Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/8749/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 16.05.2025. Зареєстровано: 16.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/638/753/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221070000724

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/8749/23
		                                Провадження №1-кп/638/753/25
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   15 травня 2025 року м. Харків
		 
		 
		 
		Колегія суддів Шевченківського районного суду міста Харкова у складі : 
		головуючого судді- ОСОБА_1 , 
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі секретарів судового засідання- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		прокурора- ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		потерпілого- ОСОБА_16 
		потерпілого  ОСОБА_17 
		захисника  ОСОБА_18 , ОСОБА_19 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за відсутністю обвинуваченого ( in absentia) в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження № 12022221070000724 від 05 жовтня 2022 року за обвинуваченням
		ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приганка Крутихінського району Алтайського краю, Російської Федерації, паспорт громадянина Російської Федерації 0104 530521, зареєстрованого з 26.07.2016 року АДРЕСА_1 , військовослужбовця армії Російської Федерації,
		у вчиненні кримінального правопорушення  злочину передбаченого за ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України,
		 
		встановила:
		19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - зс РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами зс РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
		З метою повномасштабного військового вторгнення, починаючи з 2021 року по лютий 2022 року на території РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованій території України сконцентрувались значні сили зс РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм іррегулярні угруповання.
		У подальшому, 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось нанесенням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.
		Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральна асамблея ООН ES-11/1 від 02.03.2022 "Про агресію проти України", п.п. 1, З Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Наслідки агресії Російської Федерації проти України", п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі "Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" (Україна проти РФ та ін.)"
		Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм МГП).
		У період з 5 години 24 лютого 2022 року та до цього часу підрозділи зс та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі та поранення тисячі цивільних осіб, у тому числі жінок і дітей, знищення та пошкодження тисяч цивільних об`єктів.
		У ході активних бойових дій з метою подальшого руху зс РФ у напрямку м. Харків та забезпечення подолання супротиву військ України на території Харківської області військовослужбовцями зс РФ 24.02.2022 взято під повний контроль ряд населених пунктів Борівської об`єднаної територіальної громади Ізюмського району Харківської області.
		В цей час на території вказаних населених пунктів перебувало цивільне населення, яке не брало участі у збройному конфлікті.
		Починаючи з 24.02.2022 по початок липня 2022 року, більш точного часу не встановлено, військовослужбовці зс РФ повністю контролювали територію населених пунктів Борівської об`єднаної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, де розмістили бойову техніку, безперешкодно пересувалися вулицями, користувалися майном місцевих жителів, спілкувались з ними, залякували їх та погрожували фізичною розправою, контролювали їх переміщення в межах населеного пункту, проводили рейди по домоволодіннях з метою повного підкорення жителів волі військовослужбовців РФ.
		Маючи повний контроль над селищем Піски-Радьківські Ізюмського району, Харківської області (Борівська ОТГ), військовослужбовці зс РФ переконались, що на території населеного пункту проживає цивільне населення, яке не бере участі у збройному конфлікті та не може чинити будь-якого супротиву волі окупантів, а також що на території села та поза його межами не розміщені військові об`єкти та підрозділи Збройних Сил України.
		Згідно з положеннями ст. 2 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949 (далі - Конвенція), учасниками якої є, зокрема Україна та РФ, Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Статтею 147 Конвенції передбачено, що серйозними порушеннями є дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої є раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб: 
		а) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;
		с) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження.
		Відповідно до положень ст. 27 Конвенції особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім?ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
		Статтею 31 Конвенції передбачено, що жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		Також, ст. 32 Конвенції встановлено, що Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конвенції жодну особу, що перебуває під захистом, не може бути покарано за правопорушення, якого вона не вчинила особисто. Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються.
		Відповідно до ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року (далі - Протокол), заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів:
		а) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема:
		а.1) вбивство;
		b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі;
		е) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Крім того, відповідно до ст. 47 Бойового уставу з підготовки та ведення загальновійськового бою (частина II батальйон, рота), який затверджений наказом головнокомандувача сухопутними військами - заступником міністра оборони рф від 31.08.2004 № 130, командири (начальники) усіх рівнів зобов`язані: знати та враховувати під час підготовки та під час ведення бою (виконання отриманого завдання) норми міжнародного гуманітарного права; вимагати їх знання та забезпечувати неухильне виконання підлеглим особовим складом; припиняти випадки порушення цих норм; притягувати до відповідальності осіб, які вчинили порушення.
		При цьому п. 7 Настановлення з міжнародного гуманітарного права для зс РФ, затвердженого наказом міністра оборони РФ від 08.08.2001, забороняється вчиняти терор щодо цивільного населення.
		Пунктом 46 зазначеного Настановлення передбачено, що жертви збройних конфліктів (у тому числі цивільне населення) користуються повагою та перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, якщо вони утримуються від будь-яких ворожих дій стосовно збройних сил.
		Крім того, на виконання п. 149 Настановлення завданнями морально-психологічного забезпечення з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права є:
		-аргументоване переконання особового складу в необхідності дотримання принципів та норм міжнародного гуманітарного права;
		-виховання особового складу у кращих російських традиціях гуманного ставлення до жертв збройних конфліктів та громадянського населення.
		Таким чином, військовослужбовці зс РФ, які контролювали територію с. Піски-Радьківські Ізюмського району, Харківської області (Борівська ОТГ), були обізнані та повинні були дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, а керівництво частин, які окупували населені пункти Харківської області, зобов`язані забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права їх підлеглими.
		Однак, військовослужбовцями РФ умисно та систематично здійснювалися дії, які порушували закони та звичаї ведення війни, що закріплені в Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положенні про закони і звичаї війни на суходолі, Конвенції про захист цивільного населення під час війни, а також в інших міжнародних договорах, що визначають права і обов`язки військовослужбовців, а також цивільного населення.
