Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1484/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.
Дата набрання законної сили: 01.05.2025
Номер судового провадження: 51-4643км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023087020000048

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		01 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 331/1484/23
		провадження № 51-4643км24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча                               ОСОБА_1 ,
		судді                                        ОСОБА_2 , 
		                                                         ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання   ОСОБА_4 ,
		 
		учасники  судового провадження:
		прокурор                                       ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_6  на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в  кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12023087020000048, стосовно 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений  ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2024 року і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції, порушуючи положення ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), не з`ясував у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також не роз`яснив йому наслідки скороченого провадження, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Указує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не перевірив викладені у його скарзі доводи щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та дійшов, на його думку, до хибних висновків про відсутність права на оскарження вироку суду, постановленого в скороченому порядку.
		 
		Прокурор надіслала до Суду заперечення, у якому просила касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
		 
		Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження 
		За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
		Запорізький апеляційний суд ухвалою від 01 липня 2024 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого  ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року на підставі п. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке оскаржене з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
		Як установив суд першої інстанції,  ОСОБА_6 знайшов на Інтернет ресурсі «OLX» продавця ОСОБА_7 , який розмістив оголошення про продаж мобільного телефону марки «Google Pixel 4XL» в корпусі помаранчевого кольору, вартістю 7450 грн та домовився про придбання зазначеного телефону і доставку його службою, що здійснює послуги, пов`язані з організацією перевезення 
		ТОВ «Нова Пошта», вказавши анкетні дані ОСОБА_8 як особу отримувача.
		Після чого, 07 лютого 2023 року о 14:05 ОСОБА_6 , перебуваючи у відділенні № 29 ТОВ «Нова Пошта», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, 
		вул. Шкільна, 10, отримавши посилку з указаним мобільним телефоном, у ході огляду з ОСОБА_9 , вважаючи що його злочинні дії носять таємний характер і ніким не помічені, шляхом обману, з метою особистого збагачення, підмінив зазначений мобільний телефон (матеріальну відповідальність за втрату відправлення якого, відповідно до публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, несе потерпілий ТОВ «Нова Пошта») на заздалегідь підготовлений мобільний телефон, зазначивши, що отримане відправлення не підходить за якісними ознаками.
		У подальшому ОСОБА_6 , разом з указаним майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши ТОВ «Нова Пошта» майнову шкоду на загальну суму 7450 грн.
		 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор заперечила доводам касаційної скарги засудженого, просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися.
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Як передбачено ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями 
		412-414 КПК України.
		Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що доводи засудженого про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Частиною 3 ст. 349 КПК України передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час розгляду провадження судом першої інстанції  ОСОБА_6 в присутності захисника повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджувався із кваліфікацією своїх дій зач. 1 ст. 190 КК України, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, визнав позов і виявив бажання відшкодувати завдану шкоду.
		Суд першої інстанції з`ясував правильність розуміння ОСОБА_6 зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ним не оспорювалися, не маючи сумніву у добровільності його позиції, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, з чим 
		 ОСОБА_6 , його захисник та прокурор були повністю згодні. Під час допиту засуджений самостійно надав логічні та послідовні пояснення з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, підтверджував час, місце та спосіб його вчинення.
		Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій заперечив обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, щодо факту вчинення ним злочину.
		Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПКУкраїнисуддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 
		394 цього Кодексу.
		Суд апеляційної інстанції встановивши, що вирокЖовтневого районного суду 
		м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року оскаржено ОСОБА_6 виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 КПК України та відмовивши у відкритті провадження за його скаргою, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
		Таке рішення апеляційного суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа 
		№ 756/5578/15-к), в якому зазначено, що національне законодавство, зокрема ч. 2 ст. 394 КПК України, встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення на підставі заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним.
		Таким чином, у ході перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б  безумовними підставами для скасування ухвали апеляційного суду, а тому підстави для задоволення касаційної скарги засудженого  ОСОБА_6 , відсутні.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_6  залишити без задоволення.
		Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                        ОСОБА_2                                       ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...