Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/6987/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 15.05.2025. Зареєстровано: 15.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2025.

Номер судового провадження: 2/202/642/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 202/6987/24
		Провадження № 2/202/642/2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2025 року                                м. Дніпро
		 
		 
		 
		Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.
		секретар судового засідання Пономаренко О.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі 
		цивільну справу № 202/6987/24 
		 
		за позовом 
		 
		ОСОБА_1 
		 
		до 
		 
		Фізичної особи-підприємця
		ОСОБА_2 
		 
		Фізичної особи-підприємця 
		ОСОБА_3 
		 
		про захист прав споживачів, -
		 
		за участю:
		позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача ОСОБА_2  адвоката Калініч О.О. (в режимі ВКЗ)
		представника відповідача ОСОБА_3  адвоката Хімки М.І. (в режимі ВКЗ)
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		31.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що 09.01.2024 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 придбала для своєї доньки взуття, а саме: чоботи моделі JM8238-3 (Шерсть) Срібло. 
		Продавець запевнив її, що вказані чоботи теплі та вологостійкі, але під час користування було виявлено їх значні недоліки.
		Так, її донька взула чоботи на пару годин щоб дійти до школи, але вони повністю промокли, а ноги дитини стали дуже холодними.
		Після виявлення вказаних недоліків, вона звернулася до магазину з проханням повернути гроші, але їй було відмовлено та повідомлено, що взуття треба обробляти. Однак, гарантійний талон містить лише інструкцію щодо обробки шкіряного взуття, а про плащові чоботи, які були придбані нею, в інструкції нічого не зазначено. 
		Вважає, що її права порушені тим, що їй були продані чоботи з істотними недоліками, а тому просила суд стягнути з фізичної особи  підприємця ОСОБА_3 , як з суб`єкта господарювання, який безпосередньо здійснював діяльність під торговою маркою «Vitto Rossi», сплачені грошові кошти за договором купівлі-продажу взуття у розмірі 2621,00 грн; моральну шкоду у розмірі 26000,00 грн; судові витрати у розмірі 10000,00 грн.
		 
		04.06.2024 по справі відкрите загальне позовне провадження.
		08.07.2024 за клопотанням позивача судом витребувані докази.
		03.09.2024 за клопотанням позивача судом замінено відповідача на ФОП ОСОБА_2 
		07.10.2024 підготовче провадження по справі закрите.
		17.12.2024 за клопотанням позивача судом витребувані докази, які з поважних причин не могли бути подані на підготовчому судовому засіданні.
		07.04.2025 за клопотанням позивача судом до участі у справі залучено співвідповідача  ФОП ОСОБА_3 .
		30.04.2025 від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов з якого випливає, що він позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.
		09.01.2024 він дійсно продав ОСОБА_1 взуття у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
		Взуття є якісним та надійним, жодних скарг або нарікань з боку третіх осіб він ніколи не отримував.
		Позивач вимагає фактично повернення грошових коштів та стягнення моральної шкоди, тоді як це можливо лише у разі розірвання договору купівлі-продажу внаслідок істотного порушення умов договору продавцем. Твердження ОСОБА_1 про те, що взуття «промокає» і це є істотним недоліком є безпідставним та необґрунтованим.
		Просив у задоволенні позову відмовити.
		 
		У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала та додатково пояснила, що чоботи, які їй продав ОСОБА_3 є неналежної якості, а саме вони не є водостійкими, що робить їх експлуатацію за призначенням неможливою. Продавець у магазині ввів її в обману з приводу характеристик взуття. Моральна шкода завдана тим, що їй продали товар неналежної якості, а коли вона виявила намір його повернути, то висміяли у магазині. 
		Представник відповідача ОСОБА_2  адвокат Калініч О.О. у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_4 нічого ОСОБА_1 не продавала.
		Представник відповідача ОСОБА_3  адвокат Хімка М.І. просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 були продані чоботи належної якості. Будь-яких підстав для їх повернення, обміну не має.
		 
		Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09.01.2024 між продавцем ФОП ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 у магазині за адресою: АДРЕСА_1 було укладено договір купівлі-продажу взуття під торговельною маркою «Vitto Rossi» (чоботи моделі JM8238-3 (Шерсть) Срібло), що підтверджується фіскальним чеком. Ціна товару  2621,00 грн. 
		11.01.2024 та 12.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до магазину з заявами про виявлений недолік взуття та просила обміняти товар або повернути гроші за товар, оскільки експлуатація взуття була неможливою через те, що воно холодне та протікає. 
		11.01.2024 керуючий магазином  Савищенко О.Г. надав письмову відповідь на заяву ОСОБА_1 у якій відмовив останній у поверненні грошових коштів, оскільки промокання взуття не є для цього підставою, а свідчить про порушення правил експлуатації взуття, які були зазначені у інструкції, яка надана покупцю разом з гарантійним талоном. 
		12.01.2024 керуючий магазином  Савищенко О.Г. направив на адресу ОСОБА_1 відповідь на її заяву від 12.01.2024 у якій не заперечував, що при огляді 11.01.2024 проданих ОСОБА_5 чоботів вони дійсно були вологі у середині, але ще раз роз`яснив, що промокання взуття не є причиною для звернення з претензією і не є гарантійним випадком. Продавець гарантує водонепроникність тільки на гумове взуття і взуття з використанням водонепроникних мембран. Під час продажу товару покупцю була надана інформація щодо правил експлуатації. Крім того зазначив, що взуття перебувало в експлуатації, а відтак обміну та поверненню не підлягає. 
		 
		Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		У статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено значення термінів, які вживаються в цьому законі, зокрема стаття містить визначення торговельного приміщення, як - майнового комплексу, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб`єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару (п. 26) а також договір,укладений навідстані,-договір,укладений продавцем(виконавцем)із споживачемза допомогоюзасобів дистанційногозв`язку (п.8).
		Таким чином, Законом передбачено різні способи укладення договорів купівлі-продажу товарів, як то в торгівельному чи офісному приміщенні, або на відстані, або поза межами торгівельного або офісного приміщення, що в свою чергу має відмінності щодо порядку врегулювання спірних питань між продавцем та покупцем.
		В даній справі судом встановлено, та підтверджено наданими позивачем доказами, укладення 09.01.2024 між нею та відповідачем ОСОБА_3 договору купівлі-продажу в торгівельному приміщенні. 
		Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		За приписами статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
		У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
		У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
		Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
		Згідно статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
		Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
		Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
		Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
		Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.
		Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.
		Статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару, а у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
		ОСОБА_1 посилається на те, що продані відповідачем чоботи мають істотні недоліки, а саме: промокають, холодні, а також їй була надана неправдива інформація про товар.
		Відповідно до положень п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		Для встановлення істотності недоліку товару необхідно наявність таких ознак: виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця); неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням або повторний прояв недоліку з незалежних від споживача причин після його усунення, а також наявність хоча б однієї з таких ознак: він взагалі не може бути усунений; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
		У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції (частина четверта статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
		Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
		За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
		Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
		Під гарантією якості товару слід розуміти твердження продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		В даній справі позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що продавцем продане взуття характеризувалось як водостійке, а відтак суд відхиляє твердження позивача, що промокання чоботів є їх істотним недоліком і висуває, що продані ОСОБА_1 чоботи є належної якості, але не задовольнили покупця своїми характеристиками.
		 
		Приписами ч. 1 ст.9 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
		Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
		Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
		Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. (ч.2 ст.9 ЗУ «Про захист прав споживачів»)
		Оскільки позивач використовувала придбані чоботи, чого не заперечувала у заяві-претензії на адресу продавця, позові та судових засіданнях, то підстави для розірвання договору відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
		 
		Враховуючи викладене у задоволенні позовної вимоги про стягнення грошових коштів за товар суд відмовляє.
		 
		Оскільки відсутні підстави для задоволення вказаної позовної вимоги, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		 
		Частиною 7 статті 141 ЦПК України зазначено, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позову  відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення суддя склав 15.05.2025
		Суддя                              АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...