Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/12198/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 16.05.2025. Зареєстровано: 16.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/554/361/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220470002420

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 16.05.2025Справа № 643/12198/19 Провадження № 1-кп/554/361/2025
		 
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   16 травня 2025 року 
		 
		Шевченківський районний суд міста Полтави в складі :
		 
		головуючого  судді     ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря -         ОСОБА_2 ,
		прокурорів -             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		потерпілої -             ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої-     ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої -         ОСОБА_7 ,
		захисника -             ОСОБА_8 ,
		                   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, із вищою освітою, розлученої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючої, фізичної особи підприємця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, що підтримує потерпіла сторона за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а прокурор за ч. 1 ст. 121 КК України, -
		 
		встановив:
		 
		І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
		 
		ОСОБА_7 11 травня 2019 приблизно о 10 годині 15 хвилин, у закладі громадського харчування «McDonalds» за адресою: м. Харків, проспект Московський, 199, побачивши, що її чоловік ОСОБА_9 перебуває разом із ОСОБА_5 , діючи умисно, з мотивів ревнощів, під час сварки заподіяла останній удар гострим предметом в область живота, чим спричинила тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виді проникаючого колотого поранення черевної порожнини з пошкодженням передньої стінки шлунку, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею.
		 
		ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ 
		 
		Дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		 
		ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
		 
		Обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнала частково, оскільки не виключає, що саме під час спілкування із ОСОБА_10 остання могла зазнати від неї тілесних ушкоджень, проте прямого умислу на це вона не мала, можливо діяла з необережності. За ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України своєї провини не визнала, оскільки намірів на вбивство ОСОБА_5 теж не мала. 
		Пояснила, що 11.05.2019 року приблизно о 10 годині на автомобілі таксі рухалась по проспекту Героїв Харкова (раніше-Московському), 199 та біля кафе «McDonalds» побачила свій автомобіль Фольксваген Джетта, яким керував її чоловік ОСОБА_9 та який мав бути в цей час на роботі. Тоді вона залишила таксі чекати, а сама зайшла до приміщення цього кафе, де виявила свого чоловіка ОСОБА_9 із раніше невідомою ОСОБА_5 . 
		Перебуваючи у складному психоемоційному стані, викликаному недавнім перериванням вагітності, образою та ревнощами, витягла балончик із фіолетовою зеленкою (для собак) та розпилила речовину в їх бік, проте не влучила. 
		Потім вони вийшли на вулицю та протягом приблизно 1-2 хвилин сварились із чоловіком ОСОБА_11 , при цьому останній хапав її за руки, а ОСОБА_5 була поруч з ними на відстані витягнутої руки після чого відійшла. Як ОСОБА_5 отримала тілесне ушкодження наразі сказати не може, бо все відбувалося швидко на емоціях, у неї у пам`яті залишились зім`яті спогади. Відчувала розпач та образу. 
		Далі побачила, що чоловік повіз ОСОБА_5 до лікарні й сама туди поїхала, забрала у чоловіка ключі від свого автомобіля, перепаркувала його далі та поіхала додому, де згодом була затримана поліцією. 
		Про те, що ОСОБА_5 отримала тілесне ушкодження спочатку не розуміла, бо вона активно рухалась, крові на ній не бачила. Потерпілу та свого чоловіка не переслідувала. У своїх діях розкаюється та в останньому слові публічно попросила у неї вибачення. Наразі проживає у місті Дахау, Німеччини зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_9 та виховує двох малолітніх дітей: десятирічного сина та доньку віком менше року. Позов визнає лише в тій частині, яка була сплачена потерпілій. 
		 
		Провина ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України поза розумним сумнівом доведена сукупністю належних, допустимих та взаємоузгоджених доказів.
		 
		11.05.2019 року о 10.33 годин з лікарні № 17 м. Харкова надійшло звернення на лінію «102» про спричинення ОСОБА_5 ножового поранення черевної порожнини у кафе по проспекту Героїв Харкова (раніше  Московському) - дружиною чоловіка, із яким вона відпочивала, про що внесено відомості до ЄРДР № 12019220470002420 від 11.05.2019 року за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (т. 2 а.с. 72, 73, 70).
		 
		13.05.2019 року ОСОБА_5 просила притягнути до відповідальності винну особу (т. 2 а.с.73).
		 
