Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/9583/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 13.05.2025. Зареєстровано: 13.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/199/190/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023052770000259

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/9583/24
		(1-кп/199/190/25) 
		ВИРОК 
		іменем України
		13 травня 2025 року                   місто Дніпро
		       Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
		       головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		       секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12023052770000259 від 24.03.2023 відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малоянисоль Володарського району Донецької області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia) вказане кримінальне провадження, яке здійснювалося в режимі дистанційного судового провадження 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації ОСОБА_6 , а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимог п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 години 12.08.2024 строком на 90 діб.
		24.02.2022 на виконання наказу керівництва російської федерації, військовослужбовці збройних сил російської федерації із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через Державний кордон України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, об`єкти критичної інфраструктури, житлові масиви, інші об`єкти, чим вчинили дії направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, та здійснили окупацію частини території України, в тому числі Маріупольського району Донецької області, яка продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
		Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою територією України.
		В порушення порядку, встановленого Конституцією України, міжнародними договорами та нормативно-правовими актами України, на тимчасово окупованій території Маріупольського району Донецької області, яка є невід`ємною складовою частиною території України, незаконно створено «Тополинскую сельскую администрацию», яка функціонує за адресою: вул. Шкільна, 5, с. Тополине Нікольської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області. Зазначена адміністрація підпорядкована, керована та фінансована російською федерацією, і функціонально відповідальна за управління частиною тимчасово окупованої території України. 
		При цьому, представники підконтрольних російською федерацією самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території Маріупольського району Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.
		Водночас ОСОБА_3 в умовах коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 17, 19 Конституції України, зрадив українській державі та всьому Українському народові, добровільно, будучи громадянином України, вчинив дії колабораційної діяльності за наступних обставин.
		ОСОБА_3 , знаходячись на території тимчасово окупованого с. Тополине Нікольської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, не пізніше 30.11.2022, більш точний час не встановлено, усвідомлюючи загальновідомий факт здійснення відкритої збройної агресії російської федерації проти України, яка розпочалась 24.02.2022, маючи умисел на допомогу державі-агресору та її незаконним органам влади, створеним на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційній адміністрації, діючи умисно, за власною ініціативою, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, усвідомлюючи факт невизнання російською федерацією державного суверенітету України, що поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, в порушення порядку встановленого Конституцією України, міжнародними договорами та нормативно-правовими актами України, добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме посаду «главы Тополинской сельской администрации», яка функціонує за адресою: вул. Шкільна, 5, с. Тополине Нікольської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області.
		ОСОБА_3 , займаючи вищевказану посаду, відповідно до п. 2.4. «временного (типового) положения о местных администрациях донецкой народной республики», затвердженого «указом главы донецкой народной республики от 19.01.2015 № 13» виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції щодо формування, розвитку та функціонування незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема: організовує та керує діяльністю адміністрації; в межах своєї компетенції призначає та звільняє з посади співробітників адміністрації в порядку, що не суперечить діючому законодавству; застосовує до вищезазначених осіб заохочення, притягує їх до дисциплінарної відповідальності; в межах своєї компетенції організовує формування та затверджує місцевий бюджет і звіти про його виконання; розпоряджається фінансовими ресурсами згідно із затвердженим бюджетом; надає подання відповідним органам про створення, реорганізацію та ліквідацію муніципальних підприємств, муніципальних організацій і закладів, визначає мету, умови та порядок їх діяльності, затверджує статути, здійснює контроль зі їх діяльністю, затверджує пропозиції щодо оптимізації використання коштів муніципальних підприємств; в межах своєї компетенції призначає та звільняє з посад керівників комунальних (муніципальних) підприємств і закладів, створених адміністрацією (в тому числі раніше створених органами місцевого самоврядування); затверджує в межах своєї компетенції програми та щорічно проводить оцінку ефективності їх реалізації. 
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч.1 ст.7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України був сповіщений про час та місце розгляду кримінального провадження шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем його реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті суду та на офіційному Офісу Генерального прокурора, однак ОСОБА_3 в судові засідання не з`явився.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим постановою прокурора Маріупольської окружної прокуратури від 16.10.2024 (т. 2, а.к.п. 222-224) підозрюваного ОСОБА_3 було оголошено у регіональний, державний, міждержавний та міжнародний розшук, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (т. 3, а.к.п. 10-12) та ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2024 призначено до спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia), та відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого (т. 1, а.к.п. 38-39).
		ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України був сповіщений про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем його реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак в судове засідання не з`явився.
		 
