Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 295/12996/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 13.05.2025. Зареєстровано: 13.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/295/212/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024000000000757

« ОСОБА_7». (т.2 а.с.160).
		Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31.07.2024р., було вилучено інформацію, що міститься в розпорядженні ПрАТ «ВФ Україна», яка записана на оптичний СD-R диск. (т.2 а.с.165-167).
		Згідно протоколу огляду від 31.07.2024, за інформацією ПрАТ «ВФ Україна», мобільний номер телефону ОСОБА_5 НОМЕР_14 21.05.2024р. знаходився в зоні дії базової станції у м. Одеса, вул. Давида Ойстраха, 32. (т.2 а.с.168-170).
		Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.08.2024р., було вилучено інформацію, що міститься в розпорядженні АТ «Універсал Банк». (т.2 а.с.174-177).
		Згідно протоколу огляду від 12.08.2024, за інформацією АТ «Універсал Банк», надана виписка по карті НОМЕР_7 за період з 01.01.2024 по 08.06.2024, яка належить ОСОБА_9 та перебувала у користуванні ОСОБА_5 . Згідно вказаної виписки встановлені наступні транзакції з надходження коштів на вказаний рахунок: 18.04.2024 о 10:21 год. в сумі 3905грн., найменування платника Viktoriia D Yehorova; 22.04.2024 о 22:13 год. в сумі 3978 грн., найменування платника ОСОБА_17 ; 24.05.2024 о 10:32 год. в сумі 5022 грн., найменування платника ОСОБА_18 ; 27.05.2024 об 11:21 год. в сумі 2107,52 грн. найменування платника ПУМБ; 27.05.2024 о 20:02 год. в сумі 2250 грн., найменування платника ПУМБ; 29.05.2024 о 18611 год. в сумі 3987 грн., найменування платника ПУМБ; 31.05.2024 о 19:47 год. в сумі 2010 грн., найменування платника ПУМБ. (т.2 а.с.178-192).
		Листом заступника начальника Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області щодо виконання доручення повідомлено, що транзакції від 27.05.2024, 29.05.2024, 31.05.2024 на картку ОСОБА_9 , що перебувала у користування ОСОБА_5 могли здійснюватися через Р2Р (peer-to-peer) платежі, тобто через платформу, що дозволяє здійснювати фінансові операції без осіб-посередників, що спрощує анонімізацію процесу переказу коштів, автоматично підбирає контрагента для здійснення переказу, що ускладнює відстеження їх походження та кінцевого призначення. (т.2 а.с.193-194).
		Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №304 від 07.08.2024 КНП КОР «ОПНМО» відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_5 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_5 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує. З ОСОБА_5 можуть проводитися слідчі дії та він може брати участь у судовому засіданні. Даних за алкогольну/наркотичну залежність не виявлено. (т.2 а.с.200-201).
		Згідно відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 24.04.2024, збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_13 знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . На збірному пункті здійснюються заходи щодо формування команд на відправку до інших військових формувань. Основним та пріоритетним завданням ІНФОРМАЦІЯ_20 під час відсічі збройної агресії РФ є мобілізація людських і транспортних ресурсів. Зрив виконання згаданих завдань під час дії воєнного стану на території України може нести загрозу національної безпеці та обороноздатності України. (т.2 а.с.203-204).
		Згідно відповіді командира військової частини НОМЕР_6 від 08.08.2024, військова частина НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_10 , являється місцем розташування ЗС України та інших утворень відповідно до законів України військових формувань. Військова частина НОМЕР_6 не являється розпорядником інформації щодо ідентифікації об`єкту на місцевості у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерства оборони України або іншим уповноваженими державними органам. Передача представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України вказаної інформації в умовах воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та обороноздатності. (т.2 а.с.206).
		Згідно відповіді в.о. начальника НОМЕР_15 прикордонного загону ДПС України від 26.04.2024, НОМЕР_15 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_4 ), що за адресою: АДРЕСА_4 , являється місцем розташування органу охорони державного кордону, утвореного відповідно до законодавства військового формування. Ідентифікація об`єкту на місцевості Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України та Адміністрацією ДПС України у відкритому доступі не розміщувалась. Передача представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, в умовах воєнного стану, інформації про місце розташування НОМЕР_15 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_4 ) може нести загрозу національній безпеці та обороноздатності України. (т.2 а.с.208).
		Згідно відповіді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_18 ( АДРЕСА_2 ) від 02.08.2024, ІНФОРМАЦІЯ_18, що за адресою: АДРЕСА_8, являється ІНФОРМАЦІЯ_21 та являється місцем розташування (дислокації) підрозділів ЗСУ. Ідентифікація об`єкту на місцевості є у відкритому доступі, так як являється вищим військовим навчальним закладом в структурі МОУ. Інформація яка передається стосовно ІНФОРМАЦІЯ_18 представникам країни, яка здійснює збройну агресію проти України, може нести загрозу національній безпеці та обороноздатності України. (т.2 а.с.210).
