Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/1008/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2025.
Дата набрання законної сили: 09.05.2025
Номер судового провадження: 61-12295ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 354/1008/20
		провадження № 61-12295св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
		учасники справи:
		позивачка -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Обласне комунальне підприємство «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої
		діє адвокат Думич Оксана Іванівна, на постановуІвано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І. В.,
		Томин О. О., від 21 серпня 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Обласне комунальне підприємство «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення і свідоцтва недійсними.
		2.           Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина, прийнята матір`ю позивачки - ОСОБА_5 .
		3.            ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняла ОСОБА_1 .
		4.           До складу спадщини мали б увійти земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,3116 га; житловий будинок, площею 92 кв.м із господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
		5.           Однак після відкриття спадщини їй стало відомо, що право власності на житловий будинок батьків, побудований у 1970-х роках, зареєстровано за її братом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та є батьком відповідачів.
		6.           Підставою реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_6 є рішення Виконавчого комітету Микуличинської сільської ради № 82 
		від 24 грудня 2010 року та свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 
		від 26 травня 2011 року. Позивачка вважає ці документи такими, що порушують право власності її батьків та її, як спадкоємиці.
		7.           З огляду на викладене, позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Микуличинської сільської ради № 82 від 24 грудня 2010 року «Про оформлення права власності на житлові будинки та господарські споруди»; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 26 травня 2011 року, видане на ім`я ОСОБА_4 .
		Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
		8.           Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області 
		від 31 жовтня 2023 року позов задоволено. 
		Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Микуличинської сільської ради № 82 від 24 грудня 2010 року «Про оформлення права власності на житлові будинки та господарські споруди». 
		Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 26 травня 2011 року.
		9.           Задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував, що спір між сторонами (тіткою та племінниками) стосується житлового будинку батьків позивачки, де вона народилась і виросла, а рішення виконавчого комітету Микуличинської сільської ради № 82 від 24 грудня 2010 року, на підставі якого оформлено права власності на спірне майно за братом позивачки, порушує її спадкові права, як спадкоємиці першої черги за законом.
		10.        Крім того суд вважав, що до повноважень виконавчого комітету сільської ради не належить прийняття рішення про оформлення права власності на житловий будинок.
		11.        Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 
		2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2  задоволено. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня
		2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 .
		12.        Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця першої черги за законом після смерті 
		ОСОБА_5 має правомірні очікування реалізувати свої спадкові права на майно, яке належало її матері за життя. 
		13.        Однак, зібраними доказами встановлено, що матір позивачки після смерті чоловіка прийняла та оформила право на спадкове майно, а саме лише невиплачену субсидію в сумі 2 833,61 грн. Питання оформлення права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та земельні ділянки після смерті чоловіка не ставила. Натомість ОСОБА_6 відкрито володів спірним нерухомим майном з часу оформлення права власності на нього.
		14.        Крім того матеріали справи не містять доказів того, що батьки позивачки не були обізнані щодо оформлення права власності на житловий будинок та земельні ділянки на ОСОБА_6 чи мали заперечення щодо такого оформлення права власності. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заповітів не складали. 
		15.        Суд апеляційної інстанції зауважив, що позивачка, посилаючись на порушення її прав, як спадкоємиці після смерті матері не ставить питання про визнання за нею права на спадкове майно чи його частку.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		16.        У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Думич О. І.  просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду 
		від 21 серпня 2024 року та залишити в силі рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2023 року.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		17.        05 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Думич О. І. подала касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року.
		18.        Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 рокувідкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 354/1008/20, які у жовтні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		19.        Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права,
		а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених
		у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 рокуу справі 
		№ 342/180/17, у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, від 14 липня 2021 року у справі № 200/7924/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		20.        Також вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від
		07 лютого 2002 року, стосовно права виконавчих комітетів міських (сільських, селищних) рад приймати рішення про оформлення прав на нерухоме майно після 16 березня 2010 року (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
		21.        Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		22.        Зазначає про порушення її спадкових прав дізналась після смерті матері. Доказів того, що батько як законний власник майна, не заперечував з приводу вибуття цього майна у власність ОСОБА_6 не здобуто. В матеріалах справи відсутні будь-які докази чи були б доведені будь-які обставини, які б свідчили про недобросовісну чи суперечливу поведінку батьків позивачки.
		У всіх можливих документах вони вважались власниками будинку, немає жодного доказу, який би доводив, що вони певним чином були обізнані про оспорюване рішення виконавчого комітету та свідоцтво.
		23.        Звертає увагу, що оскаржене рішення виконавчого комітету прийняте в грудні 2010 року, проте виконавчі комітети сільських рад могли приймати такі рішення лише до 16 березня 2010 року.
		24.        Вказує, що ОСОБА_6  станом на дату виготовлення оспорюваних документів не міг підтвердити належність йому спірного будинку та не отримував згоди власника будинка (свого батька) на таке вилучення.