		Керівництво військовослужбовцями 30 мотострілкової бригади центрального округу РФ, які дислокувались на території с. Піски - Радьківські Ізюмського району Харківської області здійснював військовослужбовець зс РФ з позивним «Морячок - громадянин РФ ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В невстановлену дату, але не раніше 06.05.2022 та не пізніше 07.05.2022, невстановлені особи - військовослужбовці РФ за наказом ОСОБА_20 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на здійснення за попередньою змовою групою осіб, жорстокого поводження з цивільним населенням с. Піски - Радьківські Борівської ОТГ Ізюмського району Харківської області, а саме з окремими мешканцями, які брали участь у складі сил оборони для забезпечення національної безпеки України, в період 2014 - 2015 років, з метою відновлення і підтримання правопорядку на території тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей здійснювали комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії Російської Федерації, а також збройного опору учасників терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», та які були звільнені з військової служби, о 10:00 годині приїхали за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який приймав участь у проведенні АТО, за адресою: АДРЕСА_2 , де виявили громадянина України ОСОБА_21 після чого встановили його особу, а також факт прийняття ним участі у проведенні АТО на території тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей в період 2018 - 2019 років. В подальшому продовжуючи виконувати злочинний наказ ОСОБА_20 , застосовуючи при цьому електрошокер нанесли ОСОБА_21 декілька разів удари електрострумом в область спини та здійснили декілька пострілів зі зброї над головою останнього, після чого зв`язали руки позаду дротом, чим позбавили свободи пересування та почали проводити обушку його домоволодіння. Після чого, ОСОБА_21 наділи на голову мішок, тим самим позбавили можливості бачити те, що відбувається.
		При цьому військовослужбовці зс РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 , усвідомлювали, що перед ними цивільна особа, на яку поширюються норми міжнародного гуманітарного права, і їх дії порушують ст. ст. 27, 31, 32, 33 Конвенції, та є такими, які спрямовані на приниження честі, залякування, а також спричинення фізичних та моральних страждань цивільного населення.
		Надалі, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на жорстоке поводження з цивільним населенням, впевнившись, що ОСОБА_21 на даний час не є військовослужбовцем ЗСУ, а також інших збройних формувань України, невстановлена група військових РФ у кількості 6-8 чоловік зі зброєю, здійснюючи психологічний тиск помістили останнього в кузов автомобіля типу «Урал» з кузовом типу «кунг» з символікою «Z» та доставили останнього неподалік приміщення дитячого садку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходилось місце постійної дислокації окупаційних військ РФ, де ОСОБА_20 , маючи умисел на жорстоке поводження з цивільним населенням, порушуючи закони та звичаї війни, підійшовши до автомобілю «Урал» з кузовом типу «кунг» з символікою «Z» та віддав наказ відвести ОСОБА_21 до підвалу території приватного домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , з метою проведення подальшого їх допиту з метою отримання відомостей стосовно військовослужбовців ЗСУ з якими ОСОБА_21 товаришує, а також стосовно місцевих мешканців які допомагають військовослужбовцям ЗСУ та утримання в підвальному приміщенні, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа, яка не виконувала будь-яких бойових задач, одягнена у цивільний одяг та на яку поширюються норми міжнародного гуманітарного права, і їх дії порушують ст. ст. 27, 31, 32, 33 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, та є такими, які спрямовані на приниження честі, залякування, а також спричинення фізичних та моральних страждань цивільного населення.
		В цей же день, але не пізніше 07.05.2022, більш точного часу не встановлено, невстановлені військовослужбовці РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, виконуючи наказ ОСОБА_20 , доставили ОСОБА_21 до підвалу, який розташований на території домоволодіння по АДРЕСА_3 , де ті ж самі невстановлені військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 , нанесли декілька ударів по тулубу прикладом автомату та помістили до погребу домоволодіння за вказаною адресою та присвоїли йому порядковий номер «№3», та наказали на нього відкликатись, чим позбавили ОСОБА_21 свободи пересування, та утримували їх проти власної волі в умовах відсутності достатньої кількості продуктів харчування та води.
		В подальшому протягом 7 діб ОСОБА_21 утримували у принизливих умовах у похідному погребі глибиною приблизно 2 метри, шириною та довжиною приблизно 2 метри, проти власної волі в умовах відсутності достатньої кількості продуктів харчування та води, де постійно знаходилось не менше трьох осіб. Ті ж невстановлені військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 , систематично піддавали останніх катуванням та мордуванням шляхом систематичних нанесень ударів палицею та електрошокером по тулубу, з метою завдання фізичних страждань та подавлення волі ОСОБА_21 .
		В подальшому, не пізніше 15 травня 2022 року, невстановлені військовослужбовці РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, виконуючи наказ ОСОБА_20 з метою визначення своєї переваги та зверхності, а також підтвердження факту перебування ОСОБА_21 в підвалі катівні за адресою: АДРЕСА_4 , поставили клеймо розпеченою залізним предметом (кочергою) в область верхньої задньої частини ноги, чим спричинили згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-330/2023 від 20.03.2023 легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ть днів.
		Крім того, не пізніше 09.05.2022, більш точної дати не встановлено, до території вищевказаного домоволодіння приїздив ОСОБА_20 та віддав наказ невстановленим військовим РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, повторно допитати ОСОБА_21 , застосовуючи насилля з метою отримання інформації стосовно співпраці з військовослужбовцями ЗСУ, після чого в цей же день невстановлені військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 провели допит ОСОБА_21 , застосовуючи до нього фізичне насилля, а саме удари по тулубу та в область спини та рук палицями з ізоляційною стрічкою на кінцях.
		Далі, ОСОБА_21 , невстановлені особи з числа військовослужбовців РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження повторно допитати, які продовжили обмежувати свободу пересування останнього доставили в с. Рубці Ізюмського району Харківської області де всупереч його волі протягом 30 діб тримали в приміщенні сараю одного з територій приватного домоволодіння, примушуючи виконувати різну роботу (прибирати вулиці та копати окопи).
		По закінченню 30 діб ОСОБА_21 відпустили.
		Разом з тим, в невстановлену дату, але не раніше 06.05.2022 та не пізніше 07.05.2022, невстановлені особи - військовослужбовці РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, повторно допитати за наказом ОСОБА_20 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на здійснення за попередньою змовою групою осіб, жорстокого поводження з цивільним населенням с. Піски - Радьківські Борівської ОТГ Ізюмського району Харківської області, а саме з окремими мешканцями, які брали участь у складі сил оборони для забезпечення національної безпеки України, в період 2014 - 2015 років, з метою відновлення і підтримання правопорядку на території тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей здійснювали комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії Російської Федерації, а також збройного опору учасників терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», та які були звільнені з військової служби, близько 11:00 невстановлені військовослужбовці РФ у кількості 6-8 чоловік зі зброєю виконуючи наказ ОСОБА_20 , направлений на здійснення за попередньою змовою групою осіб, жорстокого поводження з цивільним населенням с. Піски - Радьківські Борівської ОТГ Ізюмського району Харківської області, а саме з окремими мешканцями, які брали участь у складі сил оборони для забезпечення національної безпеки України, в період 2014 - 2015 років, з метою відновлення і підтримання правопорядку на території тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей здійснювали комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії російської федерації, а також збройного опору учасників терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», та які були звільнені з військової служби, приїхали за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5 , який приймав участь у проведенні АТО, де виявили останнього встановили його особу, а також факт прийняття ним участі у проведенні АТО на території тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей в період 2018 - 2021 років. В подальшому, виконуючи наказ ОСОБА_20 , провели обшук домоволодіння за вказаною адресою, та почали проводити опитування ОСОБА_16 , застосовуючи при цьому електрошокер яким декілька разів завдали удари електрострумом в область спини та здійснили декілька пострілів зі зброї над головою останнього, тим самим здійснюючи психологічний тиск позбавили ОСОБА_16 свободи пересування.
