Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1335/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 51-1015км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022111230000409

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 372/1335/22
		провадження № 51 - 1015 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		захисника засудженого ОСОБА_6          адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
		до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000409
		від 07 квітня 2022 року, щодо
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уральськ Республіки Казахстан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за ст. 121 ч. 1 КК України,
		за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
		ОСОБА_7 на вирок Обухівського районного суду Київської області
		від 07 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
		У строк відбування покарання  ОСОБА_6  зараховано попереднє ув`язнення
		з 07 квітня 2022 року до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_6 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Прийнято рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат і речових доказів.
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
		07 квітня 2022 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_1 під час сварки на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, умисно наніс ОСОБА_8 удар вилами в живіт, після чого вже в кухні будинку на території вказаного домоволодіння завдав дерев`яною битою не менше двох ударів по голові потерпілого, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 задоволено частково.
		Вирок місцевого суду змінено, виключено з його мотивувальної частини
		при кваліфікації дії ОСОБА_6 вказівку про заподіяння ним тілесних ушкоджень, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний із стійкою втратою працездатності
		не менш як на одну третину, а в решті вирок залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник,посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вищезазначені судові рішення і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6  на підставах, передбачених ст. 284 ч. 1 пунктами 2, 3 КПК України через відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення, не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати.
		Зазначає, що ОСОБА_6 вчинив злочин у стані сильного душевного хвилювання та необхідної оборони, однак суд першої інстанції не врахував його показань,
		інших доказів та, пославшись на висновок експерта № 53, необґрунтовано зазначив, що тілесні ушкодження у потерпілого не могли утворитись під час обставин, повідомлених ОСОБА_6 в ході слідчого експерименту. Водночас, цей суд безпідставно надав перевагу показанням потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10 .
		Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у допиті свідка ОСОБА_10 , показання якої  та дані слідчого експерименту з якою були покладені в основу вироку, хоча спростовані вищезазначеним висновком та поясненнями експерта в суді.
		Також захисник посилається на те, що апеляційний суд, виключивши з вироку посилання на заподіяння ОСОБА_6 потерпілому тілесних ушкоджень,
		що спричинили розлад здоров`я, поєднаний із стійкою втратою працездатності
		не менш як на одну третину, дійшов неправильного висновку про те, що таке виключення не є підставою для пом`якшення призначеного ОСОБА_6 покарання та зменшення суми, що підлягає стягненню у рахунок відшкодування моральної шкоди, безпідставно вказавши на обґрунтованість визнання місцевим судом обставини, яка обтяжує покарання - тяжкі наслідки, що призвели
		до інвалідності потерпілого, хоча цього не було встановлено.
		Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження
		не надходило.
		Учасників судового провадження належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду, заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, вважав
		її обґрунтованою та просив задовольнити.
		У судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою
		і просила залишити її без задоволення.
		Мотиви Суду
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
		та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
		про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94цього Кодексу,
		та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України
		та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог
		ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
		Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості  ОСОБА_6 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, тобто в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, підтверджуються безпосередньо дослідженими
		і оціненими судом доказами, а саме:
		-       показаннями в суді  ОСОБА_6 , який вину не визнав, однак не заперечив того, що 07 квітня 2022 року між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт,
		в ході якого ОСОБА_6 наніс потерпілому удари битою та сковорідкою;
		-       показаннями потерпілого ОСОБА_8 про те, як він зі свідком
		ОСОБА_10 07 квітня 2022 року близько 12 години 00 хвилин прийшов
		на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де ОСОБА_6 почав агресивно висловлюватися на його адресу, наніс йому удар вилами в груди, намагався завдати удари ножем, а потім взяв биту й на очах у дитини наніс нею два удари в голову потерпілому, від чого той втратив свідомість;
		-       показаннями свідка ОСОБА_10 про те, як ОСОБА_6 на території вищезазначеного домоволодіння почав агресивно висловлюватися на адресу ОСОБА_8 , наніс йому удар вилами в груди, намагався завдати удари ножем, а коли, вже у веранді будинку, вона на деякий час відволіклась, то побачила лежачого на підлозі ОСОБА_8 без свідомості. Крім того,
		свідок та потерпілий зазначили, що останній не намагався спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження, що могло б змусити останнього
		до необхідної оборони, навпаки ОСОБА_11 прагнув залагодити конфлікт
		і переконував ОСОБА_6 заспокоїтися;
		-       даними протоколів огляду місця події від 07 та 08 квітня 2022 року
		про виявлення та вилучення з веранди будинку домоволодіння 
		АДРЕСА_1 згустків речовини бурого кольору, бити
		зі слідами речовини бурого кольору, а з сараю - вил;
		-       даними протоколів слідчих експериментів від 08 квітня та 21 травня
		2022 року, проведеними, відповідно, зі свідком ОСОБА_10 й потерпілим ОСОБА_8 , під час яких вони показали та відтворили обставини вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення;
		-       висновками судових молекулярно-генетичних експертиз від 16 серпня
		2022 року № СЕ-19/111-22/9988-БД, № СЕ-19/111-22/9990-БД, від 17 серпня 2022 року № СЕ-19/111-22/9987-БД, № СЕ-19/111-22/9989-БД
		про встановлення генетичних ознак (ДНК-профілю) зразка букального епітелію ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , виявлення на капцях слідів крові, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 , а на биті - слідів крові та клітин з ядрами, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_6 й ОСОБА_8 ;
		-       висновками судово-медичних експертиз від 12 травня 2022 року № 34,
		від 24 травня 2022 року № 53, згідно з якими встановлено локалізацію, характер, ступінь тяжкості, час та механізм утворення виявлених
		у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, які відносяться до тяжких;
		-       даними протоколу медичного огляду від 07 квітня 2022 року про перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння.