		У ході огляду автомобіля Фольксваген Джетта д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , з її письмового дозволу, по АДРЕСА_3 вилучено та приєднано в якості речових доказів: мобільний телефон «Huawey», печатку ФОП « ОСОБА_9 » та джинсову куртку синього кольору зі слідами речовини бурого кольору ( т. 2 а.с. 80-91, 107, т. 3 а.с. 11-18).
		 
		Означений автомобіль станом на дату вчинення кримінального правопорушення та до 16.05.2019 року за даними РСЦ в Харківській області належав ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 104, 107, 140-141).
		 
		Згідно з висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 14/486-С/19 від 05.06.2019 року, на джинсовій куртці, вилученій з автомобіля Фольксваген Джетта д.н. НОМЕР_1 , виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 ( т. 2 а.с. 175-177, т. 3 а.с. 153).
		 
		При огляді місця події, проведеного з 19 години до 19.40 годин 11.05.2019 року, в приміщенні закладу громадського харчування «McDonalds» за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (раніше  Московський), 199 та на прилеглій території нічого виявлено та вилучено не було ( т. 2 а.с. 74-78, 118).
		 
		Проте, згідно з протоколом від 12.05.2019 року перегляду відеозаписів з камер відеоспостереження закладу громадського харчування «McDonalds» за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (раніше Московський), 199, за 11.05.2019року з`ясовано таке:
		-О 10.02 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 заходять у кафе;
		-О 10.13:38 год. до цього ж кафе заходить ОСОБА_7 , прямує всередину та дістає предмет схожий на балон, перед нею з`являється її чоловік ОСОБА_9 , який відштовхує її в бік та вона зникає з поля зору всередині кафе;
		-О 10.14:27 год. ОСОБА_5 виходить з того ж місця на вихід з кафе, а за нею ОСОБА_7 ;
		-О 10:15:40 год. ОСОБА_5 повертається до кафе та при цьому тримається правою рукою за праву нижню частину свого живота. За нею зайшов ОСОБА_9 , потім усі разом знову виходять з кафе (т. 2 а.с. 95-103, т. 3 а.с. 23-35).
		 
		Оглядом відеозаписів КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17 Харківської міської ради від 06.06.2019 року за 11 травня 2019 року та аналізом цих обставин з`ясовано, що о 09.23 годин до лікарні під`їхав Фольксваген сірого кольору, звідки з пасажирського сидіння вийшла ОСОБА_5 , вдягнена у чорну футболку та порямувала до приміщення лікарні, а працівники лікарні до неї викотили візок. О 09.24 годин до приміщення лікарні намагалася зайти і ОСОБА_7 , проте ОСОБА_12 їй перешкодив, дав їй ключі від автомобіля Фольксваген та вона на ньому поїхала звідти. За нею певну відстань проїхав автомобіль Рено Логан після чого повернувся в бік лікарні (т. 3 а.с. 42-50).
		 
		За даними виписки з медичної карти стаціонарного хворого №7623 від 18.05.1019 року, ОСОБА_5 з 11.05.2019 року по 18.05.2019 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні 17 ХГКМБ у зв`язку з пораненням живота. Їй був встановлений діагноз: колото-різане поранення передньої черевної стінки. 11.05.2019 року проведено оперативне лікування в ургентному порядку. Лапаротомія. Вшивання поранення передньої стінки шлунку, ревізія черевної порожнини, санація та дренування черевної порожнини. На її лікування витрачено бюджетне фінансування на загальну суму 2988 грн 21 коп. (т. 3 а.с. 55, 109).
		 
		Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що 11.05.2019 року вранці вона зі своїм знайомим ОСОБА_9 зайшли в кафе Макдональдс по проспекту Московському, 99 м. Харкова, куди за кілька хвилин також зайшла ОСОБА_13  дружина останнього та випустила в неї невідому рідину з балончика. Її раніше не знала. Далі вони вийшли на вулицю, де ОСОБА_13 нанесла їй прямий удар якимось гострим предметом в живіт. Більше ударів наносити не намагалася. Вона відчула сильний біль та знову зайшла до Макдональдсу, де хотіла викликати швидку. Проте до неї підійшов ОСОБА_9 та запропонував відвезти до лікарні. У лікарні ОСОБА_13 забігла до приміщення та кричала, що доб`є її, але дві медичні сестри поклали її (потерпілу) на візок та повезли всередину, де їй зробили операцію та видалили частину шлунку. Вважає, що ОСОБА_7 намагалась її вбити, проте її чоловік ОСОБА_9 перешкодив цьому, в тому числі в приміщенні лікарні, куди вона одразу звернулась. 
		Вказаним кримінальним правопорушенням їй спричинено фізичну та моральну шкоду, позов підтримує повністю. Підтверджує, що ОСОБА_7 виплатила їй 20000 грн на лікування поштовими переказами. Після події її життя зазнало змін, порушено режим харчування, вона схудла, залишився шрам на животі, зазнала психологічних проблем. 
		Про те, що ОСОБА_9 одружений вона знала заздалегідь, проте він говорив, що розлучається. Метою їх зустрічі було лише випити кави. Досліджену судом переписку із ОСОБА_9 підтверджує. Вона особисто не наносила ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та не ображала її.
		 