		Попри неявку обвинуваченого ОСОБА_3 до суду, вина останнього у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.
		 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_7  пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_3 вона познайомилася у 2013 році, коли працювала у відділі Нікольського району ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 на той час був старостою Тополинської сільської ради Нікольського району Донецької області. Стосунки у них були робочі, вони разом співпрацювали, робили звіти. Їй відомо, що після повномасштабного вторгнення рф на територію України, ОСОБА_3 залишився в с. Тополине Нікольської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, а вона 22.02.2022 виїхала з окупованої території. З часом через засоби масової інформації, а саме: телеграм-канали «Заря приазовья», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ОСОБА_8 глава Володарского муниципального округа», вона неоднаразово бачила, що ОСОБА_3 добровільно зайняв посаду голови Тополинської сільської адміністрації тільки під окупаційною владою, а також бачила його на фотокартках, як останній сидів разом із так званим головою днр на засіданнях та періодично приймає участь у нарадах. Під час досудового розслідування у слідчого їй були надані зображення, серед яких вона чітко впізнала ОСОБА_3 , описавши його зовнішність. Які були політичні погляди у ОСОБА_3 до повномасштабного вторгнення рф на територію України їй не відомо. Чому ОСОБА_3 вирішив обійняти посаду голови сільської адміністрації, вона не знає. Вважає, що даний факт стався без примусу, оскільки ті люди, котрі хотіли виїхати з окупованих територій цим скористалися. Де наразі перебуває ОСОБА_3 вона не знає, так як з моменту її виїзду з окупованої території, вона із ним більше не спілкувалася та стосунків не підтримує. 
		 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_9  пояснила, що ОСОБА_3 вона знає з 2018 року. На той час вона займала посаду заступника сільського голови Новокраснівської сільської громади, а він був головою Тополинської сільської ради, а з 2020 року ОСОБА_3 обіймав посаду старости Тополинського Старостинського округу. Під час повномасштабного вторгнення військами рф на територію України, вона 15.03.2022 виїхала з окупованої території, а ОСОБА_3 залишився в селі та перейшов на сторону окупаційної влади днр, і почав працювати на неї, обійнявши посаду голови Тополинської сільської адміністрації під окупаційною владою. З відкритих джерел засобів масової інформації, а саме: телеграм-канал «Маріуполь супротив» вона побачила фотокартку з ОСОБА_3 , який вже працював на окупаційний режим, він активно приймав участь у проведенні апаратної наради при голові адміністрації Володарського району т.з. днр. В ході досудового розслідування її допитував слідчий, де за фотокарткою вона впізнала ОСОБА_3 , з яким тривалий час не спілкувалась. 
		 
		Відповідно до акту огляду з фотокартками до нього від 24.03.2023, переглянутими та дослідженими у судовому засіданні, був проведений огляд публікації, виявленої при моніторингу всесвітньої мережі Інтернет через браузер «Chrome» з пошуковою системою «Google» та введено пошукові координати https://t.me/uzvinkevich sv/225, в результаті якого встановлено наявність однієї публікації (мовою оригіналу): «Сегодня первый заместитель главы администрации района провел еженедельное аппаратное совещание с начальниками структурных подразделений администрации Володарского района…», де в ході даної наради були проведені підсумки роботи за минулий тиждень, з подальшим розглядом діючої ситуації в районі, визначивши першочергові задачі, де голови сільських адміністрацій оголосили проблеми, з котрими вони стикаються у своїй роботі на місцях, обговоривши їх шляхи вирішення. Також переглядом властивостей зазначеної публікації встановлено, що її опубліковано на веб-ресурсі «Телеграм», на каналі « ОСОБА_8 », глава Володарської районної адміністарції днр» 14.02.2023. При відкритті вказаної публікації (фото № 3) встановлено, що в залі адміністрації присутні 20 осіб, серед яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду голови Тополинської сільської адміністарції Нікольського (Володарського) району т.з. днр від окупаційної влади. Дана публікація має ще два фотозображення та текст. Фотозображеннями зафіксовано, що засідання проходить в залі адміністрації, в якій присутня символіка країни агресора, а саме: прапор рф та прапор т.з. днр (т. 2, а.к.п. 9-11).
		 
