Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/7054/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 09.05.2025. Зареєстровано: 10.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2025.
Дата набрання законної сили: 09.05.2025
Номер судового провадження: 11-сс/4808/183/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091010000682

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/7054/25 
		Провадження № 11-сс/4808/183/25 
		Категорія ст. 173 КПК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_3 , ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 травня 2025 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024091010000682 від 13 березня 2024 року.
		Слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити, оскільки у такому заході, як арешт майна на даний час потреба не відпала, оскільки досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження триває, скасування арешту на майно може призвести до подальшого відчуження майна, і як наслідок втрати речового доказу.
		 
		Адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вказане рішення слідчого судді, просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 травня 2025 року та винести нову якою скасувати повністю арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2025 року у кримінальному провадженні №12024091010000682 від 13 березня 2024 року на танхаус, який знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 2610100000:21:002:0217, що належить ОСОБА_5 .
		 
		Вважаю, що вказана ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та необхідно відмовити адвокату ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, з таких підстав.
		Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Частинами 1 і 2 статті 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. 
		Відповідно до вказаної вище статті, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 
		1) відмову у наданні дозволу на затримання; 
		2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 
		3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 
		4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 
		5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 
		5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
		6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 
		7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 
		8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 
		9) арешт майна або відмову у ньому; 
		9-1) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень;
		10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
		11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
		11-1) продовження відсторонення від посади;
		12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
		13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу;
		14) відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження;
		15) відмову у задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу;
		16) скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру;
		17) повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора;
		18) відмову у відкритті провадження.
		Зазначений перелік є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України, заперечення проти інших ухвал слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
		Таким чином, нормами КПК України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
		Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
		Право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про право на оскарження рішень слідчих суддів, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
		Крім того, слід зазначити, що відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі №712/191/23, об`єднана палата підтримала сформовану сталу практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відповідно до якої ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна (ухвали про відмову в задоволенні клопотань про скасування арешту майна), постановлені в порядку ст. 174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають, а підхід щодо правозастосування, який міститься в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі №569/19829/21 (провадження №51-1344 км 22) та постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі №154/2859/18 (провадження №51-4545 км 23), вважає необґрунтованим.
		Тому не є слушним посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі №569/19829/21, як на підставу, що надає доступ до апеляційного оскарження рішень, які стосуються подальшої долі арештованого майна.
		За наведених вище обставин, оскаржуване рішення слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна не може бути предметом апеляційного перегляду.
		Також, слідчий суддя в резолютивній частині зазначив, що така ухвала оскарженню не підлягає.
		Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК України.
		Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема цей Суд у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що у спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
		За таких обставин, враховуючи те, що подано скаргу на рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою необхідно відмовити, повернути апеляційну скаргу з додатками до неї.
		 
		Керуючись ст. ст. 309, 392, 399, 422 КПК України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 травня 2025 року. 
		Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу,  адвокату ОСОБА_4 з апеляційною скаргою та додатками до неї. 
		На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...