		Її показання відтвоерні та перевірені під час проведеного з нею слідчого експерименту в частині механізму та локалізації отриманих нею тілесних ушкоджень ( т. 3 а.с. 123-126).
		 
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09/1146-С/2019 від 07.06.2019 року, потерпіла ОСОБА_5 отримала проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням передньої стінки шлунку, яке виникло від одноразової дії гострого предмета, що має колючі властивості та могло бути отримане не пізніше строку звернення потерпілої до лікувальної установи. Відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Після утворення тілесного ушкодження потерпіла ОСОБА_5 могла вчиняти будь-які цілеспрямовані дії (пересуватися, кричати, надавати опір, тощо) протягом декількох хвилин. Найбільш ймовірним є розташування потерпілої та обвинуваченої в момент отримання поранення  обличчям до обличчя. Ознак застосування багаторазового заподіяння тілесного ушкодження не має. Локально поранення знаходиться на передній поверхні живота на 2 см нижче реберної дуги по лівівй середньо-ключичній лінії. В разі ненадання медичної допомоги настала б смерть потерпілої. Показання потерпілої ОСОБА_5 під час слідчого експерименту вцілому відповідають об`єктивним судово-медичним даним в частині механізму утворення у неї тілесного ушкодження. Показання в якості підозрюваної ОСОБА_7 не відповідають об`єктивним судово-медичним даним в частині механізму утворення тілесного ушкодження (т. 3 а.с. 121-122).
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання від 22.05.2019 року, ОСОБА_5 упізнала ОСОБА_7 як особу, що нанесла їй удар в область живота ( т. 3 а.с. 56-59).
		 
		При огляді мобільного телефону потерпілої ОСОБА_5 - Iphone 6, імеі НОМЕР_2 (№ НОМЕР_3 ) виявлено її переписку із ОСОБА_9 (№0966615315 та № НОМЕР_4 ), в тому числі інтимного характеру ( т. 3 а.с. 63-96).
		 
		Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 08.08.2014 року, на той час ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі, спільно проживали та мали спільну дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т. 3 а.с. 137-139).
		 
		Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які працюють молодшими медсестрами лікарні № 17 м. Харкова, підтвердили, що у 2019 році до лікарні звернулась жінка з ножовим пораненням живота, яку привіз чоловік. Жінку поклали на візок та відвезли для проведення оперативного втручання, на ній крові не бачили.
		 
		Згідно з протоколом пред`явлення для впізнання, свідок ОСОБА_15 упізнала ОСОБА_7 , яка також у той час приходила до лікарні ( т. 3 а.с. 110-112).
		 
		Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що весною 2019 року біля кафе «Макдональдс» побачив двох жінок, одну з яких - молодшу невідомий чоловік намагався схопити і казав, що вони самі розберуться, після чого та жінка сіла в автомобіль і поїхала, а інша трималась за живіт та пішла далі.
		 
		Згідно з протоколом пред`явлення для впізнання від 14.05.2019 року, свідок ОСОБА_17 упізнав ОСОБА_7 , яка була біля кафе «Макдональдс» біля чоловіка та поїхала звідти на авто ( т. 2 а.с. 128-132).
		 
		Явку свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 стороною обвинувачення до суду забезпечено не було та сторона обвинувачення відмовилась від їх подальшого виклику, оскільки повідомлені ними загальні обставини лише фактичного перебування обвинуваченої біля кафе Макдональдс по проспекту Героїв Харкова (раніше  Московському), 199 встановлені також з інших джерел та ніким не оспорюються. За результатами виконання їх приводу було встановлено, що свідки за кордоном і повертатися не збираються, їх точне місцезнаходження не встановлено. 
		 