		Згідно відповіді т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 від 01.08.2024, станом на 20.03.2024 адреса: АДРЕСА_2 , був місцем розташування військових частин ЗСУ та окремої установи МОУ. Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України інформація про розташування за вказаною адресою підрозділів ЗСУ з можливістю їх ідентифікації на місцевості у відкритому доступі не розміщувалась. Передача вказаної інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, в умовах воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та обороноздатності України. (т.2 а.с.212).
		Згідно відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 від 02.08.2024, ІНФОРМАЦІЯ_22 є багатопрофільним, лікувальним, науковим та експертним закладом охорони здоров`я в системі МОУ. Будь-яка ідентифікація та його межі не розміщувались на місцевості. (т.2 а.с.214).
		Достовірність та об`єктивність вищевказаних доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає можливим покласти їх в основу ухваленого вироку.
		Дослідивши у судовому засіданні надані докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість використання інших доказів.
		Надаючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_5 , колегія суддів враховує, що державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Кваліфікуючою ознакою якої є вчинення цих дій в умовах воєнного стану.
		Термін «підривна діяльність» вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09.12.1981 № 36/103 та про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21.12.1965 № 2131 (ХХ) та інших.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду державній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними.
		Тобто, підривною слід визнавати будь-яку діяльність, у тому числі пов`язану зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом; з втручанням у внутрішню політику; зі спробою зміни території України; зі спробою знизити обороноздатність України (організація і вчинення диверсій у формі дій, спрямованих на зруйнування об`єктів, які мають важливе оборонне значення ), тощо.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України.
		При цій формі немає значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.
		Мотиви державної зради та факт заподіяння вказаної шкоди не мають значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.
		З 24 лютого 2022 року відповідним Указом Президента України введено в Україні воєнний стан, який діє по теперішній час, а тому будь-яке діяння, що є формою державної зради, буде інкримінуватися з урахуванням відповідної кваліфікуючої ознаки за ч.2 ст.111 КК України, як вчинення державної зради в умовах воєнного стану.
		Вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюється як підривна діяльність проти неї.
		Суд зауважує, що державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв`язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні.
		Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.
		Також необхідно зазначити, що формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.
		Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, настає за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, вчинену в умовах воєнного стану. Суб`єктивна сторона державної зради характеризується виною у виді прямого умислу.
		ОСОБА_5 засуджується за злочин, який віднесений до злочинів проти основ національної безпеки України. Основними доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та телеграмканали; особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам`яті тощо). 
		За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, попередньо отримавши дозвіл у слідчого судді апеляційного суду на застосування негласних слідчих розшукових заходів, на виконання відповідних доручень старшого слідчого, наданих у порядку ст. 40 КПК, оперуповноваженим співробітником із наявної переписки між ОСОБА_5 та представником РФ було зроблено скриншоти і завантажено фото і відеофайли, які є додатками до протоколів про результати НСРД і огляду, оформлених, відповідно до вимог КПК. Зазначені докази є прямими і первинними, та безпосередньо вказують на обставини вчинення ОСОБА_5 злочину. 
		Вирішуючи питання про достатність доказів та доведеність винуватості ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів виходить з того, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_5 є повнолітнім та має постійне місце проживання в місті Одеса, очевидно, що він розуміє про існування в країні з лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку із повномасштабним вторгненням регулярних збройних сил країни-агресора, часткової окупації території України, систематичних та щоденних обстрілів всієї території України, в тому числі і міста Одеси. 
		В цих умовах, починаючи з квітня 2024 ОСОБА_5 розпочав особисте спілкування з громадянином РФ ОСОБА_7 , який задля приховування своїх реальних анкетних даних використовував ім`я « ОСОБА_7 » в месенджері «Telegram», у ході якого останній запропонував ОСОБА_5 співпрацювати з ним, як з представником РФ, на що ОСОБА_5 добровільно погодився. Зі свого боку представник іноземної держави РФ достатньо чітко описав мету пошуку та призначення інформації на території України, зокрема в одній із ранніх переписок він вказував ОСОБА_5 , що його цікавлять місця розташування «бойових хлопців, що несуть небезпеку для військовослужбовців РФ», тим самим ще на початковому етапі дав зрозуміти, що йому потрібна інформація, отримання якої безпосередньо пов`язано з реальним послабленням обороноздатності та військового потенціалу України в період воєнного стану. Тим більше, що значна частина військових об`єктів, відомості про які збирав ОСОБА_5 , та інформація про місця їх розташування в місті Одеса та в місті Житомирі у відкритому доступі на місцевості не розміщувалась, а їх чітка фото або відео ідентифікація з додатковим відображенням на карті і передача представникам країни агресора може нанести реальну загрозу національній безпеці та обороноздатності України. 
