Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 538/191/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 13.05.2025. Зареєстровано: 14.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/538/82/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170560000797

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №538/191/25
		Провадження по справі №1-кп/538/82/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 травня 2025 року м.Лохвиця
		 
		Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2024 року за № 12024170560000797, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лохвиця, Лохвицького району Полтавської області, громадянин України, українець, із середньою освітою, працюючий ФОП, не одружений, осіб на утриманні не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336Кримінального кодексу України,
		в с т а н о в и в:
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи громадянином України та військовозобов`язаним  солдатом запасу, з 14.02.2013 перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , за висновком військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.10.2024 визнаний придатним до військової служби.
		Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на території України, у тому числі Полтавської області, оголошено загальну мобілізацію.
		У подальшому, 05.11.2024 ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого по АДРЕСА_2 , де в приміщенні службового кабінету відмовився від отримання повістки про явку на 00:30 06.11.2024 до вказаного центру комплектування для відправлення його до місця несення служби, а саме до бойової військової частини НОМЕР_1 , після чого працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 в усній формі було повідомлено про необхідність з`явитися о 00:30 годині 06.11.2024 до вказаного центру комплектування для відправлення його до місця несення служби, а саме до бойової військової частини НОМЕР_1 . 
		Водночас, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином обізнаний про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 та про відповідальність за порушення вимог законодавства України з питань оборони, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, не прибув у визначений у повістці день та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 на відправку для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , тим самим ухилився від несення обов`язків військової служби під час загальної мобілізації.
		Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		ІІ. Позиція обвинуваченого.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування, а також критично ставиться до вчиненого ним кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому. Пояснив, що не з`явився в пункт відправлення ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в той день доглядав за лежачою матір`ю, яка хворіла та з якою він спільно проживав, позаяк брат, на якого було оформлено опікунство по догляду за нею, в той день працював, так як працює позмінно. 31 березня 2025 мати померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, тому на сьогодні перешкод для несення обов`язків військової служби під час загальної мобілізації в нього немає, зобов`язався виконати свій обов`язок із захисту держави, якщо йому повторно вручать повістку. Крім цього, зобов`язався виконувати усі обов`язки, які на нього покладе суд. 
		ІІІ. Оцінки суду.
		З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьоїстатті 349 Кримінально процесуального кодексу Українисуд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і стосуються винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити саме ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи, які стосуються винуватості обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, ніким не оспорюються, суд приходить до висновків, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані застаттею 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Вина ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі.
		ІV. Призначення покарання.
		   Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання".
		Відповідно достатті 50 КК Українипокарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		З огляду на мету покарання та принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При визначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними устатті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Згідно зістаттею 12 КК України кримінальне правопорушення, передбаченестаттею 336 КК України, є нетяжким злочином.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно достатті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, здійснення допомоги Збройним Силам України у вигляді донатів.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно достатті 67 КК Українине встановлено.
		Суд, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, зареєстрований як фізична особа-підприємець, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, щиро розкаявся у скоєному, визнав вину, має позитивну характеристику з місця проживання, дійшов висновку, що його виправлення можливе без реального відбування покарання.
		Тому, відповідно до ст. 75 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням.
		Суд враховує, що визначені устатті 65 КК Українизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.
		З огляду на наведене, беручи до уваги відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцієюстатті 336 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно достатті 50 КК України, а також вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання із застосуванням статей75,76 КК України, оскільки покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.
		Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного особою правопорушення, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		   Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що відсутні підстави обрання щодо нього запобіжного заходу.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.
		Судові витрати у цьому кримінальному провадженню відсутні.
		Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно дост. 100 КПК України.
		Керуючись статтями368,370-371,373-374,376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогостаттею 336 КК Українита призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставістатті 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. 
		На підставі статті 76КК України зобов`язати ОСОБА_4 :
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Речові докази в кримінальному провадженні: 
		-оригінали документів, надані ІНФОРМАЦІЯ_3 : «Рапорт чергового ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Рапорт ОСОБА_6 », «Акт про відмову в отриманні повістки на ім`я ОСОБА_4 », «Довідка військово-лікарської комісії від 31.10.2024 на ім`я ОСОБА_4 », «Картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_4 », «Аркуш доведення Вимог законодавства України з питань оборони», «Повістка на відправку до в/ч НОМЕР_1 від 05.11.2024 на ім`я ОСОБА_4 »;
		- DVD +R диск який має назву "Mastak" з позначками у вигляді характеристик 4/7GB 16x 120 min із відео-записом від 05.11.2024 під назвою "NOR_000002_000002_05112024154813_АА_N0018 ОСОБА_7 ", що знаходяться в матеріалах кримінального провадження- залишити при матеріалах цього кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження негайно після його проголошення.
		 
		Суддя                             ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...