		Надалі, продовжуючи реалізацію наказу ОСОБА_20 , направленого на жорстоке поводження з цивільним населенням, впевнившись, що ОСОБА_16 на даний час не є військовослужбовцем ЗСУ, а також інших збройних формувань України, невстановлена група військових РФ у кількості 6-8 чоловік, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, зі зброєю, здійснюючи психологічний тиск, позбавили ОСОБА_16 свободи пересування шляхом одягнення мішка на голову, помістили останнього в кузов автомобіля «Урал» з кузовом типу «кунг» з символікою «Z», де вже знаходився потерпілий ОСОБА_21 та доставили останніх неподалік приміщення дитячого садку, який розташований по вул. Центральна 20-Б в с. Піски-Радьківські Борівської ОТГ Харківської області, де знаходилось місце постійної дислокації окупаційних військ РФ. ОСОБА_20 , маючи умисел на жорстоке поводження з цивільним населенням, порушуючи закони та звичаї війни, підійшов до автомобілю «Урал» з кузовом типу «кунг» з символікою «Z» та віддав наказ відвести ОСОБА_16 до підвального приміщення на території приватного домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , з метою проведення подальшого його допиту з метою отримання відомостей стосовно військовослужбовців ЗСУ з якими ОСОБА_16 товаришує, а також стосовно місцевих мешканців які допомагають військовослужбовцям ЗСУ, та утримання в підвальному приміщенні, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа, яка не виконувала будь-яких бойових задач, одягнений у цивільний одяг та на яку поширюються норми міжнародного гуманітарного права, і їх дії порушують ст. ст. 27, 31, 32, 33 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, та є такими, які спрямовані на приниження честі, залякування, а також спричинення фізичних та моральних страждань цивільного населення.
		В цей же день, але не пізніше 07.05.2022, більш точного часу не встановлено, невстановлені військовослужбовці РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, виконуючи наказ ОСОБА_20 , доставили ОСОБА_16 до підвалу який розташований на території домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , де ті ж самі невстановлені військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 , нанесли декілька ударів по тулубу прикладом автомату та помістили до погребу розмірами 2х2х2 та присвоїли йому порядковий номер «№2», та наказали на нього відкликатись, чим позбавили ОСОБА_16 свободи пересування, та утримували їх проти власної волі в умовах відсутності достатньої кількості продуктів харчування та води.
		В подальшому протягом 7 діб ОСОБА_16 утримували у принизливих умовах у похідному погребі глибиною приблизно 2 метри, шириною та довжиною приблизно 2 метри, проти власної волі в умовах відсутності достатньої кількості продуктів харчування та води, де постійно знаходилось не менше трьох осіб. Ті ж невстановлені військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 , систематично піддаючи останніх катуванням та мордуванням шляхом систематичних нанесень ударів палицею та електрошокером по тулубу, з метою завдання фізичних страждань та подавлення волі ОСОБА_16 .
		В подальшому, не пізніше 15 травня 2022 року невстановлені військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 , з метою визначення своєї переваги та зверхності, а також підтвердження факту перебування ОСОБА_16 в підвалі катівні за адресою: АДРЕСА_4 , поставили клеймо розпеченою залізним предметом (кочергою) в область верхньої задньої частини ноги, чим спричинили згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-331/2023 від 20.03.2023 легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ть днів.
		Крім того, не пізніше 09.05.2022, більш точної дати не встановлено, до території вищевказаного домоволодіння приїздив ОСОБА_20 та віддав наказ невстановленим військовим РФ повторно допитати ОСОБА_16 , застосовуючи насилля, з метою отримання інформації стосовно співпраці з військовослужбовцям ЗСУ, після чого в цей же день невстановлені військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 провели допит ОСОБА_16 , застосовуючи до нього фізичне насилля, а саме удари по тулубу та в область спини та рук палицями з ізоляційною стрічкою на кінцях.
		Далі, ОСОБА_16 невстановлені особи з числа військовослужбовців РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, які продовжили обмежувати свободу пересування останнього доставили в с. Рубці Ізюмського району Харківської області де всупереч його волі протягом 30 діб тримали в приміщенні сараю одного з територій приватного домоволодіння, примушуючи виконувати різну роботу (прибирати вулиці та копати окопи).
		Крім того, в невстановлену дату, але не пізніше 13.05.2022 в невстановлений час, невстановлені особи - військовослужбовці РФ, реалізуючи злочинний умисел, направлений на здійснення за попередньою змовою групою осіб, жорстокого поводження з цивільним населенням с. Піски  Радьківські Борівської ОТГ Ізюмського району Харківської області, а саме з окремими мешканцями, які брали участь у складі сил оборони для забезпечення національної безпеки України, в період 2014 - 2015 років, з метою відновлення і підтримання правопорядку на території тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей здійснювали комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії російської федерації, а також збройного опору учасників терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», та які були звільнені з військової служби, приїхали за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є цивільною особою - місцевим мешканцем за відсутністю останнього провели обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , де виявили шеврон зразка ЗСУ, після чого через місцевих мешканців повідомили про необхідність з`явитись за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходилось місце постійної дислокації окупаційних військ РФ.
		Так, в невстановлений час, але не пізніше 15.05.2022 ОСОБА_17 знаючи що його розшукують військові РФ, прибув до приміщення дитячого садку, який розташований по вул. Центральна 20-5 в с. Піски-Радьківські Борівської ОТГ Харківської області, де знаходилось місце постійної дислокації окупаційних військ РФ.
