Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/870/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 14.05.2025. Зареєстровано: 14.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/401/220/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025120000000084

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       Справа № 401/870/25                                                                        
		№ 1-кп/401/220/25                 
		                                                                        
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 травня 2025 року                                                                м.Світловодськ
		 
		       Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
		 
		       головуючий суддя                         ОСОБА_1 , 
		       секретар         ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 04.02.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025120000000084відносно: 
		 
		        ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічне Бериславського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, який має статус учасника бойових дій, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого; 
		 
		       за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст. 286-1, ч.1 ст. 135 КК України,
		 
		       з участю: 
		       прокурор                                 ОСОБА_4 ,
		       потерпіла                                         ОСОБА_5 ,
		       обвинувачений                                 ОСОБА_3 ,
		       захисник                                         ОСОБА_6 ,
		 
		встановив:
		 
		        ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту та кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.
		       04 лютого 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), п. 2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно акту на стан алкогольного сп`яніння № 638), керував автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить його дружині ОСОБА_7 , та здійснював рух вулицею Праці в смт. Власівка м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області.
		       Керуючи вищевказаним транспортним засобом, водій ОСОБА_3 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…. і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), через наявний стан алкогольного сп`яніння, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху, та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
		       Рухаючись на вказаному транспортному засобі у вказаному напрямку,  ОСОБА_3 , нехтуючи вимогами п. 12.4 ПДР (п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.), здійснював рух в межах населеного пункту зі швидкістю 60 км/год, яка перевищувала дозволену та допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги.
		       Під час подальшого руху, близько о 18 год. 10 хв.  ОСОБА_3  рухаючись в межах населеного пункту вулицею Праці, зі сторони вул. Чкалова в напрямку вул. Заводська, в темну пору доби по частково освітленій ділянці дороги, нехтуючи вимогами п. 12.3 ПДР (п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди), маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для руху, яка виражалася у наявності пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалася у попутному напрямку відносно руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та у результаті чого, на відстані 1,7 м до правого краю дороги та 34,5 м до буд. № 59 по вул. Праці, допустив наїзд на останню.
		       Тобто, грубе порушення водієм ОСОБА_3 вищевказаних вимог ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо- транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої:
		- пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 24 від 06.03.2025, отримала тілесні ушкодження у вигляді: а) закрита тупа травма грудної клітини- закриті (2-9) переломи ребер по біляхребетній лінії справа, крововиливи по заднім поверхням легень (участки забою), шок; б) наскрізна рана язика з пошкодженням під`язикової артерії, масивна зовнішня кровотеча, шок; в) закрита черепно-мозкова травма-садно спинки носу, крововиливи в м`які покриви голови і під м`які мозкові оболонки; г) садна лівої сідниці (3), лівого стегна (5), синці пальців правої кисті (2), правої гомілки в підколінній ямці та в/3- (3), які в своїй сукупності мають ознаки тяжих тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останньої, яка знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
		       Вказаними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого.
		       Крім того, 04 лютого 2025 року близько 18 години 10 хвилин, ОСОБА_3 , який перебував за кермом автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вулиці Праці в смт. Власівка м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, усвідомлюючи, що в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, у зв`язку із чим він сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан та остання позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану через отримані нею внаслідок ДТП тілесні ушкодження, при цьому, маючи змогу допомогти ОСОБА_8 , у тому числі шляхом безпосереднього доставлення до лікувального закладу, повідомлення закладу охорони здоров`я чи поліції, а також сторонніх осіб для здійснення аналогічних чи інших дій з цією ж метою, завідомо залишив потерпілу ОСОБА_8 без допомоги у небезпечному для житті стані та покинув місце пригоди. 
		       Вказаними діями  ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		       Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав, обставини справи не оспорював та суду надав показання відповідно до яких, 04 лютого 2025 року після роботи вжив 0,5 л горілки та сів за кермо автомобіля. Здійснюючи рух по одній з вулиць сел.. Власівка відчув глухий удар, зрозумів, що когось збив. Розгубившись, покинув місце ДТП та поїхав в с.Пухальщина Полтавської області в будинок покійних батьків дружини, де наступного дня був затриманий працівниками поліції. У скоєному щиро розкаюється, цивільний позов потерпілої про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди в сумі 20137 грн. визнає повністю, в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 500000 грн. визнає частково.
		           Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи, та в цій частині обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням доказів, які характеризують його особу. 
		       Потерпіла ОСОБА_5 допитана судом в частині цивільного позову, суду зазначила, що в результаті ДТП, винуватцем якої являється ОСОБА_3 , вона втратила рідну мати, у зв`язку з чим їй спричинено значного душевного болю та важкої психологічної травми. Вона позбавлена можливості спілкування з рідною людиною, відчути її турботу та любов, почути цінну пораду. Вказана події спричинила їй надзвичайний стрес, вибила зі звичайного життя. У зв`язку з чим, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити. Вирішення питання про міру покарання потерпіла віднесла на розсуд суду.
		       Дії ОСОБА_3  суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286-1 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого та за ч. 1 ст. 135 КК України, за ознаками завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		         Вирішуючи питання про вид та розмір покарання за скоєне, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		       Обвинуваченим ОСОБА_3 скоєно з необережності тяжкий злочин та умисний нетяжкий злочин, він раніше не судимий, одружений, зі слів працює слюсарем ПП «Віктор і К», має статус учасника бойових дій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, за місцем служби характеризується позитивно, за місцем роботи має подяки, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		       Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. 
		       Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено. 
		       З урахуванням всіх обставин справи, даних, що характеризують особу обвинуваченого, виходячи з загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання і призначення менш суворого покарання особі, яка раніше не вчиняла злочини, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, з позбавленням права керування транспортними засобами на визначений строк, за ч.1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на певний строк. 
		       Остаточне покарання суд визначає, керуючись правилами ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на визначений строк.
		       Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 20137 грн. та у відшкодування спричиненої моральної шкоди 500000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті ДТП, винуватцем якої являється обвинувачений, загинула її рідна мати. Нею у зв`язку з похованням витрачено 2400 грн. на ритуальні товари та 17737 грн. на поминальний обід. Крім того, в результаті втрати рідної матері вона зазнала моральних страждань, які оцінює в 500000 грн. 
		       Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного. 
		       Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України.
		       Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, окрім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		       Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		       Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		       Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
		       У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року по справі № 752/17832/14-ц визначено, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру.
		       За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		       Статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		       Відповідно до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
		       З огляду на викладене, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав цивільний позов в частині відшкодування спричиненої матеріальної шкоди в сумі 20137 грн., а визнання обвинуваченим позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
		       Оцінивши тяжкість вчиненого кримінального правопорушення з боку обвинуваченого, що призвело до смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи, що позивач ОСОБА_5 , у результаті вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, позбавлена можливості на підтримку з боку рідної матері, участі у її житті, піклуванні, спілкуванні, проведення часу разом, а також глибину і тривалість її моральних страждань, суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 500 000,00 грн. відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
		       Отже, позовні вимоги в частині відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 500000 грн. підлягають задоволенню.
		       Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07 лютого 2025 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 05.02.2025.
		       Згідно з ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		       Таким чином, строк попереднього ув`язнення з 05 лютого 2025 року по 13 травня 2025 року включно підлягає зарахуванню у строк покарання за правилами ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку день за день.
		       Враховуючи, що судом обвинуваченому призначено покарання у виді позбавлення волі, на час набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без змін.
		       Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07 лютого 2025 року накладено арешт, в тому числі, на транспортний засіб «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 07.08.2021, виданого ТСЦ 5342, на праві власності належить ОСОБА_7 .
		       За правилами п.1 ч.9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
		       Враховуючи, що власник майна не знав і не міг знати про його незаконне використання, транспортний засіб «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, підлягає поверненню власнику ОСОБА_7 . У зв`язку з чим, заходи забезпечення кримінального провадження у виді накладеного арешту на вищевказане майно, підлягають скасуванню.
		       Судові витрати у виді витрат за проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 11351, 64 грн. (3979,5 грн. + 3979,5 грн. + 3392, 64 грн.) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
		       Долю речових доказів суд вирішує керуючись правилами ч. 9 ст. 100 КПК України.
		       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		        ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.3 ст. 286-1, ч.1 ст. 135 КК України на підставі яких призначити покарання:
		 
