Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 133/424/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2025.
Дата набрання законної сили: 07.05.2025
Номер судового провадження: 51-5493км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016020170000379

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 133/424/18
		провадження № 51-5493км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
		у складі:
		головуючого                                                          ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		засудженого  (відеоконференція)                     ОСОБА_6 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу скаржника ОСОБА_6 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 грудня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 вересня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020170000379 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Воркута, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Козятинський міськрайонний суд Вінницької області вироком від 11 грудня 2023 року визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 годин громадських робіт.
		На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України суд звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 суд задовольнив частково, стягнувши з ОСОБА_6 на її користь 2 324,47 грн матеріальної шкоди та 15 000 грн моральної шкоди.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 12 травня 2016 року, приблизно о 20:30, перебуваючи на присадибній ділянці ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_3 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, в ході словесної суперечки, з метою помсти, маючи умисел на вчинення насильницьких дій щодо ОСОБА_7 , підійшов впритул до останньої та дерев`яною частиною кісся, яке утримував в своїх руках, завдав їй один удар в голову, від чого ОСОБА_7 присіла до землі, після чого завдав їй ще декілька ударів ногою в область правої частини тулуба. 
		Умисні дії ОСОБА_6 були припиненні ОСОБА_8 , який, помітивши цю подію, відтягнув ОСОБА_6 від ОСОБА_7 . Насильницькими діями ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_7 завдано побоїв та фізичного болю, однак не спричинено тілесних ушкоджень.
		Вінницький апеляційний суд ухвалою від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 грудня 2023 року щодо нього - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала 
		У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Доводи касаційної скарги здебільшого полягають у невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноті судового розгляду, незгоді з оцінкою судом конкретних доказів, зокрема показань потерпілої,  свідків, на предмет доведеності ними певних обставин, що підлягали доказуванню.
		Зокрема скаржник вказує, що свідок ОСОБА_8 , показання якого суд поклав в основу вироку, є психічно хворою особою та вчинив одночасно з подіями цього провадження кримінальне правопорушення, потерпілим від якого є батько скаржника, тобто його покази є недостовірними, упередженими. 
		Вбачає, що показання потерпілої ОСОБА_7 також є завідомо неправдивими та недостовірними, оскільки з нею у скаржника склалися давні неприязні стосунки. 
		Крім цього, вважає, що свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також надали неправдиві покази проти нього, оскільки останній є співмешканцем потерпілої, а двоє інших - їх знайомими.   
		Крім цього, ОСОБА_6 посилається на те, що судом не було допитано свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на допиті яких він наполягав, а також судом було безпідставно відмовлено йому у допиті на поліграфі, за допомогою чого обвинувачений хотів довести власну невинуватість. 
		Також скаржник вказує, що у первинних медичних документах у потерпілої не зафіксовано жодних синців, гематом, забоїв, а висновок експерта № 26-к від 20 березня 2017 року не доводить винуватості ОСОБА_6 .
		Указує, що слідчі експерименти з потерпілою ОСОБА_7 , свідком ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 проведено одночасно, й вони надавали пояснення в присутності один одного. При цьому на відеозаписах слідчих експериментів не зафіксовано попередження учасників про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань, а у протоколі слідчого експерименту з потерпілою відсутній її підпис про попередження про кримінальну відповідальність.
		Також скаржник зазначає про порушення його права на захист у зв`язку із пасивною, формальною участю захисника, який за весь час розгляду справи не подав жодного клопотання або письмового зауваження, а суд відмовився приймати відмови від захисника.
		Всі ці обставини, як зазначає скаржник, залишились без належної оцінки апеляційного суду.
		Позиції учасників судового провадження
		Скаржник підтримав свою касаційну скаргу.
		Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги скаржника.
		Іншим учасникам судового провадження були направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		За змістом статей 433, 438 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому. 
		Тому колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги скаржника щодо неправильної, на його думку, оцінки судами досліджених доказів за відсутності або безпідставності конкретних доводів щодо неналежності, недопустимості чи недостовірності окремих досліджених судом доказів.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку, колегія суддів вбачає, що вказаних вимог закону суди дотрималися.