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази
		у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов
		до обґрунтованого висновку про вчинення  ОСОБА_6  інкримінованого
		йому кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії
		за ст. 121 ч. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності,
		а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Усупереч доводам касаційної скарги захисника показання потерпілого
		ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10 місцевий суд визнав послідовними й такими,
		що узгоджуються між собою та не містять суперечностей. Вказані особи надали свідчення під присягою і були попереджені про кримінальну відповідальність
		за надання завідомо неправдивих показань, при цьому судом першої інстанції
		не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що вони надали неправдиві показання чи обмовили ОСОБА_6 . Будь-яких причин не довіряти показанням потерпілого та свідка місцевий суд також не встановив, оцінивши
		їх показання у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
		Водночас місцевий суд критично оцінив показання  ОСОБА_6 щодо неправомірної поведінки потерпілого та локалізації нанесених ним останньому ударів, оскільки вони спростовуються іншими дослідженими доказами, про що суд зазначив у вироку.
		Крім того, місцевий суд не встановив протиріч між показаннями свідка
		 ОСОБА_10 та висновком судово-медичної експертизи від 24 травня 2022 року
		№ 53, згідно з яким встановлено, що виявлені в ОСОБА_8 тілесні ушкодження не могли утворитись за обставин, викладених під час допиту та проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 . Зокрема, остання послідовно зазначала, що не була очевидцем того як ОСОБА_6 битою наніс удари по голові ОСОБА_8 , а тому суд обґрунтував вирок даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 та її показаннями в суді про те, як остання з потерпілим прийшли на подвір`я домоволодіння, про поведінку ОСОБА_6 , нанесення ним удару вилами в груди ОСОБА_8 , а також про те, як вона побачила останнього з розбитою головою у крові в веранді будинку після повернення ОСОБА_6 .
		З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтував вирок вищезазначеним висновком експерта, даними протоколу слідчого експерименту та показаннями свідка ОСОБА_10 , оцінивши їх у сукупності з іншими доказами в кримінальному провадженні.
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що вирок суду щодо  ОСОБА_6 в частині доведення його винуватості належним чином умотивований і відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив відповідні доводи про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, частину з яких визнав обґрунтованими, мотивував своє рішення і частково задовольнив подані апеляційні скарги, змінивши вирок суду першої інстанції шляхом виключення з його мотивувальної частини при кваліфікації дій ОСОБА_6 висновки про заподіяння останнім тілесних ушкоджень, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний із стійкою втратою працездатності.
		Не залишив поза увагою апеляційний суд і доводи в доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_6 про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема про відсутність у нього умислу щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, вчинення ним злочину в стані сильного душевного хвилювання й застосування необхідної оборони з метою захисту від протиправних дій та поведінки потерпілого, який, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, провокував ОСОБА_6 , про необхідність перевірки яких зазначив Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2024 року, скасувавши попередню ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року в цій справі та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		На спростування вищевказаних доводів апеляційний суд зазначив, що матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт перебування ОСОБА_8 
		у день події в стані алкогольного сп`яніння, натомість встановлено, що в такому стані перебував ОСОБА_6 (2,82 проміле). Посилання останнього на те, що він захищався від дій потерпілого, отримав тілесні ушкодження, апеляційний суд визнав безпідставними, оскільки згідно з протоколом затримання у ОСОБА_6 
		не виявлено тілесних ушкоджень, зауважень чи заперечень до вказаного протоколу останній не висловлював. Крім того, за змістом довідок КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» ОСОБА_6 за допомогою до медичного закладу не звертався, а інші докази,
		які б підтверджували наявність у нього тілесних ушкоджень, відсутні. 
		Також апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи сторони захисту
		про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст. 123 КК України, зазначивши, що для кваліфікації за вказаною нормою кримінального закону необхідно,
		щоб сильне душевне хвилювання було викликане саме протизаконним насильством або тяжкою образою з боку потерпілого. Лише наявність вказаних приводів
		для виникнення стану сильного душевного хвилювання може свідчити
		про наявність у діях винуватої особи складу злочину, передбаченого ст. 123
		КК України. У протилежному випадку, коли сильне душевне хвилювання обумовлене іншими обставинами, склад вказаного злочину відсутній.
