Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/625/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 12.05.2025. Зареєстровано: 13.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/534/63/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025175520000048

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                     Справа№534/625/25
		Провадження №1-кп/534/63/25
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
		12 травня 2025 року       м. Горішні Плавні 
		Горішньоплавнівський міський судПолтавської області            
		у складі:головуючого судді     ОСОБА_1 ,
		за участі: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора                            ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого        ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілої     ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025175520000048 від 14.02.2025 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська, Полтавської області, громадянина України, українця, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, із середньою спеціальною освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, відомості щодо судимості:
		 
		вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.11.2024, який вступив у законну силу 23.12.2025, визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і засуджений до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		До Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.1. 13.02.2025 близько 15-ї години ОСОБА_4 перебував за адресою: м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 42, поруч з магазином «Смарт Сезон», де в цей час також перебувала ОСОБА_6 . Під час спілкування між ними виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
		Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 три удари рукою стиснутою в кулак по голові.
		Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи .
		1.2. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, зокрема, умисне легке тілесне ушкодження.
		2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		2.1. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що наніс потерпілій тілесні ушкодження внаслідок побиття.
		2.2. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_6 є його матір`ю. 
		Взимку поточного року, місяць та число вже не пам`ятає, в місті Горішні Плавні в районі міськвиконкому побив свою матір. Наносив удари рукою по обличчю. 
		Зазначив, що причиною побиття стало те, що мати не надала йому гроші на цигарки, він багато палить. 
		Зазначав, що така ситуація сталася один раз, а робить таке з матір`ю тому, що, за його переконанням, їй це подобається. 
		Стверджував, що відносини з матір`ю налагодили.
		2.3. Допитана в судовому засідання потерпіла ОСОБА_6 показала, що обвинувачений є її сином, раніше проживали разом. Протягом останніх шести років живе окремо від сина, в місті Горішні Плавні, зазначити місце проживання в присутності обвинуваченого відмовилася, щоб він не дізнався, оскільки боїться останнього. Пояснила, що причиною окремого проживання стало те, що обвинувачений над нею знущався, бив її. 
		Стверджує, що така поведінка зі сторони сина продовжується і донині. Він постійно вимагає у неї гроші.
		13 лютого поточного року обвинувачений зателефонував потерпілій з приводу надання йому грошей, зустрілися, вона надала обвинуваченому шістсот гривень, але він вимагав тисячу. Гроші вимагав на наркотичні засоби. Оскільки потерпіла відмовила в такій сумі, обвинувачений почав її бити кулаком по обличчю праворуч, штовхнув на землю, продовжив бити. Це побачили прохожі, викликали поліцію. 
		Продовжує її перехоплювати та бити, потерпіла звертається за допомогою в правоохоронні органи. 
		Повідомила, що одного разу дійсно просив вибачення, але, вважає, лише через страх кримінальної відповідальності, щоб потерпіла не свідчила проти нього.
		Зазначила, що відносини не налагодили, оскільки відношення зі сторони обвинуваченого не змінилося, подібні ситуації продовжуються. 
		2.4. Крім показань обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_6 , вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду справи, зокрема:
		2.5. Із витягу з кримінального провадження №12025175520000048 встановлено, що 14.02.2025 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення (далі  КП) з попередньою правовою кваліфікацією за ч 1 ст.125 КК України.
		2.6. Згідно з рапортом помічника чергового відділу поліції №2 м.Горішні Плавні ГУНП в Полтавській області від 13.02.2025, 13.02.2025 о 15-15 надійшло повідомлення зі служби 102 від заявниця ОСОБА_7 , яка в цей день стала очевидцем, що біля магазину «Смарт сезон» чоловік б`є жінку, зброї немає. При виїзді на місце встановлено, що ОСОБА_4 наніс декілька ударів ОСОБА_6 у праву частину обличчя та по тулубу. 
		2.7. З довідки КНП «ЛІЛ І рівня м.Горішні Плавні від 14.02.2025 №354 вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 13.02.2025 звернулася у відділення екстренної медичної допомоги з приводу травми внаслідок побиття сином ОСОБА_4 . 
		Встановлено діагноз: забій м`яких тканин, гематома правої повіки, забій м`яких тканин правої параорбітальної ділянки та волосяної частини голови. Надана медична допомога.