		Доводи скаржника про упередженість свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 , а також потерпілої ОСОБА_7 , і неправдивість їх показань були предметом перевірки апеляційного суду, який вказав, що показання свідків узгоджуються з показаннями потерпілої, є чіткими та послідовними. 
		Свідки були повідомлені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, і в матеріалах провадження відсутні дані про те, що сторона захисту зверталась з будь-якими заявами до правоохоронних органів про надання вказаними свідками завідомо неправдивих показань. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав сумніватись у достовірності цих показань, тому доводи касаційної скарги в цій частині вбачає безпідставними.
		Посилання у касаційній скарзі на те, що свідок ОСОБА_8 є психічно хворою особою і міг надавати показання, не усвідомлюючи своїх дій, оскільки ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2020 року до нього було застосовано примусові заходи медичного характеру, також не вбачаються слушними.
		У матеріалах провадження дійсно наявна ухвала Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2020 року, згідно з якою до ОСОБА_8 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування (т. 2 а. с. 202-204). Події, які інкримінувалися ОСОБА_8 в тому провадженні, відбулися одночасно з тими подіями, зміст яких ставиться у вину скаржнику в цьому провадженні. 
		Разом з цим, за наявною у ЄДРСР інформацією, ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 травня 2022 року задоволено подання КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради» і припинено застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_8 , оскільки відпала потреба у примусовому лікуванні.
		При цьому в ухвалі від 05 жовтня 2020 року про застосування примусових заходів медичного характеру указується: «Враховуючи, що в судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_8 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого               ст. 122 ч.1 КК України, проте після вчинення кримінального правопорушення він захворів на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру».
		В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_8 допитувався 12 вересня 2022 року (т. 3 а. с. 90-92). 
		Тобто на момент вчинення інкримінованих скаржнику дій свідок ОСОБА_8 не мав психічних захворювань, адже захворів на певну хворобу після таких подій, а також і на момент його допиту в цьому провадженні в суді першої інстанції як свідка застосування до нього примусових заходів медичного характеру також вже було припинено, у зв`язку з тим, що така потреба відпала.  
		За таких обставин колегія суддів касаційного суду не вбачає достатньо вмотивованими доводи касаційної скарги скаржника про те, що свідок ОСОБА_8 міг надати суду недостовірні покази з указаних скаржником причин. 
		Стосовно того, що судом не було допитано свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на допиті яких наполягав скаржник, то, як вбачається з матеріалів справи, про допит цих свідків заявив прокурор у підготовчому судовому засіданні 14.06.2022.
		Однак 01.06.2023 на адресу суду надійшли клопотання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що вони перебувають за кордоном у Німеччині і не мають можливості повернутись в Україну, у зв`язку з чим допит цих свідків не був проведений(т. 3 а. с. 157, 160). 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає, що неможливість безпосереднього допиту вказаних свідків у судовому засіданні суду обумовлена об`єктивними причинами, що не вплинуло в цілому на вмотивованість вироку місцевого суду щодо підтвердження обставин, які підлягали доказуванню у цьому провадженні. 
		Стосовно доводів про безпідставну відмову судом у клопотанні про проведення допиту обвинуваченого на поліграфі колегія суддів вбачає, що таке клопотання було належно розглянуте судом, й за результатами такого розгляду було ухвалене належно вмотивоване рішення в межах повноважень суду та свободи розсуду конкретного судді (т. 3 а.с. 243-244).  
		Щодо посилань у касаційній скарзі про відсутність тілесних ушкоджень у потерпілої колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачувався і був засуджений за умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_11 завдав потерпілій ударів, що спричинили їй фізичний біль, однак не спричинили тілесних ушкоджень.
		Відповідно до висновку експерта № 26-к від 20.03.2017 встановлено, що згідно з медичною документацією у ОСОБА_7 12.05.2016 було діагностовано: Бригадою швидкої допомоги - «Гіпертонічна хвороба ІІ. Неускладнений гіпертонічний криз. Забій ребер справа»; лікарями Козятинської ЦРЛ - «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку»; в «Медичній карті амбулаторного хворого» запис хірурга від 20.05.2016 р. - «Забій Х-XII ребер справа. Забій правої нирки». 
