Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/14579/13-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2025.
Дата набрання законної сили: 07.05.2025
Номер судового провадження: 61-16233ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 200/14579/13-ц
		провадження № 61-16233св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		заявник - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович,
		боржник - ОСОБА_1 ,
		стягувач - ОСОБА_2 ,
		заінтересовані особи:  ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , орган опіки та піклування в особі Центральної адміністрації Дніпровської міської ради,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бур`янський Андрій Вікторович, на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Єлізаренко І. А., від 05 листопада 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст подання приватного виконавця
		1.           У листопаді 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області (далі - приватний виконавець) Біловол В. О. звернувся до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти.
		2.           Вимоги подання обґрунтовані тим, що у приватного виконавця 
		Біловола В. О. на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 200/14579/13-ц від 04 вересня 2014 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частини домоволодіння в розмірі 48 255,50 грн та 1/2 частини вартості земельної ділянки в розмірі 775 200 грн, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , всього 823 455,50 грн.
		3.           Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 28 березня 2022 року у справі № 204/3065/21 подання приватного виконавця Біловола В. О. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, задоволено. Визначено частку майна боржника ОСОБА_4 у майні, а саме: квартирі 
		АДРЕСА_2 , яким він володіє спільно з ОСОБА_5 у розмірі 1/2 ідеальної частки.
		4.           Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 19 вересня 2022 року у справі № 200/14579/13-ц подання приватного виконавця Біловола В. О. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку, задоволено. Надано дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , у розмірі 1/2 ідеальної частки, але не більш ніж необхідно для виконання за виконавчим документом.
		5.           20 жовтня 2022 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою було здійснено опис нерухомого майна боржника, а саме: 
		1/2 частки вказаної квартири, що належить ОСОБА_6 для подальшої реалізації з метою виконання рішення суду.
		6.           Відповідно до отриманої приватним виконавцем інформації, встановлено, що у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_7 , 1986 року народження, ОСОБА_8 , 1986 року народження, а також неповнолітні діти ОСОБА_8 , 2007 року народження, ОСОБА_2 , 2009 року народження, ОСОБА_9 , 2013 року народження, однак боржник у виконавчому провадженні не є їх батьком.
		7.           25 жовтня 2022 року приватний виконавець звернувся до служби у справах дітей Центральної районної адміністрації Дніпровської міської ради, як органу опіки та піклування, з проханням розглянути питання про примусову реалізацію житла, право користування яким мають діти. Проте розпорядженням голови Центральної районної адміністрації Дніпровської міської ради № 260-р від 08 листопада 2022 року приватному виконавцю фактично було відмовлено у наданні такого дозволу.
		8.           Тому за вирішенням цього питання виконавець змушений звернутись до суду.
		9.           Посилаючись на викладене, приватний виконавець Біловол В. О. просив суд надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно, в якому зареєстровані неповнолітні діти а саме на виділену 1/2 частку в спільному сумісному майні подружжя - квартири 
		АДРЕСА_3 , загальною площею 75,6 кв. м., відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року у справі № 204/3065/21.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		10.        Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Овчиннікової О. С., від 11 квітня 2024 року у задоволенні подання приватного виконавця Біловола В. О. відмовлено.
		11.        Ухвала суду мотивована тим, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу. ЦПК України не передбачено право суду замінювати відмову у наданні дозволу органу опіки та піклування щодо доцільності надання дозволу на реалізацію майна де зареєстрована неповнолітня дитина.
		Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду
		12.        Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 
		2024 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 11 квітня 2024 року скасовано, подання приватного виконавця 
		залишено без розгляду.
		13.        Колегія суддів вказала, що примусова реалізація 1/2 частини спірної квартири, яка належить боржнику ОСОБА_6 , не порушить прав зареєстрованих у квартирі дітей, які є його онуками. Оскільки приватний виконавець вже звертався до суду із поданням про звернення стягнення на частину квартири і ухвалою суду від 19 вересня 2022 року подання було задоволено, повторне подання приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно підлягає залишенню без розгляду.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		14.        У касаційній скарзі приватний виконавець Біловол В. О.просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, про задоволення подання.
		15.        У касаційній скарзі  ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат Бур`янський А. В., просить постанову Дніпровського апеляційного суду 
		від 05 листопада 2024 року скасувати, залишивши в силі ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року.
		Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
		16.        У грудні 2024 року приватний виконавець Біловол В. О. та представник ОСОБА_10  - адвокат Бур`янський А. В. подали касаційні скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.
		17.        Ухвалами Верховного Суду від 17 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами приватного виконавця Біловола В. О. та ОСОБА_10 , в інтересах якого діє адвокат Бур`янський А. В., витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		18.        У квітні 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		19.        Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		20.        Підставами касаційного оскарження судового рішення приватний виконавець Біловол В. О. та ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат Бур`янський А. В., зазначили неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		21.        Касаційна скарга приватного виконавця Біловола В. О. обґрунтована тим, що звернення до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, має іншу правову природу та підставу, ніж подання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому порядку за боржником.
		22.        Передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливим.
		23.        Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 19 вересня 2022 року про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку, не є рішенням суду, на підставі якого виконавець вправі звернути стягнення на нерухоме майно боржника, у якому зареєстровані діти.
		24.        Касаційна скарга  ОСОБА_10 , в інтересах якого діє адвокат Бур`янський А. В., обґрунтована тим, що орган опіки та піклування своїм рішенням фактично відмовив у надані дозволу на примусову реалізацію спірної квартири. Це рішення не оскаржувалось і є чинним.
		25.        Вважає, що ОСОБА_7 мав обґрунтовані та правомірні очікування на постійне проживання разом із членами своє сім`ї у спірній квартирі, отримавши її у власність на підставі договору дарування від 18 березня 
		2014 року.
		26.        Зауважує, що наявні підстави для відступлення від врахованих апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду 
		від 06 травня 2019 року у справі № 639/5828/15, від 06 листопада 2019 року 
		у справі № 346/432/16, від 19 червня 2019 року у справі № 695/2714/15, відповідно до яких попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.
		27.        Стверджує, що апеляційний суд, посилаючись на те, що власниками спірної квартири не є батьки зареєстрованих у квартирі дітей, не врахував, що батько дітей - ОСОБА_7 отримав спірну квартиру у власність на підставі нотаріально посвідченого договору дарування і на момент реєстрації та проживання його дітей був власником квартири, а в подальшому втратив статус власника поза своєї волі, оскільки договір було визнано недійсним.
		28.        Також вказує, що оскарженим рішенням порушені права ОСОБА_8 , яка проживає у спірній квартирі, проте не була залучена до участі у справі.
		Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
		29.        У лютому ОСОБА_2 подав відзиви на касаційні скарги приватного виконавця Біловола В. О. та ОСОБА_10 , в яких просив касаційну скаргу приватного виконавця задовольнити, а касаційну скаргу ОСОБА_10 залишити без задоволення.
		30.        Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу приватного виконавця обґрунтований тим, що звернення виконавця до суду з цим поданням обумовлено неможливістю примусового виконання судового рішення про стягнення значної суми заборгованості. Неможливість примусового виконання пов`язана з реєстрацією у квартирі неповнолітніх дітей сина боржника та відмовою органу опіки та піклування у наданні дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому проживають діти. Зауважує, що спірна квартира не належить на праві власності ні батькам дітей, ні самим дітям, а реєстрація місця проживання дітей у квартирі після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості не породжує в онуків боржника житлових прав. Недобросовісність дій боржника та його родичів встановлена судовими рішеннями у справі № 204/7796/16-ц.
		31.        Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу    ОСОБА_10 обґрунтований тим, що останній не є ні стороною виконавчого провадження, ні власником квартири. Право власності ОСОБА_10 на спірну квартиру скасоване на підставі судового рішення у справі № 204/7796/16-ц. Реєстрація місця проживання дітей та дружини ОСОБА_10 у спірній квартирі відбулась після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості з його батька. Факт реєстрації місця проживання дітей у квартирі, що не належить на праві власності ні дітям, ні їхнім батькам, не може використовуватись для позбавлення стягувача права отримати задоволення своїх вимог за рахунок реалізації належної боржнику частини спірної квартирі.
		Обставини справи, встановлені судами
		32.        На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В. О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 200/14579/13-ц від 04 вересня 2014 року, виданого Бабушкінським районним судом 
		м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_4 на користь 
		ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частини домоволодіння в розмірі 48 255,50 грн та 1/2 частини вартості земельної ділянки в розмірі 775 200 грн, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а всього 823 455,50 грн.
