Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/3862/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано судом: 13.05.2025. Зареєстровано: 13.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2025.

Номер судового провадження: 2/202/758/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 199/3862/24
		Провадження № 2/202/758/2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2025 року                    м. Дніпро
		Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі гідності та ділової репутації, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації в якому просить суд зобов`язати відповідача видалити відео, яке принижує її ділову репутацію та розмістити на тій же сторінці в Інстаграм відео що спростовує усі упередження, озвучені щодо її закладу « Монтана» на сторінці «Шашличний вайб», стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 100000,00 гривень.
		В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є власником кавёярні « ОСОБА_3 ». Заклад розташований в одній орендовані будівлі з належним відповідачу закладом харчування «Шашличний вайб». 17.05.2024 року позивачка виявила в Інстаграм на сторінці «Шашличний вайб», що відповідачка 22.06.2023 року розмістила на своїй сторінці у відгуках відео у якому невідома особа веде внутрішнє спостереження за її кавярнею « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ганебно висловлюється про її заклад. Позивачка звернулась до відповідача про видалення цього відеоролику з сторінки Інстаграм відповідача, але ж вона відмовила, зауваживши що це просто відгук сторонньої особи про її заклад і паралельно вислів про «Монтану» до чого вона жодного відношення не має.
		Вважає, що діями відповідача була принижена її ділова репутація і враховуючи триваючий час розміщення , вважає що їй завдана моральна шкода яку вона оцінює в 100000 грн.
		18 липня 2024 року справа надійшла до суду за підсудністю на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.06.2024 року.
		Ухвалою судді від 19 липня 2024 позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків. 
		Ухвалою від 31.07.2024 року відкрито провадження по цивільній справі, розгляд справи призначено проводити в порядкуспрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		01.10.2024 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому сторона відповідача проти задоволення позову заперечувала . Заперечення обґрунтовані тим, що відповдачка не вчиняла дій, які б підривали ділову репутацію закладу «Монтана». Пояснила, що 09.06.2023 року відповідачка відкрила власний заклад харчування «Шашличний вайб» і щоб прорекламувати свій заклад відкрила сторінку в Інстаграм . В мессенджері «Телеграм» на пабліку «Дніпро .Відгуки про заклади» вона знайшла відеоролик з позитивним відгуком про свій заклад, і скопіювала його в свій Інстаграм. Зазначає, що вона не є автором відеороліку . По своїй суті у відео стороння особа висловлює своє враження від відвідування обох закладів, своє оціночне судження про якість наданих послуг. Посилачись на ст..30 Закону « Про інформацію» звертає увагу, що оціночні судження не можуть бути предметом притягнення до відповідальності . Якщо сбёєктивне судження висловлене в брутальній формі , то відповідати має та особа,яка в таким чином та в такий спосіб висловила думку або оцінку. Кочарян в такому випадку не є належним відповідачем. Спростуванню підлягають відомості ,які не відповідають дійсності та принижують їх честь і гідність . Зобовёязання спростування , вибачення може суперечити свободі вираження поглядів. Просили відмовити в задоволенні позову.
		01.10.2024 року до суду надійшли заперечення на відзив від позивача, в якому вона зазначила по сумі, що відповідно до ст163 ККУ відбулось незаконне здобування.використовування ,використання та поширення зображень ,при тому що позивач не давала дозволу на відео земку та використання і поширення відео не надавала. Вона витрачає чимало коштів на рекламу закладу , а відповідачка спростовує всі зусилля. Вважає, що наклеп наносить велику шкоду її бізнесу . Вважає, що позивачем пропущений строк на звернення з відзивом. 
		11.12.2024 року до суду надійшло клопотання представника Відповідача про долучення відео до матеріалів справи. 
		11.02.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення від Позивача. 
		13.02.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника Відповідача. 
		В судовому засіданні позивач підтримала позов та просила задовольнити. Пояснила, що обидва заклади і її і відповідача розташовані поряд одних з одним. Вона виявила що на сайті закладу « Шашличний вайб» протягом року було оголошено відгук про те, що не треба відвідувати «Монтана» тому що там задорого та несмачно. Це викликало обурення у неї. Вона пішла до відповідача та стала вимагати видалити ролик з своєї сторінки. Але їй сказали, що цей відео відгук є позитивним для їх закладу , тому що в ньому вихваляється «Шашличний верб», а тому вони не бажають його видаляти. Ролик було видалено після звернення до суду, але ж така поведінка відповідача підірвала її ділову репутацію та завдала моральної шкоди. 