		ОСОБА_17 , підійшовши до постового - невстановленої особи -військовослужбовця РФ, назвав свої дані та повідомив, що його викликали, на що постовий по рації передав вказану інформацію. Через деякий час до ОСОБА_22 , вийшов ОСОБА_20 , який погрожуючи застосуванням зброї, маючи умисел на жорстоке поводження з цивільним населенням, порушуючи закони та звичаї війни, наказав ОСОБА_23 сісти в припаркований поруч автомобіль марки ВАЗ синього кольору, а невстановлений особі - військовослужбовцю РФ віддав наказ відвести ОСОБА_22 до території домоволодіння по АДРЕСА_4 , з метою проведення подальшого допиту та його утримання в підвалі.
		В цей же день, але не пізніше 15.05.2022, більш точного часу не встановлено, невстановлений військовослужбовець РФ, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, виконуючи наказ ОСОБА_20 доставив ОСОБА_17 на територію приватного домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , де вже знаходились невстановлені особи - військовослужбовці РФ, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження у кількості близько 8-10 осіб, та вдаривши декілька разів прикладом автомату в область спини, наказав ОСОБА_23 пройти до столу, який знаходився на території вказаного домоволодіння та почав, разом з іншим невстановленим військовим РФ показувати вилучений під час обшуку у його домоволодінні шеврон ЗСУ, при цьому застосовуючи психологічний тиск наказали покласти руки на стіл, при цьому невстановлена під час досудового розслідування особа - військово службовець РФ почав наносити удари молотком біля пальців рук, намагаючись отримати від ОСОБА_17 інформацію про військових ЗСУ. Не отримавши бажаної відповіді інші двоє невстановлених особи - військовослужбовці РФ, виконуючи наказ ОСОБА_20 , почали наносити удари в область рук, спини та тулубу пластиковою палицею білого кольору на кінцях якої була намотана ізоляційна стрічка синього та чорного кольору, усвідомлюючи, що перед ними цивільна особа, яка не виконувала будь-яких бойових задач, одягнена у цивільний одяг та на яку поширюються норми міжнародного гуманітарного права, і їх дії порушують ст. ст. 27, 31, 32, 33 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, та є такими, які спрямовані на приниження честі, залякування, а також спричинення фізичних та моральних страждань цивільного населення.
		В подальшому ОСОБА_23 , погрожуючи зброєю військовий РФ, який його привіз, наказав йти до підвалу який розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Після чого його помістили до погребу домоволодіння за вказаною адресою глибиною приблизно 2 метри, шириною та довжиною приблизно 2 метри, де вже знаходилось біля 5 невстановлених осіб, чим позбавили ОСОБА_24 свободи пересування, та утримували його проти власної волі в умовах відсутності достатньої кількості продуктів харчування та води, присвоївши йому порядковий номер «№13» та наказав відкликатись на нього.
		В подальшому, протягом 5 діб ОСОБА_22 утримували у принизливих умовах у похідному погребі глибиною приблизно 2 метри, шириною та довжиною приблизно 2 метри, проти власної волі в умовах відсутності достатньої кількості продуктів харчування та води, де постійно знаходилось від 3 до 6 осіб.
		Через 7 діб, точної дати не встановлено але не пізніше 21.05.2022 до території вказаного домоволодіння прибув ОСОБА_20 , та надав наказ підняти з погреба ОСОБА_22 .. Після чого ОСОБА_20 , перебуваючи зі зброєю ставив питання ОСОБА_23 стосовно того чи всю відому інформацію він надав, погрожуючи тим, що якщо ОСОБА_25 збрехав, то він особисто його вб`є та наказав з місця свого постійного мешкання не відлучатись та прибувати за першою вказівкою, після чого ОСОБА_22 відпустив додому.
		Обвинувачений ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаними, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, та перебування його в розшуку та, а також про те, що відносно нього винесено повідомлення про підозру, із спрямуванням обвинувального акту до суду, в судові засідання не з`явився, хоча належним чином був сповіщений про день та час судового розгляду. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформація про процесуальні документи надсилались та публиковались відповідно до вимогст. 323 КПК України
		Наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в суді, а так само свідчать про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
		Суд оцінює ухилення обвинуваченого від правосуддя як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		З огляду на зазначене, ухвалою колегії суддів Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2024 року по справі № 638/8749/23 постановлено про здійснення судового провадження з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022221070000724 від 05 жовтня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України, у спеціальному судовому провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia)( т.1, а.с. 228-229).
		Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який показань суду не надав, будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , участь яких була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській та Луганській областях (т. 1, а.с.77).
		Захисник ОСОБА_19 , який представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_20 , у судовому засіданні заперечував щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження.
		Захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду: приймав активну участь у допиті потерпілих та свідків, заявляв клопотання та у судових дебатах висловив свою позицію щодо дотримання стороною обвинувачення та судом процесуальних та конституційних прав обвинуваченого при розгляді кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження. З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_20 , просив виправдати обвинуваченого з підстав не доведення його винуватості у інкримінованому йому злочині. Зазначив, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що керівництво військовослужбовців 30 мотострілкової бригади центрального округу РФ, які дислокувались на території с. Піски - Радьківські Ізюмського району Харківської області здійснював військовослужбовець зс РФ з позивним «Морячок - громадянин РФ ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та останніми були порушені закони та звичаї війни, що виразилось у жорстокому поводженні з цивільним населенням с. Піски  Радьківські Борівської ОТГ Ізюмського району Харківської області під час збройної окупації даного населеного пункту, здійсненому за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинувачених повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням загальних засад кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
		Винуватість ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України, тобто у порушенні законів та звичаїв війни, що виразилось у жорстокому поводженні з цивільним населенням с. Піски-Радьківські Борівського ОТГ Ізюмського району Харківської області під час збройної окупації даного населеного пункту, здійсненому за попередньою змовою групою осіб, за обставин, які встановлені під час судового розгляду підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими судом в ході судового розгляду кримінального провадження, а саме:
		-Показаннямипотерпілого ОСОБА_17 ,який всудовому засіданніпояснив,що під час окупації, десь у травні 2022 року, точну дату не пам`ятає він дізнався, що у нього вдома, за адресою: АДРЕСА_6 був проведений обшук військо службовцями РФ, під час якого був виявлений шеврон зразка ЗСУ, який йому подарував його знайомий. Після чого, на наступний день, його запросили до адміністрації окупаційних військ РФ, куди він і прибув. Це знаходилось в приміщенні дитячого садку, який розташований по вул. Центральна 20-Б в с. Піски-Радьківські Борівської ОТГ. Підійшовши до охорони він назвав свої данні та до нього вийшов чоловік з маскою на обличчі, погрожуючи застосування зброєю, наказав йому присісти в автомобіль та проїхати у інше місце. Після прибуття за адресою вул. Паркова 6 с. Піски-Радьківські його почали допитувати, а після утримували в підвалі біля 7 діб. Під час допиту до нього було застосоване психологічний тиск, надходили погрози, клали руки на стіл та наносили удари молотком, також наносили удари в область спини, тулупу пластиковою палицею білого кольору. Всі ці дії відбувались за наказом військового, який був у масці, але він запам`ятав його очі, та після впізнав його за фотознімками. 