		При цьому ОСОБА_5 неодноразово виявляв власну ініціативу щодо пошуку нових та актуальних військових об`єктів, які можуть зацікавити представника іноземної держави та допомогти останньому в організації підривної діяльності проти України. В той же час корисливий мотив вчинення таких дій з боку ОСОБА_5 не має значення і не впливає на правильність кваліфікації його дій як державної зради та не є підставою для звільнення від відповідальності за вчинене. 
		Так само ОСОБА_5 цілковито розумів і небезпечність та протиправність своїх дій, оскільки при виконанні завдань щодо пошуку та фотографуванню місць військових об`єктів в переписці наголошував представнику іноземної держави, що він «не хоче бути викритим», тобто вживав заходи власної безпеки та діяв приховано, таємно від сторонніх осіб, тобто дії ОСОБА_5 були повністю осмислені в своїй меті, небезпеці, ризиках та можливих наслідках.
		Таким чином, останній, виконуючи окремі злочинні завдання представників іноземної держави - держави-агресора РФ, спрямовані на перевірку інформації стосовно розташування об`єктів критичної інфраструктури, місць дислокації Сил оборони України, місць можливого зберігання та ремонту військової техніки, місць підготовки військовослужбовців ЗС України, шляхом здійснення фото та відеофіксації визначених об`єктів, у подальшому передавав отримані матеріали представникам іноземної держави - рф шляхом їх пересилання у месенджері «Telegram» користувачу на ім`я « ОСОБА_7 ».
		Крім того, колегія суддів зазначає, що зібрана та передана обвинуваченим інформація становить першочерговий розвідувальний інтерес для спрямування діяльності спецслужб РФ в умовах триваючої масштабної збройної агресії, а також могла заподіяти шкоду державній безпеці України, оскільки знижує ступінь захищеності даних об`єктів, підвищує їх диверсійну уразливість, та може бути використана противником для нанесення ракетно-бомбових ударів, і призвести до загрози життю і здоров`ю громадян.
		Колегія суддів встановила, що вказані умисні дії ОСОБА_5 були спрямовані саме на нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представникам іноземної держави - РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Таким чином, колегія суддів вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 111 КК України - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом надання представнику іноземної держави - РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану. 
		Призначаючи міру покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України, вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, є особою молодого віку, із середньою освітою, не одружений, дітей не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.
		За таких даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують та відсутністю обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, а також з урахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому єдиноможливий і передбачений санкцією ч.2 ст.111 КК України вид строкового покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. 
		Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, і цілком відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.
		При цьому колегія суддів, з урахуванням його щирого каяття у вчиненому та активного сприяння у розкритті кримінального правопорушення, попри наявність молодого віку обвинуваченого, зважає також на суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення у період дії воєнного стану проти основ національної безпеки України та в умовах тривалої збройної агресії і тимчасової окупації значної частини території України, та не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КК України. Крім цього для застосування статті 69 КК України необхідним є наявність кількох, тобто не менше двох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. 
		Більш того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, поведінкою особи під час вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи. У своїй сукупності такі обставини повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		Водночас щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення в даній конкретній справі не можуть вважатися двома різними та суттєво відмінним пом`якшувальними обставинами, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. А тому судом не встановлено достатньої кількості та якості пом`якшувальних вину обставин, що дозволило б призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено законом.
		З протоколу затримання вбачається, що ОСОБА_5 було затримано 03.06.2024 року в порядку ст.208 КПК України.
		Також ОСОБА_5 , відповідно до частини 5 статті 72 КК України, підлягає зарахуванню у строк покарання весь період попереднього ув`язнення з 03.06.2024 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили. 
		Цивільний позов не заявлявся. 
		 
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.06.2024 по день набрання вироком законної сили, відповідно ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2024, на мобільний телефон марки «Nokia G11», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 синього кольору у чохлі чорного кольору, скасувати.
		Речові докази: 
		мобільний телефон марки «Nokia G11», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 синього кольору у чохлі чорного кольору - конфіскувати; 
		банківську картку АТ «Універсал Банк» («Monobank») № НОМЕР_7 - знищити;
		квиток на автобус «Autolux» №22611901 на ім`я пасажира « ОСОБА_5 » -залишити в матеріалах кримінальної справи.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		       Головуючий-суддя                                                                  ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		       Судді                                                                                    ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...