Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/15525/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 14.05.2025. Зареєстровано: 15.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Номер судового провадження: К/990/34925/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 320/15525/21
		адміністративне провадження № К/990/34925/23  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І. В.,
		суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, постановлену колегією суддів у складі Оксененка О. М., Аліменка В. О., Мельничука В. П., у справі № 320/15525/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, скаржник) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2021 року № 170960703, № 170980703, № 170990703 та від 03 листопада 2021 року № 264750703.
		Київський окружний адміністративний суд рішенням від 26 жовтня 2022 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2021 року № 170960703, а в задоволенні решти позовних вимог - відмовив. Повний текст зазначеного рішення виготовлено 04 листопада 2022 року.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, 28 листопада 2022 року Головне управління ДПС у Київській області направило до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору та дотримання строку на апеляційне оскарження.
		Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення суду першої інстанції було ухвалено 26 жовтня 2022 року, тоді як апеляційну скаргу подано з порушенням установленого місячного строку, а саме - 28 листопада 2022 року, що зобов`язувало скаржника подати клопотання про поновлення пропущеного строку, яке він не подав.
		Окрім цього, апеляційний суд встановив, що судовий збір було сплачено не в повному обсязі, оскільки сплачена скаржником сума в розмірі 19,80 грн є нижчою за встановлений законом мінімальний розмір.
		На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління ДПС у Київській області подало клопотання, в якому звернуло увагу, що у разі проголошення скороченого рішення суду строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням цього скаржник не пропустив зазначений строк.
		Щодо сплати судового збору, Головне управління ДПС у Київській області вказало, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині позовних вимог, які були задоволені, ціна яких становить 11 408,00 грн. Відповідно, з урахуванням положень частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає обчисленню та сплаті лише щодо позовних вимог, що є предметом апеляційного перегляду, у зв`язку з чим правило щодо мінімальної суми судового збору в цьому випадку не застосовується.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків в частині сплати судового збору у повному обсязі.
		Суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача, що розрахунок суми судового збору слід здійснювати, виходячи з розміру позовних вимог, які є предметом апеляційного перегляду. Водночас необхідно враховувати й положення Закону України «Про судовий збір», що встановлює граничний мінімальний розмір судового збору, який підлягає застосуванню й у цьому випадку.
		Головне управління ДПС у Київській області 01 серпня 2023 року повторно направило до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою від 21 серпня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження. 
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося поза межами розумних строків, а саме - через місяць після повернення попередньо поданої та повернутої апеляційної скарги. При цьому обставини щодо недостатнього фінансування та відсутності коштів не можуть вважатися об`єктивними та обґрунтованими для несвоєчасної сплати судового збору.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, а також відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги: 
		Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам, які свідчать про реальну неможливість сплати судового збору, а саме: випискам про залишок коштів на рахунках, а також листуванню з органами вищого рівня щодо виділення додаткового фінансування для сплати судового збору.
		На думку відповідача, суд апеляційної інстанції також не врахував сумлінну поведінку скаржника, який звернувся з повторною апеляційною скаргою протягом строку, що не перевищує одного місяця з дня повернення попередньо поданої скарги, та негайно після отримання платіжного документа. У зв`язку з цим, а також з урахуванням обставин воєнного стану, такий строк на повторне звернення з апеляційною скаргою є розумним і свідчить про вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.
		Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
		Позивач не подав відзиву на касаційну скаргу. Про відкриття касаційного провадження повідомлений належним чином.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції, та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
		Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано главою першою розділу ІІІ КАС України.
		Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
		Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
		За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
		Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
		Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
		Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
		У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
		- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
		- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
		- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
		- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
		- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Головне управління ДПС у Київській області подало 28 листопада 2022 року, тобто у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.
		У подальшому Головне управління ДПС у Київській області 01 серпня 2023 року звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно. При цьому строк на апеляційне оскарження на момент повторного подання апеляційної скарги вже був пропущений.
		Разом із цим, аналізуючи дотримання умов для поновлення строку на апеляційне оскарження у контексті наведених вище критеріїв Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідач, звернувшись вперше з апеляційною скаргою у листопаді 2022 року, не надав документа, що підтверджував би сплату судового збору у повному обязі. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив скаргу без руху, надавши відповідачу можливість усунути цей недолік. Однак відповідач не скористався цією можливістю протягом встановленого строку, у зв`язку з чим апеляційна скарга була повернута.
		Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до практики Верховного Суду, оцінюючи розумність строку для повторного звернення, суд повинен брати до уваги не лише час, який минув з дня повернення первісної скарги, але й увесь період від першого звернення з апеляційною скаргою. У цьому випадку необхідно звернути увагу на тривалий період часу, який минув від дня першого подання апеляційної скарги (листопад 2022 року) до її повторного подання (серпень 2023 року) - понад вісім місяців. 
		Колегія суддів вважає цей строк значним та таким, що виходить за межі розумності, оскільки скаржником не надано доказів наявності об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали сплату судового збору протягом зазначеного тривалого строку.
		При цьому аргументи відповідача про неможливість сплати судового збору через відсутність коштів на рахунках не підтверджено належними доказами. Надані відповідачем документи (виписки з рахунків, листування з органами вищого рівня щодо додаткового фінансування) свідчать лише про тимчасові фінансові труднощі, однак не доводять об`єктивну неможливість сплатити судовий збір протягом усього періоду з моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції по дату постановлення ухвали суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
		Усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
		Окрім цього, посилання відповідача на воєнний стан як на об`єктивну причину для значного пропуску строку апеляційного оскарження, на думку колегії суддів, є недостатньо обґрунтованими. Запровадження воєнного стану, хоча й могло певною мірою вплинути на діяльність державних органів, однак не унеможливлювало повністю і протягом тривалого періоду усунення такого формального недоліку, як сплата судового збору. Воєнний стан не може бути абсолютним виправданням для невиконання процесуальних обов`язків, особливо у випадках, коли їх виконання не було об`єктивно неможливим.
		З огляду на викладене, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі №  320/15525/21 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
		Суддя-доповідач                                                                                І. В. Дашутін
		Судді                                                                                                    О. О. Шишов
		                                                                                                    М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...