Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/1647/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано судом: 14.05.2025. Зареєстровано: 14.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Номер судового провадження: 22-ц/811/3769/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/1647/24                 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А. І. 
		Провадження № 22-ц/811/3769/24         Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. 
		Провадження № 22-ц/811/3770/24
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		14 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		           головуючий  суддя Цяцяк Р.П., 
		       судді: Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
		за участю: секретаря Підлужного В.І.;
		Шевченко М.І.  представника Львівської міської ради;
		адвоката Воробця С.І. 
		 представника відповідачки Семенюк Ю.Р. і МПП «Монада»,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 листопада 2024 року та додаткове рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 грудня 2024 року,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У лютому2024року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа  Мале приватне підприємство (МПП) "Монада", про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення, у якому просив суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні Львівською міською радою земельною ділянкою на АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва: нежитлову будівлю під літ. «М-1» загальною площею 25,7 кв. м. на АДРЕСА_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що розпорядженням міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 23.07.1993 року № 792 МПП "Монада" було надано в тимчасове користування терміном на 5 років земельну ділянку площею 20 кв. м на площі Вокзальній у місті Львові та дозволено встановлення на ній торгового павільйону. 29.04.1999 року Львівська міськрада продовжила на 5 років термін користування земельною ділянкою для обслуговування павільйону. По закінченню вказаного 5-річного терміну правовідносини щодо користування земельною ділянкою не врегульовувалися
		З огляду на відсутність договору оренди землі повноважні контролюючі органи констатували вчинення правопорушень, передбачених ст. 152 КУпАП.
		02.08.2016 року Залізнична районна адміністрація Львівської міськради прийняла розпорядження про демонтаж спірної тимчасової споруди і у жовтні 2016 року звернулася до суду з позовом до МПП "Монада" про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди.
		19.12.2016 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю "М-1" на АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що площа приміщення складає 25,7 кв.м, що перевищує площу наданої у 1993 році земельної ділянки.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 року у справі N914/2616/16 задоволено позовні вимоги Залізничної районної адміністрації до МПП «Монада» та зобов`язано МПП «Монада» демонтувати самовільно встановлену споруду, однак це рішення виконане не було у зв`язку з тим, що 26.03.2019 року на нежитлову будівлю зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і Львівська міська рада знову звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до МПП «Монада» про скасування державної реєстрації права власності.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2022 року у справі №914/1986/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 року, позовні вимоги Львівської міської ради було задоволено в повному обсязі: скасовано державну реєстрацію права приватної власності МПП «Монада» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «М-1» загальною площею 25,7 кв. м на АДРЕСА_1 , з припиненням права власності МПП «Монада» на цей об`єкт.
		Проте, постановою Верховного Суду від 07.02.2024 року рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2022 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 року було скасовано. При цьому Верховний Суд зазначив, що обставини справи встановлено судами попередніх інстанцій повно і правильно, висновки судів відповідають дійсним обставинам справи, проте скасування державної власності права власності є неефективним способом захисту порушеного права, а тому спір щодо подальшої юридичної долі самочинно побудованого майна має вирішуватися виключно відповідно до ст. З76 ЦК України, тобто: за вимогами про знесення такого майна або про визнання права власності на таке майно.
		Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.08.2023 року, право власності на спірну нежитлову будівлю зареєстровано за ОСОБА_1 , підставою для чого стало рішення власника МПП «Монада» від 04.07.2023 року та акт приймання-передачі нерухомого майна від 04.07.2023 року.
		З урахуванням вищенаведеного, а також того, що відсутні документи на землекористування, дозвіл на будівництво та виконання будівельних робіт, а також документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, така нежитлова будівля на АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, а тому позивач просив позов задовольнити (том 1, а.с. 1-7).
		 
		Рішенням Залізничного районногосуду містаЛьвова від15листопада 2024року узадоволенні позовувідмовлено (том 1, а.с. 218-224).
		 
		Додатковим рішеннямЗалізничного районногосуду містаЛьвова від04грудня 2024року стягнуто з Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 12000 грн. судових витрат (том 2, а.с. 26-31).
		 