		З огляду на викладене, уведення в Україні воєнного стану, засади справедливого розгляду справи у розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності. 
		 
		У ході проведення обшуку 15.05.2019 за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_4 вилучено: ніж металевий, з рукояткою чорного кольору, з прямим лезом; ножиці з пластиковою рукояткою чорного кольору; ніж з дерев`яною рукояткою та лезом золотистого кольору; куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору на внутрішній підкладці; штани сірого кольору, в`язані, на яких крові не виявлено (т. 2 а.с. 149-158, 182, т. 3 а.с. 6, 97-103, 153).
		 
		Згідно з висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 14/487-С/19 від 05.06.2019 року, на шкіряній куртці, вилученій за місцем проживання ОСОБА_7 , виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 ( т. 3 а.с. 2-3).
		 
		При цьому ОСОБА_7 як підозрювана не заперечувала, що під час події 11.05.2019 року біля кафе Макдональдс була вдягнена саме в цю куртку та штани.
		 
		При обшуку 15.05.2009 року за місцем реєстрації ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 також вилучено: 9 ножів, 6 ножиць, 2 викрутки ( т. 2 а.с. 135-145, 183, т. 3 а.с. 97-103, 153).
		 
		Ще 15.05.2019 року ОСОБА_9 добровільно видав слідчому футболку чорного кольору, в якій перебувала потерпіла ОСОБА_5 11.05.2019 року, яка оглянута та на ній виявлено слідчи речовини бурого кольору ( т. 2 а.с. 161-166).
		 
		За даними судової медико-криміналістичної експертизи № 17-106-МКС/19 від 25.06.2019 року, на вилученій футболці ОСОБА_5 виявлено одне наскрізне колото-різане пошкодження, розташоване на передній поверхні зліва, в нижній третині, яке утворилось внаслідок однократної дії гострокінцевого, односторонньогострого, плоского типу клинка ножа, колюче-ріжучого предмету, з гострим лезом та обухом П-подібного поперечного перетину з вираженими ребрами. Пошкодження на футболці співпадає по локалізації з анатомічною ділянкою розташування на тілі ( т. 3 а.с. 129-130).
		 
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 364 від 18.06.2019 року, ОСОБА_7 на час проведення експертизи та у період вчинення інкримінованого їй діяння не виявляла хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с. 189-191).
		 
		Однак, згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 238 від 12.03.2019 року, ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Міський пологовий будинок № 1 м. Харкова з клінічним діагнозом: вагітність 3-4 тижні. Повний самовільний аборт (т. 3 а.с. 132). 
		 
		Судово-психологічна експертиза ніким не ініціювалась та не проводилась, відтак поза розумним сумнівом не спростовано показань ОСОБА_7 , що збіг складних особистих обставин та психологічних проблем у постабортний період міг певним чином вплинути на її поведінку та специфіку прояву емоцій.
		 
		Свідок ОСОБА_21  мати обвинуваченої ОСОБА_7 зазначила, що наразі проживає з донькою у місті Дахау, Німеччини. Виїхали з міста Харкова у зв`язку з воєнним станом в Україні. Обставини вчинення кримінального правопорушення їй не відомі, проте зазначає, що намірів на вбивство потепрілої донька не мала. Навесні 2019 року у доньки виник збіг тяжких сімейних обставин, зокрема, у неї стався викидень, були напружені відносини з чоловіком та процес розлучення, вона була пригнічена. Вцілому характеризує її позитивно. 11.05.2019 року свідок була на роботі та цього дня їй зателефонували працівники поліції і повідомили про затримання доньки, яку увечері забрала додому. На руці в неї бачила невелику подряпину. В подальшому їй стало відомо, що донька відшкодовувала кошти на лікування потерпілої. 
		 