		2.8. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14.02.2025 №212, у гр. ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, який утворився від дії тупого предмета (не менш одного удару), можливо, і від удару рукою стиснутою в кулак, у строк і при обставинах, вказаних у постанові і підекспертною, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Це тілесне ушкодження не могло утворитися під час падіння тіла з положення стоячи як при вільному падінні, так і коли тілу було надано прискорення.
		2.9. Органом досудового розслідування 19.02.2025 проведено два слідчих експерименти за участю потерпілої ОСОБА_6 (розпочато о 14:10, закінчено о 14:50) та свідка ОСОБА_8 (із 16:25 по 17:00), що підтверджується протоколами проведення слідчого експерименту. Згідно з протоком слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 слідчим установлено, що 13.02.2025 близько 15:00 поблизу магазину «смарт сезон» потерпіла зустріла свого сина ОСОБА_9 , який почав словесно ображати її, смикати за одяг, потім наніс три удари лівою рукою стиснутою в кулак по обличчю ОСОБА_6 , у район вилиці праворуч. Після цього ОСОБА_10 штовхнув її руками в район грудей, після чого потерпіла впала на спину. Дяхтярь наніс після цього три удари лівою рукою стиснутою в кулак по тулубу в район живота та грудей. 
		2.10. Аналогічні факти стосовно механізму нанесення потерпілій тілесних ушкоджень зазначені в протоколі слідчого експерименту за участю свідка.
		2.11. Під час слідчих експериментів, зазначених у пунктах 2.9-2.10 цього вироку, складені фототаблиці, що відображають механізм нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, які досліджені судом.
		2.12. Слідчі експерименти проведені органом досудового розслідування у встановленому кримінальним-процесуальним законом порядку.
		2.13. Згідно з висновком експерта від 21.02.2025 №236, стосовно потерпілої проведено додаткову судово-медичну експертизу, за результатами якої експерт дійшов висновку, що показання потерпілої ОСОБА_6 , дані нею під час слідчого експерименту від 19.02.2025, по факту спричинення їй тілесних ушкоджень по механізму, локалізації, характеру та давності нанесених тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи.
		2.14. З висновку експерта від 21.02.2025 №237 вбачається, що покази свідка ОСОБА_8 , дані нею під час проведення слідчого експерименту від 19.02.2025 по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 по механізму, локалізації, характеру та давності нанесених тілесних ушкоджень, можуть відповідати даним отриманим при судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_6 .
		2.15. Суд наголошує, що ці докази отримані в порядку, встановленомуКПК України.
		2.16. Суд проаналізував отримані в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_11 , а також письмові доказі, досліджені під час судового розгляду, та дійшов висновку про відсутність підстав їх неврахування. Підстав визнання їх неналежними чи недопустимими учасниками провадження не наведено. Судом встановлено, що вони є переконливими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 КПК України.
		Означені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_12 є такими, що доповнюють одне одного, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми. 
		2.17. З оглядуна показанняпотерпілої,які єпослідовними таузгоджуються зіншими доказамиу справі,дані,що характеризуютьособу обвинуваченого,суд критичнооцінює показанняобвинуваченого ОСОБА_4 щодо того,що така ситуація мала разовий характер, а також, що із потерпілою налагодилися відносини. До того ж спростовуються показаннями самого обвинуваченого, які в цій частині є суперечливими (див останнє речення пункту 2.2 цього вироку).
		2.18. Зважаючи на це, суд дійшов упевненого висновку, що діяння, вчинене 13.02.2025 обвинуваченим ОСОБА_4 стосовно своєї матері дійсно мало місце, вчинене з прямим умислом, у діях обвинуваченого наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, оскільки своїми діями спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження.
		3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		3.1. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		3.2. Суд визнає обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		4. Мотиви призначення покарання
		4.1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Відповідно до ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		4.2. Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначенихст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують покарання. 
		4.3. Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення.
		4.4. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009(заява № 10249/03) де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним, та має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Також, у рішенні № 15-рп/2004Конституційний Суд України зазначив: окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		4.5. Суд дослідив дані про особу обвинуваченого та встановив, що останній на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, що підтверджено довідкою КНП «ЛІЛ І рівня м.Горішні Плавні» від 24.02.2025 №202/01-14.
		4.6. На військовому обліку в першому відділі Кременчуцького РТЦК не перебуває, не працевлаштований.
		4.7. Обвинувачений визнав свою вину. 
		Але поряд з цим суд наголошує, що в поведінці обвинуваченого під час судового провадження не вбачається ні жалкування про вчинене, ні співчуття потерпілій, яка є його матір`ю, ні бажання виправити ситуацію. Бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення судом не встановлено.