		Вищезгадані судовірішення оскаржила представник позивача.
		Апелянт просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; та на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
		Вважає помилковим висновок суду про те, що позивачем не доведено порушення його прав, а саме: того, що спірна будівля знаходиться на земельній ділянці, якою користується ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», що відповідач обґрунтовує ідентифікатором об`єкта будівництва, оскільки ця інформація «є неправдивою, не відповідає даним Державного земельного кадастру та спростовується доказами, що знаходяться у матеріалах справи», що стверджується (зокрема): 
		-відповіддю ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» від 07.08.2024 року на запит Львівської міської ради; 
		-тим, що 06.08.2024 року за заявою Львівської міської ради по факту внесення неправдивих відомостей у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, а саме: інформації про розміщення нежитлової будівлі під літ. М-1 на АДРЕСА_1 , до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 366 КК України;
		-Актом Управління державного контролю за використанням та охороною земель від 21.05.2024 року № 120, згідно якого відповідачка « ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку комунальної власності орієнтовно площею 0,0033 га для обслуговування металевої споруди на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду)»; 
		-преюдиційними фактами, встановленими Верховним Судом у постанові від 07.02.2024 року у справі № 914/1986/19 за позовом Львівської міської ради до МПП «Монада».
		Апелянт заперечує визнання його представником в судовому засіданні факту того, що спірна будівля розміщена на земельній ділянці, що не належить позивачу (том 2, а.с. 36-43).
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідачки та МПП «Монада», перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
		 
		Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, відмову у задоволенні позовних вимог суд мотивував тим, що «позивачем не доведено порушення його прав», оскільки «будівля літ. М-1 на АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , зареєстрована на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:01:004:0081, якою користується ПАТ "Львівський локомотиворемонтний завод», код ЄДРПОУ 00740599».
		Колегія суддів вважає, що наведені вище висновки судом зроблені за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
		 
		ЦПК України встановлено, що: 
		-    цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);
		-    суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
		-    доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
		-    належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
		-    обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
		-    обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82);
		-    жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їхсукупності (частина 2 статті 89).
		 
		   Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма її учасниками (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що спірне нежитлове приміщення «М-1» на АДРЕСА_1 було встановленим МПП «Монада» на підставі розпорядження міської адміністрації Львіської міської ради народних депутатів від 23.07.1993 року № 792 «Про надання малому приватному підприємству «Монада» в тимчасове користування земельної ділянки, дозволу на проектування та спорудження павільйону на пл. Вокзальній», яким МПП «Монада» було надано в тимчасове користування терміном на 5 років територію міськземфонду площею 20 кв.м. на пл. Вокзальній у місті Львові (том 1, а.с. 10).
		 
		Ухвалою Львівської міської ради від 29.04.1999 року № 200 МПП «Монада» було продовжено термін тимчасового користування вищезгаданою земельною ділянкою площею 20 кв.м. на умовах оренди на 5 років (том 1, а.с. 11).
		 
		Постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради від 23.06.2016року № 184 ОСОБА_2 , заступника директора МПП «Монада», було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а саме: самовільне встановленнямалої архітектурноїформи наплощі Двірцевій,1 у місті Львові (том 1, а.с. 13-14).
		 
		Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 02.08.2016року № 536 МПП «Монада» рекомендовано демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду на АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 15).
		 
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017року у справі №914/2616/16 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року) було задоволено позов Залізничної районної адміністрації до МПП «Монада» та зобов`язанодемонтувати самовільновстановлену тимчасовуспоруду на площі Двірцевій, 1 у місті Львові.
		Як вбачається з описової частини рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 року, відповідач, МПП «Монада», заперечуючи позовні вимоги, стверджував, що спірний торговий павільйон не є тимчасовою спорудою, а нерухомим майном, розміщеним на фундаменті, що підтверджується технічним паспортом. 
		Вищезгаданими судовими рішеннями (які залишаються в законній силі та (відповідно) підлягають виконанню) за участі МПП «Монада» (співзасновником якого була відповідачка ОСОБА_1 ) встановлено, що спірна споруда є встановленоюсамовільно наземельній ділянцікомунальної власностіміста Львова і така не є нерухомим майном (том 1, а.с. 157-163).
		 
		На твердження відповідачки та МПП «Монада», відповідачка ОСОБА_1 набула право власності на спірну нежитлову будівлю під літ. «М-1» загальною площею 25,7 кв. м. на АДРЕСА_1 у результаті її виключення 04.07.2023 року за її ж заявою з числа співвласників (учасників) МПП «Монада» - з виплатою вартості її частки у МПП «Монада» у вигляді згаданої нежитлової будівлі (том 1, а.с. 44).
		Стороною відповідачки та МПП «Монада» не наведено доводів та доказів про переміщення спірної нежитлової будівлі з земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій вона первинно перебувала з 1993 року і станом на 2017 рік, коли судовими рішеннями у господарській справі, що набрали законної сили, було зобов`язано МПП «Монада» демонтувати її, як самовільно встановлену тимчасову споруду.
		Листом від 07.08.2024 року № 2814 ПрАТ "Львівський локомотиворемонтний завод» (код ЄДРПОУ 00740599) категорично заперечує знаходження спірної нежитлової будівлі літ. М-1 на АДРЕСА_1 (технічний паспорт на яку виданий на ім`я ОСОБА_1 ) на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:01:004:0081, що перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Львівський локомотиворемонтний завод» (том 1, а.с. 204).
		За вищенаведених обставин в їх сукупності,висновки оскаржуваногорішення проте,що «будівля літ. М-1 на АДРЕСА_1 … зареєстрована на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:01:004:0081, якою користується ПАТ "Львівський локомотиворемонтний завод», код ЄДРПОУ 00740599», є помилковими і такі заперечуються, як позивачем (Львівською міською радою), так і землекористувачем згаданої земельної ділянки - ПрАТ "Львівський локомотиворемонтний завод», а тому помилковим є висновок суду про те, що «позивачем не доведено порушення його прав», оскільки порушення прав Львівської міської ради (як власника земельної ділянки) вже встановлено судовими рішеннями у господарській справі № 914/2616/16.
		 
