Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/5758/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано судом: 14.05.2025. Зареєстровано: 15.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Номер судового провадження: К/990/10369/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №260/5758/24
		адміністративне провадження № К/990/10369/25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції адміністративну справу  №260/5758/24
		за позовом   ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності,
		за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, прийняту у складі судді Дору Ю.Ю., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Довга О.І., суддів Запотічний І.І., Сеник Р.П.
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1.          02 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
		-          визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		2.           09 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просила зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, до вирішення справи судом.
		3.           16 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 повторно подала до суду заяву про забезпечення позову з додатками у зв`язку з новими обставинами, в якій просила суд зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.08.2024 до вирішення справи судом.
		4.          На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 вказала, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 (ЗП/260/44/24) було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви та зупинено дію рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 - до вирішення справи судом. Отже, на думку позивачки, не може рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.08.2024, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - діяти окремо без дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №229 від 16.11.2011), дію якого зупинено згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі ЗП/260/44/24 та яка є преюдиційною у даній справі.
		5.          Також ОСОБА_1 вказує, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних позивачем рішень може призвести до порушення її конституційного права на працю, суттєво вплинути на майнове становище, ділову репутацію, що істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення її прав і законних інтересів у разі визнання їх судом порушеними. 
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення 
		6.          Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року, заяву ОСОБА_1 від 16 вересня 2024 року про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.08.2024, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №260/5758/24.
		7.          Задовольняючи заяву позивачки від 16 вересня 2024 року про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав на те, що оскаржуване у даній справі рішення прийнято відповідачем за результатами ухваленого рішення 31.07.2024 про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 та розгляду матеріалів такої справи. Станом на час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, дію рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 зупинено відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №ЗП/260/44/24.
		8.          Також суд першої інстанції зазначив про те, що оскаржуване у даній справі рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024 щодо адвоката ОСОБА_1 впливає на реалізацію даною особою права на працю у вигляді здійснення нею адвокатської діяльності, а позбавлення права на зайняття такою діяльністю може бути позбавленням єдиного джерела існування.
		9.          Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, звернув увагу на ті обставини, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області повторно порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 після скасування судом аналогічного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області з підстав порушення підвідомчості розгляду дисциплінарного провадження (справа №260/10589/23). У вказаній справі (260/10589/23) учасниками є ті ж особи, що й у справі, що розглядається. Вказане судове рішення у справі №260/10589/23 набрало законної сили і згідно ч.1 статті 370 КАС України є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		10.          Не вирішуючи наперед питання правомірності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.08.2024, апеляційний суд зауважив, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області, як суб`єкт владних повноважень, повиненна з надзвичайною обережністю підходити до вирішення таких питань, які пов`язані із притягненням адвоката до дисциплінарної відповідальності та враховувати при цьому існуючу судову практику, щоб максимально мінімізувати можливі негативні наслідки своїх рішень.
		11.          Колегія суддів погодилася з доводами позивачки та її представника про те, що як розгляд дисциплінарної справи, так і ймовірні негативні наслідки дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 впливають на реалізацію цією особою права на працю у вигляді здійснення нею адвокатської діяльності, а у випадку зупинення чи позбавлення права на зайняття такою діяльністю особа може бути позбавлена єдиного джерела існування. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних позивачем рішень може призвести до порушення її конституційного права на працю, суттєво вплинути на майнове становище та ділову репутацію, що істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення її прав і законних інтересів у разі визнання їх судом порушеними. Зупинення адвокатської діяльності позивача є втручанням в її конвенційні права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині права на працю. Таке втручання може бути обґрунтованим виключно у разі його правомірності, тобто після надання судом оцінки правомірності оскаржуваних рішень.
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		12.          Не погоджуючись із ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
		13.          У касаційній скарзі касатор посилається на те, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 травня 2023 року у справі №640/10883/22, від 03 серпня 2023 року у справі №600/2304/22-а, від 20 квітня 2021 року у справі №640/17351/19 щодо питання зупинення дії рішення про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. У зв`язку із цим касатор посилається на необхідність скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, якими повторно вжито заходів забезпечення позову у цій самій справі та зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про позбавлення позивачки права на заняття адвокатською діяльністю.
		ІV. Позиція інших учасників справи 
		14.           ОСОБА_1 надіслала до суду відзиви на касаційну скаргу, в яких вимагає:  1) постановити ухвалу про розгляд справи №260/5758/24 виключно з повідомленням (за участі) сторін; 2) ухвалити рішення про участь позивача адвоката ОСОБА_1 та представника позивача Карповича Андрія Петровича в усіх судових засіданнях в судовій справі №260/5758/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстровані ОСОБА_1 та Карповичем А.П. електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв`язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі; копії ухвал надіслати на електронні адреси; 3) відмовити в задоволенні касаційної скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року.
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		15.          Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року.
		16.          Підставою для відкриття касаційного проваджень є оскарження судового рішення, зазначеного у частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статей 150, 151 та частини п`ятої статті 242 КАС України.
		17.          Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи виключно за участю позивачки та її представника в усіх судових засіданнях в судовій справі №260/5758/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстровані ОСОБА_1 та Карповича А.П. електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі "Відеоконференцзв`язок" (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі; справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 14 травня 2025 року.
		VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
		18.          Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
		19.          Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		20.          Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		21.          Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		22.          Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		23.          Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
		24.          У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
		25.          Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		26.          Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
		27.          При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами, зокрема співмірними між негативними наслідками від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		28.          У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.