		Згідно з актом огляду з фотозображенням до нього від 24.03.2023, переглянутими та дослідженими у судовому засіданні, був проведений огляд сторінки в мережі Інтернет через браузер «Chrome» з пошукової системи «Google» за допомогою розширення VPN, введено пошукові координати htpp:/egrul.nalog.ru/index.html. В результаті пошуку встановлено наявність сайту (мовою оригіналу): «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП в электронном виде». Згідно запиту (мовою оригіналу): «Тополинская сельская администрация» «93-Донецкая народная республика». Згідно реквізитів із єдиного державного реєстру юридичних осіб від 02.03.2023, керівник Тополинської сільської адміністрації т.з днр є ОСОБА_3 . Даний документ має відтиск електронного підпису із написом (мовою оригіналу): «Владелец: МИ ФНС России по ЦОД» (т. 2, а.к.п. 12-18).
		 
		Відповідно до протоколу огляду з фото-таблицею до нього та відеозаписом переглянутий та досліджений у судовому засіданні від 24.03.2023, переглянуто публікацію в телеграм-каналі (мовою оригіналу) « ОСОБА_8 , глава администрации Володарского района» від 14.02.2023, яка розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дана публікація має три фото файли та пост від ними, текст якого відображений на російській мові про те, що перший заступник голови адміністрації району ОСОБА_10 провів тижневу апаратну нараду з керівниками структурних підрозділів адміністрації Володарського району, територіальних підрозділів міністерств та відомств днр. На даній нараді були проведені підсумки роботи за минулий тиждень, розглядали поточну ситуацію в районі, вирішували першочергові задачі. Голови сільських та селищних адміністрацій вказали проблеми, з котрими стикаються у своїй роботі на місцях, обговорювали шляхи їх вирішення. Згідно фотозображення убачається, що нарада проводиться в приміщенні невстановленої актової зали, в якому перебувають чоловіки та жінки різного віку. На фотокартці № 3, а саме на останньому ряді правої половини сидить голова Тополинської сільської адміністрації Нікольського (Володарського-назва яку використовують окупаційні війська рф) району т.з. днр ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий після окупації активно співпрацював з окупантами. ОСОБА_3 одягнутий у светр та куртку темного кольору, сорочка світлого кольору, має окуляри, очі темного кольору з коротким сивим волоссям, (т. 2, а.к.п. 19-27).
		 
		Згідно з протоколом огляду мережі Інтернет від 26.05.2023, було оглянуто сайт (мовою оригіналу) «федеральной налоговой служби рф», а саме інформація, що розміщена за посиланням:  ІНФОРМАЦІЯ_4 , де міститься електронний документ з російською назвою «Выписка из Единого государственного реестра юридических лиц» від 13.04.2023 № ЮЭ9965-23-51998889. Даний документ має відображення того, що ОСОБА_3 є тією особою, котра має право без довіреності діяти від імені юридичної особи перебуваючи на посаді керівника юридичної особи «Тополинская сельская администрация» т.з. днр. Даний документ має відтиск електронного підпису із написом (мовою оригіналу): «Владелец: МИ ФНС России по ЦОД» (т. 2, а.к.п. 42-48).
		 