		Свідок ОСОБА_9  колишній чоловік обвинуваченої пояснив суду, що 11.05.2019 року в ранковий час він з ОСОБА_5 пішли до кафе «Макдональдс» по проспекту Героїв Харкова (раніще- Московському) м. Харкова. За кілька хвилин туди зайшла його дружина ОСОБА_7 та почала запитувати, чому він тут з дівчиною. Він намагався її заспокоїти, після чого всі вийшли на вулицю, де продовжили з`ясування стосунків. Коли він стояв між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 останні сперечалися та махали руками одна до одної. Потім ОСОБА_5 сказала, що ОСОБА_7 вдарила її в живіт чимось. Він особисто на це уваги не звернув, але особисто ОСОБА_5 не бив та сторонніх людей не було. З усього вірогідно, що один удар з ревнощів могла нанести ОСОБА_7 , проте інші удари наносити не намагалась. Тоді він повіз ОСОБА_5 до лікарні, де їй надали медичну допомогу. До лікарні також приїхала і ОСОБА_7 , яка знову сварилась та говорила, що не треба було кого попало катати. Він віддав їй ключі від її автомобіля Фольксваген та вона поїхала звідти. У подальшому вони з дружиною добровільно відшкодовували потерпілій кошти на лікування.
		 
		Означені докази здобуті у встановлений законом спосіб, є взаємоузгодженими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності. Показання потерпілої ОСОБА_5 як очевидця події послідовні та інформативні, узгоджуються з іншими об`єктивними доказами, в тому числі речовими доказами та висновками судових експертиз, а також показаннями свідків, тому є вагомими. Підстав обмовляти нею обвинувачену не встановлено. 
		 
		Таким чином, сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України був учинений і обвинувачена ОСОБА_7 є винуватою у його вчиненні.
		 
		Висловлені обвинуваченою ОСОБА_7 сумніви про те, що вона заподіяла потерпілій ОСОБА_5 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто у тій версії події, яку надало обвинувачення, були спростовані фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, тому єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність означених фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання її винуватою за пред`явленим прокурором обвинуваченням. Підстав для перекваліфікації її дій як необережного кримінального правопорушення не вбачається.
		 
		 
		 
		ІV. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО НЕДОВЕДЕНИМ
		 
		Потерпіла ОСОБА_5 підтримала обвинувачення щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство (т. 1 а.с. 3-6), незважаючи на те, що прокурором 14.12.2021 року це обвинувачення змінено та перекваліфіковано дії обвинуваченої на ч. 1 ст. 121 КК України (т. 4 а.с. 16-19).
		 
		Так, відповідно до первинного обвинувального акту, ОСОБА_7 на початку травня 2019 року на грунті ревнощів свого чоловіка ОСОБА_9 до потерпілої ОСОБА_5 11.05.2019 року у період часу з 09 до 10 години прибула до закладу швидкого харчування «McDonalds» за адресою: м. Харків, проспект Московський, 199, де вже знаходився її чоловік ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та поблизу центрального входу зазначеного закладу, в ході сварки з потерпілою ОСОБА_5 , близько 10:15 годин, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_5 і бажаючи їх настання, стоячи обличчям до потерпілої, дістала з вкишені своєї куртки заздалегідь заготовлений гострокінцевий, односторонньо гострий, плоский, типу клинка ножа, колюче ріжучий предмет з гострим лезом і обухом «П»- подібного поперечного перетину з вираженими ребрами та тримаючи його у правій руці, умисно нанесла ОСОБА_5 один удар вказаним предметом в область розташування життєво важливих органів, а саме в передню поверхню живота на 2 см нижче реберної дуги по лівій середньо-ключичній лінії, спричинивши тим самим тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя у виді проникаючого колотого поранення черевної порожнини з пошкодженням передньої стінки шлунку, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею. Однак, ОСОБА_7 не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, а саме вбивства ОСОБА_5 з причин, що не залежали від її волі, у зв`язку з тим, що її злочинні дії біли зупинені ОСОБА_9 та потерпілій вчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.
		 
		V. МОТИВИ ВИПРАВДАННЯ ЗА НЕДОВЕДЕНИМ ОБВИНУВАЧЕННЯМ
		 
		Надаючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд виходить з того, що факт нанесення обвинуваченою ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_5 удару ножем в область живота, місце та час нанесення таких ушкоджень, та їх наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння підтверджений, обвинувачена ОСОБА_7 цього факту не оспорює. Аналіз та оцінка доказів джокладно описана в розділі III вироку.
		 
		У той же час суд не може залишити поза увагою доводи сторони захисту про те, що обвинувачена не мала прямого умислу на позбавлення життя потерпілої, обґрунтовуючи свою позицію невідповідністю кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України фактичним обставинам кримінального провадження.
		 
