Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 385/1046/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2025.
Дата набрання законної сили: 07.05.2025
Номер судового провадження: 61-5587ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 385/1046/23
		провадження № 61-5587св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого- Луспеника Д. Д.,
		суддів:  Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
		   
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Державна казначейська служба Україна, Кіровоградська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги керівника Кіровоградської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Венгрина М. В., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Письменного О. А., Голованя А. М., Дьомич Л. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Кіровоградської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - ГУ НП в Кіровоградській області), в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку ДКС України моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, у розмірі 1 200 000,00 грн.
		 
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що стосовно нього 23 травня               2019 року слідчим відділом слідчого управління ГУ НП в Кіровоградській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні                                           № 12019420000000105 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 
		15 липня 2019 року йому вручено підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. З 15 липня 2019 року до 17 липня 2019 року він перебував під вартою, а 17 липня 2019 року його обрано інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, з 17 липня 2019 року його відсторонено від посади. Надалі виділено окреме провадження № 12018120000000254 від 23 жовтня 2019 року за частиною першою статті 368 КК України.
		29 жовтня 2019 року йому вручено повідомлення про підозру у зв`язку зі зміною правової кваліфікації на частину першу статті 368 КК України та затверджено обвинувальний акт. 
		Вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду                       від 27 квітня 2023 року, його визнано невинуватим за частиною першою статті 368 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення злочину.
		Отже, він перебував під кримінальним переслідуванням протягом 47 місяців. За цей час у нього з`явилось відчуття тривоги, хвилювання, безсоння. Тривалий час він перебував у стані невизначеності щодо своєї долі, зірвалися життєві плани, відбулося погіршення стосунків з оточуючими. Крім того, він фактично залишився без роботи, без можливостей нормального існування для себе та своєї родини (дружини та трьох малолітніх дітей, одна з яких має інвалідність). 
		Наслідком застосування запобіжного заходу - тримання під вартою стало позбавлення можливості реалізовувати свої звички і бажання, у тому числі і втрата роботи, що продовжувалося після зміни запобіжного заходу на домашній арешт. Довготривале перебування його під страхом кримінальної відповідальності за злочини, яких він не вчиняв, призвело до порушення його стосунків з оточуючими, очорнило та принизило його в очах близьких, викликало недовіру у родичів.                Час незаконного тримання під вартою, тривала напруга призвели до негативних змін у стані здоров`я - піднявся тиск, почало турбувати безсоння, головні болі, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, замикання в собі, фіксованість на негативних переживаннях, невпевненість в собі. Факт незаконного притягнення до кримінальної відповідальності відобразився на відносинах з близькими, родичами, колегами, що принизило його честь, гідність та ділову репутацію. Весь цей час він був позбавлений звичайного людського спокою, душевної врівноваженості, перебував у постійному напруженні, пригніченому і приниженому стані.
		 
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд задовольнити позов.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 320 000,00 грн.
		У іншій частині позову відмовлено.
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що відносно позивача було ухвалено виправдувальний вирок. Під час проведення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019120000000254, яке виділено в окреме провадження з провадження, внесеного в ЄРДР за № 12019120000000105, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 КК України, останньому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у незаконному перебуванні під слідством та судом, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків, та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, підтвердження своєї невинуватості у вчиненні злочину та відновлення репутації, враховуючи характер правопорушення та глибину моральних страждань, яких він зазнав. Отже, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що завдана моральна шкода у розмірі 320 000,00 грн зможе повною мірою покрити перенесені ним протягом цього періоду часу моральні страждання.
		Натомість заявлений позивачем розмір суми для відшкодування завданої моральної шкоди виходить за межі розумності і справедливості.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		Апеляційну скаргу ГУ НП в Кіровоградській області залишено без задоволення.
		Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня    2023 року змінено в частині розміру моральної шкоди, збільшено його до                        500 000,00 грн.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 незаконно притягався до кримінальної відповідальності, у зв`язку     з чим йому було заподіяно моральну шкоду, яку суд першої інстанції визначив                      у розмірі 320 000,00 грн. Суд апеляційної інстанції не погодився із таким розміром моральної шкоди та вважав, що виходячи з обсягу заподіяної позивачу шкоди, глибини та тривалості моральних страждань, пов`язаних із перебуванням під слідством і судом, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, погіршення та позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, інших негативних наслідків морального характеру, достатнім розміром відшкодування шкоди є 500 000,00 грн.
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
		 
		У квітні 2024 року керівник Кіровоградської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області                 від 16 жовтня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду                        від 22 лютого 2024 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		 
		Касаційна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій невмотивовано завищили суму стягнення     у порівнянні із гарантованим мінімумом, оскільки, виходячи зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги, доданих до них документів, ОСОБА_1 не навів аргументованих доводів та не надав належних й допустимих доказів спричинення йому моральних страждань.
		Крім того, постановою Верховного Суду від 28 березня 2024 року у справі                          № 385/1546/19 (провадження № 51-4606км23) скасовано ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року про залишення без змінвиправдувального вироку Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня         2022 року стосовно ОСОБА_1 та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду                від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18),                  від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18),              від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) та         у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21).
		 
