Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 298/611/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.
Надіслано судом: 16.05.2025. Зареєстровано: 16.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2025.

Номер судового провадження: 3/298/414/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 298/611/25 
		Номер провадження 3/298/414/25 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		16 травня 2025 року                             с-ще. Великий Березний
		 
		   Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого старшим програмістом компанія «НЮ СЕЛ», за ч. 1ст. 204-1 КУпАП,
		ВСТАНОВИЛА:
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 327920 від 27.04.2025 громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: 27 квітня 2025 року, о 19 год. 00 хв. на околиці населеного пункту Жорнава (територія Ставненської сільської громади Ужгородського району, Закарпатської області) в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 7000 метрів до державного кордону України, на напрямку 30 прикордонного знаку Словацької Республіки був затриманий гр. України ОСОБА_1 під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон , в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст.9, ст.12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
		ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення у зв`язку з поданою ним заявою на отримання електронних повісток.
		Від ОСОБА_1 до суду не надходило заяв про відкладення розгляду справи.
		   При цьому за змістом ст. 268 КУпАП Україниприсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 204 КУпАП, не є обов`язковою.
		Відтак суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.
		   Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке. 
		Згідно зі статтями 245, 252КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до вимогст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , чи винен він у вчиненні такого і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ч. 1ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.
		Відповідно дост. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		Отже, тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.
		Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсіст. 62 Конституції України,ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
		За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза пунктами пропуску через державний кордон з України в Словацьку Республіку, у пішому порядку в умовах воєнного стану і такі його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
		Положеннями ч. 1 ст.204-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
		Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
		Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи, спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
		Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу у особи, що перетинає такий кордон, спрямований на те, щоб його перетнути.
		Разом з цим, у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , не вказано жодної вчиненої ним дії, яка б відповідала об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
		Так, наведення в описовій частині протоколу відомостей про його затримання за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску в умовах воєнного стану, без зазначення, в чому саме виразились такі його дії є неконкретним формулюванням обвинувачення.
		З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне затримання від 27 квітня 2025 року; копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 ; письмове пояснення ОСОБА_1 від 27.04.2025; письмове пояснення помічника начальника відділу прикордонної служби-начальника кінологічного відділення ОСОБА_3 від 27.04.2025; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) в період з 20.00 26.04.2025 по 20.00 27.04.2025; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 27.04.2025; схему затримання; довідку про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів.
		Відповідно до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		За змістом ч. ч. 1, 2ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Аналіз доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , доказів не дає підстав для беззаперечного висновку у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-1 КУпАП.
		Так,відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Суддя констатує, що до матеріалів справи не додано пояснення свідків, фото- чи відеозаписи, які б підтверджувати обставини які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому у ОСОБА_1 не виявлено будь-яких речей чи документів, які б свідчили про його намір незаконно перетнути державний кордон України. 
		Крім того, суддя враховує письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він вказує, що прибув у Закарпатську область з метою туризму, а виявлені прикордонниками документи мав при собі, оскільки боявся залишати їх в м. Києві у зв`язку зі збройною агресією, ту обставину, що ОСОБА_1 затриманий на значній відстані від державного кордону. Крім того матеріали справи не містять доказів, про те, що ОСОБА_1 рухався в напрямку державного кордону, оминаючи населені пункти, що давало б підстави стверджувати, що він мав намір уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби, і таким чином незаконно перетнути кордон. 
		Також, до матеріалів навіть не долучено відповідних документів на підтвердження належності місця затримання особи до контрольованого прикордонного району .
		В силу положень ст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		При цьому із врахуванням положень і тлумаченьст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
		Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсіст. 62 Конституції України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
		Згідно з пунктом 4Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19Основного Закону України).Конституція Українивизначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України(частина перша статті 64).
		Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 вказаногоРішення,Конституційний Суд Українина підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
		Зважаючи на наведене, суддя позбавлена можливості констатувати про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, поза розумним сумнівом.
		Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, які б беззаперечно свідчили про наявність в його діях складу вказаного правопорушення.
		Згідно з ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
		Керуючись ст. ст.247, 283 КУпАП, суддя
		ПОСТАНОВИЛА:
		Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязакрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
		 
		 
		 
		Суддя Ротмістренко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...