		З протоколів огляду від 21.09.2024, 28.09.2024 слідує, що за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 переглянуто інформацію, яка розміщена у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 . Безпосереднім об`єктом огляду є публікація, котра опублікована 27.04.2023, де вказано, що т.з. «заступник голови адміністрації району» прийняла участь із громадянами с. Октябрське. На даному заходів також був присутній т.з. «голова Тополинської сільської адміністрації» ОСОБА_3 . Мешканці села цікавились, коли буде курсувати рейсовий автобус, на що отримали відповідь про те, що маршрут розробляється та найближчим часом буде запущено ще один рейс. Активно обговорювали питання про: відкриття продуктового магазину в селі; відсутність Інтернету; вуличне освітлення; переоформлення пенсій. На всі питання надано роз`яснення. Зауваження та пропозиції прийнято до уваги. Під час перегляду вказаного відеопосилання свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 кожна окремо пояснили, що у пості, який розміщено на зазначеній інтернет-сторінці присутній мешканець с. Тополине Маріупольського району Донецької області - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрого вони впізнали за характерними рисами обличчя, формою носа та очей. ОСОБА_3 вони знають, були знайомими, так як працювали у Нікольській селищній раді Маріупольського району Донецької області. Разом із тим, дружніх стосунків свідки із ним не підтримували. 
		Також за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було проведено огляд телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . Оглядом публікації встановлено що її додано 17.11.2023 о 17:58 годині, котра містить один відеозапис тривалістю 15 секунд та текст наступного змісту (мовою оригіналу): «Глава администрации Володарского района провел встречу с жителями села Октябрьское». Останній поінформував громадян про соціальну-економічну ситуацію в т.з. республіці, виконаних і запланованих заходів по благоустрою території Володарського муніципального округу, в тому числі за допомогою регіона-шефа Липецької області. Зустріч проходила у форматі діалогу, де також був присутнім голова Тополинської сільської адміністрації ОСОБА_3 і представник мчс росії по днр, котрий розповів громадянам про дотримання правил пожежної безпеки в побуті та в осінньо-зимовий період» (т. 2, а.к.п. 73-77, а.к.п. 81-85). 
		 
		Відповідно до протоколу огляду та відеозаписом від 18.09.2024 переглянутими та дослідженими в судовому засіданні, було оглянуто телеграм-канал під назвою (мовою оригіналу): «Администрация Володарского муниципального округа» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . Оглядом публікації встановлено, що її додано 25.01.2025 о 12:52 годині, публікація містить два фотознімки та текст (мовою оригіналу) «Глава администрации Володарского района провел встречу с жителями села Октябрьское…». Даний текст має опис про продуктивну зустріч в ході якої говорили про різне, активно спілкувалися про проблеми з якими стикаються мешканці села, а також оговорили конкретні питання, які виникали у громадян: стан доріг, вуличне освітлення, питання охорони здоров`я, перерахунок пенсій та якісне обслуговування населення. В діалозі з мешканцями також приймав участь ОСОБА_11 (мовою оригіналу) «глава Тополинской сельской администрации» (т. 2, а.к.п. 97-104).
		 
		Згідно з протоколом огляду та відеозаписом від 18.09.2024 переглянутими та дослідженими в судовому засіданні, було оглянуто телеграм-канал під назвою (мовою оригіналу): «Администрация Володарского муниципального округа» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . Оглядом публікації встановлено, що її додано 17.11.2023 о 17:58 годині, публікація містить один відеозапис тривалістю 15 секунд та текст мовою оригіналу: «Глава администрации Володарского района провел встречу с жителями села Октябрьское…», де останнім було поінформовано громадянам про соціальну-економічну ситуацію в т.зв. республіці, виконання запланованих робіт та заходів по благоустрою території Володарського муніципального округу, в тому числі за допомогою регіона-шефа Липецької області. Зустріч відбувалася у форматі діалогу, під час якої також був присутнім ОСОБА_3 , перебуваючи в статусі голови Тополинської сільської адміністрації (т. 2, а.к.п. 106-113).
		 