		29.          Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №826/16911/18, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 26.06.2019 у справі №826/13396/18, від 30.09.2019 у справі №420/5553/18, від 30.09.2019 у справі №640/868/19, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, від 30.09.2020 у справі №640/1305/20, від 24.11.2020 у справі №640/9636/20, від 20.04.2021 у справі №640/17351/19, від 20.05.2021 у справі №640/29749/20, від 11.01.2022 у справі №640/18852/21, від 24.05.2023 у справі №640/10883/22, від 03 серпня 2023 року у справі №600/2304/22-а.
		30.          Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
		31.          У постановах від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 20.05.2020 у справі № 640/11330/19, від 13.10.2021 у справі №640/9082/21 Верховний Суд дійшов висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
		32.          При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		33.          Водночас в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
		34.          При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
		35.          Крім того вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
		36.          Звертаючись із заявою про забезпечення позову вдруге, позивачка визначила вжиття таких заходів шляхом зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		37.          При цьому необхідність вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтовує наявністю нової обставини, а саме постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі ЗП/260/44/24, якою зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Відтак, на думку позивачки, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яке прийнято на підставі  рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024 про порушення дисциплінарної справи, є таким , що порушує права адвоката ОСОБА_1 гарантовані частинами першою та другою статті 43, частиною першою статті 46 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині порушення права на працю. 
		38.          Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися із твердженням позивачки про те, що ймовірні негативні наслідки дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 впливають на реалізацію цією особою права на працю у вигляді здійснення нею адвокатської діяльності, а у випадку зупинення чи позбавлення права на зайняття такою діяльністю особа може бути позбавлена єдиного джерела існування. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може призвести до порушення її прав на працю, суттєво вплинути  на майнове становище та ділову репутацію, що істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення її прав і законних інтересів у разі визнання їх судом порушеними. Зупинення адвокатської діяльності позивачки є втручанням в її конвенційні права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині права на працю. Таке втручання може бути обґрунтованим виключно у разі його правомірності, тобто після надання судом оцінки правомірності оскаржуваних рішень.
		39.          Верховний Суд уважає за необхідне зазначити про те, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		40.          Водночас сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
		41.          Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		42.          За таких обставин та правового регулювання зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником у цій справі не доведено та документально не підтверджено обставини (матеріали справи не містять належних та допустимих доказів), які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди її правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення чи які б свідчили про реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як і не надано доказів можливості настання невідворотних наслідків для позивача. При цьому, дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на її характер, як захід примусу.
		43.          Стосовно висновків судів попередніх інстанцій, про те, що наявність факту застосування до позивачки дисциплінарного стягнення впливає на її ділову репутацію, то Верховний Суд зауважує, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов`язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим дисциплінарним органом, спрямоване на застосування передбаченої законом спеціальної професійної відповідальності, правова природа якої обумовлена особливим статусом адвоката.
		44.          Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
		45.          Безпідставними є доводи позивачки, з якими погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, про те, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у її право на працю, оскільки вимагають оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненого дисциплінарного проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.
		46.          При цьому, Верховний Суд  зазначає, що забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження діяльності позивачки як адвоката на противагу рішенню відповідача, який є компетентним органом щодо прийняття рішень про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
		47.          Суд також звертає увагу, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Надання правової оцінки оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб фактично призводить до вирішення спору по суті.
		48.          Також у цій справі суд першої інстанції взяв до уваги доводи позивачки про те, що дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення у цій справі від 28.08.2024 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зупинено відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №ЗП/260/44/24.
		49.          Крім того суд апеляційної інстанції, виходив з наявності судового рішення у справі №260/10589/23, якими встановлено помилковість розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області дисциплінарної справи, порушеної за скаргою ОСОБА_3 стосовно адвоката ОСОБА_1 . 
		50.          Апеляційний суд у цій справі звернув увагу на ті обставини, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатській області повторно порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 , після скасування судом аналогічного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області з підстав порушення підвідомчості розгляду дисциплінарного провадження (справа №260/10589/23).
		51.          Верховний Суд уважає, що посилаючись на висновки судів у справах №ЗП/260/44/24, №260/10589/23 як на підставу для задоволення заяви позивачки про забезпечення позову у цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій фактично висловили правову позицію суду щодо правомірності оскаржуваного рішення у цій справі наперед.
		52.          Верховний Суд вказує на те, що наявність ознак та обставин, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення у цьому випадку, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
		53.          Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
		54.          Крім того, саме існування очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень не може бути єдиною підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення, оскільки дана ознака є лише передумовою для такого забезпечення та повинна прийматись судом до уваги із врахуванням іншої підстави забезпечення позову - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
		55.          У цій справі відсутні обставин, які надають підстави стверджувати, що оскаржуване рішення відповідача явно суперечить вимогам закону та порушує права або інтереси позивачки, і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
		56.          Водночас Верховний Суд зазначає, що висновки Закарпатського окружного адміністративного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладені у судових рішеннях у справі №260/10589/23, щодо відсутності повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на здійснення дисциплінарного провадження відносно позивачки, на які посилався суд апеляційної інстанції у цій справі, задовольняючи заяву про забезпечення позову, були змінені постановою Верховного Суду від 17.10.2024 на протилежні.
		57.          Також Суд враховує, що постановою Верховного Суду від 04.04.2025 було скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №260/4927/24 та залишено в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31.07.2024, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .
		58.          Отже, доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.
		59.          Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.
		60.          Зважаючи на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності підстав, визначених частиною другою статті Кодексу адміністративного судочинства України
		61.          Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		62.          З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити.
		2. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №260/5758/24 скасувати.
		3. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур          
		Судді:                                                                                           А.В. Жук
		                                                                                           В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...