок, не ураховано норму статті 3 Закону № 922-VIII, якою зобов`язано замовників дотримуватись максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівель.
		Скаржник уважає, що неправильне застосування указаних норм судом апеляційної інстанції прямо суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в пунктах 39-40 постанови від 10.08.2023 у справі № 640/22104/21, в якій зазначено наступне: «Частиною дев`ятою цієї статті визначено, що учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей. Відповідно до частини дев`ятої статті 29 Закону № 922-VIII після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною».
		Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не ураховано законодавчо встановлену норму статті 3 Закону № 922-VIII щодо основоположного принципу в умовах воєнного стану та нестабільної економічної ситуації - максимальної економії та, як наслідок не ураховано, що позивач за відсутності підстав відхилення, визначених підпунктом 2 пункту 41 Особливостей, відхилив тендерну пропозицію учасника ПРБФ «Комунальник» проте, за наявності підстав відхилення, визначених у підпункті 2 пункту 41 Особливостей, не відхилив тендерну пропозицію ПП «Елітбуд-1», що за результатами аукціону була дорожчою на 3 166 194,19 грн за пропозицію відхиленого учасника ПРБФ «Комунальник», що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною пропозицією.
		На думку скаржника, подібність правовідносин цієї справи є максимально наближеною до правовідносин, що є предметом розгляду справи № 640/22104/21.
		При цьому, скаржник також посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми пунктів 40 та 41 Особливостей і не ураховано їх імперативність в період дії воєнного стану та не ураховано імперативність норми підпункту 2 пункту 47 Особливостей.
		Окрім цього, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції взагалі не надано правової оцінки (спростування/підтвердження) допущених позивачем порушень норм абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII та пункту 28 Особливостей, порушених позивачем при складанні тендерної документації та норм підпункту 2 пункту 41 Особливостей, порушених позивачем при невідхиленні тендерної пропозиції, яка не містила документу, наявність якого прямо передбачена тендерною документацією. При цьому, посилаючись на постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №  160/18147/22 та від 16.08.2023 у справі №  640/26943/20, скаржник зазначає, що указані порушення апеляційним судом не досліджувалися та не розглядалися, що призвело, на його думку, до незаконного скасування рішення суду першої інстанції.
		Також скаржник посилається на пункт 33 постанови Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №  620/1150/19, де зазначено: «За вказаних обставин Верховний Суд зазначає, що ненадання учасником - Приватним малим підприємством науково-виробничого центру «Еколас» документу, який чітко був вказаний у тендерній документації, є прямим порушенням і невідповідністю тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, а тому позивачем правомірно відхилено тендерну пропозицію Приватного малого підприємства науково-виробничого центру «Еколас».
		Разом з тим, на думку скаржника, правомірність та пропорційність вимоги, зазначеної в констатуючій частині висновку, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 26.10.2022 у справі №  420/693/21, в якій зазначено: «Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Отже, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено. Таким чином, аналіз статей, які стали підставою для відкриття касаційного провадження дає Суду підстави для висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Південний офіс Держаудитслужби конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню».
		Таким чином, на думку скаржника, апеляційний суд, не надавши оцінки всім установленим відповідачем порушенням, дійшов помилкового та необґрунтованого рішення щодо скасування висновку про результати моніторингу в повному обсязі.
		Позиція інших учасників справи
		ПРБФ «Комунальник» у відзиві на касаційну скаргу відповідача просить її задовольнити, рішення суду апеляційної скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		13.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 240/3673/23.
		Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024.
		Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Нормативне регулювання
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).
		За змістом статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
		За приписами статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Статтею 10 Закону № 2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
		Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
		Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1)  найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
		Частиною другою статті 16 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
		Згідно із частинами третьою, четвертою статті 16 Закону № 922-VIII у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.
		Частиною першою статті 17 Закону № 922-VIII передбачені умови, за яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону). 
		Згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
		Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 29 Закону № 922-VIII за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об`єднавши лоти.
		Згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону № 922-VIII якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.
		Статтею 31 Закону № 922-VIII визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; 2)  тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився; 3)  переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. 
		Пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу тринадцятого пункту 41 цих особливостей.
		Відповідно до пункту 40 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.
		Згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей.
		Пунктом 44 Особливостей передбачено, що замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону). Замовник не перевіряє переможця процедури закупівлі на відповідність підстави, визначеної пунктом 13 частини першої статті 17 Закону, та не вимагає від учасника процедури закупівлі/переможця процедури закупівлі підтвердження її відсутності. Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених в абзаці першому цього пункту, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого цього пункту. У разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання на відсутність підстав (у разі застосування до учасника процедури закупівлі), визначених у частині першій статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону).
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
		Відповідно до пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		Згідно з частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
		Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
		Згідно з частиною другою статті 51 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу. 
		Позиція Верховного Суду
		Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Натомість, за приписами частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		Спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням позивачем висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2022-12-29-012220-а від 31.01.2023.
		У пункті 2 указаного висновку зазначено, що за результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам Закону № 922-VIII установлено, що тендерна документація не відповідає нормам абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII та пунктів 28 і 44 Особливостей.
		За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерних пропозицій учасників торгів ПРБФ «Комунальник» та ПП «Елітбуд-1», установлено порушення вимог пунктів 40 та 41 Особливостей.
		З огляду на встановлені порушення пунктом 3 оскаржуваного висновку Управління зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом  припинення зобов`язань за договором про закупівлю послуг від 30.01.2023 № 55, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Отже, контролюючий орган указав спосіб усунення недоліків, виявлених при проведенні процедури закупівлі, шляхом припинення зобов`язання за укладеним договором між позивачем та переможцем торгів.
		Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що зміст спірного висновку, його виконання, має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель - ПП «Елітбуд-1», з яким, відповідно до оскаржуваного висновку, має бути припинений укладений з ним договір.
		Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку прямо установлено нормами Закону № 922-VIII.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача (Замовника), але і для ПП «Елітбуд-1», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі та з ним 30.01.2023 укладено договір № 55 про закупівлю послуг.
		Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
		Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.            
		Крім того, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
		Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
		Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
		Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 02.04.2020 у справі №  400/2165/19, від 16.04.2020 у справі № 480/496/19, від 18.04.2022 у справі № 460/8484/20, від 06.10.2022 у справі №   280/8717/20, від 18.10.2023 у справі № 640/17066/20, від 13.06.2024 у справі № 480/8474/22 та ін.
		За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд уважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме: ПП «Елітбуд-1».
		Водночас, в порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі в якості третьої особи зазначене підприємство.
		Апеляційний адміністративний суд не звернув увагу на те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.
		Процесуальна можливість усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції відсутня.
		Водночас вирішення справи по суті заявлених вимог та ухвалення за її результатами рішення без залучення особи, на права та обов`язки якої це рішення може мати вплив, свідчить про наявність порушення норм процесуального права та обов`язків визначених положеннями КАС України.
		Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
		З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть уважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ПП «Елітбуд-1» до участі у справі.
		Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що оскільки суд касаційної інстанції установив порушення судами норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, тому в межах розгляду цієї скарги Верховний Суд не переглядає судове рішення суду на предмет дотримання вимог норм матеріального права.
		Окремо Верховний Суд звертає увагу на необхідність дотримання вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, відповідно до яких, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Під час нового розгляду судам необхідно урахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області задовольнити частково.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від29.09.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук   Н.М. Мартинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...