Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 188/2992/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано судом: 09.05.2025. Зареєстровано: 09.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2025.
Дата набрання законної сили: 09.04.2025
Номер судового провадження: 2/188/922/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 188/2992/24 
		Провадження № 2/188/922/2025 
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 березня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,
		при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
		 ВСТАНОВИВ:
		Стислий виклад позиції позивача.
		1. ОСОБА_1 (далі  позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі  відповідач), у якому обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що шлюб з відповідачем, зареєстрований 07 вересня 1985 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції у Луганській області за актовим записом № 992, не склався через розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного. Відповідач мешкає на тимчасово окупованій території України.
		2. Посилаючись на ст.ст. 24, 104, 105, 110, 111, 112 Сімейного кодексу (далі  СК) України, позивач просить суд розірвати зазначений шлюб між нею та відповідачем.
		Стислий виклад позиції відповідача.
		3. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив. 
		Рух справи в суді.
		4. Позов подано до суду 08 листопада 2024 року.
		5. Провадження у справі відкрито 11 листопада 2024 року.
		6. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 17 грудня 2024 року, який у зв`язку з неявкою відповідача та з інших причин неодноразово відкладався.
		Заяви, клопотання.
		7. Позивач у позові прохала розглядати справу за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
		Інші процесуальні дії у справі.
		8. Оскільки відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу (далі  ЦПК) України, ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення виклику до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua», в судове засідання не з`явився без поважних причин, відзив на позов не надав, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив у справі заочне рішення. 
		9. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		10. 07 вересня 1985 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб за актовим записом № 992, дружина взяла собі прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції у Луганській області 18 жовтня 2024 року, серія НОМЕР_1 .
		11. Неповнолітніх дітей у позивача з відповідачем немає. Позивач не мав змоги добровільно через органи РАЦС розірвати шлюб, оскільки відповідач не з`являвся.
		12. Подружнє життя у сторін не склалося через розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного.
		13. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбних відносин. Відповідач мешкає на тимчасово окупованій території України.
		14. Відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову відповідач не подав.
		15. Заяв щодо застосування заходів для примирення сторін до суду не надходило. 
		Мотивована оцінка доводів учасників справи.
		16. Отже, подружнє життя у сторін не склалося через різні погляди на життя, сім`ю та ведення господарства. Сторони однією родиною не проживають, шлюб існує лише формально.
		Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		17. Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та СК України.
		18. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду (далі  ЄСПЛ) з прав людини як джерело прав.
		Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
		Поняття «приватного та сімейного життя» у практиці ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647/98).
		У пункті 84 рішення ЄСПЛ у справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 (заяви №№29381/09 та 32684/09) зазначено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів. Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя». 
		У пункті 126 рішення ЄСПЛ у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року (заява 56030/07) вказано: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
		19. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в пункті «с» частини першої статті 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, де передбачено «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
		20. Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. 
		За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Згідно зі ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. 
		Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
		Згідно зі ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та 107 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
		За приписами ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.
		21. У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
		Висновок суду по суті позову.
		22. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		23. При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач тривалий час не проживають сім`єю, у них різні погляди на життя на сімейні цінності, між сторонами спору припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство, примирення є неможливим, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що має істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, і відповідно до норм ч. 2 ст.104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України шлюб слід розірвати.
		Розподіл судових витрат.
		24. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, судові витрати віднести за рахунок позивача.
		Направлення сторонам копії рішення.
		25. Копію рішення протягом двох днів з дня його складання слід направити позивачу, відповідача про це рішення слід повідомити шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
		26. Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
		Отже, копію рішення після набрання ним законної сили слід направити до Петропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
		Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
		Резолютивна частина рішення.
		27. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 352, 354 ЦПК України, суд
		 В И Р І Ш И В:
		28. Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , про розірвання шлюбу задовольнити.
		29. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 вересня 1985 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції у Луганській області за актовим записом № 992, розірвати.
		30. Залишити позивачу після розірвання шлюбу шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
		31. Судові витрати в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп залишити за позивачем.
		32. Повідомити відповідача ОСОБА_2 про це рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
		33. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		34. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		35. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
		Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
		36. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.  
		 Суддя   П. О. Бурда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...