		Після чого його помістили до погребу домоволодіння за вказаною адресою, шириною та довжиною приблизно 2 метра, де вже знаходилось 5 цивільних чоловіків, де без достатньої кількості продуктів харчування та води, присвоївши йому порядковий номер 13 утримували проти його власної волі до 7 діб. 
		Через 7 днів його підняли з погребу до приміщення та знову привели на допит, на його погляд до головного військового, який був у масці на обличчі, але він його запам`ятав очі, та після впізнав його за фотознімками у якості особи який вчиняв відносно нього незаконні дії - ОСОБА_20 . Цій чоловік ставив йому питанні, чи має він відношення до військової служби та відкіля у нього шеврон, погрожуючи у разі надання неправдивих відповідей. Після чого його відпустили додому та наказав про те, щоб він відлучався з місця мешкання та прибував за першою вказівкою.
		Під час допиту ОСОБА_17 наголосив про те, що він не має ніякого відношення до військової служби, не приймав участі в АТО, під час окупації його селища знаходився вдома. Особа, яка надавала накази відносно нього, знаходився постійно у масці та мав позивний « ОСОБА_26 ». За його участю було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, де він впізнав на фотознімку особу військового РФ, який надавав накази іншим військовим РФ, що утримували його в підвалі в с. Піски Радьківській та наносили тілесні ушкодження, яким виявився ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 
		-Показаннями потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засідання пояснив, що він є учасником АТО- служив в 92й бригадi з 2018 по 2021 роки за контрактом. 
		3 14.04.2022 с. Пiски Радькiвськi були окупованi вiйськами РФ. Під час окупації він знаходився в с. Пiски-Радькiвськi разом зi своєю дружиною- ОСОБА_27 за межі нікуди не виїжджали. 
		06.05.2022 до нього за мiсцем мешкання, АДРЕСА_4 , приїхали вiйськовi РФ у кiлькостi 8-10 чоловiк на вiйськовiй технiцi. Вони були в масках, у вiйськовiй формi РФ зi зброєю. На їх вимогу він разом з дружиною надали паспорти для перевірки. Дізнавшись про те, що він є учасником АТО, почали наносити йому тілесні ушкодження на очах у його дружини. В подальшому військові РФ почали його роздягати та шукати татуювання. Один з військових РФ постійно кричав на нього, висловлювався в його бік нецензурною лайкою та говорив, що він вбивав російських громадян, будучі в АТО. Пiсля чого здiйснив пострiл над вухом з правої сторони, вимагаючи сказати чи є у нього зброя та з ким він співпрацює. Після чого на нього вдягли мішок на голову та помістили у авто. Через декiлька хвилин він зняв мiшок з голови та побачив в авто місцевого мешканця - ОСОБА_21 , який був зi зв`язаними ззаду pyкaми. 
		Після цього його разом з ОСОБА_21 , повезли в напрямку центра с. Піски-Радьківські та по дорозі зупинився неподалік дитячого садка в с. Піски Радківські по Центральній вулиці. Там він зрозумів, що, військові РФ, які його везли, зупинились біля одного зі старших офіцерів, як він пізніше зрозумів, оскільки вони доповіли йому, що зі списку знайшли та затримали 2-х АТОшників, провели в них вдома обшуки, та запитували як їм діяти далі та що з ними робити далі. З розмови він зрозумів, що військові РФ, які його та ОСОБА_28 забирали з будинків, діяли за наказом вищевказаного старшого, оскільки з розмови було зрозуміло, що саме він віддавав наказ про те, щоб вони їх знайшли, обшукали та побили, провели обшуки та затримали та узгоджували дії з ним на майбутнє. Цій офіцер був середнього зросту, кругле обличчя, середньої статури.
		Після цього на цьому ж автомобілі його разом з ОСОБА_21 , відвезли в центр села с. Піски Радьківські на територію домоволодіння по АДРЕСА_4 . Під`їхавши до вказаного домоволодіння їх вивели з автомобіля та завели на територію вказаного домоволодіння, де він побачив, що там по всьому подвір`ю знаходилось ще військові РФ, у яких була автоматична зброя. Його завели на територію домоволодіння та ці ж військові РФ, які там знаходились нанесли йому декілька ударів в область спини та тулуба, після чого зв`язали руки скотчем. Після цього завели до підвалу, який знаходився за будинком, при цьому сказали що в нього буде порядковий номер «2» і щоб він на нього відкликався. При цьому ОСОБА_21 сказали що в нього буде порядковий номер «№3». В підвалі знаходився ще один, невідомий йому чоловік у якого був порядковий номер «1». Підвал представляв собою яму розміром приблизно 2*2 та близько 2-х метрів в висоту з земляним полом. Світла не було. Там його разом з ОСОБА_21 протримали близько 6-7 днів. Кожного дня з ним проводився допит, а саме його виводили з підвалу та на подвір`ї військові РФ наносили тілесні ушкодження вимагаючи надати інформацію про інших учасників АТО та осіб які, співпрацюють з ЗСУ.
		Приблизно 9-го травня на територію домоволодіння приїздив головний військовий РФ, саме той чоловік, який в перший день віддавав команду відвести його та ОСОБА_28 «на підвал» та перевіряв військових РФ, запитуючи скільки людей у підвалі та хто-що розповідає, вимагаючи вивідати всю інформацію стосовно співпраці з ЗСУ. Після цього вищевказаний старший наказав повторно допитати його та ОСОБА_28 . Через деякий час в цей же день його вивели з підвалу та почали наносити удари палицею по тулубу, в область спини та рук та вимагати від нього, щоб він розповів те, що знає, але розповідати йому було нічого, оскільки він нічого не знав.