		У цьому кримінальному провадженні, за висновком апеляційного суду,
		не встановлено обставин вчинення потерпілим ОСОБА_8 конкретних дій, зокрема, провокації, насильства чи приниження честі по відношенню
		до ОСОБА_6 , що викликало б чи могло викликати в останнього стан сильного душевного хвилювання. Навпаки, згідно з встановленими місцевим судом фактичними обставинами потерпілий ОСОБА_8 зайшов на територію домоволодіння, де проживав ОСОБА_6 , на запрошення ОСОБА_10 ,
		яка також там проживала, після чого ОСОБА_6 почав агресивно висловлюватись у бік потерпілого, наніс йому удар вилами в живіт та продовжив незаконні дії щодо нього.
		Усупереч доводам касаційної скарги захисника, апеляційний суд не встановив підстав для повторного допиту свідка ОСОБА_10 , яка не бачила обставин нанесення ОСОБА_6 ударів по голові потерпілого, а тому її показання
		не суперечили висновку від 24 травня 2022 року № 53 та поясненням експерта ОСОБА_12 у суді апеляційної інстанції. Обґрунтованих підстав для необхідності проведення повторного допиту вказаного свідка в апеляційному суді сторона захисту не зазначила.
		Врахувавши наведене, зокрема поведінку ОСОБА_8 і ОСОБА_6 
		на подвір`ї домоволодіння № 5, агресивні дії останнього, апеляційний суд
		не встановив у діях ОСОБА_6 ознак необхідної оборони, передбачених
		ст. 36 КК України, визнавши необґрунтованим його доводи про те, що він захищався від протиправних дій потерпілого ОСОБА_8 .
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції розглянув подані апеляційні скарги з дотриманням положень ст. 405 КПК України й дійшов правильного висновку, що вирок суду першої інстанції в частині доведеності винуватості ОСОБА_6 відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є обґрунтованим та вмотивованим, змінивши його в частині виключення помилково зазначеної місцевим судом кваліфікуючої ознаки.
		У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів
		не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини
		 ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
		ст. 121 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації його дій.
		Суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог
		КПК України.
		Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 цей стандарт доведення винуватості дотримано, оскільки за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений винний у його вчиненні.
		При призначенні  ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та наслідки, що настали, дані про особу обвинуваченого, який раніше
		не судимий, у лікарів психіатра та нарколога на обліках не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнав відшкодування матеріальної шкоди на суму 12 000 грн, а обставинами,
		які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння,
		в умовах воєнного стану, в присутності дитини 2014 року народження, а також тяжкі наслідки, завданні злочином, які призвели до встановлення ОСОБА_8 інвалідності першої групи, використання ним крісла колісного та потреби в наданні сторонньої допомоги.
		Врахувавши наведені обставини та дані про особу ОСОБА_6 , місцевий суд призначив йому в межах санкції ст. 121 ч. 1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років майна.
		При цьому, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції у вироку
		при кваліфікації дій ОСОБА_6 помилково зазначив про заподіяння ним тілесного ушкодження, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний із стійкою втратою працездатності, не менш як на одну третину. У зв`язку із цим апеляційний виключив із вироку місцевого суду посилання на вказану обставину, зазначивши, що зміна вироку в цій частині не є підставою для пом`якшення призначеного ОСОБА_6 покарання та зменшення суми, стягнутої з нього
		на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Разом з тим, як вбачається з обвинувального акта, в ньому не встановлено таких обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання
		 ОСОБА_6 , зокрема тяжкі наслідки, завданні злочином, які призвели
		до встановлення ОСОБА_8 інвалідності першої групи, використання ним крісла колісного та потреби в наданні сторонньої допомоги, а також вчинення злочину
		в присутності дитини 2014 року народження, у зв`язку із чим посилання на вказані обставини підлягають виключенню із оскаржених судових рішень, що дає підстави для пом`якшення призначеного засудженому покарання у виді позбавлення волі
		до 6 років. При цьому враховуються всі обставини даного конкретного кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_6 . Таке покарання
		за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення
		ОСОБА_6 і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Водночас, розмір відшкодування моральної шкоди визначений судом першої інстанції відповідно до вимог статей 23, 1167 ЦК України з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи,
		яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру вказаного відшкодування суд врахував вимоги розумності та справедливості, а тому підстав для зменшення сум,
		що підлягають стягненню із ОСОБА_6 , колегія суддів не вбачає.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами
		для скасування судових рішень, не виявлено.
		Враховуючи зазначене, касаційну скаргу захисника слід задовольнити частково.
		Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Вирок Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2022 року
		та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 змінити.
		Виключити з судових рішень вказівку про визнання обставин, що обтяжують покарання - тяжкі наслідки, завдані злочином, які призвели до встановлення ОСОБА_8 інвалідності I групи, використання ним крісла колісного і потреби
		в наданні сторонньої допомоги та вчинення злочину в присутності дитини.
		Пом`якшити ОСОБА_6 призначене за ст. 121 ч. 1 КК України покарання до 6 років позбавлення волі.
		В решті вказані судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...