		Як слідує з протоколу огляду та відеозаписом від 18.09.2024 переглянутими та дослідженими в судовому засіданні, було оглянуто телеграм-канал під назвою (мовою оригіналу): «Администрация Володарского муниципального округа» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . Публікація містить два фотознімки та текст мовою оригіналу: «Сегодня заместитель главы администрации района принял участие в сходе граждан с. Октябрьское…». На вказаній зустрічі був присутнім голова Тополинської сільської адміністрації ОСОБА_3 , де вирішувалися наступні питання: курсування рейсового автобусу, відкриття продуктового магазину, відсутність Інтернету, вуличного освітлення, переоформлення пенсій, з подальшим наданням відповідей. (т. 2, а.к.п. 115-122).
		 
		Відповідно до протоколу огляду та відеозаписом від 19.09.2024 переглянутими та дослідженими в судовому засіданні, було оглянуто телеграм-канал під назвою (мовою оригіналу): «Администрация Володарского муниципального округа» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . Публікація містить один фотознімок та текст мовою оригіналу: «Сегодня, 6 октября, состоялся сход граждан с. Шевченко Тополинской сельской администрации…». На вказаній зустрічі були присутні перший заступник голови адміністрації Володарського району та голова Тополинської сільської адміністрації ОСОБА_3 . Серед проблемних питань обговорювалося: відновлення руху рейсових автобусів; відкриття поштового відділення в с. Шевченко; якість мобільного зв`язку та Інтернету; ремонт доріг; вивіз сміття та прибирання територій кладовища; забезпечення вугіллям пільгової категорії населення; благоустрій підходів до джерел питної води. Всі питання були прийняті до роботи та надані доручення для їх виконання уповноваженим осіб (т. 2, а.к.п. 124-130).
		 
		Згідно з протоколом огляду та відеозаписом від 19.09.2024 переглянутими та дослідженими в судовому засіданні, було оглянуто Інтернет-сторінку під назвою (мовою оригіналу) «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП» за посиланням https://egrul.nalog.ru/index.html. Оглядом даного документу встановлено, що він складається з шести сторінок, має назву (мовою оригіналу) «Выписка из Единого государственного реестра юридических лиц» з датою 19.09.2024 та номер «ЮЭ9965-24-127696549», в полі ОГРН наявний числовий код «1229300137175», в полі «Полное наименование на русском языке» зазначено «тополинская сельская администрация».
		В полі адреси юридичної особи вказано (мовою оригіналу): «287050, донецкая народная республика, м.о. володарский, с. Тополиное, ул. Школьная, д.в5».
		В полі прізвище ім`я по-батькові зазначено (мовою оригіналу): « ОСОБА_12 », у полі посада вказано (мовою оригіналу): «председатель ликвидационной комиссии», в полі (мовою оригіналу) «ГРН и дата внесения в ЕГРЮЛ» - 25.04.2024 (т. 2, а.к.п. 132-144).
		 
		Як слідує з протоколу огляду та відеозаписом від 19.09.2024 переглянутими та дослідженими в судовому засіданні, було оглянуто Інтернет-сторінку під назвою (мовою оригіналу) «Администрация Володарского района» за посиланням https://volodarskoeadm.ru. Оглядом встановлено, що сторінці міститься наступна інформація (мовою оригіналу): «Тополинская сельская администрация. Адрес: 287050, село Тополиное, улица Школьная, 5. E-mail: topolika.admi@mail.ru. Глава администрации - ОСОБА_12 . График личного приема: каждый понедельник с 08:30 до 10:30» (т. 2, а.к.п. 146-150).
		 