		Згідно висновків, які наведені Верховним Судом у постанові від 07.02.2024 року у справі № 914/1986/19 (за позовом Львівської міської ради до МПП «Монада» про скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну нежитлову будівлю літ. М-1 на АДРЕСА_1 ), право власності на тимчасові споруди та малі архітектурні форми (тим більше  на будь-які самочинно збудовані будівлі та споруди) не підлягаєдержавній реєстрації (пункт 6.21) і за наведених обставин «Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що розпорядження Львівської міської ради народних депутатів №792 від 23.07.1993 не було реалізовано, оскільки вихідні дані на проектування не видавалися, проектна документація не розроблялася і не погоджувалася, межі земельної ділянки в натурі не встановлювалися, виконавче знімання території не здійснено» (пункт 6.25).
		 
		В цій же постанові Верховним Судом зазначено, що:
		«6.28.Також у касаційній скарзі Відповідач посилається на відсутність порушення права та законного інтересу Львівської міськради, оскільки спірна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільного права та не має кадастрового номера.
		6.29.Водночас Верховний Суд не погоджуєтьсяіз такимидоводами з огляду на те, що з набранням чинності з 01.01.2002 Земельним кодексом України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності (частина друга статті 83). Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що з 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.
		…
		6.34.З огляду на достеменно встановлені судами обставини про те, що державна реєстрація спірного майна була здійснена з порушенням чинного порядку такої реєстрації, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності на споруду з припиненням такого права.
		6.35.Також Суд відхиляє і доводи скаржника щодо недобросовісної (суперечливої) поведінки Львівської міськради. … Натомість є підстави вважати недобросовісною поведінку саме Відповідача, що виразилася у державній реєстрації права власності на спірний об`єкт вже після набуття чинності рішенням суду про його демонтаж.
		Так згідно статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
		У порушення вказаних вимог МПП "Монада" не виконало рішення суду у справі №914/2626/16 та не демонтувало спірну споруду, натомість вжило заходи задля державної реєстрації права власності на неї, чим змінило її статус з тимчасової споруди на об`єкт нерухомого майна.
		…
		6.44.У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно,неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності(пункти 112, 113, 152, 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
		…
		6.51.Зважаючи на викладене спір щодо подальшої юридичної долі самочинно побудованого майна має вирішуватисявиключно відповіднодо статті376ЦК України,тобто завимогами прознесення такогомайна абопро визнанняправа власностіна такемайно» (том 1, а.с. 39-43).
		 
		За наведених вище обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Львівської міської ради відсутні, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового  про задоволення позовних вимог Львівської міської ради.
		 
		Відповідно, підлягає до скасування і додаткове рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 грудня 2024 року про розподіл судових витрат за підсумками судового розгляду даної справи судом першої інстанції.
		 
		Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1), і що суд апеляційної інстанції, у випадку зміни рішення або ухвалення нового, відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13).
		Матеріалами справи стверджується, що позивач в ході розгляду даної справи поніс 7570 грн. 00 коп. (3028 + 4 542) судових витрат у виді сплаченого судового збору (том 1, а.с. 46; том 2, а.с. 44).
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		У Х В А Л И В:
		 
		   Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.
		 
		Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 листопада 2024 року і додаткове рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 грудня 2024 року скасувати.
		 
		Ухвалити нове рішення, яким позов Львівської міськоїради до ОСОБА_1 , третя особа  Мале приватне підприємство "Монада", задовольнити.
		 
		Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні Львівською міською радою (код ЄДРПОУ 04055896; місто Львів, площа Ринок, 1) земельною ділянкою на площі Двірцевій, 1 у місті Львові шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: нежитлової будівлі під літ. «М-1» загальною площею 25,7 кв. м. на площі Двірцевій, 1 у місті Львові.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896; місто Львів, площа Ринок, 1) 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 00 коп. судових витрат.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		 
		Повну постанову складено 14 травня 2025 року.
		 
		   Головуючий:                        Цяцяк Р.П.
		 
		   Судді:                                Ванівський О.М.
		 
		                                    Шеремета Н.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...