Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 385/533/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.
Надіслано судом: 09.05.2025. Зареєстровано: 10.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/385/40/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025121120000045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 385/533/25 
		Провадження № 1-кп/385/40/25 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   
		09.05.2025 року                             м. Гайворон
		Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
		головуючого судді              ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання          ОСОБА_2 ,
		з участю:
		прокурора                      ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження №12025121120000045 щодо
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Концеба Савранського району Одеської області, громадянина України, який не має на утриманні малолітніх та недієздатних осіб, розлученого, пенсіонера, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,
		в с т а н о в и в :
		приблизно в червні 2016 року у денний час доби у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на самовільне будівництво одноповерхової будівлі «дачного будинку» на самовільно зайнятій ділянці, яка знаходиться у комунальній власності Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області.
		Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , у період часу з червня 2016 року по вересень 2019 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, а також без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, у порушення вимог ч. 1 ст. 81; ч. 2 ст. 95; ч. 1 ст. 96; ч. 1 г. 116; ч. З ст. 125; ст. 126; ч. 1 ст. 152; ч. 1 ст. 153 Земельного Кодексу України, ч.1 ст.376 Цивільного Кодексу України, ч.5 ст.26, п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про стимулювання містобудівної діяльності», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, самовільно здійснив будівництво одноповерхової будівлі  дачного будинку, площею 45 м2 на капітальному фундаменті виготовленому з гранітного каменю, який скріплено між собою бетоном та стіни вказаної будівлі виготовлені бетонних блоків стандартного розміру, які скріплені між собою розчином цементу, проектна документація щодо якої не погоджувалась у встановленому законом порядку, на самовільно зайнятій ним земельній ділянці площею 144,9 м2, що знаходиться у комунальній власності Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області та відноситься до земель водного фонду, розташована за координатами 48° 9' 49" північної широти 30° 2' 30" східної довготи в с-щі Завалля, Голованівського району, Кіровоградської області, яка входить до урізу води річки «Південний Буг». 
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 197-1 КК України, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, пояснив що розкаюється. 
		Представник потерпілої юридичної особи  ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився надав суду заяву в якій просить справу розглянути без участі представника, матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 немає, просив притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, міру покарання залишив на розсуд суду .
		Прокурор ОСОБА_3 просила застосувати до ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 197-1 КК України, як самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці.
		Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		За положенням ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 197-1 КК України, суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, те, що обвинувачений вину визнав, а отже готовий понести покарання, позицію потерпілого щодо призначення покарання на розсуд суду. Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а також пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Крім того суд бере до уваги досудову доповідь органу пробації,за якою орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
		При цьому обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
		З врахуванням наведеного суд доходить висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 197-1 КК України.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме меті покарання.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні, цивільний позов по справі не заявлено.
		В ході досудового слідства заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, міра запобіжного заходу до обвинуваченого не обиралася та підстав для застосування такої суд не вбачає. 
		Керуючись ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Роз`яснити обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		   
		   
		   Суддя:         ОСОБА_6  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Дата документу 09.05.2025

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...