Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/2141/22-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано судом: 14.05.2025. Зареєстровано: 15.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Номер судового провадження: К/990/10555/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №600/2141/22-а
		адміністративне провадження № К/990/10555/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
		суддів: Шарапа В.М., Чиркіна С.М., 
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 (у складі колегії суддів: Сапальової Т.В.(суддя-доповідач), Капустинського М.М., Ватаманюка Р.В.) у справі № 600/2141/22-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		У 2022 році ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, в якому просили:
		- визнати незаконним та скасувати рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області 10 сесії 8 скликання "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" № 10-12-21/30/54 від 16.12.2021;
		- зобов`язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернiвецької області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність.
		Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 позов задоволено частково:
		- визнано протиправним та скасовано рішення 10 сесії 8 скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" № 10-12-21/30/54 від 16.12.2021;
		- зобов`язано Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.02.2021 (вх. № 334-02-14 від 05.03.2021) про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу їм у спільну сумісну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,2262 га за рахунок земель житлової та громадської забудови в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області, та прийняти мотивоване рішення з урахуванням окреслених у рішенні висновків, а також правової оцінки суду.
		У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.
		03 лютого 2025 року адвокат Петікар Артем Вікторович (далі - представник апелянта, представник скржника, Петікар А.В.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - апелянт, скаржник, ОСОБА_1 ,) через систему "Електронний суд" подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу (зареєстрована судом апеляційної інстанції 05.02.2025) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022.
		В обґрунтування підстав звернення з апеляційною скаргою представник апелянта зазначив, що відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України                              (далі - КАС України) має право на оскарження цього судового рішення, оскільки у розгляді справи ОСОБА_1 участі не брала. Вважає, що цим судовим рішенням суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки. Вказує, що про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо лише 03.02.2025 після отримання рішення суду першої інстанції її представником, а відтак вважає, що строк звернення з апеляційною скаргою на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 розпочався з 03.02.2025 та має бути поновлений.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025, апеляційну скаргу                     ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 залишено без руху, оскільки апелянтом не надано доказів на підтвердження отримання рішення суду першої інстанції 03.02.2025.
		Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Також роз`яснено, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України                                   (далі - КАС України) у разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
		На виконання вимог ухвали суду апелянтом, в межах установленого судом строку, подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження яка, на думку скаржника, підтверджує поважні причини пропуску строку звернення зі скаргою до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та як наслідок відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою                 ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі                                            № 600/2141/22-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та не надав на їх підтвердження належні та достатні докази. У підсумку суд апеляційної інстанції вважав, що обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження. 
		Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 12.03.2025 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до того, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, оскільки після отримання 03.02.2025 представником апелянта рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 її представником в межах строку встановленого статтею 295 КАС України, 03.02.2025 на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду направлено апеляційну скаргу. 
		З огляду на зазначене ОСОБА_1 вважає, що висновки суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження є помилковими.
		ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить постановити ухвалу, якою касаційну скаргу представника скаржника залишити без задоволення, а касаційне провадження в у справі № 600/2141/22-а закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 339 КАС України. Окрім того, просить повідомити правоохоронні органи про зловживання процесуальними правами та введення суду в оману представником скаржника.
		Інші учасники справи, процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались, що відповідно до приписів статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
		Частиною 1 статті 293 КАС України визначено,  що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		Проте, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. 
		Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Частиною третьою статті 295 КАС України визначено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
		Тобто, вказаною процесуальною нормою права встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги до розгляду є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. 
		Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
		КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
		Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується скаржником, що апеляційна скарга на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі                                           № 600/2141/22-а подана представником ОСОБА_1, лише у лютому 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження більш ніж 2 роки.
		Слід зазначити, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку суд, в межах кожної конкретної справи, надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду. 
		На виконання вимог ухвали апеляційного суду представником скаржника подано заяву, в якій на обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення з апеляційною скаргою зазначив, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти, є інвалідом третьої групи та не має зареєстрованого кабінету в системі "Електронний суд". Також зазначив, що враховуючи необізнаність ОСОБА_1 про розгляд судом першої інстанції спору щодо передачі у спільну власність позивачів дороги, яка використовується нею для заїзду на її ж земельну ділянку та у зв`язку із відсутністю повного тексту судового рішення суду першої інстанції підготовка апеляційної скарги була об`єктивно неможлива. На думку представника скаржника, вказані ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, підстави є поважними причинами для поновлення такого строку.
		Надавши оцінку зазначеним у заяві обставинам, які на думку представника ОСОБА_1 , підтверджують подання апеляційної скарги у встановлений процесуальним законодавством строк, суд апеляційної інстанції визнав їх неповажними причинами пропуску строку, оскільки належних та достовірних доказів отримання представником ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зазначену ж ним дату (03.02.2025) не надано. 
		Суд повторно зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
		Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
		Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених належними та достовірними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
		Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
		Суд звертає увагу скаржника, що частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Тобто особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Також згідно із частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на апеляційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Слід зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
		Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
		Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних ОСОБА_1 підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження.
		Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції.
		Усі інші доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.
		За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		Щодо клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження у справі 600/2141/22-а 
		Колегія суддів зазначає, що виключний перелік підстав для закриття касаційного провадження перелічений у статті 339 КАС України, і наведені позивачем обґрунтування не відповідають цьому переліку, адже предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із тим, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. За результатом апеляційного розгляду постановлену процесуальну ухвалу про відмову у відкритті провадження яка відповідно до приписів частини третьої статті 328 КАС України підлягає касаційному оскарженню.
		Суд наголошує, що оцінка наявності чи відсутності підстав для відкриття касаційного провадження є виключним повноваженням та компетенцією Суду і такі питання вирішуються при відкритті касаційного провадження.
		Отже у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження необхідно відмовити.
		Щодо клопотання ОСОБА_2 про зловживання представником ОСОБА_1 процесуальними правами.
		Відповідно до частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		Згідно з частиною третьою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
		Зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів, заяв, клопотань.
		Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
		Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
		Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 у справі № 826/9751/14.
		Водночас, відповідно до приписів статті частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		Отже представник ОСОБА_1 , звертаючись 12.03.2025 до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025, якою                  ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її скаргою на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі № 600/2141/22-а фактично скористався правом, установленим частиною третьою статті 328 КАС України. Більш того, така скарга подана представником ОСОБА_1 вперше у цій справі.
		Наведені обставини не дозволяють стверджувати, що представник ОСОБА_1 , звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у цій справі, діяв умисно та недобросовісно і такі дії є зловживанням процесуальними правами.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження у справі 600/2141/22-а.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі № 600/2141/22-а - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		Суддя - доповідач                                                                      В. М. Бевзенко
		Судді                                                                                          С. М. Чиркін
		                                                                                          В. М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...