		За змістомст. 24 КК Українинаявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
		 
		Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності тапередбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
		 
		Відповідно до ч. 1ст. 15 КК Українизамахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.
		 
		Визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. 
		 
		Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. 
		 
		Злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.
		 
		Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.
		 
		На необхідності врахування суб`єктивногоставлення винного до наслідків своїх дій неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах від 09 жовтня2018 року у справі № 760/4968/15-к,від 18 жовтня 2018 року у справі № 348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к, від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к, №206/4163/19 від 17.09.2020 року, № 164/1826/17 від 13.02.2020 року.
		 
		Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. 
		 
		Як убачається з матеріалів провадження, в зазначений день, час та місці ОСОБА_7 ножем завдала потерпілій ОСОБА_5 лише один удар ножем в область живота, проте стверджує, що умислу на позбавлення її життя не мала і свідки цього не підтверджують. Очевидним є те, що тілесні ушкодження потерпілій вона нанесла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних емоційних стосунків з мотивів ревнощів до свого чоловіка. 
		 
		Проте зазначений попередній конфлікт та його наслідки не можна вважати такими, що дають підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_7 вдалась до такого крайнього заходу як умисне заподіяння смерті іншій жінці. 
		 
		В той же час поранення на досягло життєво важливих органів потерпілої, а пошкодило передню стінку шлунку, що ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею. Не спростованим є і те, що обвинувачена використала гострий предмет та нанесла лише один удар, маючи можливість продовжувати свої дії, проте цього не робила та залишила місце події.
		 
		Те, що обвинувачена не намагалась надати потерпілій першу медичну допомогу а пішла з місця вчинення злочину не переконує у її намірах на вбивство потерпілої, бо остання в цей час проявляла всі ознаки життя, була не одна та безпосередньо звернулась до лікарні і обвинувачена це бачила. 
		 
		Суд зазначає, що кваліфікація злочинів у кримінальному праві - точна кримінально-правова оцінка, конкретної небезпечної дії в суспільстві. Вона полягає у встановленій відповідності між абсолютними ознаками суспільно-небезпечного діяння і ознаками, передбаченими в нормах кримінального закону. Визначальною рисою кваліфікації злочинів є її точність.
		 
		Межі повноважень суду щодо перекваліфікації злочину окреслені нормою частини третьої статті 337 КПК, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин. 
		 
		Нормативно повноваження суду щодо зміни обвинувачення обмежуються лише характером цієї зміни, а не позицією учасників судового провадження (позиція Великої Палати Верховного Суду у справі №288/1158/16-к від 03.07.2019 року).
		 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи не було наведено суду переконливих доказів, які би поза розумним сумнівом забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тому ця частина обвинувачення кваліфікується ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно до зміненого прокурором обвинувачення.
		 
		 
		 
		VI. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
		 
		При призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке хоча й відноситься до тяжких, проте невідворотні наслідки не настали, відомості ускладнення стану здоров`я потерпілої наразі відсутні. 
		 
		Основним мотиваційним чинником дій обвинуваченої були ревнощі свого чоловіка до потерпілої, яких застала разом у кафе, прямого умислу на вбивство якої не мала, а також наявність у обвинуваченої неспростованого емоційного стану, викликаного постабортним періодом, що не виключав вплину на її поведінку та специфіку прояву емоцій під час вчинення злочину.
		 
		Обвинувачена раніше не судима, розлучена з 09.12.2020 року (т. 3 а.с.142, 194) проте досі проживає спільно зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_9 , працює в нього бухгалтером, на обліках нарколога та психіатра не перебуває (т. 3 а.с. 143-152), виховує та утримує за кордоном двох малолітніх дітей, одному з яких менше року, страждає на ряд захворювань, в тому числі аутоімунний тиреоїдит, дифузний зоб 1-2 ст, гіпотериоз важкої форми (т. 3 а.с 193).
		 
		Із часу вчинення злочину минуло 6 років і за цей період обвинувачена до відповідальності не притягувалась. 
		 
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшуть покарання обвинуваченої суд визнає: вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин; наявність на її утриманні двох малолітніх дітей та добровільне відшкодування матеріальної та фізичної шкоди на лікування потерпілої, щодо стягнення якої позов не заявлявся.
		 
		Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено. 
		 