		Представник відповідача просила відмовити в позові тому що Кочарян і позивач не є конкурентами : позивач продає каву та вафлі\солодощі, а Кочарян  мёясні вироби. Відповідач не є автором відеоролику. 11 червня 2023 року цей відеоролик був розміщений в Телеграм у розділі «Відгуки про заклади». Це просто є оціночне судження клієнта про один і іншій заклад. Докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Відзив на позовну заяву подано протягом 20 днів з дня отимання ухвали про відкриття провадження по справі.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Сторони не оспорювали , а тому ця обставина не підлягає доказуванню, що позивач є власником кавярні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою АДРЕСА_1 , а відповідач є власником закладу харчуваннчя під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований у місті Дніпро, по вулиці Донецьке Шосе, 14.
		Судом встановлено, що предметом спору є відео , яке було розміщено на веб-сайті зззакладу відповідача як відгук про заклад харчування « Шашличний вайб» .
		Дослідивши зміст відео файлу судом встановлено, що невстановлена особа за кадром чоловічої статі оцінює якість закладу «Шашличний вейб», висловлюючи своє враження про заклад, а саме вихваляючи якість іжі в «Шашличний вайб» і рекомендує цей заклад іншим, та зауважує що цей заклад краще , на відміну від «Монтана», де дорого і несмачно.
		Сторони не оспорювали що цей відгук був розміщений на сторінці закладу «Шашличний вайб» в Інстаграм, але ж відповідач не є виконавцем в цьому відео.
		Відповідачем надано доказ на підтвердження того, що першоджерелом розміщення цього відгуку була сторінка в мессенджері «Телеграм» на пабліку «Дніпро .Відгуки про заклади». 
		Таким чином, предметом позову є правовідносини щодо захисту честі, гідності та ділової репутації , яка завдана розміщенням негативного відгуку про заклад харчування позивача на веб-сайті сторінки «Інстаграм» закладу харчування « Шашличний вайб» 
		Відповідно до частини четвертоїстатті 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьоїстатті 34 Конституції Україникожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Згідно з частиною першоюстатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Устатті 201 ЦК Українипередбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно достатті 297 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зістаттею 299 ЦК Українифізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Згідно п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації , тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь- який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної або юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина першастатті 277 ЦК України).
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Згідно із частиною другоюстатті 30 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, відповідно достатті 277 ЦКпредметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).
		Враховуючи наведене, суд вважає, що відео, розміщене відповідачем на сторінці свого закладу в Інстаграм як позитивний відгук невстановленої особи -відвідувача про заклад харчування відповідача , в якому було порівняння про те що заклад харчування відповідача кращий за заклад харчування позивача , по своїй суті не відповідають поняттю «недостовірна інформація», тому що зазначена особа за кадром висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, що по своїй суті є оціночними судженнями відвідувача закладу, про те в якому закладі йому більше сподобалось. Такі оціночні судження не вважаються і не є предметом судового захисту, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		Стороною відповідача заперечувалось, а позивачем не доведено, що між сторонами має місце конкуренція . 
		Відповідач стверджує, що обидві сторони надають послуги з харчування, але ж різними харчовими продуктами : позивач ф- напої та солодкі вафлі, а відповідач - м`ясні продукти, а тому мають різні категорії відвідувачів. 
		Позивачем не надані докази на спростування цих доводів відповідача, а тому суд виключає недобросовісну конкуренцію. 
		Що стосується моральної шкоди, то згідно з ч. 1ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року(з наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до загальних підстав цивільно- правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Позивач не надала суду доказів що діями відповідача їй були заподіяні моральних чи фізичних страждань або втрати немайнового характеру, тобто не довела свого позову, що є її обов`язком відповідно до засад змагальності процесу.
		За таких обставин, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі. 
		Судові витрати по справі складаються із судового збору, який , з урахуванням заявлених позовних вимог становить 3922,40 грн, , які сплачені позивачем при зверненні до суду.
		   Вирішуючи питання судових витрат суд виходить із положеньст. 141 КПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судові витрати покладаються на позивача
		Керуючись ст.ст. 10,12,13,19,76,81,89,141,259,263-265,268,273,282,365ЦПК України України,
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі гідності та ділової репутації, стягніння моральної шкоди відмовити в повному обсязі. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
		Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складений 08.05.2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                С.  І.  Доценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...