		Через деякий час його знову посадили в погріб та забрали ОСОБА_21 , якого так само побили.
		Через 6-7 днів його разом з ОСОБА_21 , вивели з підвалу, при цьому один з військових, який охороняв підвал, сказав що поставить їм «мітку», взяв розпечену кочергу з багаття та тицьнув нею в область коліна ззаду, пропікши одяг та шкіру.
		Після цього їх помістили в автомобіль та у супроводі військового РФ вивезли нас до с. Рубці, де його примушували прибирати вулиці та копати окопи.
		Під час допиту в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 наголосив проте, що під час проведення впізнання по фотознімкам, під час досудового розслідування, він впізнав на фотознімку особу військового РФ, який надавав накази іншим військовим РФ утримували його в підвалі в с. Піски Радьківській та наносили тілесні ушкодження, яким виявився ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		-Показаннями свідка ОСОБА_29 , яка під час допиту у якості свідка під час судового розгляду повідомила про те, що вона мешкає поруч з будинком ОСОБА_21 . Десь 6-7 травня 2022 року до нього на подвір`я прибули військові РФ . Його не було вдома. Вони його довго шукали на подвір`ї у будинку. Дочекавшись його, вони здійснили декілька вистрілів та вивели його з піднятими у гору руками та увезли у невідомому напрямку. Після цього вона його не бачила декілька місяців.
		-Показаннями свідка ОСОБА_30 , який під час допиту у якості свідка під час судового розгляду повідомив про те, що під час окупації с. Піски-Радьківські він з родиною повернувся до свого будинку, а саме за адресою АДРЕСА_3 , але його з родиною військові РФ не впустили до місця їх мешкання, з посиланням на те, що це їх місце дислокації. Військові РФ надали декілька хвилин зібрати необхідні речі та покинути будинок. Він зібрав речі дитини та почали мешкати у іншому будинку. Декілька його спроб все ж таки повернутися до свого будинку не мали позитивного результату. Під час чергового разу зайти на територію свого домоволодіння, він бачив, як приїздив головний військовий РФ, враховуючи те, як його зустрічали військові РФ, які мешкали у його будинку. Він був невеликого зросту та пересувався за допомогою костиля. Зі слів мешканців він дізнався, що на території його домоволодіння, а саме у підвалі утримують декілька чоловіків з його селища, яких катують, чули крики. 
		-Показаннями свідка ОСОБА_31 , який під час допиту у якості свідка під час судового розгляду повідомив про те, що навесні 2022 року до його будинку зайшли військові РФ та повідомили про те, що у нього у будинку буде мешкати військовий. З весни 2022 року та за тиждень до входу ЗСУ до с. Піски-Радьківські Борівської ОТГ цій військовий постійно мешкав у його будинку. Коли військовій прийшов, та назвав своє прізвище « ОСОБА_32 ». Підлеглі до нього звертались як « ОСОБА_33 » іноді « ОСОБА_34 ». Він був командиром, у військовому званні підполковник, одягнутий був у польову форму, віком десь 41-42 років, середнього зросту, середньої статури, коротко підстрижений. Саме його він впізнав під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, як особу військового РФ, який у нього мешкав у будинку та надавав вказівки іншим військовим РФ, які перебували у сілі.
		- Показаннями свідка ОСОБА_35 , яка під час допиту у якості свідка під час судового розгляду повідомила про те, що її чоловік, ОСОБА_36 , є учасником АТО- служив в 92й бригадi з 2018 по 2021 роки за контрактом. 3 14.04.2022 с. Пiски Радькiвськi були окупованi вiйськами рф. На час окупацiї вони знаходились в с. Пiски-Радькiвськi, за межi нікуди не виїжджали. 
		06.05.2022 до них за мiсцем мешкання приїхали вiйськовi Рф у кiлькостi 8-10 чоловiк на вiйськовiй технiцi. Вони були в масках, у вiйськовiй формi РФ та зi зброєю. В цей час її чоловік ОСОБА_36 знаходився на подвір`ї домоволодiння, а вона у будинку. На вимогу надали одному з військових РФ паспорти та після перевірки документів, дізнавшись про те, що її чоловік є учасником АТО, почали наносити йому тілесні ушкодження на її очах, здійснювати постріли, наділи на голову чоловіка мішок та увезли у невідомому напрямку. 
		Викладаючи показання, суд зазначає, що КПК України не передбачає обов`язку суду дослівно викладати у ньому показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні ( постанова ВС від 14.12.2022 по справі № 754/10882/17).
		Допит потерпілого ОСОБА_21 під час судового розгляду не був проведений, у зв`язку зі смертю останнього 16.05.2024 року.
		Аналізуючи свідчення потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , свідків, які були допитані під час судового розгляду, суд розцінює їх показання як правдиві, оскільки вони стабільні, узгоджуються між собою, перед допитом особи попереджались про кримінальну відповідальність за завідоме неправдиві показання. 
		З показань потерпілих слідує, що кожному з них було завдано побоїв та тілесних ушкоджень, внаслідок чого вони відчували сильний фізичний біль. Також їм було завдано серйозних психічних страждань внаслідок погроз вбивством та каліцтва, які потерпілі в даній конкретній обстановці сприймали як реальні.
		Крім того, свідчення потерпілих та свідків відповідають іншим доказам, а саме: даним протоколів огляду місця події, протоколам пред`явлення особи для впізнання, висновками експертиз, іншим дослідженим в судовому засіданні доказам, які підтверджують винуватість ОСОБА_20 , у скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, а саме:
		-даними протоколу огляду місця події від 04.10.2022 та протоколом огляду місця події ( додатковий) від 10.10.2022 ( том. № 2 арк справи 102-120);
		-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2022, свідок ОСОБА_37 впізнав на фотознімку особу військового РФ, який надавав вказівки іншим військовим РФ, які перебували у сілі, яким виявився ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( арк. справи № 123-125 том № 2);
		-даними висновку експерта від 13.03.2023 № СЕ-19/121-23/4005-ФП зображення особи чоловічої статі на кадрі № 1751 ( час 00:01:10.040) відеофонограми з файлу « Подполковник Антон Поляков_ Герои Z,mp4», який міститься в кореневому каталозі цифрового носія інформації «Apacer16GBR85 micro SD16Gb» s/n: ATVHJASP6H02108G208023» та зображення особи на ім`я ОСОБА_38 », який розміщено в кореневому каталозі цифрового носія інформації « Apacer16GBR85 micro SD16Gb » s/n: ATVHJASP6H02108G208023» належить одній і тій самій особі. ( арк. справи № 129-135 том № 2);
		-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.12.2022, потерпілий ОСОБА_17 впізнав на фотознімку особу військового РФ, який надавав накази іншим військовим РФ, що утримували його в підвалі в с. Піски Радьківській та наносили тілесні ушкодження, яким виявився ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( арк. справи № 136-138 том № 2);
		-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2022, потерпілий ОСОБА_16 впізнав на фотознімку особу військового РФ, який надавав накази іншим військовим РФ утримували його в підвалі в с. Піски Радьківській та наносили тілесні ушкодження, яким виявився ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( арк. справи № 139-141 том № 2).