		       за ч.3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років;
		 
		       за ч.1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		 
		       Остаточне покарання суд визначає, керуючись правилами ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років.
		       Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 14 травня 2025 року.
		       Запобіжний захід, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на час набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		       На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув`язнення починаючи з 05 лютого 2025 року по 13 травня 2025 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		       Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
		       Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 20137 (двадцять тисяч сто тридцять сім) гривень.
		       
		       Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.
		 
		       Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 11351 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят одна) гривень 64 коп.
		 
		       Речові докази: 
		 
		       - транспортний засіб «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який знаходиться на зберіганні на території ВП № 1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути власнику ОСОБА_7 ;
		       - фрагмент пластику червоного кольору; два фрагменти пластику червоного кольору; фрагмент пластику білого кольору; змив з рульового керма, змив з ручки КПП, змив з ручки із внутрішньої сторони (водійської); двоє слідів СЛР, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - знищити;
		       - оптичний ком пакт диск, на якому наявний файл під назвою «05-02-2025; 11:59:15 0000_000000», який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		 
		       Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладеного арешту на транспортний засіб «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску.
		 
		        Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
		 
		       Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору, особам, які не були присутніми під час проголошення вироку, його копія направляється не пізніше наступного дня.
		 
		       Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя Світловодського міськрайонного суду   
		Кіровоградської області                                                                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		14.05.2025

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...