Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/29431/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 12.05.2025. Зареєстровано: 13.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2025.
Дата набрання законної сили: 12.05.2025
Номер судового провадження: К/990/19393/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		12 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа №520/29431/24
		адміністративне провадження № К/990/19393/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,
		перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №520/29431/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та дії, зобов`язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 17 березня 2016 рік по            28 лютого 2018 рік; 
		- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 17 березня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік,  - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; 
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01 березня 2018 року по            31 грудня 2019 року із урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від                 17 липня 2003 року  № 1078 в частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; 
		- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 в частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; 
		- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, за період проходження військової служби з 29 січня 2020 року по 14 травня 2020 року з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з               29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням; 
		- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня            2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29 січня 2020 року по 14 травня 2020 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на             01 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року при визначенні посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) місячного грошового забезпечення; 
		- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січень 2020 рік при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, позов задоволено частково:
		- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 17 березня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік;
		- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 17 березня  2016 рік по                   28 лютого 2018 рік, - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01 березня 2018 рік по 31 грудня 2019 рік із урахуванням вимог абзацу 4 пункту                5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
		- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 рік з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
		- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, за період проходження військової служби з 29 січня 2020 року по 14 травня 2020 року із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
		- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з             29 січня 2020 року по 14 травня 2020 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік при визначенні посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) місячного грошового забезпечення;
		- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 рік при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
		-в іншій частині позовних вимог відмовлено.
		06 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №520/29431/24.
		За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
		Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
		Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
		Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
		Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходив службу у військової частини НОМЕР_1 .
		Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) №187-ос від 14 травня 2020 року позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
		Відомостей про те, що позивач є особою, що проходила військову службу у військовому званні генерал-майора, контр-адмірала, генерал-лейтенанта, віце-адмірала, генерал-полковника, адмірала, генерала армії України,  відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв`язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
		За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
		У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного 
		Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
		З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
		Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини    НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №520/29431/24.
		Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач:  Судді:О.Р. Радишевська  В.Е. Мацедонська  О.В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...