		Інформація про інші процесуальні звернення у касаційному провадженні
		25.        У жовтні 2024 року представникОСОБА_2 - адвокат
		Стефурак Н. С. подала відзив на касаційну скаргу, який не може бути врахований Верховним Судом, оскільки поданий після спливу строку, визначеного в ухвалі про відкриття касаційного провадження, а підстави для продовження цього строку колегією суддів не встановлені.
		Обставини справи, встановлені судами 
		26.         ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , який помер 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		27.        Позивачка до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не зверталась.
		28.        Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 лютого 2019 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_5 , у тому числі з урахуванням 1/2 частки у спадщині, від якої відмовився син померлого - ОСОБА_6 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із невиплаченої субсидії в сумі 2 833,61 грн.
		29.         ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту не залишила.
		30.         ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_5 та відповідно її спадкоємцями за законом першої черги.
		31.          ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 .
		32.        Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , згідно з матеріалів спадкової справи, є його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		33.        Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 229775184 від 27 жовтня 2020 року, власником будинку на АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 .
		34.        17 грудня 2002 року Микуличинською сільською радою Яремчанської міської ради прийнято рішення ІІІ сесії IV скликання про надання
		ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та ділянки площею 0,3250 га для ведення сільського господарства, що підтверджено Державними актами на право власності на земельні ділянки серії ІФ №054093 від 30 березня 2004 року та серії ІФ №054094 від 30 березня 2004 року.
		35.        24 грудня 2010 року Виконавчий комітет Микуличинської сільської ради прийняв рішення № 82 про оформлення права власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 . На підставі цього рішення ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26 травня 2011 року.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		36.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		37.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		38.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		39.        Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		40.        Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. 
		Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. 
		У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		41.        У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
		42.        Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		43.        Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		44.        У частині другій статті 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що  встановлений договором або законом.
		45.        Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб (див. постанову Великої Палати Верховного Суду 
		від 13 березня 2024 року в справі № 757/23249/17).
		46.        У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 715/2316/18 Верховний Суд вказав, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		47.        Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що оформлення права власності на спірний житловий будинок її братом та батьком відповідачів - ОСОБА_6 , порушує її право як спадкоємиці першої черги за законом на спадкування житлового будинку після смерті своїх батьків.
		48.        Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		49.        Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки право власності за  ОСОБА_6 на спірний будинок оформлено на законних підставах.
		50.        Підставою реєстрації права власності ОСОБА_6 на спірний будинок є свідоцтво про право власності, НОМЕР_1 від 26 травня 
		2011 року, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Микуличинської сільської ради № 82 від 24 грудня 2010 року.
		51.        Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		52.        Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі у редакції на час виникнення спірних правовідносин), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		53.        Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		54.        Посилання заявниці на те, що відповідно до змін, внесених Законом України № 1878-VIвід 11 лютого 2010 року, у підпункті 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» із повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад була виключена реєстрація об`єктів нерухомого майна, на правильність висновків апеляційного суду не впливає, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу № 30645884 від 18 липня 2011 року про державну реєстрацію прав, рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на спірний житловий будинок прийнято 18 липня 2011 року державним реєстратором Обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне БТІ», а не виконкомом сільської ради. 
		55.        Відомості про незгоду Микуличинської сільської ради із прийнятим її виконавчим комітетом та підписаним сільським головою рішенням № 82 
		від 24 грудня 2010 року в матеріалах справи відсутні. 
		56.        При цьому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за 
		№ 157/6445 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), була передбачена можливість оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування. 
		57.        Свідоцтво про право власності є документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто оспорюване свідоцтво про право власності не породжує виникнення відповідного права, а фіксує факт його наявності. Таким чином, скасувати (визнати недійсним) свідоцтво про право власності на майно можливо тільки у разі визнання недійсним (незаконним) відповідного рішення, на підставі якого видано це свідоцтво (див. постанови Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 917/927/17, від 27 червня 2018 року у справі № 925/797/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 904/750/19, 
		від 27 травня 2020 року у справі № 442/2771/17, від 09 березня 2021 року у справі № 756/4120/16-ц).
		58.        Апеляційний суд правильно встановив законність рішення органу місцевого самоврядування і виданого на його підставі свідоцтва. 
		59.        Матеріали справи не містять доказів про те, що батьки ОСОБА_6 за життя не визнавали чи оспорювали його право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , або що ОСОБА_6 приховував факт належності йому вказаного будинку.
		60.        Оскільки спірний житловий будинок не увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , апеляційний суд обґрунтовано вказав на недоведеність порушення спадкових прав ОСОБА_1 .
		61.        З урахуванням встановлених обставин, висновки апеляційного суду по суті вирішення спору, не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 рокуу справі 
		№ 342/180/17, у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, від 14 липня 2021 року у справі № 200/7924/16-ц, на які посилалася заявниця у касаційній скарзі.
		62.        Інші доводи касаційної скарги переважно свідчать про незгоду заявниці  з оцінкою доказів наданою апеляційним судом та спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів Верховним Судом, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України.
		63.        Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		64.        Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
		65.        Оскаржене судове рішення є достатньо вмотивованим та містить висновки апеляційного суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
		66.        В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої постанови апеляційного суду - без змін.
		67.        Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Думич Оксана Іванівна, залишити без задоволення.
		2.           Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 серпня 
		2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...