		4.7. Суд ураховує, що обвинувачений притягався до адміністративної відповідальності за вчинення стосовно своєї матері домашнього насилля. Це підтверджується постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 2.08.2024, згідно з якою ОСОБА_4 визнаний винним та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП України.
		4.8. Суд виходить із загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, ураховує наведені дані, що характеризують обвинуваченого, його ставлення до вчиненого правопорушення, що останній на шлях виправлення не став, зважає на наявність обтяжуючих обставин, зокрема вчинення правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, а також щодо особи похилого віку, відсутність пом`якшуючих обставин, та доходить висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів необхіднимі достатнімє покаранняу межахсанкції ч.1ст.125КК Україниу видігромадських робітна строк200(двісті)годин. Таке покарання відповідає конкретним обставинам вчинення кримінального правопорушення, а також особливостям особистості обвинуваченого, призначене з урахуванням його матеріального стану, відсутності доходу.
		4.9. Судом також встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21.11.2024 за ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
		4.10. Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, i ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
		4.11. Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України,у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими встаттях 71,72цього Кодексу.
		4.12. За частиною 1 статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		4.13. Частиною4статті71 ККпередбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		4.14. Аналіз наведенихвище положеньзакону даєможливість зробитивисновок,що увипадкувчинення злочинупід часіспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком.
		Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового кримінального правопорушення під час іспитового строку.
		Такий висновок міститься у постанові Першої судової палати ККС ВС від 14.09.2021 по справі №127/25037/17 (п. 18 постанови).
		4.15. У разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене в період іспитового строку, визначеного за попереднім вироком, і призначення за новим вироком такого покарання, яке на підставі ч. 3 ст. 72 КК не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, суд, керуючись статтями 71, 72, 75 КК, призначає остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком
		4.16. Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		4.17. При визначенні остаточного покарання, яке має бути більшим від призначеного раніше, слід застосувати положення ст. 72 КК України, у відповідності до якої при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення , зокрема, 4) одному дню обмеження волі відповідають вісім годингромадських робіт (п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України).
		4.18. Відтак при визначенні обвинуваченому остаточного покарання, суд застосовує правила, встановлені статтею 72 КК України, зокрема шляхом переведення призначеного покарання за цим вироком у виді 200 годин громадських робіт у більш суворий вид покарання, визначений за попереднім вироком, обмеження волі. 
		Згідно з правилами статті 72 КК України, ураховуючи співвідношення, визначене означеною нормою, 200 годин громадських робіт відповідають 25-ти дням обмеження волі.
		4.19. Таким чином ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років 25 (двадцяти п`яти) днів обмеження волі. 
		4.20. Вказане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, воно є законним (не свавільним), пропорційним, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого достатнім та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд
		5.1.Процесуальні витрати, речові докази у справі відсутні, цивільний позов не заявлявся. 
		5.2. Запобіжний захід обвинуваченому, ураховуючи вид та розмір покарання, не обирати.
		5.3. У відповідності до статті 58 Кримінально-виконавчого кодексу України строк відбування покарання обвинуваченому у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_4 на облік у виправному центрі.
		5.4. Зважаючи на викладене, керуючись ст ст.370, 373, 374 КПК України, суд, 
		 
		у х в а л и в:
		 
		1.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
		2. На підставі ч. 1 ст. 71, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, призначити  ОСОБА_4 , покарання за сукупністю вироків, повністю приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Кременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті від21.11.2024у справі№536/1702/24та призначити йому остаточне покарання у виді 2 (двох) років 25 (двадцяти п`яти) днів обмеження волі.
		3. Строк відбування покарання у виді обмеження волі обчислювати обвинуваченому з дня прибуття і постановки ОСОБА_4 на облік у відповідному виправному центрі.
		4. Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
		5. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		6. Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.
		7. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		   
		 
		      Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...