		-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.12.2022, потерпілий ОСОБА_21 впізнав на фотознімку особу військового РФ, який надавав накази іншим військовим РФ, що утримували його в підвалі в с. Піски Радьківській та наносили тілесні ушкодження, яким виявився ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( арк. справи № 142-144 том № 2).
		- даними протоколу огляду від 12.12.2022 року ( том№2 арк. справи 148-155)
		-даними протоколу огляду місця події від 08.12.2022 та відеозапису до нього, під час якого оглянуто території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , де поряд з будинком та неподалік від входу у підвал знаходиться палиця, виконана у пластику (фрагмент пластикової трубки) білого кольору, довжиною приблизно 1 метр, на кінцях якої з обох боків намотана ізоляційна стрічка чорного та синього кольорів. Також, на території домоволодіння знаходиться місце, де палили багаття обкладене цеглами, на цих цеглах виявлена кочерга. Зазначені предмети вилучено( том 2 арк справи 196-199);
		-даними протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_22 від 08.12.2022 та відеозапису до нього, на якому потерпілий показав обставини вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій та обстановки та обставин вчиненого кримінального правопорушення;
		-даними протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_16 від 07.12.2022 та відеозапису до нього, на якому потерпілий показав обставини вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій та обстановки та обставин вчиненого кримінального правопорушення ( том 2 арк справи 211-216);
		-даними висновку судово-медичного експерта № 09-331/2023, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_16 мають місце наступні тілесні ушкодження: ділянки пігментації шкіри на правому стегні, що могли бути наслідком загоєння термічного опіку, що утворився від дії термічного агенту, що належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров?я ( том 2 арк справи 217-219);
		-даними протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_21 від 07.12.2022 та відеозапису до нього, на якому потерпілий показав обставини вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій та обстановки та обставин вчиненого кримінального правопорушення ( том 2 арк справи 223-228);
		-даними висновку судово-медичного експерта №09-330/2023, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_21 мають місце наступні тілесні ушкодження: ділянки пігментації шкіри на правому стегні, що могли бути наслідком загоєння термічного опіку, що утворився від дії термічного агенту, що належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я. ( том 2 арк справи 229-231).
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини :
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022221070000724 від 05 жовтня 2022 року .( том.№ 2 арк справи 100) ;
		- постанову про визнання речей( предметів) речовими доказами приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та про визнання місця зберігання речових доказів від 09.12.2022 ;
		- рапорт слідчого відділення №1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 04.10.2022 на ім?я начальника Ізюмського РУП ГУНП; 
		-заяву ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо вчинення щодо нього кримінального правопорушення, заяву ОСОБА_17 про залучення до провадження як потерпілого від 11.12.2022, постанову про визнання потерпілим ОСОБА_22 від 11.12.2022 ( том 2 арк справи 193) ;
		-доручення слідчого у порядку ст. 40 КПК України від 26.01.2023 №724/3, матеріалами виконаного доручення про те, що до вчинення кримінального правопорушення причетний військовий РФ ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до бази «Аркан» офіційно не перетинав кордон території України ( том 2 арк справи 200-202) ;
		- заяву ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо вчинення щодо нього кримінального правопорушення, заяву ОСОБА_16 про залучення до провадження як потерпілого від 10.12.2022, постанову про визнання потерпілим ОСОБА_16 від 10.12.2022 ( том 2 арк справи 203-207) ;
		- заяву ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо вчинення щодо нього кримінального правопорушення, заяву ОСОБА_21 про залучення до провадження як потерпілого від 11.12.2022; постанову про визнання потерпілим ОСОБА_21 від 11.12.2022 ( том 2 арк справи 220-221);
		- постанови про визнання речей речовими доказами приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 09.12.2022 ( том 2 арк справи 238-239).
		Суд зазначає, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення. Самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, витяги з ЄРДР, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенністатті 84 КПК, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами. 
		Відповідно до ч.1ст.84 КПК Українидоказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлє наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження та надані стороною обвинувачення в судовому засіданні, встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, з урахуванням положеньстатті 86 КПК Українивважає їх допустимими.
		Крім того, суд дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тому є належними.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_20 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.438 КК України, поза розумним сумнівом, а саме: у порушенні законів та звичаїв війни, що виразилось у жорстокому поводженні з цивільним населення с. Піски-Радьківські Борівського ОТГ Ізюмського району Харківської області під час збройної окупації даного населеного пункту здійсненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК Українисудом не встановлено. Порушень вимогКПК України, які б могли спростувати висновки суду, під час розгляду справи судом встановлено також не було.
		Статус особи у збройному конфлікті є відправною точкою для наділення її відповідними правами та обов`язками. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_20 є військовослужбовцем Російської Федерації і безпосередньо приймав участь у військових діях на території суверенної України.
		В свою чергу потерпілі не належали ані до особового складу Збройних Сил України, ані до будь-яких інших ополчень, загонів тощо, які озброюються під час наближення ворога, вони є цивільними особами та беззаперечно перебували під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949.
		Колегія суддів, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, з огляду на належне повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд, характер обвинувачення та забезпечення права на захист обвинуваченому, вважає за можливе постановлення обвинувального вироку у справі.
		Сукупність показань потерпілих та свідків, у співставленні з наявними в справі письмовими доказами, дослідженими відеозаписами подій, узгоджуються між собою, є змістовними, належними, достовірними та дозволяють встановити обставини, які відбувались. Підстав для піддання сумніву достовірності показань, допитаних у судовому засіданні осіб, судом, не встановлено, показання допитаних осіб узгоджуються між собою та з іншими дослідженими доказами.
		Будь-яких порушень процесуального закону під час руху кримінального провадження на всіх стадіях процесу, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими, не встановлено.
		Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям обвинуваченого, суд виходить з того, що згідно з положеннями ст. 2 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949 (далі - Конвенція), учасниками якої є, зокрема Україна та РФ, Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Статтею 147 Конвенції передбачено, що серйозними порушеннями є дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої є раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб: 
		а) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;
		с) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження.
		Відповідно до положень ст. 27 Конвенції особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім?ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
		Статтею 31 Конвенції передбачено, що жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		Також, ст. 32 Конвенції встановлено, що Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конвенції жодну особу, що перебуває під захистом, не може бути покарано за правопорушення, якого вона не вчинила особисто. Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються.
		Відповідно до ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року (далі - Протокол), заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів:
		а) насильство над життям, здоров?ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема:
		а.1) вбивство;
		b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі;
		е) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Крім того, відповідно до ст. 47 Бойового уставу з підготовки та ведення загальновійськового бою (частина II батальйон, рота), який затверджений наказом головнокомандувача сухопутними військами - заступником міністра оборони рф від 31.08.2004 № 130, командири (начальники) усіх рівнів зобов`язані: знати та враховувати під час підготовки та під час ведення бою (виконання отриманого завдання) норми міжнародного гуманітарного права; вимагати їх знання та забезпечувати неухильне виконання підлеглим особовим складом; припиняти випадки порушення цих норм; притягувати до відповідальності осіб, які вчинили порушення.
		При цьому п. 7 Настановлення з міжнародного гуманітарного права для зс РФ, затвердженого наказом міністра оборони РФ від 08.08.2001, забороняється вчиняти терор щодо цивільного населення.
		Пунктом 46 зазначеного Настановлення передбачено, що жертви збройних конфліктів (у тому числі цивільне населення) користуються повагою та перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, якщо вони утримуються від будь-яких ворожих дій стосовно збройних сил.
		Крім того, на виконання п. 149 Настановлення завданнями морально-психологічного забезпечення з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права є:
		-аргументоване переконання особового складу в необхідності дотримання принципів та норм міжнародного гуманітарного права;
		-виховання особового складу у кращих російських традиціях гуманного ставлення до жертв збройних конфліктів та громадянського населення.
		Таким чином, військовослужбовці зс РФ, які контролювали територію с. Піски-Радьківські Ізюмського району, Харківської області (Борівська ОТГ), були обізнані та повинні були дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, а керівництво частин, які окупували населені пункти Харківської області, зобов`язані забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права їх підлеглими.
		Однак, військовослужбовцями РФ умисно та систематично здійснювалися дії, які порушували закони та звичаї ведення війни, що закріплені в Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положенні про закони і звичаї війни на суходолі, Конвенції про захист цивільного населення під час війни, а також в інших міжнародних договорах, що визначають права і обов`язки військовослужбовців, а також цивільного населення.
		Керівництво військовослужбовцями 30 мотострілкової бригади центрального округу РФ, які дислокувались на території с. Піски - Радьківські Ізюмського району Харківської області, здійснював військовослужбовець зс РФ з позивним «Морячок - громадянин РФ ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_20 за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України, тобто у порушенні законів та звичаїв війни, що виразилось у жорстокому поводженні з цивільним населенням с. Піски-Радьківські Борівського ОТГ Ізюмського району Харківської області під час збройної окупації даного населеного пункту, здійсненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України.
		Доводи сторони захисту про недоведеність причетності ОСОБА_20 до вчинення злочину спростовуються вищенаведеними у даному вироку належними, допустимими та достатніми доказами, як окремо так й у їх сукупності.
		У судових дебатах прокурор просив визнати обвинуваченого ОСОБА_20 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1ст. 438 КК Українита призначитипокарання увиді 12років позбавленняволі. Стверджував, що матеріали провадження містять достатню кількість належних і допустимих доказів, які доводять винуватість обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що діяння, яке вчинене обвинуваченим, становить порушення міжнародного гуманітарного права, прокурор надав суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин порушення законів та звичаїв війни обвинуваченим. Суд, дотримуючись вимогст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доведена поза розумним сумнівом, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до ч. 1ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 12 КК України інкримінований злочин є особливо тяжким злочином проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до вимог ч. 1ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно дост. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану та з особливою жорстокістю.
		Вивченням данихпро особуобвинуваченого встановлено,що  ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Приганка Крутихінського району Алтайського краю, РРФСР, громадянин Російської Федерації, військослужбовця армії Російської Федерації, зареєстрованого АДРЕСА_1 , раніше не судимий відповідно до законодавства України ( том № 2 арк. справи 126-128);
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колегія суддів, у відповідності до вимогст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, підвищений ступінь суспільної небезпечності злочину, а саме його належність до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, відомості про особу обвинуваченого, його вік, освіту, те, що він є військовослужбовцем збройних сил РФ, вчинив особливо тяжкий воєнний злочин, який характеризується особливою зухвалістю, демонстрацією невиправданого будь-якими обставинами насильства щодо цивільного населення, наявність обтяжуючої покарання обставини та відсутність пом`якшуючих покарання обставин, конкретні обставини вчиненого злочину та його наслідки, його небезпечність для суспільства, доходить висновку, що ОСОБА_20 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі яке передбачене ч.2 ст. 28, ч.1 ст.438 КК України, та вважає, що вказане покарання відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображає співмірність злочину та кари, і тільки таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		При цьому, судом враховуються положення ч.ч. 2, 3ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Під час досудового розслідування ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.05.2023 року ОСОБА_20 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч. 6ст. 193 КПК України, без визначення застави. ( том.№ 2 арк. 162-167).
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ч. 6ст. 193 КПК України, у виді тримання під вартою - залишити без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.
		Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370- 374,376 КПК України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А :
		ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України, і призначити йому покарання у виді 12 ( дванадцяти) років позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ч. 6ст. 193 КПК України, у виді тримання під вартою - залишити без змін.
		Строк відбування покарання ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
		Речові докази: металева палиця, один з кінцівок якої має загин, а інший загнутий у формі рукояття довжиною близько 70 см., пластикова палиця білого кольору довжиною близько 1 метр на обох кінцях якої намотана ізоляційна стрічка синього та чорного кольору- знищіти. 
		Стягнути з ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Держави судові витрати за проведення експертизи № СЕ-19/121-23/4005-ФП від 13.03.2023 у сумі 3020,48 грн.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Згідно з ч. 3ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбаченихст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбаченихст. 399 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		Копію вироку вручити прокурору та захисникам обвинувачених, яким вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимогст.323 КПК України.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...