		Відповідно до протоколу огляду та відеозаписом переглянутими та дослідженими в судовому засіданні від 26.09.2024, було оглянуто Інтернет-сторінку за посиланням htpp://gisnpa-dnr.ru/npa/0001-13-20150119/. На вказаній сторінці наявний документ з наступними реквізитами (мовою оригіналу): «глава донецкой народной республики, указ, 19.01.2015, № 13, О принятии временного (типового) положений о местных администрациях Донецкой Народной Республики».
		Оглядом даного електронного документу встановлено, що він складається з 12 сторінок. В розділі 2 цього документу є напис (мовою оригіналу): «Структура местных администраций», а саме у п. 2.1. зазначено (мовою оригіналу): «Высшим должностным лицом местной администрации является глава администрации, который представляет местную администрацию в органах законодательной, исполнительной и судебной власти днр, а также других учреждениях и организациях днр и несет персональную ответственность за выполнение возложенных на администрацию основных задач и функций», з детальним описом у п. 2.4. вищевказаного розділу організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (т. 2, а.к.п. 155-174).
		 
		Згідно з листом голови Нікольської селищної ради Донецької області №1/02/1557/10-24 від 02.10.2024 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у трудових відносинах з Нікольською селищною радою Маріупольського району Донецької області з грудня 2020 року по 24.03.2022 на посаді старости сіл Тополине, Криничне, Первомайське, Перемога, Шевченко. Станом на 24.02.2024 ОСОБА_3 входив до складу виконавчого комітету Нікольської селищної ради. В результаті повномасштабної агресії рф проти України і неможливістю виконувати посадові обов`язки, 24.03.2022 розпорядженням селищного голови 2-од від 24.03.2022 з ОСОБА_3 було призупинено дію трудового договору (т. 2, а.к.п. 186).
		 