		У травні 2024 року ГУ НП в Кіровоградській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просило скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга ГУ НП в Кіровоградській області мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності моральної шкоди та причинно- наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача, сам факт заподіяння моральної шкоди входить до предмета доказування в цивільному процесі. До суду не було надано як самого доказу про факт заподіяння моральної шкоди, так і всіх елементів, що підлягають доказуванню.
		Крім того, суд апеляційної інстанції, збільшуючи розмір моральної шкоди, не обґрунтував підстав такого збільшення.
		 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду                  від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18),               від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) та         у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 591/6892/18 (провадження № 61-17919св20).
		 
		Відзиви на касаційні скарги не надходили.
		 
		Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Кіровоградської обласної прокуратури та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року поновлено ГУ НП в Кіровоградській області процесуальний строк для подачі касаційної скарги                          і відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Кіровоградській області.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року зупинено касаційне провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням                                у кримінальній справі № 385/1546/19.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 рокупоновлено касаційне провадження у цій справі.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		21 травня 2019 року до ЄРДР внесено відомості за № 12019120000000105 про можливе вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
		 
		15 липня 2019 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, в межах кримінального провадження № 12019120000000105 від 21 травня 2019 року та повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
		 
		29 жовтня 2019 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри            у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 368 КК України у кримінальному провадженні № 12019120000000254.
		 
		Відповідно до обвинувального акта в кримінальному провадженні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою           статті 368 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12018120000000254 від 23 жовтня 2019 року, складеного слідчим відділу слідчого управління ГУ НП в Кіровоградській області та затвердженого прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області, ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 КК України.
		 
		Вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року у справі № 385/1546/19 ОСОБА_1 визнано невинуватим                                      у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 368 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
		 
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Благовіщенського відділу Голованівської окружної прокуратури           Васюти І. Ю. залишено без задоволення, а вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
		 
		Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 28 березня 2024 року у справі № 385/1546/19 (провадження № 51-4606км23) касаційну скаргу прокурора задоволено частково.
		Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року стосовно      ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 385/1546/19 апеляційну скаргу прокурора Благовіщенського відділу Голованівської окружної прокуратури Васюти І. Ю. задоволено частково, вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження                                 № 12018120000000254 щодо ОСОБА_1 у суді першої інстанції.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                                 є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги керівника Кіровоградської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області підлягають частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним                                      і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.
		 
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		 
		Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		 
		Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені    статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		 
		Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Підстави, особливості та порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		 
		Відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
		 
		Згідно із статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.
		 
		Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частина друга статті 1176 ЦК України).
		 
		Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
		 
		Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18), розмір моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, необхідно визначати виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили або ухвалою про закриття кримінального провадження.
		 
		У справі, яка переглядається,вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року у справі № 385/1546/19            ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 368 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
		 
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Благовіщенського відділу Голованівської окружної прокуратури Васюти І. Ю. залишено без задоволення, а вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
		 
		Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 28 березня 2024 року у справі № 385/1546/19 (провадження № 51-4606км23) касаційну скаргу прокурора задоволено частково.
		Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року стосовно     ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 385/1546/19 апеляційну скаргу прокурора Благовіщенського відділу Голованівської окружної прокуратури Васюти І. Ю. задоволено частково, вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження                                  № 12018120000000254 щодо ОСОБА_1 у суді першої інстанції.
		 
		Отже, виправдувальний вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 рокуу справі № 385/1546/19 щодо ОСОБА_1                          не набрав законної сили, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 здійснюється судом першої інстанції.
		 
		З урахуванням наведеного, для вирішення цієї справи у суді касаційної інстанції відсутні як підстави відшкодування шкоди, так і умови виникнення права на її відшкодування, як передбачено Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури         і суду», статтею 1176 ЦК України, а тому судові рішення підлягають скасуванню.
		 
		Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази,            є неможливим.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, не встановлено, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених      у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги керівника Кіровоградської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області задовольнити частково.
		 
		Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 жовтня     2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,      є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                     Д. Д. Луспеник
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                               І. Ю. Гулейков
		 
		 
		 
		Б. І. Гулько
		 
		 
		 
		Г. В. Коломієць
		 
		 
		 
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...