		Під час судово-медичного обстеження ОСОБА_7 експертною комісією              10.04.2017 р. будь-яких тілесних ушкоджень чи їх наслідків не було виявлено.  Судово-медична експертна комісія вважає, що відсутність об`єктивних ознак тілесних ушкоджень не заперечує факт нанесення побоїв ОСОБА_7 12 травня 2016 року         (т. 1 a.c. 167-169).
		Таким чином, указані вище твердження скаржника не ґрунтуються на матеріалах провадження. 
		Також колегія суддів Верховного Суду не вбачає умотивованими доводи скаржника про допущені порушення під час проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 .
		За змістом ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. 
		З матеріалів провадження вбачається, що слідчим проведено окремо три слідчих експерименти за участю потерпілої та свідків  ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , під час яких кожен з них окремо повідомив і показав на місці відомі їм обставини вчинення кримінального правопорушення.
		У протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 210-211) дійсно відсутній її підпис окремо у пункті про роз`яснення їй прав, обов`язків і попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, однак загалом протокол підписаний потерпілою, тому колегія суддів не вбачає це істотним порушенням вимог КПК України, що може бути підставою для визнання цього доказу недопустимим.
		У протоколах слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_13  (т. 1 а. с. 212-215) містяться підписи останніх про роз`яснення відповідних прав і обов`язків та попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, а також протоколи підписані свідками в цілому. 
		Тому відсутність на даних відеозаписів вказаних слідчих експериментів усного попередження з боку слідчого вказаних осіб про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань також не може вважатися за обставин цього провадження істотним порушенням вимог КПК України. 
		Доводи скаржника у касаційній скарзі про порушення його права на захист колегія суддів також не вбачає обґрунтованими.
		Згідно з матеріалами кримінального провадження під час досудового розслідування за клопотанням ОСОБА_6 йому було призначено захисника ОСОБА_14 (т. 1 а. с. 228).
		В судовому засіданні 10 жовтня 2019 року суд прийняв відмову ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_14 і доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області призначити іншого захисника (т. 2 а. с. 75), й 20 жовтня 2019 року йому було призначено захисника ОСОБА_15 (т. 2              а. с. 79).
		В судовому засіданні 11 листопада 2019 року прийнято відмову ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_15 , і йому було призначено іншого захисника ОСОБА_16 (т. 2 а. с. 89, 93).
		В судовому засіданні 26 грудня 2019 року суд прийняв відмову ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_16 , і обвинувачений виявив бажання залучити власного захисника на умовах договору (т. 2 а. с. 108-109).
		В судовому засіданні 22 червня 2020 року ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення йому захисника, яке суд задовольнив, і йому було призначено захисника ОСОБА_17 (т. 2 а. с. 153-163).
		В судовому засіданні 31 липня 2020 року суд прийняв відмову ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_17 , і йому було призначено іншого захисника ОСОБА_18 (т. 2  а. с. 166, 171).
		В судовому засіданні 18 серпня 2021 року суд прийняв відмову ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_18 , і йому було призначено іншого захисника ОСОБА_19 (т. 2                      а.с. 217, 221)
		18 квітня 2022 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області ОСОБА_6 призначено іншого захисника ОСОБА_20 (т. 3 а. с. 34).
		Таким чином, протягом часу розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_6 неодноразово відмовлявся від послуг призначених йому захисників, і суд приймав ці відмови та призначав йому інших захисників.
		Захисник ОСОБА_20 брав участь у судових засіданнях місцевого суду підтримував позицію обвинуваченого під час розгляду справи. Також захисник був присутній під час апеляційного розгляду, висловлював доводи на підтримку апеляційної скарги сторони захисту. За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що під час розгляду кримінального провадження було допущено порушення права ОСОБА_6 на захист з указаних вище мотивів.
		Таким чином, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно й усебічно розглянути провадження і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.
		Тому, керуючись положеннями статей 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 грудня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого  - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...