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
		Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.
		При кваліфікації злочинів за ст. 111-1 КК України державою-агресором наразі вважається рф. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.
		Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 , яка будучи громадянином України, перебуваючи на території с. Тополине Нікольського району Донецької області, добровільно зайняв посаду т.зв. голови Тополинської сільської адміністрації, та перебуваючи на вказаній посаді вчиняв дії, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій держави-агресора у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території,складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		Обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлював факт збройної агресії з боку рф та окупації території України, яка розпочалась приблизно о 04:00 годині 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, тому реалізуючи свій злочинний умисел, пішов на співпрацю з окупаційними військами рф та представниками так званої «днр». При цьому характер його дій, їх послідовність та тривалість свідчить про невимушеність поведінки ОСОБА_3 , відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій та відповідно добровільності зайняття ним посади в органах влади під окупаційним режимом в тимчасово окупованому с. Тополине Нікольського району Донецької області.
		Судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження. 
		Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п.253).
		Аналіз вищенаведених показів свідків та досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в суді у скоєнні злочинних дій, зазначених у вироку, доведена повністю. 
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і правильної кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як таких, що виразилися у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		 
		Положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).
		Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 статті 87 КПК України та не є виключними.
		У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 Верховний Суд зазначив, що норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
		Крім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.
		Доводи сторони захисту під час судових дебатів про відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 в добровільному зайнятті посади «главы Тополинской сельской администрации» та ухвалення відносно останнього виправдувального вироку, то на думку суду вони є неспроможними з огляду на наступне.
		У ряді складів кримінальних правопорушень, у тому числі, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).
		Наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема дослідженими судом фото та відеоматеріалами, здобутими в результаті оглядів мережі Інтернет, уповноваженими на це суб`єктами досудового розслідування, установлено зображення ОСОБА_3 , який в приміщенні державної установи с. Тополине, активно приймає участь у зборах з окупаційним режимом, обговорює заплановані роботи та заходи по благоустрою території т.з Володарського муніципального округу, в тому числі за допомогою регіона-шефа Липецької області. Також згідно з (мовою оригіналу): «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП в электронном виде»: «Тополинская сельская администрация» «93-Донецкая народная республика» із єдиного державного реєстру юридичних осіб від 02.03.2023 слідує, що керівником Тополинської сільської адміністрації т.з днр є ОСОБА_3 , який підтвердив свої наміри працювати при окупаційній владі так званої «днр», що також було підтверджено свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в ході судового розгляду, які пояснили, що ОСОБА_3 з моменту окупації с. Тополине Нікольської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області добровільно почав співпрацювати з окупаційною владою саме під окупаційним режимом. Щодо показів свідка ОСОБА_9 в частині особистості ОСОБА_3 , то ці свідчення надані свідком, лише характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 як людину. 
		На переконання суду зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій, що не було спростовано стороною захисту та доказів протилежного не надано. 
		Крім того, суд зауважує, що окупація с. Тополине Нікольської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_3 , будучи громадянином України, освіченою особою, який раніше займав керівні посади, маючи достатній рівень спеціальних знань, достовірно знаючи, що 24.02.2022 було повномасштабне вторгнення російських військ на території України, добровільно зайняв посаду так званого «главы Тополинской сель ской администрации» (мова оригіналу), очевидно усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
		Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій. 
		Лише самого факту добровільного зайняття громадянином України однієї із таких посад достатньо для кваліфікації відповідних дій за частиною 5 ст. 111-1 КК України. Адже суспільна небезпечність їх є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом.
		В матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 , вчиняючи вказані дії, діяв не добровільно, виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді незаконного органу, під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала його чи охоронюваним законом правам його рідних, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		Акціонерним Товариством «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022.
		Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення Акціонерним Товариством «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.
		Попри неявку обвинуваченого ОСОБА_3 до суду, вина останнього у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 , повідомлення про підозру останньому 04.10.2024 (т. 2, а.к.п. 187-191) були надруковані в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 203, де розміщено наступні відомості: ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ Громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, у кримінальному провадженні № 12023052770000259 від 24.03.2023 повідомляється про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора (колабораційна діяльність). Повний текст повідомлення про підозру розміщено на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» за посиланням: http://gp.gov.ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-ta-povistka-pro-viklik-do-sudu-galli-kg-na-09102024 (т. 2, а.к.п. 206). 
		Повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, а саме: у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 221 (7881) від 31.10.2024, chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2024-10-30/221_31.10.2024r.pdf, розміщено: ПОВІДОМЛЕННЯ про постановлення ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_3 . Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2024 у справі № 201/13167/24 надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12023052770000259 від 24.03.2023 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Повний текст ухвали розміщено на вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» за посиланням: https://www.gp.gov.ua/ua/categories/povistki-proviklik-ta-vidomosti-pro-zdijsnennya-specialnogodosudovogo-rozsliduvannya. (т. 3, а.к.п. 17).
		Відповідно до протоколу про надання доступу до матерів досудового розслідування за № 12023052770000259 від 24.03.2023 (т. 3, а.к.п. 60-63) захиснику ОСОБА_5 , який згідно доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 08.10.2024 № 003-040010896 у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст.46, 48, ч. 3 ст. 49, ст.52 КПК України, забезпечив безоплатну вторинну правову допомогу підозрюваному ОСОБА_3 (т. 2, а.к.п. 210). 
		Будь-яких клопотань від обвинуваченого ОСОБА_3 на адресу суду не надходили.
		Під час досудового розслідування на підставі постанови прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області від 16.10.2024 підозрюваного ОСОБА_3 було оголошено у регіональний, державний, міждержавний та міжнародний розшук, оскільки останній переховувався від органу досудового розслідування (т. 2, а.к.п. 222-224).