		У відповідностідо ч.2,3ст.50КК України,покарання маєна метіне тількикару,а йвиправлення засуджених,а такожзапобігання вчиненнюнових кримінальнихправопорушень якзасудженими,так ііншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		 
		Стаття 61 Конституції України визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		 
		УРішенніКонституційного Суду України від21 липня2021 року(№3р рII)/2021) зазначено, що принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності,є взаємопов`язаними фундаментальними засадами функціонування всієї юридичної системиУкраїни.Конкретні санкції мають бути справедливими тавідповідати принципові домірності,тобто законодавець має визначати стягнення з урахуванням їх виправданості тапотреби для досягнення легітимної мети,беручи до увагивимоги адекватностінаслідків,якіспричиненітакимисанкціями(утомучислі,дляособи,доякоївонизастосовуються),тійшкоді,щонастаєврезультатіправопорушення.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 79 КК України, у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов`язані з корупцією, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
		 
		Враховуючи характер провини ОСОБА_7 , мотив, мету злочину, а також обставини, що характеризують особу винної, особливо відсутність судимостей, тривалість часу, що минув, спосіб її життя та позитивне ставлення до виховання малолітніх дітей, задовільний стан здоров`я, відсутність фактів зловживання алкогольними напоями, вживання наркотиків чи інших одурманюючих речовин, можливість забезпечити належні умови для утримання та виховання дитини, суд вважає, що поєднання цих обставин знижує ступінь небезпечності обвинуваченої для суспільства і дає суду підстави для висновку про можливість виправлення та попередження нових злочинів, звільнивши її від відбування покарання з іспитовим строком в умовах нагляду за її належною поведінкою уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		VII. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ
		 
		Заявлений у справі цивільний позов представника потерпілої адвоката ОСОБА_22 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі500000грн тавідзив напозов захисника ОСОБА_8 підлягають задоволенню частково (т.1 а.с. 14-18, т. 4 а.с. 164-169), з огляду на таке.
		 
		Підстав для залишення позову без розгляду, як про це просила сторона захисту у відзиві на позов з міркувань: не зазначення у позові відомостей про досудове врегулювання спору; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього розрахунку судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом, з тих самих підстав, суд не вбачає, уникаючи при цьому надмірного формалізму. При цьому враховує особливості спільного розгляду цивільного позову із кримінальним провадженням, визначені ст. 128 КПК України, необхідність доведення обставин кримінального правопорушення прокурором та права потерпілої сторони на подання позову. Судові витрати позивачкою не заявлялись, тому необхідності їх розрахунку наразі немає. Про можливу наявність інших позовів сторона захисту конкретних відомостей не наводить, потерпіла сторона про це не вказувала і у розпорядженні суду така інформація відсутня, тому перешкод для розгляду цього позову немає. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 129, абз. 7 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, про що у вироку зазначаються відповідні підстави.
		 
		Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		 
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
		 
		Суд відхиляє доводи обвинуваченої ОСОБА_7 про повне відшкодування нею та її чоловіком ОСОБА_9 заподіяної шкоди, оскільки мова йшла про фізичну та матеріальну шкоду під час лікування потерпілої. Відомості про відшкодування обвинуваченою саме моральної шкоди відсутні.
		 
		При цьому моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		 
		З огляду на доведені конкретні обставини справи, засади розумності, виваженості та справедливості, враховуючи тяжку шкоду здоров`ю потерпілій, тривалість її стаціонарного лікування, оперативне втручання, що потягло фізичні та душевні страждання, приниження, порушило її звичний спосіб життя, стосунки з оточуючими, працездатність та викликали необхідність прикладення додаткових зусиль для організації свого життя, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000 грн.
		 
		З цих міркувань доводи сторони захисту про відсутність заподіяної моральної шкоди відхиляються судом. 
		 
		 
		 
		VIIІ. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Арешт майна ОСОБА_7 необхідно залишити в силі.
		 
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_23 визнати винуватою за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання як жінку, що має дитину віком до 7 років, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		 
		Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: повідомляти уповноважений органз питаньпробаціїпро зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації (в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку).
		 
		За ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_7 визнати невинуватою та виправдати оскільки не доведено в її діях складу цього кримінального правопорушення. 
		 
		Цивільний позов в інтересах потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 200000 (двісті тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Речові докази: диски з відеозаписами  зберігати при матеріалах справи; інші речі  повернути за належністю власникам.
		 
		Арешт майна обвинуваченої ОСОБА_7  залишити в силі.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя   ОСОБА_24

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...