		33.        17 липня 2019 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржником рішення суду не виконано.
		34.        Ухвалою Бабушкінського районного суду від 19 вересня 2022 року подання приватного виконавця Біловола В. О. задоволено. Надано дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, право власності на яке зареєстровано у встановленому законом порядку, а саме квартири АДРЕСА_2 у розмірі 1/2 ідеальної частки, але не більш ніж необхідно для виконання за виконавчим документом.
		35.        Відповідно до інформації, наданої відділом формування та ведення реєстру територіальної громади департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за адресою вказаної квартири зареєстровані: ОСОБА_7 , 1986 року народження, ОСОБА_8 , 1986 року народження, ОСОБА_8 , 2007 року народження, ОСОБА_2 , 
		2009 року народження, ОСОБА_9 , 2013 року народження.
		36.        Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану - неповнолітні діти зареєстровані у спірній квартирі не є дітьми боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - ОСОБА_4 .
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		37.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		38.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		39.        Обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України).
		40.        Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		41.        Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		42.        Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		43.        Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду 
		(в електронній або паперовий формі).
		44.        Отже, передання на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливим.
		45.        У постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в межах виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій державного виконавця та/або органу опіки та піклування.
		46.        У постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 2-537/11 Верховний Суд зробив висновок про те, що з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу (відмові) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець може звернутися до суду з заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, яка повинна бути розглянута судом у порядку, встановленому в статті 435 ЦПК України.
		Під час розгляду такої заяви (подання) суд повинен оцінювати через призму дотримання прав та інтересів дітей добросовісність дій боржника, а саме: з якого часу діти зареєстровані в спірному приміщенні; чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації та вселення у спірне приміщення; чи є спірне приміщення єдиним місцем їх постійного проживання; чи наявне інше приміщення у дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання; яка ступінь споріднення має місце між дітьми та боржником та інші обставини.
		47.        Отже, з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, приватний виконавець Біловол В. О. обґрунтовано звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти.
		48.        При цьому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні подання, помилково виходив із того, що подання є таким, що не відповідає положенням чинного ЦПК України.
		49.        Натомість апеляційний суд, правильно скасувавши ухвалу суду першої інстанції, подання приватного виконавця по суті не вирішив, помилково залишивши його без розгляду з посиланням на те, що ухвалою Бабушкінського районного суду від 19 вересня 2022 року вже надано дозвіл на звернення стягнення на спірне нерухоме майно.
		50.        Однак ухвалою Бабушкінського районного суду від 19 вересня 
		2022 року, вирішувалось подання приватного виконавця відповідно до 
		статті 440 ЦПК Українипро звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано за боржником в установленому законом порядку. Питання проживання дітей у спірній квартирі не було предметом дослідження в ухвалі від 19 вересня 2022 року.
		51.        Натомість наразі приватний виконавець звернувся до суду із поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, у порядку, передбаченому статтею 435 ЦПК України, та при вирішенні цього подання суду необхідно встановити наявність або відсутність порушених прав дітей при зверненні стягнення на житло, право користування яким мають діти та добросовісність дій боржника.
		52.        Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 405/6598/20, відповідно до яких порядок звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, не містить вимог про попереднє отримання дозволу органів опіки та піклування.
		53.        Вочевидь подання виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, подане відповідно до статті440 ЦПК України, та подання виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, подане відповідно до статті 435 ЦПК України, є різними за своєю суттю процесуальними зверненнями та під час їх розгляду предметом дослідження суду є різні обставини та підстави для їх задоволення.
		54.        Наведене виключає можливість стверджувати про наявність у провадженні суду справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому апеляційний суд помилково застосував приписи пункту 4 часини першої статті 257 ЦПК України до спірних правовідносин.
		55.        Крім того, у пункті 80 постанови від 13 листопада 2024 року у справі 
		№ 186/871/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що державний/приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).
		56.        Підставою скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
		57.        Оскільки апеляційний суд не вирішив подання державного виконавця по суті, а помилково залишив його без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційних скарг та скасування постанови апеляційного суду з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		58.        Враховуючи, що справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419, 451 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бур`янський Андрій Вікторович, задовольнити частково.
		2.           Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...