		Як слідує з ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (т. 3, а.к.п. 10-12).
		З вищевказаного слідує, що органом досудового розслідування вживалося всіх можливих, передбачених вимогами КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_3 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		Захисником ОСОБА_5 після постановлення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України, реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) сторона захисту, яка отримувала необхідні процесуальні документи, ознайомилася з матеріалами кримінального провадження.
		Крім того, відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.12.2024 здійснювалось спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , в судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_5 , який був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування (т. 1, а.к.п. 38-39).
		Під час здійснення спеціального судового провадження судом вживалися заходи про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 для забезпечення його доступу до правосуддя, який у кожне судове засідання викликався у порядку ст. 323 КПК України шляхом розміщення публікацій оголошень про виклик обвинуваченого у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр», на веб-сайті «Судова влада України», на офіційному веб-сайті «Офісу Генерального прокурора» та шляхом направлення судових повісток про виклик обвинуваченого за останнім відомим місцем його реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 (т.1, а.к.п. 22, 23, 25, 29, 30, 32, 36, 38, 82, 90, 97, 98, 107, 111, 112, 126, 130, 131, 135, 139, 149, 153, 154, 155, 160, 161-162).
		Захисник ОСОБА_5 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого ОСОБА_3 , приймав участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступав у судових дебатах та заперечував проти обвинувачення.
		Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 був була поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченого, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 належної правової процедури в контексті приписів вимог ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		Отже, на переконання суду, обвинувачення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 , викладене в обвинувальному акті в своїй сукупності надало суду повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, що, у свою чергу, надало у подальшому суду можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Таким чином, суд вважає, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення надала суду можливість поставити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 , про порушення норм кримінального, кримінально-процесуального законодавства України, суд належним чином перевірив та встановив, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 .
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України зроблено з дотриманням вимог КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до норм Закону.
		При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) згідно з якою ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку та не викликають у суду сумнівів.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення. 
		Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.09.2005), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, який вчинено проти основ національної безпеки України, в тяжкий для країни час, в умовах воєнного стану, повномасштабного вторгнення держави агресора, громадянином України, поважний вік ОСОБА_3 , який раніше не судимий.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення з використанням воєнного стану.
		Суд зазначає, що орган влади володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов`язаний з іншими її частинами, в той час як обвинувачений ОСОБА_3 добровільно зайняв посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та перебуває в особливих правовідносинах з державою агресором - росією, котра намагається змінити етнічний склад населення українців і будь-яким чином вплинути на формування нової ідентичності на окупованих територіях.
		Також, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, вчинення дій, спрямованих на виконання відповідних організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в тому числі намагання інтегрувати захоплені території різними способами (затвердження нормативно-правових актів, які дозволяють привласнювати та незаконно використовувати нерухоме майно; запровадження обов`язкового медичного страхування та дотацій із держбюджету рф в окупаційних адміністраціях захоплених регіонів). 
		Отже, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснював дії, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що основне покарання ОСОБА_3  повинно відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й повинно сприяти виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
		Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.01.2024 по справі № 183/184/23.
		При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 по справі № 753/18479/16-к (провадження № 51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 по справі № 171/869/21 (провадження № 51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, позицію захисника, особу самого обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання виключно у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст.111-1 КК України з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. 
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009).
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
		Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
		Вищевказане призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3  у виді тримання під вартою (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної слід залишити без змін.
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25.10.2024, яке належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_3 , з огляду на призначення йому додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного йому на праві власності майна, слід залишити чинним до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації всього належного йому на праві власності майна.
		Процесуальні витрати і речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на 12 (дванадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_3  обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25.10.2024 на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 
		- автомобіль марки «FORD FOCUS», державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2017, колір сірий, кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 30.04.2021;
		- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2203953014217, площа - 0,007 га, кадастровий номер - 1421787000:01:000:0180;
		- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 812321014217, площа - 0,0915 га, кадастровий номер - 1421784400:05:000:0757;
		- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 812296114217, площа - 0,676 га, кадастровий номер - 1421784400:05:000:0437;
		- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 812237914217, площа - 6,5521 га, кадастровий номер - 1421784400:05:000:0118;
		- 1/4 частки квартири, реєстраційний номер майна - 20925168, загальна площа - 66,2 кв. м, адреса розташування: АДРЕСА_2 ;
		- банківські рахунки в АТ «Ощадбанк»:
		- НОМЕР_4 ;
		- НОМЕР_5 , шляхом позбавлення його права відчуження та розпорядження у будь-який спосіб (перереєстрація, продаж, дарування, міна, зняття, оплата, переведення, тощо) та/або вчинення перелічених дій іншими особами за його дорученням (довіреністю, тощо) - залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації всього належного обвинуваченому на праві власності майна.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		 
		Суддя:                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...